Постанова № 21323431, 02.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2012 р. Справа № 5021/1643/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1.- за довіреністю від 03.01.2012р. №18;

від відповідача не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми

на рішення господарського суду Сумської області від 02.11.2011р.

у справі № 5021/1643/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе»

про стягнення 2885944,90грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 02.11.2011р. у справі № 5021/1643/2011 ( головуючий суддя Сопяненко О.Ю., судді Моїсеєнко В.М., Лущик М.С.) позов задоволено; стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе»на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» 3659820грн. основного боргу, 76043,68 пені, 14718,12грн. 3% річних, 33673,10грн. інфляційних втрат, 25500грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду з посиланням на ст.ст.525, 526, 610, 625 ЦК України, ст.193 ГК України мотивоване доведеністю матеріалами справи суми заборгованості за надані послуги по постачанню вантажу - теплової енергії в розмірі 3659820грн. та обґрунтованістю нарахування 76043,68грн. пені, 14718,12грн. 3% річних та 33673,10грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобовязання.

ПАТ «Сумське машинобудівельне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе»(відповідач у справі) з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 06.09.2011р. у справі №5021/1643/2011 та прийняти нове рішення, яким в позові ТОВ «Сумитеплоенерго»відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, а саме: в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі виконаних робіт, на підставі яких у відповідності до п.2.4 договору перевезення вантажу (теплової енергії) від 01.09.2005р. №2/10 відповідач зобовязаний здійснювати оплату за перевезення теплової енергії. Крім того, скаржник зазначає, що оскільки між сторонами договору був підписаний графік погашення заборгованості за договором від 01.09.2005р. №2/10, тобто сторони у письмовій формі погодили новий строк погашення заборгованості, то строк виконання зобовязань по сплаті заборгованості за надані послуги у січні-серпні 2011року ще не настав.

ТОВ «Сумитеплоенерго» (позивач у справі) у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її доводів та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Сумської області від 02.11.2011р. у справі №5021/1643/2011 - залишити без змін з підстав дотримання судом норм матеріального та процесуального права.

26.01.2012р. на адресу Харківського апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення від ТОВ «Сумитеплоенерго»щодо розрахунку суми позову з зазначенням про те, що пеня, річні та інфляційні нараховані за період з 16.02.2011р. по 01.07.2011р., тобто до укладення графіку погашення заборгованості.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Сумської області від 02.11.2011р. у справі №5021/1643/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві та у додаткових письмових поясненнях.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши повноту зясування місцевим господарським судом обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.09.2005р. між Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» (відправник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (перевізник) укладений договір перевезення вантажу (теплової енергії) №2/10, згідно з п.1.1 якого перевізник зобовязався доставити ввірений йому відправником вантаж теплову енергію в теплоносії гарячої мережної воді в пункти призначення - на обєкти юридичних та фізичних осіб споживачів житлово-комунальних послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, видати відправнику теплову енергію, а відправник зобовязався сплачувати перевізнику за перевезення теплової енергії, встановлену п.2.2 договору плату на умовах, в порядку та в строки, встановлені договором.

Розмір провізної плати з врахуванням ПДВ за один місяць перевезення теплової енергії вказаний в акті приймання-передачі виконаних робіт, який сторони зобовязані скласти та підписати в порядку, встановленому п.3 даного договору (п.2.2 договору).

Пунктом 2.4 договору встановлено, що відправник здійснює оплату у розмірі 100% загальної вартості договору на банківській рахунок перевізника частками (платежами), кожну з яких, у розмірі 100% провідної плати за минулий (розрахунковий) місяць перевезення теплової енергії, - протягом 15-ти днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт в минулому місяці.

У п.3.13 договору встановлено, що відправник протягом 3-х днів з дня отримання документів (акту приймання-передачі теплової енергії, п.3.12 договору) зобовязаний прийняти результати робіт з перевезення теплової енергії та підписати акт приймання-передачі виконаних робіт та один його примірник передати перевізнику або мотивовано відмовитись від прийняття результатів робіт з перевезення теплової енергії.

Відповідно до п.6.2 договору у випадку несвоєчасної оплати провізної плати перевізнику, відправник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу, від суми боргу за кожен день прострочення.

На виконання умов договору про перевезення вантажу (теплової енергії) від 01.09.2005р. №2/10 ТОВ «Сумитеплоенерго»(перевізником) надані ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе»(відправнику) у період з січня по серпень 2011 року послуги з передачі теплової енергії на загальну суму 3659820,00грн., що підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами у справі та скріплені печатками підприємств, а саме:

від 31.01.2011р. №СТ-0000023 - на суму 472560грн.;

від 28.02.2011р. №ТС-0000080на суму 462060грн.;

від 31.03.2011р. №СТ-0000173на суму 471690грн;

від 29.04.2011р. №СТ-0000240 на суму 457090грн.;

від 31.05.2011р. №СТ-0000310 - на суму 414970грн.;

від 30.06.2011р. №СТ-0000370 на суму 483140грн.;

від 29.07.2011р. №СТ-0000425 - на суму 483030грн.;

від 31.08.2011р. №СТ-0000500 на суму 415280грн.(а.с.17-22,44,45).

