Ухвала суду № 21323281, 25.01.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"25" січня 2012 р. Справа № 5021/2035/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., судді Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№294С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 15 листопада 2011 року у справі

за позовом Фермерського господарства «Бумеранг», с. Семенівка, Липоводолинський р-н, Сумська область, в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Сидоренка Геннадія Анатолійовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держкомзему у Сумській області, м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Беєве», с. Беєве, Липоводолинський р-н, Сумська область

про стягнення 40511,47 грн. та зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФГ «Бумеранг»в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сидоренка Г.А., звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив зобовязати ТОВ «Беєве»повернути ФГ «Бумеранг»самовільно зайняті земельні ділянки на території Кімличанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області загальною площею 46,82 га за вказаними кадастровими номерами; стягнути з ТОВ «Беєве»на користь ФГ «Бумеранг»в рахунок відшкодування спричинених самовільним зайняттям земельних ділянок 40511,47 грн. збитків; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.11.2011 р. по справі №5021/2035/2011 (суддя Зражевський Ю.О.) позов задоволено повністю.

Відповідач, ТОВ «Беєве», з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповне зясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування завданих збитків на підставі акту перевірки та розрахунку головного спеціаліста державного інспектора відділу державного контролю дотримання вимог земельного законодавства управління Держземінспекції Головного управління Держкомзему у Сумській області не можуть бути задоволені на його користь, оскільки позивачем не доведено безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням самовільним зайняттям земельної ділянки з подальшим використанням та заподіянням шкоди в розмірі, заявленому до відшкодування. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, розглянула матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача та дійшла висновку про її повернення з наступних підстав.

Стаття 94 Господарського процесуального кодексу України містить вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, зокрема ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", який вступив в силу 01.11.2011 р., судовий збір із апеляційних скарг на рішення господарського суду сплачується із розміру 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 зазначеного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли до набрання чинності чи після цього подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному порядку.

При цьому, слід враховувати приписи Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, згідно з якими судовий збір підлягає сплаті за розгляд всіх позовних вимог, як майнового так і немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлений позов, що складається з двох вимог: а саме, немайнового характеру про зобовязання повернути самовільно зайняті земельні ділянки та стягнення коштів.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Представником відповідача О.В.Маківським рішення оскаржується в повному обсязі, однак згідно платіжного доручення №3261 від 16.12.2011 р. судовий збір за подання апеляційної скарги сплачений лише у розмірі 706 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги не надані належні докази сплати судового збору у встановлено розмірі.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись статтею 86, частиною 3 статті 94, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Беєве».

Додаток: заявнику - матеріали апеляційної скарги на 11 арк.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.