Постанова № 2134348, 30.01.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30.01.2008 р.                                                                                                     № 7/45

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді АрсірійР.О., суддів Ковзель П.О., Кротюк О.В. при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г. вирішив адміністративну справу

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Київспецтранс"

доДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області

пропро скасування повідомлення - рішення

Представники:

від позивачаКосинський В.М. від відповідача

від третьої особи

від прокуратуриСамохвалов Є.П., Козленко С.Є.           

Шевченко О.О.

Матвієць В.В. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області № 0000872301/0/284 від 27.07.2007, яким до позивача за порушення а.1 п.4, п.9, п. 10 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 визначено суму штрафних податкового зобов’язання за 4 квартал 2006 року з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: забруднення навколишнього середовища в розмірі 3795576,34 грн. (2710883,10 грн. –за основним платежем, 1084693,24 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями), а також з вимогою про визнання суми податкового зобов’язання в сумі 1250917,80 грн.

Позові вимоги мотивовані тим, що внаслідок відкликання Державним управлінням екології та природних ресурсів у Київській області у позивача Дозволу на розміщення відходів від 28.02.2006 № 422-14 та ліміти на розміщення відходів у 2006 році на полігоні №5, відповідачем було нараховано позивачу збір за забруднення навколишнього природного середовища в п’ятикратному розмірі на підставі п. 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, тобто в сумі 3795576,34 грн. Позивач посилається на те, що зазначений збір мав нараховуватись в однократному розмірі, тобто в сумі 1250917,80 грн., оскільки на період нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища позивач мав ліцензію № АБ 103017 на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини, а тому отримання у 2006 році дозволів та лімітів на розміщення відходів для позивача не було обов’язковим. Також, позивач посилався на те, що відповідно до статті 9 Закону України «Про відходи»він не є власником відходів, а тому отримувати дозволи і ліміти на розміщення відходів він не зобов’язаний, оскільки такий обов’язок несуть власники відходів, тобто відповідні територіальна громада міста Києва в особі комунальних підприємств по утриманню житлових господарств відповідних районів міста Києва.

Відповідач у письмових запереченнях на позов, його представник в судовому засіданні, позовних вимог не визнали, просили суд у позові відмовити повністю. Заперечення мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення № 0000872301/0/284 від 27.07.2007 було прийнято за порушення позивачем п. а.1 п.4, п.9, п. 10 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303, порушення підтверджено Актом перевірки ДПІ у Подільському районі міста Києва від 03.07.2007 № 109/23/605-02772037.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -встановив:

Позивач –ВАТ «Київспецтранс»зареєстрований Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 21.05.1997, перереєстрований Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією у зв’язку з адміністративно-територіальним поділом районів міста Києва від 26.11.2001.

Відповідно до п.п 7.11 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 № 80, позивач знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції Обухівського району Київської області як платник окремих видів податків, зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно Державного акту на право постійного користування землею відповідачу у постійне користування надано 63,7 га землі Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області під полігон твердих побутових відходів.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ «Київспецтранс»вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2004 по 31.12.2006, за результатами якої було складено Акт від 03.06.2006 № 109/23/605-02772037.

27.07.2007 відповідачем на підставі Акту від 03.06.2006 № 109/23/605-02772037 було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000872301/0/284 від 27.07.2007, яким до позивача за порушення а.1 п.4, п.9, п. 10 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 визначено суму штрафних податкового зобов’язання за 4 квартал 2006 року з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: забруднення навколишнього середовища в розмірі 3795576,34 грн. (2710883,10 грн. –за основним платежем, 1084693,24 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач вважає прийняте Державною податковою інспекцією у Обухівському районі міста Київської області податкове повідомлення - рішення № 0000872301/0/284 від 27.07.2007 таким, що підлягає скасуванню.

Оспорюване податкове повідомлення –рішення ґрунтується на висновках Акту перевірки від 03.06.2006 № 109/23/605-02772037 де зокрема зазначено, що згідно рішення Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 26.01.2006 №1 „Про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності (розміщення відходів) на полігоні твердих побутових відходів № 5 ВАТ „Київспецтранс" який розташований в с. Підгірці Обухівського району Київської області" на підставі акту перевірки виконання природоохоронного законодавства на полігоні твердих побутових відходів № 5 ВАГ „Київспецтранс" від 12.01.2006 встановлено, що полігон твердих побутових відходів №5 ВАТ „.Київспецтранс" експлуатується з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме: відсутні дозвіл та ліміти на розміщення відходів; не вирішена в повному обсязі проблема очистки фільтраційних вод, що призвело до критичного накопичення фільтрату.

