Рішення № 21322725, 03.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.12 Справа№ 5015/7039/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний «ринок, м. Львів

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

Про стягнення 3012,98 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Дубенюк Н.А.

Представники :

від позивача: ОСОБА_3 представник (довіреність №01 від 03.01.2012 р);

від відповідача: ОСОБА_4 представник (довіреність від 10.01.2012 р); ФОП ОСОБА_2

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді (ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не надходило.

За клопотанням відповідача від 01.02.2012 року , яке поступило до суду 01.02.2012 року і зареєстроване у канцелярії суду за вхідним номером 124, здійснюється фіксація судового процесу за допомогою технічних записів, відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: на розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний»ринок, м. Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів про стягнення заборгованості за угодами №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р. в сумі 3012,98 грн ( у тому числі : 2957,32 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 8,34 грн,47,32 грн. інфляційних втрат) ; позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати.

Вимоги заяви мотивовані обставиною неналежного виконання відповідачем умов угод №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р. з урахуванням додатків №1 від 01.02.2011р. до цих угод, зокрема щодо внесення відповідачем в касу позивача або в безготівкову порядку щомісячно в термін до 5-го числа місяця грошових коштів в обумовленому угодами розмірі за користування відповідачем торговими місцями для здійснення ним підприємницької діяльності у павільйонах №№17 та 18, які знаходяться на території ринку.

За вищезазначеного та враховуючи порушення відповідачем приписів ст.509, 526, 612 ЦК України, ст.193 ГК України, ТОВ «Привокзальний»ринок звернулося до суду із позовом (з урахуванням Уточнення до позовної заяви (вх.№29505/11 від 12.12.11 р) та Уточнення по позовної заяви №17 від 12.01.2012 р, яке поступило до суду 16.01.12 р і зареєстроване за вх.№896/12 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 2410,21 грн, в т.ч. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення -2388,62 грн, а також 3% річних від простроченої суми 21,59 грн.), метою якого є застосування наслідків порушення відповідачем в період серпня-грудня 2011р. господарських зобовязань за угодами №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідачем подано відзив вих.№1/2-2 від 01.02.2012 р на позовну заяву (вх. № 88 від 01.02.2012 р), в якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, покликаючись на обставину відсутності підстав для застосування наслідків порушення відповідачем угод №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р. шляхом стягнення з останнього грошових сум, заявлених позивачем, з мотивів відсутності порушень з боку відповідача умов цих господарських догорів під час їх дії.

Крім цього, відповідач вказує на невідповідність позивача визначеним п.2 Правил торгівлі на ринках критеріям, характерним ринку, та відповідно існування достатніх передумов для внесення на користь такого субєкта платежів у вигляді плати за користування торговими місцями (площами).

Провадження у справі суд порушив ухвалою від 23.11.2011 року та призначив розгляд справи в судовому засіданні на 14.12.2011 року.

12.12.2011 року за вх.№29505/11 в канцелярії суду зареєстровано подане позивачем Уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості за угодами, згідно якого позивач просить стягнути на його користь з відповідача 2410,21 грн заборгованості, в т.ч. основну суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення -2388,62 грн, а також 3% річних від простроченої суми -21,59 грн; просить відшкодувати судові витрати.

В судове засідання 14.12.2011 року сторони явку повноважних представників забезпечили . Окрім повноважного представника в судовому засіданні 14.12.2011 року взяв участь і відповідач. Оскільки вимоги ухвали суду від 23.11.2011 року в частині витребуваних документів сторони не виконали, суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 14.12.2011 року розгляд справи відкладено на 11.01.2012 року.

11.01.2012 року в канцелярії суду зареєстровано за вх.№468/12 клопотання ТзОВ «Привокзальний ринок»від 10.01.2012 р №13 про відкладення розгляду справи, у зв»язку з відпусткою представника позивача ОСОБА_6, який безпосередньо готував матеріали позовної заяви та приймав участь в попередньому судовому засіданні. Суд розглянув клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Заслухавши представника відповідача , за результатами розгляду зазначеного клопотання суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 11.01.2012 року розгляд справи було відкладено на 17.01.2012 року.

