Постанова № 2134347, 20.12.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20.12.2007 р.                                                                                                     № 7/72

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді АрсірійР.О. при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г. вирішив адміністративну справу

Дочірнього підприємства "Дабл Ю Ей Девелопментс Інтернешинал Україна"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

пропро скасування повідомлення - рішення ,

Представники:

від позивачаКононенко Л.І., за довіреністю

від відповідачаСепаненко С.Д., за довіреністю Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2005 № 80224/0. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог законодавства України, а тому має бути скасоване.

Ухвалою від 10.09.2007 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 26.09.07 о 09:30.

Відповідач надав суду заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Справа розглядається з урахуванням вимог, зазначених в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.07.07 у справі № 29/456.

В судовому засіданні сторони по справі надали суду документи, які не були досліджені судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи № 29/456, та на необхідність дослідження яких, під час нового розгляду, зазначено судом касаційної інстанції.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення рішення від 14.10.2005 № 80224/0, яким ДП "Дабл Ю Ей Девелопментс Інтернешинал Україна" на підставі п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 підп. „б" Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.17.1.3. п.17.1. ст.17 зазначеного Закону, за порушення п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4, п.п.11.3.1. п.11.3. ст. 11 та п.п.7.9.6 п.7.9. ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР, донарахований податок на прибуток у розмірі 265 829 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 106 332 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки № 41/22-40/32045126 від 03.10.2005, який складений за результатами комплексної планової документальної перевірки ДП "Дабл Ю Ей Девелопментс Інтернешинал Україна" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003 р. по 31.03.2005.

В акті перевірки встановлено, що позивачем здійснено порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 та пп. 7.9.6 п.7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.9.6 р.7.9. ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в зв'язку з неправомірним віднесенням до валових витрат коштів, які надходять на банківський рахунок підприємства, як передоплата за оренду приміщення, позивачем завищені валові витрати на загальну суму 132 926,15 грн. в т.ч. по періодах: - за 2003 рік (II п/р) на суму 54 812,39 грн., за 2004 р. - на суму 78 113,76 грн. за договорами суборенди № МС/3012 від 30.12.2003 та № 269/03 від 04.03.2003 укладеними з ТОВ "Столиця", та за договором суборенди № 125/03 від 30.12.2003, укладеним з ПП "Рантьє".

В акті відповідача зазначено, що позивачем за перевірений період отриманий дохід від продажу товарів, які знаходились на комісії у наступних комісіонерів: ПП "Ен Сі Україна", згідно договору комісії на продаж товарів № 23/03-04 К від 24.03.2004, ПП "Мазекер", згідно договору комісії на продаж товарів № 23/07-04 від 23.07.2004, СПД Бугир О.Ю. іпн. 2938020906, згідно договору комісії на продаж товарів №24/9-04К від 24.09.20054. Внаслідок порушення п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 та п.п.11.3.1. п.11.3. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки позивачем до валового доходу відносились кошти, які надходили від комісіонерів від продажу товарів, а не загальна сума реалізації товарів за перевіряємий період, занижено скоригований валовий дохід на суму 863533, 39 грн., в т.ч. по періодах: за 2004 рік в сумі 930 390,12 грн., за 1 квартал 2005р. - завищення скоригованого доходу на суму 66 856,73 грн. Також в акті перевірки вказано заниження скоригованого валового доходу за 1 квартал 2004 р. в сумі 2,0 тис. грн.; заниження скоригованого валового доходу за півріччя 2004 р. в сумі 2,4 тис. грн.; заниження скоригованого валового доходу за 9 місяців 2004 р. в сумі 658,3 тис. грн.; заниження скоригованого валового доходу за 2004 р. в сумі 930,4 тис. грн.; завищення скоригованого валового доходу за 1 квартал 2005 р. в сумі 66,9 тис. грн., разом за весь перевірений період встановлено заниження скоригованого валового доходу в сумі 863,5 тис. грн.; заниження загальної суми валових витрат за 3 квартал 2003 р. в сумі 54,8 тис. грн.; заниження загальної суми валових витрат за 2004 р. в сумі 78,1 тис. грн.; разом за весь перевірений період встановлено заниження загальної суми валових витрат в сумі 132,9 тис. грн.

