Постанова № 2134424, 23.06.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.06.2008 р.                                                                                                     № 7/175

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді АрсірійР.О. при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта Гест Сервісиз-Київ"

до Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень ,

Представники:

від позивачаГорніцька І.О., за довіреністю

від відповідачаБольшакова К.А.., за довіреністю

Прошкіна Н.В., за довіреністю

Кирилюк А.В., за довіреністю

Позивач - звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві з позовною заявою до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем неправомірно та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що факти порушень податкового законодавства зафіксовані актом перевірки, тому вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно –правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Як свідчать фактичні обставини справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва (далі –ДПІ у Печерському районі м. Києва, або відповідач) проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта Гест Сервісиз - Київ»(далі –ТОВ „Ілта Гест Сервісиз –Київ” або Позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.2003 по 31.12.2005. За результатами проведеної перевірки, ДПІ у Печерському районі м.Києва складено акт від 21.06.2007 № 201/22-3/22909583 (далі - акт).

Відповідно до акту перевірки, ТОВ „Ілта Гест Сервісиз –Київ” в порушення п. 13.2 ст.13 Закону України від 22.05.97 № 283/97 ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»у періоді III квартал 2003 року - IV квартал 2005 року не утримано та не сплачено до бюджету податок у розмірі 365085,43 грн. на доход нерезидента у сумі 2433903,0 грн., перерахований на користь компанії «Ілта Гест Сервісиз Лімітед»(о. Гернсі) у вигляді відсотків за кредитною угодою від 05.07.2002 року. Внаслідок вищенаведеного порушення встановлено заниження позивачем податку на доход нерезидента за період III квартал 2004 року - IV квартал 2005 року на суму 238223,0 грн., та прийнято рішення про застосування штрафних санкцій у сумі 476446,0 грн. за заниження зазначеного податку.

04.07.2007 року ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «Ілта Гест Сервісиз- Київ»з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006. За результатами перевірки складено акт від 04.07.2007 № 381/23-4/22909583. Відповідно до акту переврки, ТОВ«Ілта Гест Сервісиз- Київ»в порушення п. 13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у 2006 року не утримано та не сплачено до бюджету податок у розмірі 146903,03 грн. на доход нерезидента у сумі 979353,57,0 грн., перерахований на користь компанії «Ілта Гест Сервісиз Лімітед»(о. Гернсі) у вигляді відсотків за кредитною угодою від 05.07.2002 року. Внаслідок вищенаведеного порушення, встановлено заниження позивачем податку на доход нерезидента за період І - IV квартали 2006 року на суму 146903,03 грн., а також прийнято рішення про застосування штрафних санкцій у сумі 293806,07 грн. за заниження зазначеного податку.

Судом встановлено, що на підставі кредитної угоди від 05.07.2002 б/н, укладеної з компанією «Ілта Гест Сервісиз Лімітед»(о. Гернсі), ТОВ «Ілта Гест Сервісиз- Київ»у періоді з 01.07.2003 по 31.12.2005 перераховано на користь вказаного нерезидента відсотки за користування кредитом, отриманим у загальному розмірі 2433903,0 грн. ( 465164,37 доларів США).

Відповідно до п.1.21 ст.1 та п.13.1 ст.13 Закону України від 22.05.97 № 283/97 ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними статтею 13 зазначеного Закону України.

Під доходами, отриманими нерезидентами із джерелом їх походження з України, слід розуміти у тому числі проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до п.13.2 ст.13 Закону України від 22.05.97 № 283/97 ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»- резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь - яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності ( у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п. 16.13 ст. 16 Закону України від 22.05.97 № 283/97 ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»- відповідальність за утримання і перерахування до бюджету, зокрема, податків, зазначених у статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати.

Відповідно до п.18.1 ст.18 Закону України від 22.05.97 № 283/97 ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»- якщо міжнародними договорами, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору».

Відповідно до п.1 ст.1 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухилення стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, підписаної 10.02.93, ратифікованої 11.08.93 ( далі - Конвенція ) - проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.

Відповідно до п.1 ст. 3 Конвенції - термін «Сполучене Королівство»означає Великобританію і Північну Ірландію, включаючи будь-яку територію за межами територіального моря Сполученого Королівства, яка відповідно до міжнародних законів визначається або може бути в подальшому визначена за законами Сполученого Королівства, що стосуються континентального шельфу, як територія, в межах якої можуть застосовуватись права Сполученого Королівства щодо морського дна, надр і їх природних ресурсів».

У відповідності до п.4 Порядку звільнення (зменшення ) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470 - підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Згідно листів Міністерства закордонних справ України від 07.07.2000 №43/7/685-942 та ДПА України від 10.08.2006 №15170/7/12-0117 за повідомленням Форін Офісу Великої Британії від 15.06.2000 положення Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна не поширюються на заморські території Великої Британії ( включаючи Британські Віргінські острови, Нормандські острови та острів Мен).

Крім того, згідно листа ДПА України від 21.05.2007 № 10092/7/12-0117 відповідно до листа компетентного органу Великобританії ( НМ Revenue I Customs) від 16.05.2007 для цілей Конвенції термін Сполучене Королівство, як зазначено у статті 3 Конвенції, не включає жодну заморську територію Великобританії або залежні території корони, такі як Гернсі та Джерсі.

Таким чином, згідно вимог п.13.2 ст. 13 Закону України № 283/97-ВР, суд погоджується з позицією відповідача, що ТОВ «Ілта Гест Сервісиз- Київ»при виплаті на користь компанії ТОВ«Ілта Гест Сервісиз- Київ»о. Гернсі відсотків за користування кредитом повинно було утримати та сплатити до бюджету податок на доход нерезидента з джерелом його походження з України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у повній відповідності до чинного законодавства України, а тому позовні вимоги Позивача є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Позивач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх вимог викладених в позовній заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 89, 90, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Ілта Гест Сервісиз- Київ” до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Арсірій Р.О.