Постанова № 2134425, 16.04.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.04.2008 р. № 7/161

Окружний адміністартивний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Всесвіт"

до Державної податкова інспекція у Солом'янському районі м.Києва

провизнання недійсним податкового рішення-повідомлення № 0027021501/0 від 23.08.2007р ,

Представники:

від позивачаГоровий О.В., Комарова Н.С., за довіреністю

від відповідачаСтрогая Н.М., Гида Л.П., за довіреністю

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва № 0027021501/0 від 23.08.2007р.

Позивач вважає, що рішення відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки п.16.4, п. 16.15 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачають відповідальності за своєчасну сплату платником податкового зобовязання з податку на прибуток.

Відповідач проти позову заперечує. У запереченні на позов зазначає, що ДПІ у Соломянському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на прибуток, якою встановлено порушення ТДВ “Страхова компанія “Всесвіт” п.16.4, п.16.15 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: допущення підприємством методологічної помилки не заповнено рядок 16 декларації, що призвело до заниження нарахувань по декларації за І кв. 2007 року у сумі 86533,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -встановив:

Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва було проведено перевірку позивача Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Всесвіт”, за результатами якої складено акт “Про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток” №9432/15-1-31604414 від 20.08.2007 (далі акт перевірки).

На підставі акта перевірки ДПІ у Соломянському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0027021501/0 від 23.08.2007р., яким у звязку із порушенням позивачем п.16.4, п.16.15 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та на підставі п.п. 17.1.4 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 90860,00 грн., в т.ч. 86533,00 грн. основний платіж та 4327,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Всесвіт” не погодилось із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржило його у порядку, передбаченому ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

В межах процедури адміністративного оскарження оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення залишене без змін, про що свідчать наявні у справі копії рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 14.09.2007 № 21370/10/25-010 про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПА у м. Києві від 27.11.2007 №4315/10/25-114 про результати розгляду скарги, рішення ДПА України від 22.01.2008 №484/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, не передбачених цим Законом, балансів чи звітності. Статистична та бухгалтерська звітність подається органам державної статистики згідно із законом. Крім того, бухгалтерська звітність подається підприємствами органам, до сфери управління яких вони належать, згідно із законом. Це правило поширюється також на будь-які інші податки, збори (обов'язкові платежі), включені до системи оподаткування. У зв'язку з цим платник податку не несе податкової відповідальності за затримку, неподання або неповне подання бухгалтерської звітності.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду, за формою, що встановлюється центральним податковим органом України.

Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, валовий доход яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу.

У разі, якщо за звітний (податковий) рік валовий доход таких підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу, прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт, послуг), що не відноситься до сільськогосподарської продукції, оподатковується у загальному порядку (п.16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Підпункт 16.15 статті 16 зазначеного Закону встановлює, що порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.

У поданій до ДПІ у Соломянському районі м. Києва податковій декларації по податку на прибуток за І кв. 2007 року позивачем задекларовано до сплати нуль гривень.

Відповідач зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення п.16.4, п.16.15 ст. 16 вищевказаного Закону, що призвело до заниження податку на прибуток за звітний період І квартал 2007 року на 86533,00 грн. та зумовило донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток та застосування по відношенню до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.4 п. 17.4 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Однак, як встановлено судом, та не заперечується сторонами, позивачем не було допущено порушення пунктів 16.4, 16.15 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки у зазначених пунктах визначається податкові періоди протягом якого платник податків зобовязаний подати до податкового органу податкову звітність форма і складання яких встановлюється центральним податковим органом.

Суд враховує, що пунктами 16.4, 16.15 статті 16 зазначеного Закону не передбачено відповідальності щодо несвоєчасності подання податкової звітності, несвоєчасної сплати податкового зобовязання тощо.

Як встановлено судом, податкове зобовязання з податку на прибуток за І кв. 2007року у розмірі 86533,00 грн., яке помилково не було визначено у декларації з податку на прибуток за І кв. 2007 року, погашене позивачем своєчасно (копія банківської виписки від 14.05.2007 Філії “Київська міська дирекція” АТ “Індустріально-Експортний Банк”). Даний факт відповідачем не заперечується.

Згідно з п.1.5 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами

Статтею 17 вищевказаного Закону встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

У відповідності до п.п. 17.1.4 п.17.4 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у випадку якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання і самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Суд вважає, що за змістом цієї норми Закону штрафні санкції підлягають нарахуванню лише у випадку, коли бюджет внаслідок неправомірних дій особи несвоєчасно отримав кошти у вигляді податків та не мав змоги їх своєчасно використати. У даному ж випадку податкове зобовязання позивача у розмірі 86533,00 грн. сплачено до бюджету у повному розмірі і для бюджету жодні негативні наслідки не настали.

Відтак, донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобовязання з податку на прибуток та застосування відносно позивача штрафних санкцій за заниження податкового зобовязання суд вважає безпідставним.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94 , 97, 158-163, 227 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києві від 23.08.2007 № 0027021501/0.

Присудити судові витрати на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Всесвіт” (р/р26507010037767 в ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 322313, код ЄДРПОУ 31604414) по сплаті судових витрат у розмірі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч.1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 14 травня 2008 року.

Суддя Арсірій Р.О.