На підставі викладеного ДПІ у Печерському районі м. Києва було зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2003 р. на суму 54,8 тис. грн.; зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2004 р. на суму 134,0 тис. грн.; зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за півріччя 2004 р. на суму 135,3 тис. грн.; зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2004 р. на суму 134,0 тис. грн.; донарахований податок на прибуток за 2004 р. в сумі 265,8 тис. грн.; зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2004 р. на суму 134,0 тис. грн.

Позивачем надані належним чином засвідчені копії всіх первинних документів, реєстри бухгалтерського та податкового обліку з 01.07.2003 по 31.03.2005.

Вказані документи надавались позивачем при здійсненні ДПІ у Печерському районі міста Києва перевірки, що підтверджується актом перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, у позивача наявні валові витрати в розмірі 2463,4 тис. грн., які не були враховані в деклараціях з податку на прибуток.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, що проти факту наявності вищезазначених валових витрат не заперечує, оскільки при здійсненні перевірки та під час оскарження її результатів, останнім були виявлені вказані витрати на підставі наданих документів. Проте, мотивуючи свою позицію відповідач зазначає, що зазначений факт не знайшов свого відображення у акті перевірки та не був врахований при визначені розміру податку на прибуток, оскільки за встановленим порядком перевіряються тільки задекларовані валові витрати.

Суд відхиляє зазначені пояснення представника відповідача як такі, що не ґрунтуються на нормах закону.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі Закон про бухгалтерський облік) із змінами та доповненнями визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до ст.ст.1, 3 п.2 цього Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджу є її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (у т.ч. регістри). Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до ст. 11. Закону на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів).

Згідно до Закону України «Про систему оподаткування»із змінами та доповненнями принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Згідно до ст.ст. 2,6,9 цього Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Об'єктом оподаткування є у т.ч. податок на прибуток. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

Відповідно до Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, облікові регістри - носії спеціального формату у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Пунктом 3.1 ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.94 р. об'єктом оподаткування податком на прибуток встановлений прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань.

Статтею 11 зазначеного Закону встановлюються правила податкового обліку. Для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. П.п.11.2 1 п Н.2., ст. 11 та п.п.11.3.1. п.11.3. ст. 11 Закону встановлюється виникнення дати збільшення валових витрат: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг); та дата збільшення валового доходу - дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно із ст. 16 Закону податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно ; пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Відповідно до п. 1.2., п. 1.11, п. 1.12 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 -ПІ від 21.12.2000 р. податкове зобов'язання –зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) -документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу): контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону;

Згідно із ст.2 зазначеного Закону контролюючі органи (яким є і податковий орган) мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Згідно абз. б пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 -ІП від 21.12.2000 р. у випадку, коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

Підпункт 2.3.2 п.2.3 ст. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок із питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327, передбачає за кожним фактом порушення податкового законодавства висвітлення в акті перевірки показників, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичних показників, виявлених у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання та зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

Із змісту вищезазначених норм вбачається, що при здійсненні перевірки контролюючий орган зобов'язаний був перевірити та врахувати при визначенні суми донарахування, як завищення так і заниження сум податкових зобов'язань, заявлених та/або не заявлених у податкових деклараціях платником податків.

Крім того, у відповідності до п. 4.1. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок із питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327, до підписання акту перевірки позивач надав до ДШ пояснення та зауваження.

