Постанова № 21323462, 06.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р. Справа № 5023/8770/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Камишева Л.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1., за довіреністю б/н від 08 листопада 2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 5437Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року у справі № 5023/8770/11

за позовом ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек», м. Київ

до ТОВ "Антекс", м. Харків

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року у справі № 5023/8770/11 (суддя Рильова В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4679,52грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 285,39 грн., інфляційних витрат 800,20 грн., 79,25 грн. державного мита та 183,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1654,56 грн. відмовлено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року у справі № 5023/8770/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 753,00 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами відповідача просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року у справі № 5023/8770/11 залишити без змін. Просить розглядати справу без участі його представника.

В судове засідання представник позивача не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи клопотання позивача та належне його повідомлення про час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - ЗАТ "Ритейлінгова компанія "Євротек", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Антекс" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 7419,67грн., з яких: 4679,52грн. - сума основного боргу, 285,39грн. - 3% річних, 1654,56грн. - пені, 800,20грн. - інфляційних втрат. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Як убачається із матеріалів справи, 08 грудня 2008 року між ЗАТ "Ритейлінгова компанія "Євротек" та ТОВ «Антекс»укладено договір суборенди приміщення № Р0681/0-08/294-А, відповідно до умов якого, орендар передає, а суборендар приймає в суборендне користування частину нежилого приміщення площею 1 м2 (обєкт суборенди), що знаходиться на першому поверсі будівлі супермаркету, який розташований за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 18-В (а.с.10-12).

Відповідно до п.1.2. договору, метою суборенди є розміщення одного вендингового апарату.

Сторони домовились, що даний договір діє з моменту його підписання один рік. Строк суборенди рахується від моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі (п.6.1. договору).

Факт передачі приміщення в суборенду підтверджується підписаним сторонами актом приймання - передачі від 18 грудня 2008 року (а. с. 13).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно частини третьої статті 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною першою статті 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Суборендар зобовязався щомісячно вносити орендну плату в строки і в порядку, передбаченому даним договором (п.3.1.3. договору).

Сума орендної плати за користування обєктом суборенди складає 630,00грн., в тому числі ПДВ - 105,00грн., на місяць (п.4.2. договору).

Пунктом 4.4. договору встановлено, що орендна плата вноситься в безготівковій формі на поточний рахунок орендаря, вказаний в розділі 10 договору, шляхом передплати не пізніше 20 числа місяця, що передує звітному. Орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі. Датою закінчення нарахування орендної плати вважається дата підписання Акту приймання-передачі про повернення обєкта суборенди від суборендаря орендареві.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач, всупереч умов договору, свої зобов'язання за договором виконував неналежним чином, своєчасно не сплачував орендну плату за користування обєктом

Як свідчить із наданого позивачем розрахунку сума заборгованості по сплаті суборендної плати складає за період з 18.12.2008р. по 31.12.2008р. -284,52 грн., за період з 01.01.2009р. по 30.09.2009р.-5670,00 грн., а всього - 5954,52грн.

Згідно виписок банку, відповідачем було сплачено суборендну плату у розмірі 1275,00грн.

Отже, заборгованість по сплаті суборендної плати складає 4679,52 грн.

Відповідач суму боргу, заявлену позивачем, не спростував, а тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, обмежено шестимісячним терміном від дня, коли зобовязання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

В пункті 5.2 договору сторони домовились, що за прострочку перерахування орендної плати суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунку суми пені, заявленої до стягнення, наведеному у позовній заяві, пеня в сумі 1654,56грн нарахована починаючи з 01.10.2009р., тобто без врахування положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заявленої суми пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

З урахуванням приписів зазначених правових норм з відповідача підлягає стягненню 3% річних у сумі 285,39 грн. та 800,20 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Докази, які б підтвердили зазначену обставину, відповідач не надав.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору сторони передбачили розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою орендаря.

Відмови від договору в односторонньому порядку за ініціативою суборендаря договором не передбачено.

Отже, посилання відповідача на звернення до позивача з ініціативою розірвання договору та звільнення приміщення, як на підставу для звільнення від суборендної плати необґрунтоване, не відповідає умовам договору та чинному законодавству.

Посилання скаржника на те, що позивач не надав доказів на підтвердження використання обєкта суборенди відповідачем з 01.03.2009 року по 30.09.2009 р., не є підставою для звільнення відповідача від сплати суборенд них платежів виходячи з наступного.

Як зазначено в цій постанові, факт прийняття відповідачем обєкта в суборенду підтверджується актом-приймання-передачі від 18.12.2008р.

Відповідно до пункту 2.2.2. спірного договору суборенди, після завершення строку суборенди або у випадку дострокового припинення дії даного договору, суборендар зобовязаний повернути обєкт суборенди орендарю, що оформлюється сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі. Зобовязання по складанню акта прийому передачі лежить на стороні, яка передає обєкт суборенди (пункт 2.4 договору).

Твердження відповідача про звільнення ним приміщення саме 12 березня 2009 року не підтверджено доказами розірвання договору суборенди та повернення приміщення орендарю.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми процесуального права, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року № 5023/8770/11 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року № 5023/8770/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 06 лютого 2012 року