Постанова № 21323381, 27.01.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р. Справа № 5023/6810/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.,

при секретарі Деркач Ю. О.,

за участю представників:

апелянта ОСОБА_1 за довіреністю від 03.01.2012 року,

кредитора ОСОБА_2 представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»за довіреністю від 04.11.2011 року,

ліквідатора не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків (вх.№4923Х/2-7) на постанову господарського суду Харківської області від 12.10.2011 року у справі №5023/6810/11,

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, смт. Нова Водолага, Нововодолазький район, Харківська область

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Південне, Харківський район, Харківська область

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року кредитор, фізична особа-підприємець ОСОБА_4, звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на тій підставі, що боржник протягом більш ніж трьох місяців не виконав безспірні зобовязання зі сплати кредитору заборгованості на загальну суму 359448,07 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 12.10.2011 року (суддя І. О. Чистякова) визнано ФОП ОСОБА_5 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Встановлено, що розмір безспірних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 складає 359448,07 грн. Строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобовязаннями громадянина-підприємця, припинено стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

Скасовано арешти, накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, в тому числі: скасовано арешт, накладений ухвалою господарського суду Харківської області від 15.08.2011 року на все майно, що належить ФОП ОСОБА_5 де б таке не знаходилося, будь-які цінні папери, частку у статутних фондах належних боржнику. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Призначено ліквідатором боржника Плотнікову О. В. та зобовязано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру банкрута та інші дії, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Кредитор, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», з постановою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що вимоги ініціюючого кредитора, які покладені в основу порушення справи про банкрутство, повязувати з підприємницькою діяльністю боржника неможливо. Правовідносини (договір), за якими виникли зобовязання, судом першої інстанції належним чином не досліджені, правову оцінку їм не надано. Також судом не досліджено факт виникнення заборгованості боржника перед кредиторами та не встановлено цільове призначення укладених правочинів, відповідно до яких виникла заборгованість.

Також апелянт зазначає, що вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до боржника, які покладені в основу даного судового провадження, не є безспірними, тож, судом першої інстанції, на думку апелянта, не дотримано вимог частини 3 статті 6 Закону про банкрутство.

ПАТ «УкрСиббанк»посилається на те, що заява про визнання банкрутом не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»через те, що в даній заяві не зазначено обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, а також реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Також апелянт вважає, що оскаржувана постанова не містить даних щодо повного зясування наявних у боржника активів. Місцевим судом неповно зясовано обставини справи, що призвело до невірного встановлення фінансового стану боржника та до помилкового висновку стосовно відсутності у боржника будь-яких інших активів, на які можливо звернути стягнення, а також до висновку щодо загальної суми заборгованості боржника перед кредиторами і висновку щодо задоволення за рахунок заставного майна виключно вимог кредитора-заставодержателя.

Апелянт посилається на те, що ліквідатора в процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_5 призначено за відсутності обґрунтувань в необхідності управління його майном, що протирічить вимогам частини 7 статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої виконання постанови про визнання боржника банкрутом здійснює державна виконавча служба. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не наведено жодних підстав, які б свідчили про необхідність в управлінні майном боржника ліквідатором. Також, призначення ліквідатора збільшує витрати при ліквідаційній процедурі боржника (на суму винагороди ліквідатора), внаслідок чого кредитори можуть недоотримати належні їм суми заборгованості.

ПАТ «УкрСиббанк»зазначає, що оскаржуваною постановою розширено перелік правових наслідків визнання громадянина-підприємця банкрутом, встановлений частиною 5 статті 48 Закону про банкрутство, та зазначено що з дня прийняття постанови скасовуються арешти та інші обмеження щодо розпорядження майном. Постановою про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом, на думку апелянта, порушено право ПАТ «УкрСиббанк», як заставодержателя з вищим пріоритетом, встановленим Законом України «Про іпотеку», на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Стосовно порушення норм процесуального права, апелянт зазначає, що судом першої інстанції ПАТ «УкрСиббанк»в судове засідання, на якому прийнято оскаржувану постанову не викликався, оскаржувану постанову прийнято за відсутності сторони кредитора боржника.

