Постанова № 21341038, 09.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р. Справа № 5013/1104/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДерепи В. І.,

суддів :Бондар С.В.,

Грека Б.М. (доповідача у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.11

у справі№ 5013/1104/11

господарського судуКіровоградської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"

простягнення суми

за участю представників від:

позивачаОСОБА_1 (дов. від 17.03.11)

відповідачаОСОБА_2 (дов. від 22.12.11), ОСОБА_3 (дов. від 05.10.11) В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" 22112266,79 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором про надання послуг з транспортування природного газу, внаслідок чого ним понадлімітно протранспортовано газ, що є підставою для нарахування штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.09.11 (суддя Махонько К.М.) позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 22112266,79 грн. штрафу, 25500 грн. сплаченого державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання внаслідок чого споживачі отримали газ в обсягах більших, ніж були доведені через ОДУ ДК “Укртрансгаз”, за що правильно, відповідно до умов договору позивачем нарахований штраф у розмірі 22112266,79 грн.

За результатом апеляційного перегляду справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Антонік С.Г., суддів: Чимбар Л.О., Кузнецова І.Л.) 14.11.11 прийняв постанову, якою рішення скасував, в позові відмовив. Постанова мотивована відсутністю з боку позивача належних доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору з транспортування природного газу розподільними трубопроводами та, як наслідок, відсутність підстав для нарахування останньому штрафу.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, позов задовольнити. Скарга мотивована тим, що судами неправильно оцінені матеріали справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 29.12.09. між НАК “Нафтогаз України” (замовник) та ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кіровоградгаз” (виконавець) укладено договір № 14/1584/09 про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами.

У відповідності до розділу 1 договору, за завданням замовника виконавець зобов'язується прийняти природний газ замовника в пунктах приймання-передачі газу і протранспортувати газ системою газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користування виконавця до пунктів призначення споживача. Замовник зобовязується прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги, зазначені в п.1.1 Договору. Відповідно до п.3.1 Договору газ для транспортування передається виконавцю у пунктах приймання-передачі у загальному потоці.

Пунктом 3.6.3 договору, відповідач зобовязався щомісячно, до 8 числа місяця наступного за звітним, на підставі показів вузлів обліку газу, складати та підписувати із споживачами та постачальниками 3-х сторонні акти про обсяги газу, використані споживачами за звітний місяць, і на підставі цих актів до 10-го числа місяця, що настає за звітним, складати реєстри обсягів реалізації газу постачальниками в розрізі споживачів. Зазначені реєстри, підписані виконавцем та постачальниками, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним, надавати замовнику за формою згідно з додатком до договору.

Згідно пунктів 4.1, 4.2 Договору, факт надання послуг з транспортування газу Споживачам оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу. Акт складається на підставі Реєстру обсягів реалізації газу на відповідний місяць.

Пунктом 3.6.4 сторони встановили, що виконавець самостійно здійснює припинення (обмеження) транспортування газу споживачам, відповідно до постанови КМУ від 08.12.06 № 1687, наказів /розпоряджень/ Мінпаливенерго, НАК “Нафтогаз України”, з дотриманням вимог технічних інструкцій та правил безпеки.

Згідно п.7.3 договору, що у разі не виконання виконавцем зобовязань, передбачених п.3.6.4 Договору, він сплачує на користь замовник пеню в розмірі 0.01% від вартості послуг транспортування газу за кожен день прострочення. У разі невиконання або неналежного виконання Виконавцем зобовязань відповідно до розділу 3 даного Договору, внаслідок чого Споживачі отримали природний газ в обсягах, більш ніж, які доведені до Виконавця через ОДУ ДК “Укртрансгаз”, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі добутку понадлімітно протранспортованих обсягів газу та подвійної найбільшої ціни природного газу, який надійшов до газотранспортної системи України у пунктах приймання-передачі на кордоні Російська Федерація Україна чи Білорусь Україна (п.7.4. Договору).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 22112266,79 грн. штрафу, розрахованого на підставі п.7.4 Договору за транспортування газу споживачам з перевищенням доведеного ліміту в жовтні і листопаді, не виконавши своє зобовязання щодо обмеження транспортування.

