Постанова № 21323162, 11.01.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р. Справа № 5023/5457/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Пилипенко О.Г.,

позивача - Леонова Ю.О.,

відповідача - Ус М.В., Проценко Н.Б.

першої третьої особи - не з'явився,

другої третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4746 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 19 вересня 2011 року у справі № 5023/5457/11

за позовом прокурора Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, смт Шевченкове Шевченківського району Харківської області

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Семенівська сільська рада Шевченківського району Харківської області, с. Семенівка Шевченківського району Харківської області,

2) Головне управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків,

до селянського господарства "Колос", с. Новостепанівка Шевченківського району Харківської області,

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Селянського господарства "Колос" про визнання договору оренди земельної частки (паю), укладеного з СГ "Колос" на 19 років та зареєстрованого 20.03.2001р. за №578 недійсним, а також про визнання факту самовільного зайняття СГ "Колос" земельної ділянки орієнтовною площею 105,0 га на території Семенівської сільської ради та зобов'язання СГ "Колос" повернути самовільно зайняту ним земельну ділянку орієнтовною площею 105,0 га, розташовану на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області право та повноваження щодо розпорядження якою має Шевченківська районна державна адміністрація Харківської області. Крім того, прокурором разом з позовною заявою було заявлено клопотання про забезпечення позову, в якому він просить суд накласти арешт на посіви на земельній ділянці.

В подальшому прокурор, звернувся до господарського суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд виключити пункт 4 позовних вимог щодо накладення арешту на посіви на земельній ділянці, пункт 5 позовних вимог вважати пунктом 4 та викласти в наступній редакції: "Зобов'язати Селянське господарство "Колос" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 105,0 га, розташовану на території Семенівської сільської ради Шевченківського району та повернути її за належністю - державі в особі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, підписати акт приймання - передачі земельної ділянки." Також прокурор просить пункт 6 вважати пунктом 5 , інші позовні вимоги залишити без змін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 вересня 2011 року у справі № 5023/5457/11 (суддя Рильова В.В.) прийнято заяву прокурора про уточнення позовних вимог до розгляду. Позов задоволено частково; визнано недійсним договір оренди земельної частки (паю), укладений з СГ "Колос" на 19 років та зареєстрований 20.03.2001 р. за № 578. Крім того, зобовязано СГ "Колос" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 105,0 га, розташовану на території Семенівської сільської ради Шевченківського району, та повернути її за належністю державі в особі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області; підписати акт приймання-передачі земельної ділянки. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання факту самовільного зайняття СГ "Колос" земельної ділянки орієнтовною площею 105,0 га на території Семенівської сільської ради.

Відповідач із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Вважає оскаржуване ним рішення незаконним, необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права, таким, що порушує права та інтереси СГ «Колос». Просить вказане рішення господарського суду Харківської області від 19 вересня 2011р. у справі № 5023/5457/11 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким у позові прокурора відмовити повністю.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити апеляційну скаргу та скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суд частково у частині задоволення позовних вимог - в іншій частині рішення залишити без змін.

Прокурор у відзиві та в судовому засіданні проти доводив апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач у відзиві та в судовому засіданні проти доводив апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник першої третьої особи в судове засідання не з'явився, направив на адресу Харківського апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

Представник другої третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні представниками відповідача заявлено клопотання про відстрочення звільнення СГ "Колос" земельної ділянки та повернення її державі в особі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області до збирання апелянтом врожаю озимої пшениці (до 1-го вересня 2012 року) у випадку залишення в силі або зміни рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2011 року у справі № 5023/5457/11. Клопотання обґрунтовано положеннями статей 22 та 99 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає, що воно не ґрунтується на положеннях статей 22 та 99 Господарського процесуального кодексу України, та на інших положеннях названого Кодексу, у зв'язку з чим, колегія суддів відмовляє у його задоволенні.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора і представників сторін, та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що 20.03.2001 року між Семенівською сільською радою Шевченківського району Харківської області (перша третя особа у справі) та СГ «Колос»(відповідач по справі) було укладено договір оренди земельної частки (паю) на земельну ділянку площею 105,0га на території Семенівської сільської ради. Вказаний договір зареєстровано в Книзі реєстрації угод оренди земельних паїв Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області 20.03.2001 року за № 578.

Факт передачі земельної ділянки в оренду, підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому - передачі земельної ділянки від 21.03.2001р.

