Постанова № 2134423, 22.05.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15:40 год.

22.05.2008 р.                                                                                                     № 7/144

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Келеберда О.Г. вирішив адміністративну справу

Державної податкової інспекції у Тульчинському районі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара"

пропримусове стягнення активів платника податків ,

Представники:

від позивачаДенисюк І.В., представник за довіреністю

від відповідачаФорманюк С.В., представник за довіреністю Державна податкова інспекція у Тульчинському районі Вінницької області звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сахара” про стягнення 37186,38 грн. 22.05.2008р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сахара” 42904,47 грн. податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий борг перед державним бюджетом України виник у зв’язку із несплатою податкових зобов’язань визначених відповідачем у податкових деклараціях по орендній платі за землю поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Сахара” за 2007 рік.

У відповідності до п.5.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідно до якого, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно до цього позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Представник відповідача проти позову не заперечував, вважав, що за відсутності у нього відомостей про розмір заборгованості неможливо вирішити справу по суті. Пояснив, що заборгованість утворилась з вени орендаря землі, який несвоєчасно вносив орендну плату.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сахара” (надалі ТОВ “Сахара”) зареєстроване Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 08.12.2004 року, код ЄДРПОУ 25962964.

Як свідчать матеріали справи, 27.01.2007р. ТОВ “Сахара” подано до ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2007 рік, згідно якої відповідачем нараховано орендної плати на 2007 рік у розмірі 67619,00 грн.

Судом встановлено, що за визначеним ТОВ “Сахара” у зазначеній декларації зобов’язанням обліковується заборгованість у розмірі 42904,47 грн. за термінами сплати: 30.01.2007 –5634,97 грн., 30.05.2007 - 5634,97 грн.(частково сплачено згідно платіжного доручення № 57 від 11.01.2007 на суму 2258,41 грн.), 02.07.2007 –5634,97грн., 11.07.2007 –5634,97 грн., 30.08.2007 –5634,97 грн., 01.10.2007 – 5634,97 грн., 30.11.2007 –5634,97 грн., 04.01.2008 –5634,97 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту Закон).

Згідно з п.1.2 ст. 1 Закону податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п.п. “а” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п.п. “б” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (п.п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).

Виконуючи зазначену норму Закону, позивач надіслав відповідачу першу та другу податкову вимогу № 1/69 від 04.05.2007р. та № 2/83 від 18.06.2007р. відповідно.

Зазначені податкові вимоги відповідачем не оскаржувались, податковим органом не відкликані і є чинними на час розгляду справи. При цьому сплата податкового боргу в повному обсязі не відбулась.

Отже, податкова заборгованість ТОВ “Сахара” перед бюджетом за платежем - орендна плата за землю становить 42904,47 грн.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу –передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим п.11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

За викладених обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідач по суті позову не заперечив, доказів які б спростовували позовні вимоги не надав. Причини утворення податкового боргу не мають значення для вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта підприємницької діяльності, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення на активи платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю “Сахара” в сумі 42904,47 грн. для погашення податкового боргу з орендної плати за землю.

Відповідно до ч.1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –17 червня 2008 р.

Суддя                                                                                           Арсірій Р.О.