Рішення № 21342205, 07.02.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2012 р. Справа № 5010/2520/2011-2/162

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП", вул. Луцька, 3, м. Нововолинськ, Волинська область, 45400

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД вул. Національної Гвардії, 14, м. Івано-Франківськ, 76005

про стягнення коштів у сумі 221 603,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №8 від 10.01.2012р.).

від відповідача: представники не з"явилися

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМП" (далі Позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Калина ІФ" ЛТД (далі Відповідач) про стягнення коштів у сумі 221 603,25 грн.

Представник позивача подав доказ часткового повернення коштів відповідачем на суму 50 000,00 грн. (виписка з банківського рахунку від 05.01.12), в зв"язку з чим просив припинити провадження в частині стягнення основного боргу на суму 50 000,00грн., решту позовних вимог підтримав у повному обсязі, а саме: 150000 грн. основного боргу (передоплати), 18589,81 грн. пені за період прострочки з 18.08.11 по 23.12.11, 274,14 грн. інфляційних за вересень-листопад 2011 та 2739,3 грн. - 3% річних за період з 18.08.11 по 23.12.11.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 30.12.11 та 24.01.12, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2,41).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

22.06.11 між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу обладнання №0906-3, згідно п.1.1 якого Продавець зобов"язується передати у власність Покупця обладнання, визначене в п.1.2 Договору, а Покупець зобов"язується прийняти й оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання умов п.2.2 Договору позивач перерахував платіжним дорученням № 171 від 29.06.11 на рахунок відповідача передплату в розмірі 80% від загальної суми договору в розмірі 273600 грн. (а.с.21). Відповідачем не було поставлено товар в строки, передбачені п.3.3, а саме протягом 35 банківських днів після отримання передоплати.

Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором бо законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 цього Кодексу).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу (що позивачем в даному випадку було зроблено), а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Зобов"язання по повернення 273600 грн. передоплати виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату.

09.11.11 позивач звернувся до відповідача з претензією №612 повернути передоплату в розмірі 273600 грн. (а.с.10), яка була вручена останньому 18.11.11 (а.с.12).

Враховуючи, що відповідач 01.12.11 частково повернув позивачу суму передоплати в розмірі 73600 грн. (банківська виписка від 01.12.11 - а.с.20), заборгованість (розмір неповерненої передоплати) станом на день звернення до суду становила 200 000 грн.

Крім того, відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено ще 50000 грн. боргу (передоплати), що підтверджується поданою позивачем випискою з банківського рахунку від 05.01.12, тому провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів повного виконання своїх зобовязань щодо повернення передоплати не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 150000 грн. заборгованості (передоплати) обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення 18589,81 грн. пені, враховуючи наступне:

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 вищезазначеного договору передбачено, що у разі прострочення строків поставки зазначених в п.3.3 даного договору, за умови належного виконання Покупцем своїх зобов"язань, Продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ обчисленої виходячи із вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, що мало місце в даному випадку.

Щодо стягнення 3 % річних, слід зазначити наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що зобов"язання по оплаті основного боргу виникло у відповідача 25.11.11 (претензія №612 від 09.11.11), 3% річниих слід нараховувати за період з 25.11.11 по 30.11.11 від суми 273600 грн. та з 01.12.11 по 23.12.11 від суми 200 000 грн. (01.12.11 відповідач частково повернув позивачу суму передоплати в розмірі 73600 грн). З врахуванням наведеного, обгрунтований розмір 3% річних становитиме 513,01 грн. (розрахунки здійснені судом додаються). В решті стягнення 3% річних слід відмовити.

В стягненні 274,14 грн. інфляційних слід відмовити, оскільки вони нараховані за період, як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку (а.с.9), коли зобов"язання по оплаті ще не виникло (претензія №612 від 09.11.11).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 150000 грн. основного боргу, 18589,81 грн. пені та 513,01 грн.- 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 4382,06 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549,625 629, 655,692,693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД про стягнення 212603,25 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД (вул.Національної Гвардії,14, м.Івано-Франківськ, 76005, код 13664090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП", вул. Луцька, 3, м.Нововолинськ, Волинська область, 45400, код 31401373) 150000 (сто п"ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 18589 (вісімнадцять тисяч п"ятсот вісімдесят дев"ять) грн. 81 коп. пені, 513 (п"ятсот тринадцять) грн. 01 коп. - 3% річних та 4382 (чотири тисячі триста вісімдесят дві) грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 50000 грн. основного боргу припинити за відсутністю предмету спору.

В решті позову відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 10.02.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 10.02.12