Слід зазначити, що прокурором до позовної заяви було надано дві копії договору оренди земельної частки (паю) від 20.03.2001р., в яких пункт 2.3 договору викладено із зазначенням терміну дії договору, в одному строком на 10 років, та в іншому - строком на 19 років.

Як вказує прокурор у своїй позовній заяві, згідно витягу з протоколу XIV сесії XXIII скликання Семенівської сільської ради від 06.04.2001 року "Про затвердження договорів на оренду землі та передача земель сільської ради в оренду", земельна ділянка передавалась відповідачу в оренду терміном на 10 років. Тобто, договір оренди землі, укладений з СГ "Колос" на 10 років та зареєстрований 20.03.2001 року за № 578, припинив свою дію в зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено 20.03.2011 року. СГ "Колос" договір оренди землі не поновив у встановленому законодавством порядку, а тому втратив право користування вказаною земельною ділянкою в момент закінчення дії договору - 20.03.2011 року.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України з 01.01.2002 року, тобто з моменту вступу в дію даного кодексу, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, 01.01.2002 року повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, перейшли до районної державної адміністрації, яка має виступати її орендодавцем.

Районною державною адміністрацією було направлено СГ "Колос" лист від 29.03.2011 року № 02-22/670 з вимогою повернути земельну ділянку площею 105,0 га, яка надавалася підприємству в оренду згідно договору від 20.03.2001 року № 578 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Семенівської сільської ради за межами населеного пункту, згідно акту приймання -передачі.

Станом на 20.06.2011 року вищевказана земельна ділянка до земель запасу Семенівської сільської ради не повернута, відповідь на лист районної державної адміністрації не надана, акт приймання - передачі земельної ділянки СГ "Колос", не підписаний.

При цьому, прокурор зазначає, що керівником СГ "Колос" до районної державної адміністрації було надано копію договору оренди земельної частки (паю), укладеного з СГ "Колос" на 19 років та зареєстрованого 20.03.2001 року за № 578, тобто за тією самою датою та номером, що й ідентичний договір, укладений з СГ "Колос" на 10 років.

Також в позовній заяві зазначено, що при ознайомленні з книгою реєстрації угод оренди земельних паїв Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області під номером 578 було встановлено підчищення терміну дії договору, укладеного та зареєстрованого Семенівською сільською радою. На підставі чого, Шевченківською районною державною адміністрацією було передано матеріали до прокуратури Шевченківського району для проведення відповідної перевірки та вжиття заходів прокурорського реагування.

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою Шевченківського району Харківської області 27.05.2011 року порушено кримінальну справу по факту підробки типового договору оренди земельної частки (паю) терміном дії на 19 років, укладеного між Семенівською сільською радою та СГ «Колос», за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України (арк.спр.102-103).

01.07.2011р. у кримінальній справі призначено техніко - криміналістичну експертизу книги №2 реєстрації договорів оренди земельних паїв Семенівської сільської ради Харківської області з метою з'ясування питань чи вносилися зміни в запис №578 під яким зареєстрований спірний договір в графу "термін дії договору", якщо вносились , то яким способом та яким був зміст первинного запису.

Згідно висновку експерта №292 від 13.07.2011р. (арк.спр.107-109), на лицьовій стороні листа №27 Книги №2 реєстрації угод оренди земельних паїв Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, в рядку №578, в графі "термін дії договору" в місці знаходження цифри "9" запису "19р.", раніше була зазначена інша цифра, та видалена за допомогою підчистки, у зв'язку з чим виявити видалену цифру не надається можливим.

Задовольняючи частково позовні вимоги прокурора, місцевий господарський суд дійшов на підставі витягу з протоколу XIV сесії XXIII скликання Семенівської сільської ради від 06.04.2001 року "Про затвердження договорів на оренду землі та передача земель сільської ради в оренду" (арк.спр.22) висновку про те, що матеріалами справи підтверджено факт прийняття Семенівською сільською радою рішення щодо укладення договору оренди земельної частки (паю) від 20.03.2001р. терміном на 10 років, а отже - земельна ділянка передавалась відповідачу в оренду терміном на 10 років.

Місцевий господарський суд також посилався на відсутність у справі доказів того, що Семенівська сільська рада приймала рішення про надання СГ "Колос" земельної ділянки строком на 19 років, доказів укладення договору на строк у 19 років, та на відсутність в матеріалах справи доказів внесення будь-яких змін до рішення ради від 06.04.2001р. про надання земельної ділянки в оренду строком на 10 років.