З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»укладено графік погашення заборгованості перед ТОВ «Сумитеплоенерго»станом на 06.08.2011р. за транспортування (згідно з договором «2/10 від 01.09.2005р.), згідно з яким відповідач зобовязався сплатити борг, що утворився за період з січня по липень 2011року у сумі 3244540,00грн. наступними частинами: по 811200грн. у серпні, жовтні, листопаді 2011 року та 810940грн. у грудні 2011року (а.с.54).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не здійснювалась оплата за транспортування теплової енергії за спірний період у 2011 році, що стало підставою звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення боргу за період з січня по червень 2011 року у сумі 2761510,00грн., 76043,68 пені, 14718,12грн. 3% річних та 33673,10грн. інфляційних втрат (а.с.2,3).

Клопотанням від 28.09.2011р. №5485 (вх.№14646) позивач в порядку ст.22 ГПК України позивач збільшив розмір заявленого до стягнення боргу на 898310,00грн. за несплату послуг у липні та серпні 2011року та просив стягнути з відповідача борг в розмірі 3659820,00грн. та додаткові нарахування у сумі 124434грн.(а.с.41).

Рішенням господарського суду Сумської області від 02.11.2011р. у справі № 5021/1643/2011 позов задоволено з підстав, викладених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Сумське машинобудівельне науково-виробниче обєднання ім.М.В. Фрунзе»несвоєчасно виконувало прийняті на себе грошові зобовязання по оплаті наданих послуг з передачі теплової енергії за договором від 01.09.2005р. №2/10, у звязку з чим станом на 28.09.2011р., тобто на момент звернення позивача до суду з клопотанням про збільшення розміру позовних вимог, за відповідачем утворився борг у розмірі 3 659 820грн.

Посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи актів приймання-передачі виконаних робіт відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період, а саме: від 31.01.2011р. №СТ-0000023; від 28.02.2011р. №ТС-0000080; від 31.03.2011р. №СТ-0000173; від 29.04.2011р. №СТ-0000240; від 31.05.2011р. №СТ-0000310; від 30.06.2011р. №СТ-0000370; від 29.07.2011р. №СТ-0000425; від 31.08.2011р. №СТ-0000500 містяться в матеріалах справи, скріплені печатками та підписані представниками сторін, а отже є належними доказами надання послуг в розумінні ст.34 ГПК України(а.с.17-22,44,45).

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції строку виконання договірних зобовязань, які були змінені у звязку з підписанням сторонами графіку погашення заборгованості перед ТОВ «Сумитеплоенерго»станом на 06.08.2011р., є необґрунтованими та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

При дослідженні вказаного графіку встановлено, що він не містить положень, які б свідчили про зміну умов договору в частині оплати, а саме: у п.2.4 договору перевезення вантажу (теплової енергії) від 01.09.2005р. №2/10 відповідних змін не внесено, а тому вказаний графік погашення заборгованості не є зміною умов договору.

Крім того, слід зазначити, що згідно з графіком погашення заборгованості останній платіж повинен був бути здійснений у грудні 2011року, однак відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що ним належним чином виконані умови, викладені у цьому графіку.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що посилання відповідача на графік погашення заборгованості є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Матеріалами справи підтверджений факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті наданих послуг з передачі теплової енергії на суму 3659820грн. за період з січня по серпень 2011 року за договором перевезення вантажу (теплової енергії) від 01.09.2005р. № 2/10, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в цій частині.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначена грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штраф є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що п.6.2 договору перевезення вантажу (теплової енергії) від 01.09.2005р. № 2/10 сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати провізної плати перевізнику, відправник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення оплати, від суми боргу за кожен день прострочення.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач не оплатив заборгованість за надані послуги з передачі теплової енергії, чим порушив вимоги пункту 2.4 договору, а тому позивач, керуючись умовами пункту 6.2 договору, правомірно нарахував пеню в сумі 76043,68грн. за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 16.02.2011р. по 01.07.2011р.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу три проценти річних в розмірі 14718,12 грн. за період прострочення з 16.02.2011р. по 01.07.2011р. та 33673,10грн. інфляційних втрат за вказаний період.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівельне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе», не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівельне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе», м. Суми.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу ПАТ «Сумське машинобудівельне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе», м. Суми, залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2011р. у справі №5021/1643/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст постанови підписаний 31.01.2012р.