Постанова № 21341260, 07.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"07" лютого 2012 р. Справа № 5023/5438/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого –Білошкап О.В.,

суддів –Васищака І.М.,

Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.10.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. по справі №5023/5438/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудальянс", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2011р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу – Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобудальянс"; провадження по справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.10.2011р. залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 06.10.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. скасувати та направити справу на розгляд до господарського суду Харківської області, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2011р. порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ "Технобудальянс" на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 20.07.2011р. ТОВ "Технобудальянс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лаврова А.В.

В судовому засіданні 06.10.2011р. ліквідатором надано повний звіт та документи, які підтверджують виконання роботи по ліквідації підприємства у повному обсязі.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ліквідатора та ліквідуючи юридичну особу –ТОВ "Технобудальянс", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ліквідатором здійснені необхідні заходи щодо проведення ліквідаційної процедури, за результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутні майнові активи та грошові кошти, ліквідатором представлений суду баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 300238,70 грн., у зв'язку з чим юридична особа –банкрут ТОВ "Технобудальянс" підлягає ліквідації, а провадження по справі –припиненню.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Згідно частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство", якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Необхідними передумовами для звернення з заявою на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником ст.ст.105, 110 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.60 Господарського кодексу України.

Зокрема, статтею 105 ЦК України передбачено:

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;

комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 60 Господарського кодексу України, встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги Закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, голова ліквідаційної комісії звернувся 01.07.2011 року до суду першої інстанції з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Технобудальянс" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що зборами учасників підприємства вирішено припинити діяльність, у зв’язку з недоцільністю подальшого здійснення підприємницької діяльності та ведення фінансової - господарської діяльності підприємства, прийнято рішення про ліквідацію ТОВ "Технобудальянс"; створено ліквідаційну комісію в особі –одноособовий виконавчий орган – директора Лаврова А.В. та зобов’язано його провести інвентаризацію майна та скласти баланс підприємства.

Головою ліквідаційної комісії складено проміжний ліквідаційний баланс підприємства станом на 15.03.2011р.

В межах здійснення процедури ліквідації розміщено оголошення про ліквідацію "Технобудальянс" в "Бюлетені державної реєстрації" №165 (25) від 29.12.2010р.

Постановою господарського суду Харківської області від 20.07.2011 року боржника –ТОВ "Технобудальянс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором –голову ліквідаційної комісії Лаврова А.В.

В газеті "Голос України" №143 від 04.08.2011 року ліквідатором надруковане оголошення про визнання ТОВ "Технобудальянс" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором Лаврова А.В.

16.09.2011 року ліквідатор надав суду звіт, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів та інші документи, що свідчать про виконання ліквідатором ліквідаційної процедури товариства.

В ході ліквідаційної процедури після публікації оголошення надійшли кредиторські вимоги від ТОВ "Укрспецстройтранс" та від ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на загальну суму 300238, 70 грн., які були визнані ліквідатором у повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю. Будь-які інші кредитори з вимогами до банкрута після публікації оголошення до суду та ліквідатора не звертались, про що свідчить уточнений реєстр вимог кредиторів до боржника.

Однак, суд першої інстанції не з'ясував чи дотримано заявником необхідних передумов, передбачених ст.ст.105, 110 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.60 Господарського кодексу України для звернення до суду із заявою про порушення провадження по справі на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство".

Зокрема, судом першої інстанції не перевірено чи повідомляв ліквідатор органи державної податкової служби про ліквідацію.

Крім цього, судом не встановлено чи перевірялась органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання, достовірність та повнота ліквідаційного балансу у відповідності до ст. 60 Господарського кодексу України.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

А тому у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури - дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Однак, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, суд першої інстанції не надав належної оцінки вищезазначеним обставинам та належним чином не перевірив правомірність порушення провадження по справі про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не надав їм належної правової оцінки та залишив без змін ухвалу суду першої інстанції, прийняту без дотримання вимог закону.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необхідним постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 06.10.2011р. скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду Харківської області .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.10.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. по справі №5023/5438/11 скасувати.

Справу №5023/5438/11 направити на розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Васищак І.М. Хандурін М.І.