Із посиланням на статтю 203 Цивільного кодексу України, статті 6, 15, 16 Закону України "Про оренду землі", враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів прийняття рішення щодо дії договору терміном на 19 років, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині визнання договору оренди земельної частки (паю) , укладеного з СГ "Колос" на 19 років та зареєстрованого 20.03.2001р. за №578 недійсним, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Посилаючись на положення статей 31 та 34 Закону України "Про оренду землі", місцевий господарський суд зазначив, що матеріали справи свідчать, що договір оренди земельної частки (паю) від 20.03.2001р., який було укладено строком на 10 років закінчив термін дії, а договір оренди земельної частки (паю) від 20.03.2001р., який було укладено строком на 19 років, визнано судом недійсним, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню в частині зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та підписати акт приймання - передачі земельної ділянки.

Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги та своєї позиції по справі вказує, що договір № 578 від 20.03.2001 року укладався строком на 19 років, договір містить всі істотні умови, які вимагаються законодавством для договорів оренди землі, не суперечить законодавству, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позову, колегія суддів не може погодитись із висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що як у відповідача, так і у позивача наявні оригінали договору оренди земельної частки (паю) від 20.03.2001р. № 578, укладеного строком на 19 років. Так, наявністю оригіналу такого договору відповідач обґрунтовує свою позицію по справі, а про те, що оригінал договору строком на 19 років був наявний у Семенівської сільської ради свідчать протокол виїмки документів від 20.06.2011 року та лист в.о. начальника слідчого відділу Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області № 9507 від 28.12.2011 року, з якого вбачається, що протоколом виїмки від 20.06.2011 року був вилучений договір оренди від 20.03.2001 року, укладений строком на 19 років.

Поза увагою колегії суддів не може залишитись і той факт, що оригінал договору № 587 від 20.03.2001 року строком на 10 років взагалі відсутній у жодної із сторін у справі, а також у третіх осіб і прокуратури.

Відповідно до листа Семенівського сільського голови № 479 від 23.12.2011 року; листа в.о. начальника слідчого відділу Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 28.12.2011 року № 9507; листа Семенівського сільського голови № 218 від 20.06.2011 року, у третьої особи - Семенівської сільської ради була наявна лише копія договору оренди № 587 від 20.03.2011 року, укладеного на 10 років, а оригінал вказаного договору - відсутній.

Щодо посилань прокурора в обґрунтування позовної заяви та місцевого господарського суду в обґрунтування оскаржуваного рішення по справі на витяг з протоколу XIV сесії XXIII скликання Семенівської сільської ради від 06.04.2001 року "Про затвердження договорів на оренду землі та передача земель сільської ради в оренду", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень частин 2, 3, 4, 5 статті 15 "Про оренду землі" (в редакції, що була чинною на момент укладення спірного договору), особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, передбаченому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця надати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір, в якому обумовлюють істотні та інші умови оренди землі. Надання земельної ділянки в оренду без зміни її цільового призначення, межі якої визначені в натурі, здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Положеннями частин 1, 2, 3, 4 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на момент укладення спірного договору) встановлювалось, що у тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства. Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі. Земля може надаватися в оренду в короткострокове користування - до трьох років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове - до п'ятдесяти років. Умови, строки, а також плата за оренду землі визначаються за угодою сторін і обумовлюються в договорі.

Слід звернути увагу на те, що укладення спірного договору відбулося 20.03.2001 року, в той час як вищенаведений витяг з протоколу датовано 06.04.2001 року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що вказаний витяг з протоколу XIV сесії XXIII скликання Семенівської сільської ради від 06.04.2001 року "Про затвердження договорів на оренду землі та передача земель сільської ради в оренду" не може свідчити про те, що спірний договір укладався на підставі рішення від 06.04.2001 року, а також про те, що Семенівською сільською радою приймалось рішення про передачу в оренду СГ "Колос" земельної ділянки саме на 10 років, а не на 19 років, оскільки з матеріалів справи вбачається, що укладення спірного договору відбулось раніше 06.04.2001 року, а саме - 20.03.2001 року.