05.12.2011 року кредитор ПАТ «Раффайзен банк Аваль»через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу (вх. №11835 від 05.12.2011 року), в якому зазначає, що постанову господарського суду Харківського суду від 12.11.2011 року у справі №5023/6810/11 вважає законною і просить суд залишити її без змін.

24.01.2012 року ліквідатор ФОП ОСОБА_5 через канцелярію суду надав заперечення на апеляційну скаргу (вх. №676 від 24.01.2012 року), в якому зазначив, що законних підстав для скасування постанови від 12.11.2011 року у справі №5023/6810/11 немає та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

25.01.2012 року у судове засідання зявився представник апелянта та надав суду клопотання (вх. №689 від 25.01.2012 року), в якому просить замінити кредитора по справі, а саме: замість ПАТ «УкрСиббанк»залучити до участі у справі правонаступника ПАТ «Дельта Банк»та перенести судове засідання за даною справою на іншу дату.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника ПАТ «УкрСиббанк»про заміну сторони у справі, дійшла висновку, що з наданих заявником доказів, а саме, витягу з договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами від 08.12.2011 року з додатком та копії акту приймання-передачі за цим договором, не підтверджується передача прав вимог в повному обсязі ПАТ «Дельта Банк»за кредитним зобовязанням, яке виникло на підставі кредитного договору №11245019000 від 01.11.2007 року та кредитного договору №1124503300 від 01.11.2007 року. Тому, колегія суддів вважає, що наданих апелянтом доказів недостатньо для заміни сторони у даній справі на АТ «Дельта Банк», виходячи з чого, в задоволенні клопотання про заміну сторони у справі необхідно відмовити.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про відсутність підстав для перенесення розгляду справи через закінчення строків розгляду апеляційної скарги та неможливості їх подальшого продовження.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відмова у задоволенні клопотання про заміну сторони у справі не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, а апелянт не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням до суду першої інстанції, надавши при цьому належні докази на його обгрунтування.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

15.08.2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5

12.10.2011 року господарським судом Харківської області винесено оскаржувану постанову у справі №5023/6810/11.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»- справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для її погашення строку.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону про банкрутство - правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, повязаних з визнанням громадянина субєкта підприємницької діяльності банкрутом.

Під час розгляду справи, суд першої інстанції встановив, що боржник має статус субєкта підприємницької діяльності (громадянина-підприємця), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №НОМЕР_1 від 18.10.1996 року, місце проведення державної реєстрації Харківська районна державна адміністрація Харківської області, номер запису про включення відомостей про ФОП до ЄДР НОМЕР_2, дата реєстрації 18.10.1996 року (том 1, а.с. 18).

На момент звернення до господарського суду боржник включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ №НОМЕР_3 від 03.03.2011 року (том 1 а.с. 22).

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що боржник має зобовязання перед кредитором фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, що виникла на підставі договору поставки товару №1/4-08 від 01.04.2008 року.

Ці зобовязання повязані із здійсненням боржником підприємницької діяльності, що підтверджується рішенням постійно діючого третейського суду при Товарній біржі з реалізації майна у процедурах банкрутства від 25.11.2010 року у справі №1/48-10, ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2011 року у справі №5023/1199/11, наказом господарського суду Харківської області від 29.03.2011 року у справі №5023/1199/11, постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №25522891 від 31.03.2011 року та постановою про повернення виконавчого документу стягувачу ВП №25522891 від 20.07.2011 року через відсутність у боржника активів, на які може бути звернено стягнення.

Колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції про те, що вищевказані зобовязання є безспірними, підтверджені виконавчими документами, повністю визнані, не оспорюються боржником, та не погашені у встановлений для їх оплати строк.

