Постанова № 21340669, 06.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2012 р. Справа № 15/17-3371-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

суддівКота О.В.

Кролевець О.А.

Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2011 р. та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 р.

у справі № 15/17-3371-2011

за позовомОдеської міської ради

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради пророзірвання договору купівлі-продажу та стягнення 55215,42 грн. за участю представників: позивача: не зявився

відповідача: не зявився

третьої особи: не зявився

встановив:

Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі "ФОПОСОБА_4") про розірвання в поряду ч.2 ст.651, ст.697 ЦК України Договору купівлі-продажу №134 від 29.08.2008р., укладеного між сторонами про продаж нежитлових приміщень цокольного поверху №511 загальною площею 57 кв.м., розташованих за адресою: м.Одеса, пр.М.Жукова 30.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 55215,42грн. неустойки за порушення умов договору в частині своєчасної оплати вартості обєкту продажу. Дані вимоги обґрунтовані ст.692 ЦК України та положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2008р. №846 "Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за обєкт приватизації".

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.10.2011р. (суддя ПетровВ.С.) позов задоволено частково;

розірвано договір купівлі-продажу №134 від 29.08.2008р., укладений між територіальною громадою Одеської міської ради та ФОПОСОБА_4;

стягнуто з ФОП ОСОБА_4 судові витрати.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано встановленням факту порушення відповідачем зобовязань з оплати вартості обєкту продажу за договором, що в силу норм ст.ст.611, 651, 652, 692 ЦК України є підставою для задоволення вимог про розірвання спірного договору. Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення неустойки, господарський суд зазначив про те, що умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу такий вид відповідальності ФОПОСОБА_4 не передбачено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. (судді ЯрошА.І., ЖуравльовО.О., МихайловМ.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами в частині відмови у стягненні неустойки в сумі 55215,42грн., Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. в зазначеній частині, та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням судами норм матеріального права, а саме Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію" та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2008р. №846 "Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за обєкт приватизації".

Учасники процесу згідно з приписами ст.1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами встановлено, що 29.08.2008р. між Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (продавець), від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (представник продавця; назву змінено на "Департамент комунальної власності Одеської міської ради"), та ФОПОСОБА_4 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №134 (надалі "Договір").

За умовами п.1.1. Договору продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових приміщень цокольних приміщень (кол. напівпідвальних приміщень) №511, що розташовані за адресою: м.Одеса, просп.Маршала Жукова, №30, та в цілому складаються з нежилих приміщень цокольного поверху (напівпідвалу) загальною площею 57кв.м, відображених у технічному паспорті (надалі "Нежитлові приміщення").

Договір посвідчено Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 29.08.2008р. та зареєстровано в реєстрі за №8741.

У відповідності до п.1.3. Договору ціна продажу Нежитлових приміщень встановлена в розмірі 27969,50грн. (в т.ч. ПДВ). Порядок розрахунків узгоджено сторонами в Розділі 2 Договору, згідно п.2.1. якого покупець зобовязаний внести зазначену вище суму коштів за рахунок власних коштів з рахунку покупця №26207500103802 в Одеській філії ВАТ"VAB Банк" (МФО 328726) на розрахунковий рахунок Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради № 37180025001909 в ГУДКУ в Одеській області (МФО 828011, код 26302595) протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Судами встановлено, що предмет продажу згідно Свідоцтва про право власності від 26.09.2007р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення вказаного виконкому від 26.07.2007р. №756, належав територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві власності.

Передача Нежитлових приміщень від продавця до покупця здійснюється у 10-денний термін з моменту перерахування покупцем на рахунок продавця повної вартості за обєкт та оформлюється Актом приймання-передачі, що підписується сторонами за цим договором (п.3.1. Договору).

Право власності на Нежитлові приміщення переходить до покупця з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість. Державна реєстрація здійснюється після повної оплати вартості обєкта купівлі-продажу, зазначеного у п.1.3. цього договору, штрафних санкцій, що можуть виникнути у звязку з неналежним виконанням зобовязань за цим договором та отримання покупцем акта приймання-передачі (п. 3.2. Договору).

