Рішення № 21343364, 08.02.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.12 Справа № 5021/3011/2011. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»,

м. Суми

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне

науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе”, м. Суми

про стягнення 1 443890 грн. 00 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін :

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 18-49/688 від 11.05.2011р.

від відповідача: Тищенко А.В.

При секретарі судового засідання Логоші О.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1443 890 грн. 00 коп. за договором № 22/10 перевезення вантажу (теплової енергії) від 01.09.2005 р., яка виникла за вересень, жовтень, листопад 2011 року.

Відповідач відзив на позовну заяву суду або письмового обґрунтування своєї позиції у даній справі суду не надав.

Позивач надав суду письмові пояснення № 413 від 07.02.2012р., в якому підтверджує суму заборгованості відповідача та розяснює, що загальна сума заборгованості по договору № 2/10 від 01.09.2005р. становить 1443 890,00 грн., що складає заборгованість за вересень 2011р. - 482970,00 грн., за жовтень 2011р. 481140,00 грн., за листопад 2011 р. 479780,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

01.09.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”(постачальник) і Відкритим акціонерним товариством “Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе”(покупець) був укладений договір № 2/10 перевезення вантажу (теплової енергії), відповідно до п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобовязується доставляти ввірений йому відправником вантаж теплову енергію в теплоносії гарячої мережної води в пункти призначення.

Згідно пункту 2.4 договору відправник здійснює оплату у розмірі 100% загальної вартості договору на банківський рахунок перевізника частками (платежами), кожну з яких, у розмірі 10% провізної плати за минулий (розрахунковий) місяць перевезення теплової енергії, протягом 15-ти днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт в минулому році.

Як встановлено матеріалами справи, обовязки, передбачені вказаним договору, перевізник (позивач) виконав в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до акту № СТ-0000590 від 30.09.2011р. вартість виконаних робіт становить 482970,00 грн., акту № СТ- 0000679 від 31.10.2011р. 481,140,00 грн., акту № СТ-0000789 від 30.11.2011р. - 479780,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач у вересні, жовтні, листопаді 2011р. користувався послугами позивача з постачання теплової енергії, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт. Проте відповідач в порушення умов договору оплату за отримані послуги не здійснив.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не подано суду ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 1443 890 грн. 00 коп. вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 28 877 грн. 78 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 1443 890 грн. 00 коп. боргу, 28 877 грн. 78 коп. витрат по сплаті судового збору.