Отже, враховуючи викладене, висновки, що зроблені в Акті перевірки, є такими, що суперечать правилам податкового обліку, встановленим Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", під час складання висновків Акту перевірки відповідач був зобов'язаний враховувати на тільки заниження або завищення валових доходів, та завищення валових витрат, а і заниження валових витрат, та визначити оподатковуваний прибуток позивача згідно із вимогами ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

А відтак, суд вважає, що не враховані ДПІ у Печерському районі м. Києва, дані бухгалтерського обліку і первинних документів, на які позивач посилається в підтвердження суми валових витрат в розмірі 2463,4 тис. грн., та які не враховані позивачем в деклараціях з податку на прибуток, і не враховані під час перевірки та складання його висновків, обумовлюють факт наявності у позивача від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та неправомірність висновків Акту, відповідно безпідставність прийняття спірного рішення.

Судом з урахуванням рекомендацій Вищого адміністративного суду України, викладених в Ухвалі від 25.07.2007 по справі № 29/456, які є обов’язковими при прийнятті судового рішення під час здійснення нового розгляду справи, було витребувано у позивача докази наявності у позивача витрат в розмірі 2463400,00 грн., які не були враховані у деклараціях з податку на додану вартість.

Позивачем на виконання вимоги суду було надано докази, а також зведену таблицю валових витрат, що не були враховані відповідачем під час здійснення перевірки позивача, а саме вантажно-митні декларації № 470152 від 01.09.2004, № 470151 від 31.08.2004, № 470879 від 01.09.2004 (по господарських операціях позивача з WA Developments Англія), акт № 5 від 30.07.2004 , акти №№ 6,7,8 від 31.08.2004, акти № 9,10,11 від 30.09.2004 (по господарських операціях позивача з ПП «Ен Сі Україна»), протокол №1 від 27.08.2004 та протокол № 2 від 30.09.2004 (по господарських операціях позивача з ПП «Мазекер»), акт № ОУ-407 від 31.07.2004, № ОУ-0582 від 30.08.2004, № ОУ-0628 від30.09.2004 (по господарських операціях позивача з ПП «Рантьє»), акти № б/н від 31.07.2004, № б/н від 31.08.2004, № б/н від 31.08.2004, № б/н від 30.09.2004, № б/н від 30.09.2004 (по господарських операціях позивача з ТОВ «Столиця») на загальну суму 1501230,00 грн. за ІІІ квартал 2004 року; акти № б/н від 31.12.2004, № б/н від 30.11.2004, № б/н від 31.10.2004 по господарських операціях позивача з ПП «Мазекер», акти № б/н від 31.10.2004, № б/н від 30.11.2004, № б/н від 31.12.2004 (по господарських операціях позивача з ТОВ «Столиця») всього на суму 982170,00 грн. за IV квартал 2004 року, акт № 3 від 31.03.2005 всього на 74000,00 грн. за І квартал 2005 року.

Таким чином, загальна сума валових витрат позивача за період ІІІ-ІV квартали 2004 року, І квартал 2005 року складає 2463400, 00 грн.

Представниками відповідача не спростовано наявність заявлених валових витрат. У той же час від складання порівняльного акту виявлених під час проведення валових витрат та тих що надані позивачем у зведеній таблиці відповідач ухилився.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Отже, судом встановлено наявність у позивача валових витрат на загальну суму 2463400,00грн., що свідчить про наявність у позивача права на врахування їх при обчисленні бюджетного відшкодування. З огляду на це, позиція відповідача про неврахування зазначених вище первинних документів як доказів понесення позивачем валових витрат під час проведення перевірки у зв’язку з тим, що вони не були зазначені у податкових деклараціях є неприйнятними.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги –задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати неправомірними і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 80224/0 від 14.10.2005, яким ДП "Дабл Ю Ей Девелопментс Інтернешинал Україна" на підставі п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 підп. „б" Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.17.1.3. п.17.1. ст.17 зазначеного Закону, за порушення п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4, п.п.11.3.1. п.11.3. ст. 11 та п.п.7.9.6 п.7.9. ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР, донарахований податок на прибуток у розмірі 265 829 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 106 332 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення повного тексту постанови - 11.02.2008 р.

Суддя                                                                                           Арсірій Р.О.