12.01.2012 року в канцелярії суду за вх.№727/12 зареєстровано подану представником ТзОВ «Привокзальний»ринок ОСОБА_3 (за довіреністю №01 від 03.01.2012 року) Заяву про надання для ознайомлення матеріалів справи.

Для ознайомлення з матеріалами справи, згідно поданої заяви, представник позивача не з»явився.

16.01.2012 року за вх.№901/12 в канцелярії суду зареєстровано Довідку від 12.01.2012 р №15 ТзОВ «Привокзальний»ринок , у якій повідомляється про те, що у провадженні господарського суду , інших судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не було і немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав і за цей же період, а також немає рішення судів та інших органів з такого спору.

16.01.2012 року за вх.№896/12 у канцелярії суду зареєстровано Уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості за угодами №17 від 12.01.2012 року. У зазначеному Уточненні відповідач повідомляє ,зокрема, що при подачі позовної заяви по даній справі та попереднього уточнення ( поданого 12.12.2011 року) позивачем внаслідок технічної помилки в позовній заяві та уточненні помилково було зазначено найменування відповідача як ОСОБА_2, замість ОСОБА_2 У зв»язку з цим, на підставі ст.22 ГПК України , позивач уточнив позовні вимоги в частині найменування відповідача. Крім того, з підстав, наведених в зазначеному Уточненні просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (інд.номер НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 2410,21 грн, в т.ч. основну суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення -2388,62 грн, а також 3% річних від простроченої суми-21,59 грн; просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судове засідання 17.01.2012 року від позивача з»явились повноважні представники: ОСОБА_8 (довіреність від 16.01.2012 р) та ОСОБА_9 (довіреність від 16.01.2012 року). Від відповідача в засіданні взяв участь повноважний представник ОСОБА_4 ( довіреність від 10.01.2012 р ) та ФОП ОСОБА_2.

Представник позивача ОСОБА_8 заявив в засіданні усне клопотання про відкладення розгляду справи мотивуючи тим, що лише з 16.01.2012 року наділений повноваженнями (згідно довіреності) представляти в суді інтереси ТзОВ «Привокзальний» ринок по даній справі, відтак, для представника є необхідним вивчити матеріали справи для здійснення представництва в суді.

В судовому засіданні 17.01.2012 року оголошувалась перерва до 20.01.2012 року до 10 год.00 хв, про що до відома представників сторін доведено в письмовій формі (під розписку).

20.01.2012 року в канцелярії суду за вх.№1272/12 зареєстровано клопотання представника відповідача вих.№20/1-1 від 20.01.2012 року, подане в порядку ст.38 ГПК України, про витребування доказів.

20.01.2012 року за вх.№1273/12 в канцелярії суду зареєстровано клопотання представника відповідача вих.№20/1-2 від 20.01.2012 року про продовження строків розгляду справи .

В продовжене судове засідання 20.01.2012 року позивач явку повноважних представників не забезпечив . Заяви , клопотання від сторони позивача до суду не надходили.

В судовому засіданні представник відповідача подані 20.01.2012 року клопотання підтримав та просить задоволити.

Розглянувши клопотання представника відповідача, які поступили 20.01.2012 року, заслухавши його доводи щодо обставин, які можуть підтвердити докази, котрі просить витребувати представник відповідача; враховуючи, що доказів, які просить витребувати представник відповідача, немає ( і не може бути) у відповідача, а наявних у справі доказів недостатньо для вирішення спору; враховуючи також особливості розгляду даної справи суд дійшов висновку, що обидва клопотання є підставними , обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього , суд вбачав доцільною участь у судовому процесі осіб, які повинні сприяти суду у встановленні обставин справи. У даному випадку ,- участь посадових осіб Управління комунальної власності Львівської міської ради для дачі пояснення стосовно договору №6 від 30.03.2001 року ( з усіма додатками до нього), укладеного між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та ТОВ «Привокзальний»ринок, а також, за умов наявності, щодо переукладення його на новий строк.

