Рішення № 21322835, 02.02.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р. Справа № 5016/4100/2011(3/241)

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

До 1-відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир-Херсон”

73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 15

До 2-відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лидер-Авто”

54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/21

про розірвання договору.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

Від 1-відповідача: не зявився;

Від 2-відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом розірвати договір про спільну діяльність у будівництві обєкта від 08 серпня 2008 року, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1, ТОВ “Автомир-Херсон”та ТОВ “Лидер-Авто”.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов пунктів 1.1, 1.2, 4.1, 1.3, 3.3, 3.4, 6.3.1 договору від 08.08.2008 року, договору (попереднього) купівлі-продажу від 06.08.2009 року, письмових відмов від договору вих.№110711/17 від 11.07.2011р. та №43/11 від 15.07.2011 року, листа-пропозиції про розірвання від 10.08.2011 року, норм ст.ст. 1130, 1131, 651, 22 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що через порушення відповідачами зобовязань по договору в частині будівництва обєкту із дотримання строків виконання етапів будівництва й введення обєкту в експлуатацію, позивач до цього часу фактично позбавлений можливості набути право власності на частку у спільній власності на обєкт нерухомості, передбаченої п.6.3.1 договору, на що позивач ґрунтовно розрахував при укладені договору.

Відповідачі ухвали суду не виконали, відзиви по суті спору суду не надали, своїх представників жодного разу в судове засідання не направили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином про що свідчать як відмітки на зворотніх сторонах ухвал так і поштові повідомлення.

Отже, справу розглянуто судом на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

02.02.12р. суд, за наслідками розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив сторонам вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2008 року між позивачем (Сторона 1), 1-відповідачем (Сторона 2) та 2-відповідачем (Сторона 3) був укладений договір «про спільну діяльність у будівництві обєкта»згідно з предметом якого сторони зобовязались на основі співробітництва, шляхом здійснення дольових внесків (майном, майновими правами грошовими коштами, будівельними та іншими матеріалами, інтелектуальної праці тощо), а також спільної трудової участі та організації співпраці, сумісно діяти з метою реалізації розробленого сторонами спільного проекту проведення будівництва та введення в експлуатацію Обєкту (двох автосалонів) за адресою: м. Херсон Миколаївське шосе, 5 км. на території Херсонської міської ради.

Вартість будівництва за договором складає 10000000грн.

Відповідно до змісту пунктів 2.2 та 2.3 договору для досягнення мети, зазначеної у п.1.1 цього договору Сторона 2 та Сторона 3 (відповідачі по справі) здійснюють внесок шляхом:

- здійснення комплексу організаційних робіт по будівництву Об'єкта, включаючи фінансування утримання відведеної земельної ділянки площею 0.48 га;

- здійснення фінансування розроблення проектно - кошторисної документації для будівництва Об'єкту;

- здійснення комплексу організаційних робіт по будівництву Об'єкта, включаючи фінансування проведення будівельних робіт, придбання необхідних будівельних матеріалів, конструкцій, обладнання га техніки: - здійснення всього комплексу організаційних робіт по фінансуванню пусконалагоджувальних робіт та введення комплексу робіт по введенню об'єкту в експлуатацію.

Внески як Сторони 2 (1-відповідача) так і Сторони 3 (2-відповідача) вносяться останніми протягом всього часу дії цього договору в порядку передбаченому пунктами 3.3 та 3.4 цього договору.

Пунктом 11.1 сторони домовились, що цей договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до моменту державної реєстрації прав власності прийнятого в експлуатацію об'єкту та отримання Сторонами свідоцтва про власність на об'єкт.

За умовами пунктів 11.4, 11.5 та 11.6 зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві. Всі додаткові угоди, укладені в рамках цього договору є невід'ємними його частинами. Внесення змін або доповнень у договір, розірвання договору може бути проведено виключно після письмового погодження з ВАТ "Кредобанк" шляхом надання ВАТ "Кредобанк" листа про погодження внесення змін у договір заявленого Сторонами змісту. Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору. Пропозицію про дострокове розірвання цього договору одна сторона іншій зобов'язана направити не раніше ніж за два місяця до дати запропонованого розірвання цього договору.

Позивач обґрунтовуючи необхідність розірвання договору від 08.08.08 року стверджує, що станом на день подачі позову відповідачами будівництво Обєкту не закінчено, автосалони не введені в експлуатацію, отже відповідачі, як Сторони які взяли на себе зобовязання вести спільні справи за договором, здійснили істотні порушення договору в частині належного і своєчасного виконання своїх зобовязань.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України надані позивачем докази, проаналізувавши норми матеріального права які регулюють спірні відносини, суд дійшов наступних висновків:

Згідно зі ст.ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Статтею 626 ЦК визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч.1 ст. 628 та ст. 629 зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 631 строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

У ст. 651 Цивільного кодексу України визначаються основні способи зміни або розірвання договору.