Також, у Акті від 03.06.2006 № 109/23/605-02772037 зазначено, що перевіркою було встановлено, що в 4 кварталі 2006 року на полігоні ТВП № 5 в с.Підгірці Обухівського району ВАТ „Київспецтранс” розміщено відходів: ТПВ 4 класу небезпечності –6859,32 т, промислових відходів 3 класу небезпечності –548,5 т., промислових відходів 4 класу небезпечності –14659,65 т.

У Акті від 03.06.2006 № 109/23/605-02772037 зроблено висновок, що згідно з п. 4, п.8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303, збір за забруднення навколишнього природного середовища на полігоні ТПВ № 5 в с.Підгірці Обухівського району Київської області ВАТ „Київспецтранс” в результаті розміщення відходів за 4 квартал 2006 року складає 2710883,10 грн.

Також, відповідно до Акту від 03.06.2006 № 109/23/605-02772037, перевіркою правильності визначення повноти нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища було встановлено в порушення абзацу 1 п. 4, п. 9, п. 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 „Про затвердження порядку встановлення нормативів збору забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”, неподання розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік до ДПІ у Обухівському районі Київської області, не нарахування і несплата збору за забруднення навколишнього природного середовища в результаті розміщення відходів на ТВП № с.Підгірці Обухівського району ВАТ „Київспецтранс” за період з 01.10.2006 по 31.12.2006 в загальній сумі 2710883,10 грн.

Відповідно до Ліцензії серії АБ № 103017 від 07.04.2005, виданої позивачу - ВАТ „Київспецтранс” Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, в ній визначено вид господарської діяльності позивача, а саме: збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини. Строк дії Ліцензії серії АБ № 103017 від 07.04.2005 визначений з 02.09.2004 по 02.09.2007.

Позивачем до матеріалів справи додано Дозвіл на розміщення відходів № 422-14 від 28.02.2006, виданий Державним Управлінням екології та природних ресурсів в Київській області, відповідно до якого позивачу було надано дозвіл на здійснення діяльності щодо своєчасного проведення ущільнення відходів, їх пересипання ізолюючим шаром ґрунту, недопускання засмічення прилеглої території. Строк дії зазначеного Дозволу встановлено з 28.02.2006 по 31.12.2006.

Відповідно до Ліміту на розміщення відходів у 2006 році для ВАТ „Київпецтранс”, затверджених 18.04.2006 Головою Обухівської районної державної адміністрації Київської області та погодженого 17.04.2006 Начальником держуправління екобезпеки в Київській області, позивачу було визначено ліміт на розміщення відходів у 2006 році в обсязі 512000,00 тонн на рік.

Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області було направлено на адресу позивача лист № 12-09/88 від 12.05.2006, яким Державне управління екології та природних ресурсів в Київській області на виконання Протесту Прокурора Київської області від 28.04.2006 № 07/4-340 відкликало дозвіл від 28.02.2006 № 422-14 на розміщення відходів у 2006 році на полігоні ТВП № 5 ВАТ „Київспецтранс” і погоджені ліміти на розміщення відходів, видані Держуправлінням.

23.06.2006 Державною Податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області на адресу позивача було направлено лист № 3176/10/151, відповідно до якого Державна податкова інспекція у Обухівському районі просила позивача подати уточнюючий розрахунок по збору за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2006 у зв’язку з скасуванням дозволу № 422-14 від 28.02.2006 на розміщення відходів.

В матеріалах справи наявні уточнюючі розрахунки позивача зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік, відповідно до яких позивач позивачем було визначено загальну суму збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік складає 2132151,34 грн., які відповідачем були прийняті.

Як зазначав позивач у позові, та що підтверджується Актом перевірки від 03.06.2006 № 109/23/605-02772037, позивачем було здійснено часткову оплату суми збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік в розмірі 881233,46 грн.

Відповідно до першої податкової вимоги відповідача №33 1/625 від 13.11.2006, позивачу було визначено суму податкового боргу по узгодженому податковому зобов’язанню по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 1571395, 12 грн.

Відповідно до другої податкової вимоги відповідача № 2/724 від 26.12.2006 № позивачу було визначено суму податкового боргу по узгодженому податковому зобов’язанню по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 4163367,22 грн.

