Рішення № 21322907, 24.01.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року справа № 5020-1881/2011

За позовом Прокурора Ленінського району м. Севастополя

(вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус плюс»

(вул. Очаковців, 26, кв. 1, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 125491,46 грн.

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1 представник по довіреності від 05.01.2012 (копія довіреності у справі);

Від відповідача ОСОБА_2 представник по довіреності від 29.03.2011 (довіреність у справі);

Від прокурора Почка А.А. прокурор відділу прокуратури м. Севастополя, посвідчення № 735 від 05.12.2011.

Сутьспору:

Прокурор Ленінського району м. Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус плюс»про стягнення 125491,46 грн. заборгованості за договором № 32/09ф від 23.09.2009 про пайову участь (внески) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя, у тому числі 113986,62 грн. розміру пайової участі та 11504,84 грн. пені.

У засіданні суду, яке відбулось 07.12.2011, представник відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що нарахування пені позивачем здійснюватися не може на підставі пункту 5 ст. 261 Цивільного кодексу України у звязку із спливом строку позовної давності.

Представники прокурора та позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду з позовом погодився частково щодо стягнення з ТОВ «Тонус плюс»113986,62 грн. розміру пайової участі, а в частині стягнення 11504,84 грн. пені просив у позові відмовити, застосувавши до вимоги про стягнення пені позовну давність, про що надав суду доповнення до відзиву від 24.01.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В :

23.09.2009 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та відповідачем був укладений договір № 32/09ф від 23.09.2009 про пайову участь (внески) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури

м. Севастополя (реконструкція та обслуговування громадсько-торгівельного комплексу по пр. Жовтневої Революції, 44/1).

Відповідно до п. 1.1. цього договору замовник (відповідач) зобовязувався здійснити пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя шляхом перерахування грошових коштів у цільовий фонд створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя.

Згідно з п. 2.1. договору замовник мав перерахувати суму пайової участі у розмірі 163986,62 грн. (сто шістдесят три тисячі девятсот вісімдесят шість грн. 62 коп.) на рахунок цільового фонду у відповідності з розрахунком (Додаток 1).

Розрахунки за даним договором здійснюються замовником згідно графіку (Додаток № 2 ) у строк, якій не може перевищувати одного місяця після прийняття обєкту в експлуатацію (п. 2.2. договору).

Згідно з рішенням № 9128 від 26.01.2010 ХVІІ сесії Севастопольської міської Ради V скликання до позивача перейшли права за договорами пайової участі по розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Відповідач, у порушення умов договору, свої зобовязання перед позивачем виконав частково, сплативши лише 50 000,00 грн. розміру пайової участі, що підтверджено банківською випискою, наявною у матеріалах справи, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 125491,46 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобовязання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Прокурором при зверненні до суду з даним позовом було заявлено також вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 11504,84 грн. пені.

Пунктом 3.1. вищезазначеного договору передбачено, що за порушення строків внесення платежів замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 11504,84 грн. пені за період з 14.12.2009 по 07.06.2010 у розмірі 11267,50 грн. та з 08.06.2010 по 11.06.2010 у сумі 237,34 грн.

Відповідно до частини другої ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Однак, позов був поданий прокурором до суду 25.11.2011, у звязку з чим строк позовної давності щодо стягнення пені в сумі 11504,84 грн., нарахованої за вищевказані періоди, сплинув.

У відповідності з частиною четвертою ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки ТОВ «Тонус плюс»у відзиві на позовну заяву та доповненні від 24.01.2012 до відзиву на позов заявлено про сплив позовної давності щодо вимоги про стягнення пені, то пеня у розмірі 11504,84 грн. стягненню з відповідача не підлягає.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників учасників судового процесу про складення повного рішення 30.01.2012.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус плюс» (вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 30475947, р/р 26005301000987 в СФ ВАТ «ВТБ Банк», МФО 384997, або з інших рахунків) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, р/р 31517932700001 в Головному управлінні державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, отримувач місцевий бюджет, ЄДРПОУ 38022717, код платежу - 50110001, або на інші рахунки) 113986,62 грн. розміру пайової участі.

3). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус плюс» (вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 30475947, р/р 26005301000987 в СФ ВАТ «ВТБ Банк», МФО 384997, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету міста Севастополя (р/р 31210206700001 у банку одержувача - Головному управлінні державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 2279,73 грн.

4). В іншій частині у позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 30.01.2012.