Позивач просить суд розірвати договір саме на підставі ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України за умовами якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абз. 2 ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри»позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд, аналізуючи підстави на які посилається позивач в обгрунтування позову визначив істотність порушення виключно за обєктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору.При цьому, вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і вазагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України .

Оскільки договір було укладено на визначений строк (будівництво, ввод в експлуатацію) під умовою якою є досягнення певної мети, то кожний з учасників за наявністю поважної причини має право вимагати розірвання договору (в частині що стосується цього учасника).

Відповідно до п. 1.3 договору Обєкт будується та вводиться в експлуатацію у наступні строки: будівництво: закінчення травень 2009 року; введення в експлуатацію (автосалону): червень 2009 року; введення в експлуатацію (СТО): грудень 2009 року.

Фактично через порушення відповідачами взятих на себе зобовязань по договору в частині будівництва Обєкту із дотриманням строків виконання будівництва та введення Обєкту в експлуатацію, позивач до цього часу позбавлений можливості набути право власності на свою частку у спільній власності передбаченої п. 6.3.1 договору, на що ґрунтовно розраховував при укладені як спірного договору так і договору (попереднього) купівлі-продажу від 06.08.2009 року.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачі всупереч наведеним процесуальним нормам не надали суду докази, які спростовують доводи позивача, зокрема в письмових поясненях від 02.02.12р., та свідчать про належне виконання ними взятих на себе договірних зобовязань.

З матеріалів справи вбачається, що 11 липня 2011 року відповідач -1, ТОВ «Автомир - Херсон», звернувся до інших учасників з письмовою відмовою від договору про спільну діяльність від 08.08.08р. (вих. №110711/17) в звязку із порушенням сторонами договору строків виконання зобовязань передбачених договором, що призвело до істотної зміни обставин, якими керувалось ТОВ «Автомир-Херсон»при укладені договору, а також у звязку із неможливістю подальшого виконання ТОВ «Автомир Херсон»своїх зобовязань за договором, викликаних скрутним фінансово-господарським становищем останього.

Також, 15 липня 2011 року відповідач 2, ТОВ «Лидер -Авто», письмово звернувся до сторін з листом №43/11 в якому повідомив останніх, що у звязку із повідомленням ТОВ «Автомир-Херсон»про відмову від договору про спільну діяльність у будівництві обєкта від 08.08.08р., істотною зміною обставин даного договору, неможливістю виконання своїх зобовязань за даним договором, товариство відмовляється від договору про спільну діяльність у будівництві обєкта від 08.08.08р.

Після зазначених подій, 10 серпня 2011 року позивач, в свою чергу, направив відповідачам письмову пропозицію «про розірвання договору»в якій посилаючись на норми ст. 188 Господарського кодексу України запропонував ТОВ «Автомир-Херсон»та ТОВ «Лидер-Авто»розірвати договір про спільну діяльність у будівництві обєкта від 08.08.08р.

Як вже вище було зазначено, даний договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, шляхом оформлення додаткової угоди до цього договору. Сторонами ж не надано суду доказів укладання відповідної додаткової угоди.

Крім цього, договір про спільну діяльність від 08.08.08р. не містить в собі такої умови як право припинення чи розірвання договору в наслідок односторонньої відмови від договору.

Відповідно до приписів ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Також за змістом статті 11 Господарського процесуального кодексу України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Беручи до уваги вишенаведені факти та норми, суд дійшов висновків, про обгрунтоване та правомірне звернення позивача до суду з вимогою розірвати договір про спільну діяльність у будівництві обєкта від 08.08.2008р. на підставі ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України в звязку з істотними порушеннями відповідачами цього договору.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір про спільну діяльність у будівництві обєкта від 08.08.08р. укладений між ПП ОСОБА_1, ТОВ «Автомир-Херсон»та ТОВ «Лідер-Авто».

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир-Херсон” (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 15, код ЄДРПОУ 35027749) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 470,50 грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лидер-Авто” (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/21, код ЄДРПОУ 34369977) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 470,50 грн.

5.Повернути з Держаного бюджету Приватному підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) надмірно сплачений за квитанцією №ПН7901 від 08.12.2011року судовий збір в розмірі 63,00 грн.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 06.02.2012 року