Участь посадових осіб Львівської міської ради для дачі пояснення стосовно договору оренди земельної ділянки від 13.04.2002 року ( з усіма додатками до нього), а також ( за умов наявності), щодо переукладення його на новий строк.

Ухвалою від 20.01.2012 року суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів ; розгляд справи відклав на 01.02.2012 року; зобов»язав позивача ( в порядку ст.38 ГПК) надати суду витребувані документи; в порядку ст.30 ГПК України зобов»язав Управління комунальної власності Львівської міської ради та Львівську міську раду забезпечити в засідання участь посадових осіб чи інших уповноважених працівників для дачі суду пояснень стосовно договорів, які витребовуються за клопотанням представника відповідача.

Ухвалою від 20.01.2012 року суд виправив в ухвалах від 23.11.2011 року, від 14.12.2011 року та від 11.01.2011 року описки у найменуванні відповідача.

24.01.2012 року в канцелярії суду за вх.№1591/12 зареєстровано лист №30 від 20.01.2012 року, у якому ТзОВ «Привокзальний»ринок повідомив про скасування довіреності №22 від 16.01.2012 року, виданої ОСОБА_8 на представництво інтересів товариства в судах і інших органах, згідно наказу №18 від 18 січня 2012 року.

01.02.2012 року за вх.№88 в канцелярії суду зареєстровано Відзив вих..№1/2-2 від 01.02.2012 року на позовну заяву ТОВ «Привокзальний»ринок про стягнення заборгованості за угодами №ВЧК-17 від 01.10.2010 р т та №ВЧК-18 від 01.10.2010 р.

01.02.2012 року в канцелярії суду за вх.№124 зареєстровано клопотання від 01.02.2012 року ТзОВ «Привокзальний»ринок про здійснення звукової фіксації судового процесу.

01.02.2012 року за вх.№125 в канцелярії суду зареєстровано клопотання від 01.02.2012 року ТзОВ «Привокзальний»ринок про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав неможливості виконання позивачем вимог попередніх ухвал в частині забезпечення витребовуваних судом оригіналів документів, долучених до позовної заяви для їх огляду в судовому засіданні.

В засіданні 01.02.2012 року від позивача взяв участь представник за довіреністю №21 від 16.01.2012 року ОСОБА_10, який підтримав клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. З метою забезпечення стороні позивача права на фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів, в судовому засіданні 01.02.2012 року оголошувалась перерва до 03.02.2012 року до 9 год.30 хв, про що до відома представників сторін було доведено в письмовій формі, під розписку.

В судовому засіданні 03.02.2012 року від позивача взяв участь повноважний представник за довіреністю №01 від 03.01.2012 року ОСОБА_3; від відповідача ФОП ОСОБА_2 та повноважний представник за довіреністю від 10.01.2012 року ОСОБА_4 Управління комунальної власності Львівської міської ради та Львівська міська рада не забезпечили участь посадових осіб чи інших уповноважених працівників для дачі суду пояснень по обставинах справи, згідно вимог ухвали від 20.01.2012 року.

За клопотанням відповідача суд здійснює фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання від 01.02.2012 року, яке поступило до суду 01.02.2012 року ( вх.№125) про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав неможливості виконання позивачем вимог попередніх ухвал в частині забезпечення витребовуваних судом оригіналів документів, долучених до позовної заяви для їх огляду в судовому засіданні.