Рішенням Одеської міської ради №5649-V від 14.04.2010р. надано згоду на подовження терміну внесення оплати вартості Нежитлових приміщень до 31.12.2010р.

Аналогічне рішення прийнято Одеською міською радою 28.02.2011р. за № 394-VІ та вирішено надати згоду на оплату вартості Нежитлових приміщень до 31.12.2011р. шляхом перерахування коштів щомісяця рівними частками.

Втім, судами зясовано, що відповідні зміни до Договору сторонами не вносились, оплата відповідачем не проводилась.

З огляду на дані встановлені судами обставини справи, а також норми ст.ст.180 181, 188, 193 ГК України, ст.ст.525, 526, 651, 652 ЦК України, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для розірвання Договору. Обґрунтованість та правомірність винесених у справі судових актів в цій частині касатором не оспорюється.

Невиконання зобовязання або виконання зобовязання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) згідно ст.610 ЦК України є порушенням зобовязання.

В свою чергу ст.611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Умовами Договору сторони погодили відповідальність покупця за порушення строків оплати за придбані Нежитлові приміщення.

Так, п.6.1. Договору передбачено сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Крім того, відповідно до умов п.6.2. Договору погоджено, що якщо протягом встановленого Договором терміну покупець не сплатить вказану у Договорі суму продажу, продавець має право розірвати договір. У цьому випадку покупець відшкодовує збитки, заподіяні внаслідок порушення умов Договору у розмірі 20% вартості обєкта купівлі-продажу, зазначеного в п.1.3. Договору.

Втім, судами встановлено, що Одеською міською радою заявлено до стягнення з ФОПОСОБА_4 неустойки в сумі 55215,42грн., що складає 20% вартості обєкта купівлі-продажу.

Згідно норм ст.ст.546, 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею). Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

В свою чергу, ст.217 ГК України передбачає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, сторони у Договорі не передбачили відповідальність покупця за прострочення проведення розрахунків у вигляді сплати неустойки в сумі 20% вартості обєкта купівлі-продажу. Враховуючи наявність договірних відносин між сторонами, колегія суддів погоджується з висновком про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 55215,42грн.

Крім того, слід звернути увагу на те, що в обґрунтування позовних вимог про стягнення неустойки позивач посилається на п.1 Постанову Кабінету Міністрів України №846 від 17.09.2008р. "Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за обєкти приватизації". Даним пунктом передбачено, що розмір неустойки, яку сплачують покупці у разі повної або часткової несплати в установлений Законом України "Про приватизацію державного майна" строк коштів за обєкт приватизації, включаючи земельну ділянку, становить 20% ціни, за яку придбано такий обєкт, включаючи земельну ділянку.

Вказаний нормативно-правовий акт прийнято підставі ст.29 Закону України "Про приватизацію державного майна", якою закріплено відповідальність за порушення законодавства про приватизацію.

Поряд з цим, згідно ст.3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Як вбачається зі змісту п.1.2. Договору, відчуження обєкта комунальної власності здійснюється згідно з Рішенням Одеської міської ради №1772-V від 05.10.2007р. "Про перелік обєктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради", Положенням про механізм відчуження обєктів комунальної власності (рішення Одеської міської ради №946-ХХІІІ від 28.04.2000р.), на підставі Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Судами встановлено, що перелічені рішення Одеської міської ради відповідальності за прострочення розрахунків у вигляді сплати неустойки в розмірі 20% вартості майна, що продається, не передбачають. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що п.3.9. Положення про механізм відчуження обєктів комунальної власності закріплено, що у договорах купівлі-продажу передбачається пеня, штрафні санкції за неналежне виконання їх умов. Втім, як зазначено вище, позивач не звертався з позовом про стягнення пені або збитків, передбачених Договором.

Отже, перевіривши у відповідності до ч.2 ст.1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами при вирішенні спору по суті в порядку ст.ст.43, 101 ГПК України всебічно, повно і обєктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обовязки сторін, враховано положення ст.ст.32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. у справі №15/17-3371-2011 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець С. Шевчук