Постанова № 21323253, 24.01.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р. Справа № 5021/2552/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача не прибув;

відповідача ОСОБА_1 (особисто);

розглянувши у приміщені Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 5442С/2-6) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Лебедин Сумської області, на рішення Господарського суду Сумської області від 01.12.2011 р. у справі № 5021/2552/2011 (суддя Лугова Н.П.)

за позовом Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Лебедин Сумської області про стягнення 13760,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 р. Сумське облтервідділення АМК України звернулось до місцевого господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_1, в якому просило суд стягнути з відповідача до загального фонду Державного бюджету України 13760,00 грн., в т.ч. 8000,00 грн. штрафу та 5760,00 грн. пені за порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.

09.11.2011 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог за № 01-24/3249 від 08.11.2011 р., згідно вимог якої просить суд стягнути з відповідача 15800,00 грн., в т.ч. 8000,00 грн. штрафу та 7800,00 грн. пені за порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, посилаючись на те, що на даний час відповідачем штраф сплачено не було, а тому розмір пені складає 7800,00 грн. (а.с. 14-15).

29.11.2011 р. позивач подав ще одну заяву про уточнення позовних вимог за № 01-24/3624 від 28.11.2011 р., згідно вимог якої просить суд стягнути з відповідача 16000,00 грн., в т.ч. 8000,00 грн. штрафу та 8000,00 грн. пені за порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, посилаючись на те, що на даний час відповідачем штраф сплачено не було, а тому розмір пені вже складає 8000,00 грн. (а.с. 30-31).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.12.2011 р. у справі № 5021/2552/2011 (суддя Лугова Н.П.) позов було задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 16000,00 грн., в т.ч. 8000,00 грн. штрафу та 8000,0 грн. пені за порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, а також стягнуто судові витрати, з посиланням на те, що матеріали справи свідчать про наявність належних доказів та обґрунтувань позовних вимог в матеріалах справи для винесення рішення по суті.

Відповідач, не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, та відмовити позивачу у позові за його безпідставністю, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить залишити зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог апелянта.

Крім того, позивач у своєму відзиві просив суд розглянути дану справу за відсутності його представника, у звязку з відсутністю коштів, необхідних для фінансування відряджень.

Враховуючи, що неприбуття представника позивача в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе задовольнити заявлене позивачем клопотання й здійснити розгляд справи за апеляційною скаргою у відсутність представника позивача за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було винесено рішення № 33 від 06.06.2011 р. “Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу”, за результатами розгляду справи № 03-06/26-2011 за ознаками порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства, передбаченого ст. 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", які полягають в отриманні неправомірних переваг у конкуренції відносно інших субєктів господарювання на ринку послуг з перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування “Лебедин - Київ”, “Київ - Лебедин”, шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією. (а.с. 7-9).

У вказаному рішенні адміністративна колегія постановила:

1.Визнати дії фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), які полягають у здійсненні регулярних перевезень без дозволу організатора перевезень, виписки з паспорту маршруту, схеми руху, таблиці вартості проїзду та розкладу руху, які отримуються у разі перемоги у відповідному конкурсі, проведеному замовником перевезень пасажирів з порушенням вимог Закону України “Про автомобільний транспорт”, порушенням, передбаченим статтею 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»у вигляді отримання неправомірних переваг у конкуренції відносно інших суб'єктів господарювання на ринку послуг з перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування «Лебедин - Київ», «Київ - Лебедин», шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією.

2.Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене в пункті 1 цього рішення у десятиденний термін з дня отримання копії рішення та повідомити територіальне відділення про виконання зобов'язання.

3.Відповідно до статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»за порушення, зазначене у пункті 1 цього рішення, накласти на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) штраф у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Також в зазначеному рішенні № 33 від 06.06.2011 р. зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладається штраф, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, а відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Крім того ФОП ОСОБА_1 в указаному спірному рішенні Адміністративної колегії Сумського облтервідділення АМК України повідомлено було, що копії платіжних доручень, згідно з ч. 8 ст.і 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», вона зобов'язана надіслати до Сумського облтервідділення АМК України протягом п'яти днів з дня сплати штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої й апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 04.04.2002 р. ВОО № НОМЕР НОМЕР_2 та ліцензії на внутрішні перевезенняпасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт»відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника.

