Постанова № 21323283, 25.01.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2012 р. Справа № 5023/8514/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

відповідача - ОСОБА_1., дор. від 18.10.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 5207Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/8514/11

за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до ТОВ «Шевченківський комбінат хлібопродуктів», с. Шевченкове

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/8514/11 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнено з ТОВ «Шевченківський комбінат хлібопродуктів»на користь місцевого бюджету Шевченківської селищної ради Харківського району шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про відходи в сумі 36331,20 грн., на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 363,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач вважає рішення законним і обґрунтованим, у звязку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у звязку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаного представника за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представника відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05, 06, 09-13, 16-20 листопада 2009 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем та здійснено обстеження засміченої земельної ділянки, яка знаходиться у межах с. Шевченкове по вул. Кірова, 1, у зв'язку із засміченням її відходами кукурудзи.

За результатами перевірки позивачем були складені акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 00932 від 05, 06, 09-13, 16-20 листопада 2009 р. та акт обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства) №00932/1 від 18.11.2009 р.

Актом обстеження засміченої земельної ділянки від 18.11.2009 р. зафіксовано на території кукурудзяно-калібрувального заводу складування відходів кукурудзи на земельній ділянці площею 72 м2 (об'єм відходів - 86,4 м3).

Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №00932 від 05, 06, 09-13, 16-20 листопада 2009 р. під час перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовано, зокрема, неупорядковані місця складування твердих побутових відходів на твердому покритті на території кукурудзяно-калібровочного заводу та хлібоприймального пункту, що є порушенням вимог ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Крім того, під час перевірки на території кукурудзяно-калібровочного заводу зафіксовано складування відходів кукурудзи на земельній ділянці площею 72 м2, що є порушенням вимог ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

При проведенні перевірки був присутній директор відповідача, який підписав акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 00932 від 05, 06, 09-13, 16-20 листопада 2009 р. без зауважень.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області було складено Припис від 27.11.2009 р. № 10-25/162.

Відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 27.10.1997 р. № 171 ( в редакції наказу Мінприроди № 149 від 04.04.2007 р.) засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

На підставі вказаної Методики позивачем була розрахована шкода за засмічення земельної ділянки відходами в розмірі 36331,20 грн.

Розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої засміченням будівельними відходами разом з претензією № 81 від 17.05.2010 р. були надіслані відповідачу. Однак, після отримання претензії відповідач шкоду за засмічення земельної ділянки добровільно не сплатив.

Відповідно до положень статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та пп. 9 п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 9 Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначені у статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в якій, зокрема, зазначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

За загальним правилом для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування майнової шкоди за ст. 1166 Цивільного кодексу України, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Позивач просись стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету 36331,20 грн. шкоди, заподіяної порушеннями законодавства про відходи.

Відповідальність за ці порушення передбачена ст.42 Закону України «Про відходи». При цьому зазначеною нормою визначено, що відповідальність настає за порушення, що призвело, або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Таким чином, згідно зі ст.ст. 12, 42 Закону України «Про відходи»наявність шкідливого результату протиправної поведінки (збитків) для притягнення до відповідальності відповідача не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у розміщенні відходів у невідведених для цього місцях та засміченні таким розміщенням земельної ділянки, що є порушенням п. «е»статті 17 Закону України «Про відходи», яким передбачено обовязок субєктів господарської діяльності не допускати зберігання відходів у несанкціонованих місцях чи обєктах та статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», якою передбачено, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи»відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно з вказаним Законом утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів та видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.

Операції поводження з відходами - збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів.

Відповідно до Державного класифікатора України «Класифікатор відходів»ДК 005-96, затверджений наказом Держкомстандарту України від 29.02.1996 р. № 89, зафіксовані відходи кукурудзи (код 0111.2.9.03, 0111.2.9.04 ) відносяться до категорії відходи.

Згідно з наданими відповідачем до апеляційної скарги наказами та товарно-транспортними накладними стержні кукурудзи були перевезені до Новониколаївської сільської ради, Шевченківського КХП, тобто відходи кукурудзи були видалені з місць несанкціонованого їх розміщення - території кукурудзяно-калібровочного заводу та перевезені на інше місця. Таким чином, зафіксовані стержні кукурудзи класифікуються як відходи.

Відповідно до Закону України «Про відходи» розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Згідно з вказаним Законом спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Однак під час здійснення перевірки було встановлено розміщення відходів кукурудзи на відкритому ґрунті (земельній ділянці), яка не є спеціально відведеним місцем для розміщення відходів згідно дозволу.

Що стосується посилань відповідача на невизначення позивачем об'єму відходів та товщини шару відходів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.5 «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149, при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Згідно з п. 5 даної Методики основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 31.12.2008 року № 685, затверджена форма акту обстеження засміченої земельної ділянки.

Слід зазначити, що дана форма акту не передбачає фіксування товщини шару відходів, дана величина розраховується одразу на місці державним інспектором.

Відповідно до акту обстеження дотримання вимог природоохоронного законодавства № 00932/11 від 18 листопада 2011 року, державним інспектором були вказані наступні величини: площа засмічення 0,0072 га та об'єм відходів, яким відбулося засмічення - 86,4 м3.

Згідно з Додатком 6 до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, коефіцієнти засмічення земельної ділянки (Кзз), Інспекцією в залежності від об'єму відходів були застосовані відповідні коефіцієнти засмічення земельної ділянки.

Що стосується посилань відповідача на порушення норм процесуального права в частині заміни відповідача, то вони є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності субєкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобовязання, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної особи або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обовязкові для нього так само, як вони були обовязкові для особи, яку правонаступник замінив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить, зокрема, надіслане ним на адресу господарського суду повідомлення від 24.10.2011 р. (а.с. 25), проте, не скористався наданим його процесуальним законодавством правом на участь в судовому засіданні та захист своїх прав та інтересів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначення в оскаржуваному рішенні про заміну відповідача його правонаступником не вплинуло на прийняття обґрунтованого рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 07 листопада 2011 року у справі № 5023/8514/11 прийняте при належному зясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування рішення відсутні, у звязку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/8514/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 25.01.2012 р.