Частинами 12, 15, 16 статті 19 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на момент укладення спірного договору) передбачалось, що підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка. Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

З вищенаведених положень законодавства, чинного на момент укладення спірного договору, вбачається, що рішення про надання землі в користування (оренду), передує укладенню договору оренди землі, а тому висновок місцевого господарського суду, який ґрунтується на витязі з протоколу XIV сесії XXIII скликання Семенівської сільської ради від 06.04.2001 року "Про затвердження договорів на оренду землі та передача земель сільської ради в оренду", про те, що Семенівською сільською радою було прийнято рішення про надання відповідачеві земельної ділянки в оренду строком на 10 років передчасний, оскільки укладення спірного договору відбулося 20.03.2001 року, а тому відомості вказані в протоколі XIV сесії XXIII скликання Семенівської сільської ради від 06.04.2001 року "Про затвердження договорів на оренду землі та передача земель сільської ради в оренду" не можуть вважатися такими, що мають відношення до спірного договору, оскільки відбувались вже після укладення спірного договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України, цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи, що укладення спірного договору відбулось до набрання чинності Цивільним кодексом України, однак договір та права і обов'язки сторін за договором продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України, колегія суддів вважає, що для вирішення питання про дійсність або недійсність спірного договору, слід звернутись до положень статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, у ч. 1 ст. 203 ЦК вказано, що саме зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства. Відповідно до Узагальнення судової практики Верховного суду України «Практика розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 24.11.2008 р. «зміст правочину становлять права та обов'язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися». Тобто правочин може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК лише за невідповідності його змісту імперативним приписам актів цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. При цьому у договорі оренди земельної частки (паю) № 578 від 20.03.2001 р. не містяться умови (права і обовязки), які нормативно-правові акти забороняють включати у правочин.

Допущення інших порушень при вчиненні правочину (договору) не може бути підставою для визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК. Більше того, не предявлення суду рішення сесії Семенівської сільської ради про передання відповідачеві в оренду невитребуваних паїв на строк у 19 років, не може бути підставою для визнання договору оренди земельної частки (паю) від 20.03.2001 р., що укладений строком на 19 р., недійсним.

Також згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: «відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержанная стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину». У рішенні ж господарського суду Харківської області здійснюється посилання на положення ЗУ «Про оренду землі»у нині чинній редакції цього закону, а не у тій, що діяла на момент укладення договору (20.03.2001 р). Таким чином, господарський суд Харківської області застосував норму права (а саме: положення ст. 6 і 16 ЗУ «Про оренду землі»у чинній редакції, а не у редакції від 07.12.2000 р.), яка не підлягала застосуванню.

Відповідно до положень частини 1 статті 14 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) встановлювалось, що умови договору оренди земельної ділянки не можуть суперечити законам України.

Частиною 2 названої статті встановлювались істотні умови договору оренди земельної ділянки, а саме - істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: 1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; 8) відповідальність сторін.

Вивченням змісту спірного договору встановлено, що всі істотні умови знайшли своє відображення у спірному договорі, умови договору не суперечать вимогам законодавства, чинного на момент його укладення.

Колегія суддів вважає необхідним також зазначити, що спірний договір укладений відповідно до типових умов договору оренди земельної частки (паю), затверджених наказом державного комітету по земельних ресурсах №5 від 17.01.2000 року, виданого на виконання Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" та згідно з дорученням Кабінету Міністрів від 08.12.99 № 26601/1 та доручення Кабінету Міністрів України від 13.01.2000 № 26601/1.

Щодо доводів прокурора в частині внесення змін до книги №2 реєстрації угод оренди земельних паїв Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, колегія суддів зазначає, що вказана книга реєстрації не є частиною спірного договору, або його обов'язковим додатком, а тому відомості, викладені в книзі №2 реєстрації угод оренди земельних паїв Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області не відносяться до змісту правочину та прав і обов'язків сторін за договором, а тому факти наявності підчистки або виправлень у даній книзі не можуть братись до уваги при вирішенні питання про дійсність або недійсність правочину.

Колегія суддів, також, не погоджується із твердженням місцевого господарського суду про те, що, саме відповідач повинен доводити суду існування рішення Семенівської сільської ради про надання СГ "Колос" земельної ділянки строком на 19 років.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Враховуючи презумпцію дійсності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України), а також те, що дійсність спірного правочину піддається під сумнів прокурором та позивачем, зокрема з мотивів відсутність факту винесення органом місцевого самоврядування рішення з надання земельної ділянки в оренду, відповідач, у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не повинен доводити дійсність спірного договору.