Як на докази перевищення ліміту транспортування, позивач посилався на підписану відповідачем зведену інформацію про використаний природний газ (форми 5), згідно якої в жовтні 2010р. відповідачу доведено 9210,355 тис.куб.м, а протранспортовано 12952,039 тис.куб.м, тобто протранспортовано на 3741,684 тис.куб.м понад ліміт. В листопаді 2010р. доведено 12096,47 тис.куб.м, протранспортовано 13881,397 тис.куб.м, що на 1784,927 понад ліміт.

Задовольняючі позовні вимоги, господарський суд виходив з доведеності факту порушення відповідачем зобовязань за договором.

Втім, з такими вимогами не погодився апеляційний суд, який зазначив, що між сторонами 09.10.08 укладено Договір № 06/08-2030 на виконання робіт з припинення (обмеження) газопостачання. Відповідно до п.1.1. Договору, предметом його є здійснення виконавцем (відповідачем) обмеження газопостачання споживачам до рівня планових обсягів поставки газу, підтверджених Замовником через ОДУ ДК “Укртрансгаз” в порядку, визначеному НАК “Нафтогаз України” за письмовим дорученням Замовника (позивача). Позивачем такі письмові доручення відповідачу не давалися. Таким чином, позивачем не доведено і матеріалами справи не встановлено порушення відповідачем своїх зобовязань за Договором № 14/1584/09 про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, а тому застосування штрафних санкцій є безпідставним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію апеляційного господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до п.7.4 договору, у разі невиконання або неналежного виконання Виконавцем зобовязань відповідно до розділу 3 даного Договору, внаслідок чого Споживачі отримали природний газ в обсягах, більш ніж, які доведені до Виконавця через ОДУ ДК “Укртрансгаз”, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі добутку понадлімітно протранспортованих обсягів газу та подвійної найбільшої ціни природного газу, який надійшов до газотранспортної системи України у пунктах приймання-передачі на кордоні Російська Федерація Україна чи Білорусь Україна.

Зі змісту цього пункту вбачається, що обов'язковою умовою відповідальності відповідача є обізнаність відповідача щодо обсягів, які заплановані до споживання, та мають бути доведені до його відома через ОДУ ДК “Укртрансгаз”. Тобто, позивач повинен належним чином довести, що відповідач був належно, вчасно (обсяги запланованого споживання за відповідний місяць мали бути йому доведені та відомі до початку відповідного місяця споживання, а не після його завершення, коли вплинути на це вже неможливо) проінформований про обсяги запланованого споживання, але незважаючи на це, допустив перевищення обсягів споживання газу.

Суди встановили, що доказів, що планові обсяги газу доведені до Виконавця у визначеному законом та договором порядку через ОДУ ДК “Укртрансгаз”, в тому числі щодо кожного місяця транспортування, позивач до суду не надав. Інформації про використання природного газу, на які посилається позивач, не можуть свідчити по доведення до відповідача обсягів запланованого газопостачання, зазначені реєстри підписані за наслідками постачання та транспортування газу за кожний місяць транспортування. Крім того, за умовами договору планові обсяги газу, які передаються Виконавцю для транспортування споживачам, можуть коригуватись протягом місяця поставки (п.2.2 договору). Доказів, які б підтвердили стан відповідного коригування та обізнаність відповідача щодо цих обсягів на кожний поточний місяць, позивач до суду не надав. За таких обставин судами цілком правомірно відмовлено в позові.

Слід також вказати, що порядок виконання диспетчерських функцій відповідачем сторонами конкретизовано в договорі 06/08-2030 на виконання робіт з припинення (обмеження) газопостачання, і відповідно до якого обмеження газопостачання споживачам має здійснюватися не на власний розсуд відповідача, а в порядку, визначеному НАК “Нафтогаз України” за письмовим його дорученням. Позивачем такі письмові доручення відповідачу не давалися.

Таким чином, апеляційний суд цілком правомірно вказав на те, що позивачем не доведено порушення відповідачем зобовязань за Договором № 14/1584/09 про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, а тому застосування штрафних санкцій є безпідставним.

В той же час, відповідно до ст.111-5 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Зі змісту цієї процесуальної норми вбачається, що суд касаційної інстанції не має права оцінювати та переоцінювати докази. Також це зазначено в ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.11 у справі 5013/1104/11 залишити без змін.

Головуючий - суддяВ. Дерепа

СуддіС. Бондар

Б. Грек