Зазначене клопотання розглянуто судом ; вислухано доводи позивача та міркування представника відповідача по суті зазначеного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору; 6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

З урахуванням вищенаведеного заява позивача про залишення позову без розгляду не є в розумінні приписів ч.1 ст.81 ГПК України самостійною причиною для винесення судом ухвали про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Пунктом 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530 передбачено, що відповідно до ч.2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. За умов подання позивачем письмових доказів у незасвідчених належним чином копіях, суд повинен зобовязати позивача подати у визначений судом термін оригінали (за необхідності) або належним чином засвідчені копії письмових доказів.

До матеріалів позовної заяви позивачем було долучено належним чином засвідчені копії письмових доказів, достовірність яких не заперечувалася учасниками судового процесу.

За вищезазначеного та керуючись ст.81 ГПК України суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання від 01.02.2012 року про залишення позову без розгляду, яке поступило до суду 01.02.2012 року ( вх.№125) , за його безпідставністю.

За усним клопотанням представника позивача, в засіданні 03.02.2012 року оголошувалась коротка перерва, під час якої представником позивача зареєстровано у канцелярії суду за вх.№2303/2 Заяву ТзОВ «Привокзальний»ринок від 01.02.2012 року (підписану директором товариства Д.М.Ничипуренко) про відмову від позову з підстав неможливості виконання позивачем вимог попередніх ухвал в частині забезпечення витребовуваних судом оригіналів документів, долучених до позовної заяви для їх огляду в судовому засіданні.

В продовженому судовому засіданні (після оголошеної перерви) суд розглянув Заяву ТзОВ «Привокзальний«ринок від 01.02.2012 року про відмову від позову; заслухав доводи представника позивача та міркування представника відповідача по суті заявленого клопотання.

Стаття 22 ГПК України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, позивач вправі до прийняття рішення у справі відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. Ці дії є проявом принципу диспозитивності господарського судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Заява позивача про відмову від позову чи заява відповідача про визнання позову повинні бути безумовними, тобто сторона не має права ставити свою процесуальну дію в залежність від будь-яких обставин чи дій іншої сторони, або якихось інших обставин.

Заява позивача про відмову від позову (вх. №2303/12 від 03.02.2012 року) вищезазначеним вимогам не відповідає, оскільки не носить безумовного характеру, а її подання позивачем зумовлене залежністю останнього від обставин неможливості виконання ним вимог попередніх ухвал в частині забезпечення витребовуваних судом оригіналів документів, долучених до позовної заяви для їх огляду в судовому засіданні, які нібито знаходяться в колишнього працівника позивача. За умов же наявності у позивача відповідних оригіналів документів, як випливає з усних пояснень, наданих представником позивача в судовому засіданні 03.02.2012р., позивач підтримував би заявлену до відповідача матеріально-правову вимогу.

Відповідно до ч.5 ст.22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи не безумовний характер заяви позивача про відмову від позову (вх. №2303/12 від 03.02.2012 року), висунення ним певних умов від існування яких залежало вчинення ним відповідної процесуальної дії, суд, керуючись ч.5 ст.22 ГПК України, не приймає відмови ТОВ «Привокзальний» ринок від позову.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про відмову від позову.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам та іншим особам , які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства.

За вищезазначеного, враховуючи строки вирішення спору у даній справі та керуючись приписами ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що в позові слід відмовити, виходячи з наступного:

01 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено угоди №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р. за умовами яких позивач зобовязувався передати в користування відповідача торгові площі площею по 4,6 м.кв. для здійснення останнім торгівлі продовольчими товарами та сільськогосподарською продукцією із кіосків №17 та №18.

