Рішення № 21343131, 03.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2012 р.Справа № 12/17-5220-2011 За позовом: товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» до відповідача: фермерського господарства «Основа 2008»

про стягнення 114424,42 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю №3 від 13.01.2012р.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»(далі по тексту ТОВ «Хімагромаркетинг»), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства «Основа 2008»(далі по тексту ФГ «Основа 2008») 79824,86 грн. суми основного боргу; 19397,87 грн. відсотки річних від простроченої суми; 3227,96 грн. пені; 11973,73 грн. штраф в розмірі 15% від ціни Договору, що разом становить 114424,42 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно їй № 12/17-5220-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.01.2012р. наданими суду позивачем, та корінець про вручення поштового повідомлення, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В процесі розгляду справи представниками сторін надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

27.04.2011р. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено договір №АП-19-0178 (надалі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити наступні засоби захисту рослин, а саме сарацин, надалі Товар.

11.05.2011р. між ТОВ «Хімагромаркетинг»та ФГ «Основа 2008»було укладено додаткову угоду №АП-19-0178ДС1 до договору поставки №АП-19-0178 від 27.04.2011р.

18.05.2011р між ТОВ «Хімагромаркетинг»та ФГ «Основа 2008» було укладено додаткову угоду №АП-19-0178ДС2 до договору поставки №АП-19-0178 від 27.04.2011р.

08.06.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено угоду №АП-19-0178ДС3 до договору поставки №АП-19-0178 від 27.04.2011р.

20.06.2011р. між ТОВ «Хімагромаркетинг»та ФГ «Основа 2008»було укладено додатковий договір №АП-19-0178ДС4 до договору поставки №АП-19-0178 від 27.04.2011р.

30.06.2011р. між ТОВ «Хімагромаркетинг»та ФГ «Основа 2008»було укладено додатковий договір №АП-19-0178ДС5 до договору поставки №АП-19-0178 від 27.04.2011р.

08.07.2011р. між ТОВ «Хімагромаркетинг»та ФГ «Основа 2008»було укладено додатковий договір №АП-19-0178ДС6 до договору поставки №АП-19-0178 від 27.04.2011р.

03.08.2011р. між ТОВ «Хімагромаркетинг»та ФГ «Основа 2008»було укладено додатковий договір №АП-19-0178ДС7 до договору поставки №АП-19-0178 від 27.04.2011р.

16.08.2011р. між ТОВ «Хімагромаркетинг»та ФГ «Основа 2008»було укладено додатковий договір №АП-19-0178ДС8 до договору поставки №АП-19-0178 від 27.04.2011р.

22.08.2011р. між ТОВ «Хімагромаркетинг»та ФГ «Основа 2008»було укладено додатковий договір №АП-19-0178ДС9 до договору поставки №АП-19-0178 від 27.04.2011р.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити засоби захисту рослин, надалі-Товар.

Пунктом 2.1. договору визначено,що Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику вартість товару в строки передбачені п.2.1. Договору та додаткових угод.

Відповідно до п.3.3. поставка товару здійснюється Постачальником на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок Постачальника, до наступних базисів (отримувачів).

На виконання умов Договору та додаткових угод Позивачем було здійснено поставку товару на суму 79 824,86 грн., що підтверджується видатковими накладними №АП-19-0230 від 29.04.2011р., №АП-19-0306 від 13.05.2011р.; № АП-19-0313 від 16.05.2011р., № АП-19-0325 від 19.05.2011р., №АП-19-0398 від 21.06.2011р., № АП-19-0416 від 01.07.2011р. № АП-19-0443 від 12.07.2011р., №АП-19-0519 від 04.08.2011р., №АП-19-0598 від 23.08.2011р., № АП-19-0599 від 23.08.2011р., наявними в матеріалах справи.

Товар було прийнято уповноваженим представником відповідача про що свідчать наявні в матеріалах справи довіреності серії 12 ААВ № 467269 від 29.04.2011р., серії 12 ААВ № 467282 від 13.05.2011р.; серії ААГ № 421577 від 19.05.2011р., серії ААГ № 375831 від 21.06.2011р., серії ААГ № 4215 76 від 01.07.2011р., серії ААГ № 375848 від 12.07.2011р., серії ААГ № 375844 від 04.08.2011р., серії ААГ № 374907 від 23.08.2011р.

Відповідно до угоди №АП-19-0178ДС3 до договору поставки № АП-19-0178 від 08.06.2011р. сторони дійшли згоди, щодо зменшення кількості та повернення Товару на суму 3 359,40 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи прибуткова накладна №АП-19-0011 від 09.06.2011р., крім цього, сторони домовились зменшити і не поставляти Товар, а саме Норвел у кількості 300,00 л. на загальну вартість 16 806,00 грн.

Таким чином, загальна вартість поставленого Товару становить 83 184,26 грн. Однак, як зазначив позивач, оплата поставленого за договором Товару відповідачем здійснювалася несвоєчасно та не в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2.4 договору, а саме у випадку будь-якого порушення Фермерським господарством «Основа-2008»порядку розрахунків, викладеного у пункті 2 Договору та або додаткових угод до Договору, вважається що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов Договору настав. При цьому Фермерське господарство «Основа-2008»зобов'язане оплатити в повному розмірі поставлений товар на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту пред'явлення ТОВ «Хімагромаркетинг»Вимоги про дострокову оплату вартості всього поставленого товару.

Враховуючи приписи п. 2.4. Договору позивачем на адресу відповідача 14.09.2011р. було направлено листвимогу за № 306/1, в якому позивач запропонував відповідачу у добровільному порядку оплатити вартість всього поставленого товару на протязі трьох днів з моменту отримання вимоги.

Відповідач на зазначену вимогу відповіді не надав, у добровільному порядку заборгованість не оплатив.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач, для захисту своїх порушених прав звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З пункту 5.5 Договору вбачається, що сторони скориставшись своїм правом, передбаченим ст.6 ЦК України, встановили інший розмір процентів за користування коштами і встановили її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яноста) днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Відповідачем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунків заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 79824,86 грн. суми основного боргу; 19397,87 грн. відсотки річних від простроченої суми; 3227,96 грн. пені; 11973,73 грн. штраф в розмірі 15% від ціни Договору.

Судом перевірено розрахунки Позивача приведені в позовній заяві, встановлено їх правильність та відповідність матеріалам справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, суд при вирішенні питання щодо стягнення пені в розмірі у 3227,96 грн. та штрафу в розмірі 11973,73 грн. вказує наступне.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Аналізуючи співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідки порушення зобов'язання суд дійшов до висновку, що вони не є співрозмірними.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне, користуючись правом, наданим ст.83 ГПК України, зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, до 1613,98 грн. та зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню, до 5 986,90 грн.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити - частково.

2. Стягнути з фермерського господарства «Основа 2008»(66560 Одеська область, Любашівський район, с. Троїцьке, вул. Шевченко, 32, код ЄДРПОУ 22509075) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»(02160 м.Київ, пр-т Воззєднання, 15 код ЄДРПОУ 30262667) 79824,86 грн. суми основного боргу; 19397,87 грн. відсотки річних від простроченої суми; 1613,98 грн. пені; 5 986,90 грн. штрафу; 2288,49 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Суддя Цісельський О.В.

Повний текст рішення складено 06.02.2012р.