Судом до матеріалів справи було долучено Перелік підприємств та організацій міста Києва, відходи яких було дозволено розміщувати на полігоні № 5 ВАТ „Київспецтранс” згідно лімітів в тоннах на 2006 рік, а також належним чином засвідчені копії відповідних Лімітів підприємств на утворення та розміщення відходів на 2006 рік та Дозволи на розміщення відходів у 2006 році, відповідно до яких підприємствам міста Києва було надано дозволи на розміщення відходів на полігоні № 5 ВАТ „Київспецтранс”, які отримані підприємствами та організаціями міста Києва у Державному управлінні екології та природних ресурсів в м. Києві.

Також, як зазначав позивач у позові, Полігон № 5 перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Пунктом 2 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1218 (зі змінами і доповненнями), ліміт на утворення відходів –це максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи (далі - власник відходів) є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території.

Відповідно до пункту 8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1218 (зі змінами і доповненнями), власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів усіх класів небезпеки не перевищують 10 гривень на рік, власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, та власники відходів, які одержали ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини, звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлені Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303.

Відповідно до п. 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303, суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерелкоригуючих коефіцієнтів. Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації (п.9). Збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації (п.10).

Відповідно до статті 8 Закону України „Про відходи”, відходи є об'єктом права власності.

Статтею 9 Закону України „Про відходи” визначено, що суб'єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.

Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Стаття 39 Закону України „Про відходи” встановлює, що за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Плата за розміщення відходів на територіях підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів та надають послуги у цій сфері, не сплачується.

З огляду на викладене, судом встановлено, що у 2006 році позивач був платником збору за забруднення навколишнього природного середовища як підприємство основною господарською діяльністю якого є збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини, що підтверджується відповідною Ліцензією серії АБ № 103017. Як встановлено судом, період дії зазначеної Ліцензії було визначено з 02.09.2004 по 02.09.2007, тобто її дія розповсюджувалась і на діяльність позивача у 2006 році., а тому він був звільнений від плати за розміщення відходів саме у цей період. Як підтверджується матеріалами справи, у 2006 році на Полігоні № 5 розмішувались відходи відповідних підприємств та організацій міста Києва згідно отриманих ними Лімітів та Дозволів на розміщення відходів, і які відповідно до ст.ст. 8,9 Закону України „Про відходи” є їх власниками.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивач у 2006 році не був власником відходів, які розміщувались на Полігоні № 5 у Обухівському районі міста Києва, і, відповідно він не був і зобов’язаний отримувати дозволи та ліміти на розміщення відходів у 2006 році, до то ж, маючи відповідну Ліцензію серії АБ № 103017 на 2006 рік на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини, він в порядку п. 8 розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1218 (зі змінами і доповненнями) був звільнений від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, а тому позивач мав усі підстави для сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища у 4 кварталі 2006 року згідно вимог абзацу 1 пункту 4, пункту 9, пункту 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303.

А тому і підстави для нарахування позивачу відповідачем оспорюваним податковим повідомленням-рішенням № 0000872301/0/284 від 27.07.2007 суми податкового зобов’язання за 4 квартал 2006 року з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: забруднення навколишнього середовища в розмірі 3795576,34 грн. –були відсутні.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0000872301/0/284 від 27.07.2007 визнається судом обґрунтованою та доведеною позивачем належними та допустимими доказами.

Також, розглянувши позовну вимогу про визнання за позивачем суми податкового зобов’язання по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища саме в сумі 1250917,80 грн., суд дійшов висновку, що зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки статтею 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що сума податкового зобов’язання може бути обчислена платником податку самостійно у податковій декларації або податкове зобов’язання визначається податковим органом.

Як вбачається з наданих суду пояснень податковим органом податкове зобов’язання розраховано на підставі неповних даних та з використанням суперечливих відомостей про склад та кількість відходів. У матеріалах, що використовувались при складанні акту та оспорюваного податкового повідомлення рішення належні розрахунки взагалі. При цьому суд повноваженнями щодо визначення податкового зобов’язання не наділений.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що у позовній заяві позивачем наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області № 0000872301/0/284 від 27.07.2007.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про скасування повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області № 0000872301/0/284 від 27.07.2007 - є обґрунтованою, законною, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

В задоволенні вимоги щодо визнання за позивачем суми податкового зобов’язання по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища саме в сумі 1250917,80 грн. –суд відмовляє.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до частини 1 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Таким чином, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 03,40 грн.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області № 0000872301/0/284 від 27.07.2007.

В іншій частині позову –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ „Київспецтранс” 03,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання повного тексту постанови –07 лютого 2008 року.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Суддя П.О.Ковзель

Суддя підпис О.В.Кротюк