Також слід зазначити, що в обґрунтування своєї позиції по справі відповідач надав оригінал спірного договору строком на 19 років. Аналогічний оригінал договору строком на 19 років також зберігався і в Семенівській сільській раді. Одночасно з цим у позивача та в Семенівській сільській раді відсутні оригінали договору № 578 від 20.03.2001 укладеного на 10 років. Місцезнаходження оригіналів такого договору сторони у справі, треті особи та прокурор не пояснили. За таких обставин колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не підтверджується існування договору № 578 від 20.03.2001 року укладеного між позивачем та третьою особою строком на 10 років.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з матеріалів справи, зокрема з переписки Семенівської сільської ради з позивачем, слідчими органами, поясненнями відповідача, вбачається, що рішення Семенівської сільської ради про надання СГ "Колос" в оренду земельної ділянки строком на 19 років відсутнє як в Семенівській сільській раді, так і у відповідача. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази того, що рішення Семенівської сільської ради про надання СГ "Колос" земельної ділянки в оренду строком на 19 років не приймалось. Третьою особою зазначається лише про факт відсутності такого рішення у Семенівської сільської ради.

Таким чином, зазначаючи про відсутність у Семенівської сільської ради рішення про надання земельної ділянки СГ "Колос" в оренду на 19 років, остання одночасно з цим надає оригінал договору оренди земельної ділянки, укладений на 19 років, який впродовж 10 років зберігався у Семенівській сільській ради, та виконувався сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи офіційних даних про те, що Семенівською сільською радою не приймалось рішення про надання СГ "Колос" земельної ділянки строком на 19 років, зважаючи на те, що як відповідач, так і перша третя особа мають оригінали договору № 578 від 20.03.2001 року, укладеного строком на 19 років, та одночасно з цим - жодна з названих осіб не має оригіналу договору № 578 від 20.03.2001 року, укладеного строком на 10 років, приймаючи до уваги те, що згідно з вимогами законодавства прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду передує укладенню відповідного договору оренди земельної ділянки, та за умови відсутності вироку суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, яким підтверджено скоєння злочину щодо підроблення спірного договору оренди, або укладення договору без прийняття рішення органу місцевого самоврядування, шляхом зловживання службовим становищем, колегія суддів вважає недоведеним факт відсутності прийняття рішення Семенівською сільською радою про передачу земельної ділянки в оренду відповідачеві.

Враховуючи сукупність доказів, наданих сторонами, прокурором та третіми особами у справі, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи також не вбачається, що при укладенні спірного договору мали місце порушення вимог частин 1, 2, 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги відсутність порушень вимог частин 1, 2, 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання договору оренди земельної частки (паю), укладеного з СГ "Колос" на 19 років та зареєстрований 20.03.2001 року за № 578 недійсним.

Враховуючи те, що колегією суддів відмовлено у визнанні спірного договору недійсним, цей договір є діючим, та правомірним у розумінні статті 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо вимог позивача про зобовязання відповідача підписати акт приймання-передачі відповідної земельної ділянки, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу суд може захистити цивільне право чи інтерес лише способом, що встановлений договором або законом.

Оскільки ні договором, ні чинним законодавством спосіб захисту, на якому наполягає позивач, не передбачений, господарський суд Харківської області безпідставно задовольнив вказані позовні вимоги.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач використовує земельну ділянку згідно з умовами типового договору оренди земельної частини (паю), укладеного між відповідачем на першою третьої особою у справі, таке використання земельної ділянки не є самовільним, а тому колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання СГ "Колос" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 105 га, розташовану на території Семенівської сільської ради Шевченківського району, та повернути її за належністю державі в особі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області та підписати акт приймання-передачі земельної ділянки.

Щодо позовних вимог прокурора про визнання факту самовільного зайняття СГ "Колос" земельної ділянки орієнтовною площею 105,0 га на території Семенівської сільської ради, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, в господарському суді не розглядаються справи щодо визнання факту, а тому колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про припинення провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог про визнання факту самовільного зайняття СГ "Колос" земельної ділянки орієнтовною площею 105,0 га на території Семенівської сільської ради, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими - не доведені, у зв'язку з чим це рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга, з урахуванням зміни представниками вимог апеляційної скарги в судовому засіданні - задоволенню.

Відповідно до частини 1 та пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у постанові, зокрема, має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду від 19.09.2011 року по справі № 5023/5457/11 скасувати частково - в частині задоволення позовних вимог про визнання договору оренди земельної частки (паю), укладеного з Селянським господарством "Колос" на 19 років та зареєстрований 20.03.2001 року за № 578 недійсним, та зобов'язання Селянського господарства "Колос" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 105,0 га, розташовану на території Семенівської сільської ради Шевченківського району та повернути її за належністю - державі в особі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, та підписати акт приймання - передачі земельної ділянки.

Постановити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Віщого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Медуниця О.Є.

Повний текст постанови підписано 16.01.2012 року. Згідно з оригіналом секретар суду Скорописова Н.І.

16.01.2012