Статтею 43 вказаного Закону передбачено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Таким чином, регулярні пасажирські перевезення мають здійснюватися не будь-якою особою, яка має технічну можливість та виявляє бажання займатися такою господарською діяльністю, а особою, яка пройшла конкурсну процедуру відбору і стала її переможцем.

Крім того, безпосередніми атрибутами законності здійснення регулярних пасажирських перевезень є наявність у перевізника дозволу замовника перевезень, паспорту маршруту, схеми маршруту, розкладу руху та таблиці вартості проїзду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не отримував статусу переможця конкурсу щодо перевезення пасажирів за маршрутом «Лебедин - Київ»та у зворотному напрямку, а тому, відповідно не має вищезазначених дозвільних документів.

А отже, враховуючи вищезазначене, дії відповідача, які полягають у здійсненні регулярних перевезень без дозволу організатора перевезень, виписки з паспорту маршруту, схеми руху, таблиці вартості проїзду та розкладу руху, які отримуються у разі перемоги у відповідному конкурсі, проведеному замовником перевезень пасажирів з порушенням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», кваліфікується як порушення передбачене ст. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді отримання неправомірних переваг у конкуренції відносно інших суб“єктів господарювання на ринку послуг з перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування «Лебедин - Київ», «Київ - Лебедин», шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією.

Статтею 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»встановлено, що вчинення суб“єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п“яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб“єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. .

Отже накладення позивачем на відповідача штрафу в загальній сумі 8000,00 грн. за порушення законодавства про захист недобросовісної конкуренції є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", субєкти господарювання, на яких накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачують його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % відсотка від суми штрафу; у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, рішення адміністративної колегії від 06.06.2011 р. № 33 було направлено цінним листом за місцезнаходженням відповідача та вручене йому 05.07.2011 р. (а.с. 11).

Листом за № 01-26/2454 від26.08.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату штрафу та попередив про те, що у разі несвоєчасної сплати штрафу ним буде нараховано пеню (а.с. 13).

Термін сплати штрафу відповідачем, визначений у ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", закінчився 06.09.2011 р.

Таким чином, нарахована позивачем відповідачеві пеня в сумі 8000,00 грн. за період з 07.09.2011 р. по 23.11.2011 р. була законно і обґрунтовано, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо сплати відповідачем нарахованих йому штрафу в розмірі 8000,00 грн. та пені в розмірі 8000,00 грн.

Щодо твердження відповідача, що Господарський суд Сумської області повинен був відповідно до ст. 81 ГПК України залишити позовну заяву без розгляду, колегія суддів зазначає, що оскільки ФОП ОСОБА_1 оскаржила спірне рішення Адміністративної колегії Сумського облтервідділення АМК України № 33 від 06.06.2011 р. до Сумського окружного адміністративного суду, то таке твердження відповідача є помилковим та не ґрунтується на законі.

Так, статтею 81 ГПК України визначено виключний перелік підстав для залишення позову без розгляду, а саме Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

-позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

-у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

-позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

-позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

-громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Підстави, на які посилається відповідач, у вказаному переліку не містяться, а отже суд першої інстанції обґрунтовано залишив без задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Крім того, згідно ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Аналогічну правову позицію викладено й у пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: «Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)».

Отже, можливою підставою лише для зупинення розгляду справи могло б бути лише оскарження ФОП ОСОБА_1 спірного рішення Адміністративної колегії Сумського облтервідділення АМК України № 33 від 06.06.2011 р. до Господарського суду Сумської області, й у жодному разі не могло б бути підставою для залишення позову без розгляду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 р. у справі № 2а-1870/5576/11 ФОП ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позову про визнання дій протиправними та скасування рішення адміністративної колегії від 06.06.2011 р. за № 33.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а тому скарга має бути залишеною без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 01.12.2011 р. у справі № 5021/2552/2011 залишеним без змін, оскільки воно прийняте при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Лебедин Сумської області, залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 01.12.2011 р. у справі № 5021/2552/2011 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст підписаний 24.01.2012 р.