Рішення № 21322842, 31.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р. Справа № 5016/4260/2011(3/250)

за позовом: Державного підприємства «Морський торговельний порт»

54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23

До відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб

України»«Миколаївський портовий елеватор»

54002, м. Миколаїв, вул. Слобідська, 122/1

про стягнення заборгованості в сумі 145034,06 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 128577,83 грн. та пені в розмірі 16456,23 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 11-Р про надання послуг від 27.01.2005 року, додаткових угод, рахунків виставлених на адресу відповідача на загальну суму 128577,83 грн., претензії від 06.07.11 р., актів виконаних робіт, норм ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, норм ст. 526, 525, 629, 509, 11 Цивільного кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобовязань.

Відповідач в судове засідання з невідомих причин не зявився, відзив по суті позову не надав, вимоги ухвали суду від 28.12.11 р не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні ухвали.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

31.01.12 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

27 січня 2005 року між сторонами був укладений договір № 11-Р згідно з предметом якого, Порт (позивач по справі) зобовязався надавати Елеватору (відповідач по справі) послуги (виконувати роботи) з подачі/забирання вагонів, які надходять на адресу Елеватора, переважування вагонів на залізничних вагах порту та надавати інші послуги згідно заявок Елеватора. Елеватор зобовязався приймати та оплачувати надані послуги згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1.7 та п. 2.1.9 договору до зобовязань Елеватора увійшло, зокрема, щомісяця спільно з Портом здійснювати звірення обсягів виконаних робіт у відділі обробки залізничної дільниці порту. Після закінчення звірення Елеватор зобов'язаний підписати акти виконаних робіт і оплатити рахунки за виконані Портом роботи. Своєчасно вносити плату за надані послуги за цим договором згідно п. 4.1. договору.

Згідно з пунктами 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6 та 2.2.7 договору Порт зобовязався, зокрема, інформувати Елеватор про наступну подачу вагонів з реєстрацією у журналі повідомлень дати, часу, прізвища і посади особи, яка прийняла повідомлення. Після отримання повідомлення від Елеватора згідно п. 2.1.2. цього договору подавати вагони під навантаження/ вивантаження на фронт обробки. Після отримання повідомлення від Елеватора про закінчення навантаження/ вивантаження згідно п. 2.1.4. цього договору і готовності документів подавати вагони на передавальні колії для передачі залізниці.Щомісяця складати та направляти на підписання Елеватору акт виконаних робіт з подачі/забирання вагонів, з додаткових маневрових робіт у 2-х примірниках. Виставляти Елеватору рахунки за надані послуги.

Розділом 4 договору сторони обумовили, що Елеватор на підставі рахунків Порту сплачує: за одну добу до початку наступного місяця - аванс у розмірі 30% вартості послуг, виходячи із наданого Порту місячного плану завозу вантажів згідно п. 2.1.1. договору; остаточну вартість наданих послуг протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунків на підставі актів виконаних робіт та підтверджуючих документів (пам'ятки про користування вагонами, відомості плати за користування вагонами, акти загальної форми та накопичу вальні картки залізниці, накопичувальні картки порту); вартість додаткових маневрових робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунків на підставі актів виконаних робіт.

Елеватор оплачує порту: за подачу/забирання вагонів 1,11 грн./т. без ПДВ. За переважування на залізничних вагах порту: 62,26 грн./вагон без ПДВ (без участі представника залізниці). За користування вагонами за фактичними витратами порту згідно відомостей залізниці, але не більше 15,0 годин за один вагон. Документами, які підтверджують виконаний портом обсяг робіт з подачі/забирання вагонів є акти виконаних робіт з подачі/забирання вагонів, оформлені сторонами. Документами, які підтверджують час користування вагонами та розмір оплати за користування вагонами є: пам'ятка про користування вагонами; відомість плати за користування вагонами (контейнерами) залізниці; накопичувальні картки. Документами, які підтверджують переважування вантажу на залізничних вагах порту є накопичувальні картки.

До вказаного договору сторони неодноразово укладали додаткові угоди щодо зміни редакції пунктів 4.2.1, 4.2.2 та 4.2.3 основного договору.

Додатковою угодою № 6 від 28.03.11 року сторони дійшли згоди вважати договір від 27.05.2005 р. № 11-Р розірваним з 28.03.11 р., а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог договору від 27.01.05 р. позивач надав відповідачу послуги (за користування вагонами, подання та забирання вагонів, переваження вагонів), про що були складені акти виконаних робіт: № 76290471 від 31.12.10 р., № 05260471 від 31.01.11 р., № 07290471 від 15.02.11 р. на загальну суму 128577,83 грн.

Слід зазначити, що сторони при складанні цих актів претензій один до одного не висловили. Акти підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

На підставі вищевказаних актів виконаних робіт Порт виставив споживачу рахунки: № 76290471 від 31.12.10 р., № 05260471 від 31.01.11 р., № 07290471 від 15.02.11 р. на загальну суму 128577,83 грн., які останній отримав, що підтверджується реєстрами поштових відправлень.

19 січня 2012 року між сторонами було проведено звірку та складено відповідний акт, який свідчить про те, що відповідач погодився з наявністю боргу за наведеними рахунками по договору від 27.01.2005 року перед позивачем в розмірі 128577,83 грн.

За приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, не надав суду належних доказів які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем за спірний період по отриманим послугам.

Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на час звернення останнього до суду дійсно складає в розмірі 128577,83 грн.

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами пункту 5.1 договору сторони визначили, що Елеватор несе відповідальність за прострочення оплати рахунку(ів) порту (п. 4.1. договору), сплачуючи за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого(их) рахунку(ів).

Згідно приписам ст. 610 та п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Отже, на підставі викладеного, враховуючи наявність та розмір основного боргу відповідача перед позивачем, останній цілком правомірно нарахував боржнику до стягнення пеню в розмірі 16456,23 грн.

Таким чином, на підставі наведеного, суд проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб

України»«Миколаївський портовий елеватор»(54002, м. Миколаїв, вул. Слобідська, 122/1, код ЄДРПОУ 00954969) на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт»(54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ 01125608) 128577,83 грн. основного боргу, 16456,23 грн. пені та 2900,68 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 06.02.2012 року.