Вказані докази спростовують доводи апеляційної скарги щодо недоведеності безспірності вимог кредитора, вказаний вище виконавчий документ не визнаний таким, що не підлягає виконанню, такий документ знаходився на виконанні більше трьох місяців та був повернутий стягувачу постановою від 20.07.2011 року через відсутність у боржника активів, на які може бути звернено стягнення.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, боржник має заборгованість, яка не повязана із здійсненням ним підприємницької діяльності, перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»за кредитним договором №014/07-01-0756-08 від 29.09.2008 року у сумі 250000,00 доларів США, перед ТОВ «Укрпромбанк»за кредитним договором №42/07-кв від 31.01.2007 року у сумі 30000,00 доларів США, перед АКІБ «УкрСиббанк»за кредитними договорами №11245019000, №11245033000 від 01.11.2007 року у сумі 224000,00 доларів США, перед АКІБ «УкрСиббанк»за кредитним договором №11245041000 від 01.11.2007 року у сумі 6764,00 грн., перед ПАТ «Банк Золоті Ворота»за договором про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії №12 від 31.01.2011 року у сумі 4000000,00 грн.

Також, місцевим господарським судом встановлено, що боржник неспроможний виконати грошові зобовязання перед кредитором ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 359448,07 грн., які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, загальний розмір кредиторської заборгованості боржника, що виникла у звязку з його підприємницькою діяльністю, строк погашення якої настав, складає 359448,07 грн., при цьому його активів, які можуть бути спрямовані на погашення цієї заборгованості недостатньо, у звязку з чим місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про неспроможність ФОП ОСОБА_5 виконати свої зобовязання перед кредиторами у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та не спростовано під час апеляційного провадження у справі, боржник не має дебіторської заборгованості, грошових коштів на рахунках у банківських установах, та інших активів, що підтверджується Харківської обєднаної державної податкової інспекції №7319/10/29-21 від 16.05.2011 року, довідкою КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації»№761 від 29.04.2011 року, листом УДАІ ГУМВС України в Харківській області від 28.04.2011 року за №52/1/М-671, листом Харківської міської інспекції держтехнагляду від 28.04.2011 року №208.

Судом першої інстанції у повній мірі (відповідно до наявних у справі матеріалів) досліджено усі наявні у боржника активи (рухоме, нерухоме майно, земельні ділянки, грошові кошти) та їх ринкову вартість відповідно до наявних у справі висновків та зазначено, що як свідчать матеріали справи, частина наявних у боржника активів знаходиться під обтяженням, є предметом іпотеки, та на них не може бути звернено стягнення, тому вони не можуть бути використані для погашення будь-якої заборгованості, крім тієї, яку вони забезпечують, зокрема, для погашення заборгованості, що виникла у звязку з підприємницькою діяльністю боржника.

Зазначене, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції, свідчить про те, що відновити свою платоспроможність боржник може не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, передбаченими статтями 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Зважаючи на усе вищенаведене, відсутність підстав для припинення провадження у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»боржник підлягає визнанню банкрутом з відкриттям ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 7 статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора. Виходячи зі змісту вказаної норми, виключне право призначення ліквідатора боржника у справі про банкрутство належить господарському суду.

Що ж стосується посилання апелянта на те, що оскаржуваною постановою розширено перелік правових наслідків визнання громадянина-підприємця банкрутом, встановлений частиною 5 статті 48 Закону про банкрутство, колегія суддів вважає такі твердження безпідставними, оскаржувана постанова повністю відповідає нормам чинного законодавства та не містить положень, які б могли бути безумовною підставою для її скасування.

Стосовно посилань апелянта на порушення норм процесуального права (не виклик судом першої інстанції ПАТ «УкрСиббанк»в судове засідання, на якому прийнято оскаржувану постанову) колегія суддів зазначає, що в силу положень Закону про банкрутство та процедури, за якою здійснювалось провадження у даній справі, виклик апелянта у таке судове засідання не є обовязковим.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УкрСиббанк»та скасування постанови господарського суду Харківської області від 12.10.2011 року у справі №5023/6810/11.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання ПАТ «УкрСиббанк»про заміну сторони у справі залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк»на постанову господарського суду Харківської області від 12.10.2011 року у справі №5023/6810/11 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 12.10.2011 року у справі №5023/6810/11 залишити без змін.

Головуючий суддя О. В. Шевель

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О. А. Пуль

Повний текст постанови складено 27.01.2012 року.