Матеріали справи не містять доказів передачі відповідачу обєктів користування за угодами №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р., проте відповідачем не заперечується обставина здійснення ним торгівлі з належних йому на праві власності нежитлових приміщень умовно позначених літерами А2-1 №17 та А2-1 №18, площами по 4,6 м.кв., які знаходяться по АДРЕСА_1 в межах цілісного майнового комплексу ринку «Привокзальний»та земельної ділянки площею 12541 кв.м. за цією адресою.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.06.2011р. у справі №5015/2767/11 за позовом СПД-ФО ОСОБА_12 до ТОВ «Привокзальний ринок», Управління комунальної власності Львівської міської ради та відділу приватизації житла Франківського району м. Львова, яке набрало законної сили встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 11.07.2000р. № 339 «Про оренду цілісного майнового комплексу ринку «Привокзальний»зобовязано управління ресурсів укласти з ТзОВ «Привокзальний»ринок договір оренди цілісного майнового комплексу ринку «Привокзальний»за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.), визначено істотні умови договору серед яких, зокрема, термін дії договору оренди цілісного майнового комплексу - десять років; розробка орендарем та погодження відповідними департаментами проектно-кошторисної та технічної документації на реконструкцію, облаштування і благоустрій ринку; проведення робіт з реконструкції, облаштування, розбудови і благоустрою ринку згідно з затвердженим проектом; передача ринку у встановленому порядку в оренду терміном на десять років земельної ділянки для розміщення обєктів торгівлі та їх обслуговування (п.2.), а також зобовязано департамент землеустрою та планування забудови міста у встановленому порядку розглянути та погодити необхідну документацію на землекористування, реконструкцію, облаштування і благоустрій ринку «Привокзальний» та внести відповідні зміни у земельно-кадастрову та облікову документацію (п.4.).

Також, як встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 16.06.2011р. у справі №5015/2767/11 та підтверджується наявними у справі матеріалами, на виконання Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 11.07.2000р. №339 «Про оренду цілісного майнового комплексу ринку «Привокзальний»», між Управлінням ресурсів Львівської міської ради (орендодавцем) та ТзОВ «Привокзальний ринок»(орендарем) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу від 30.03.2001р. №6, де зазначається що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс ринок «Привокзальний»за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1.); договір є підставою для виникнення у разі приватизації підприємства пріоритетних прав орендаря на довгострокове користування земельними ділянками, на яких розміщений обєкт оренди, з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства (п.1.3); орендар є правонаступником усіх прав та обовязків реорганізованого ринку «Привокзальний»(п.1.5.), істотними умовами цього договору є, зокрема, термін дії договору оренди цілісного майнового комплексу десять років; розробка орендарем та подання на погодження департаментом землеустрою та планування забудови міста, економічної політики та ресурсів у встановленому порядку проектно-кошторисної та технічної документації на реконструкцію та облаштування і благоустрій ринку; проведення робіт з реконструкції, облаштування, розбудови і благоустрою ринку згідно з затвердженим проектом; передача ринку у встановленому порядку в оренду терміном на десять років земельної ділянки для розміщення обєктів торгівлі та їх обслуговування (п.3).

Досліджуючи фактичні обставини даної справи, враховуючи наявні у справі письмові докази, а також умову зміни терміну дії угод №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р. від зміни умов договору оренди цілісного майнового комплексу від 30.03.2001р. №6, укладеного між позивачем та Управлінням ресурсів Львівської міської ради (п.19 угод), суд констатує, що позивач не є власником торгівельних місць, які є обєктами користування за угодами №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р. та користується нежитловими приміщеннями цілісного майнового комплексу ринку «Привокзальний»по АДРЕСА_1 на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу від 30.03.2001р. №6, укладеного між позивачем та Управлінням ресурсів Львівської міської ради ( правонаступник- Управлінням комунальної власності Львівської міської ради). При цьому, судом зясовано, що вищезазначений договір оренди цілісного майнового комплексу укладений на строк у 10 років та діяв до 01.03.2011р.; доказів укладення відповідного договору на новий строк чи набуття позивачем права власності на обєкт оренди за договором від 30.03.2001р. №6, останнім не надано.

За вищезазначеного суд приходить до висновку, що укладені між ТОВ «Привокзальний ринок»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 угоди №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р., предметом яких є оренда торгових місць в цілісному майновому комплексі ринку «Привокзальний»по АДРЕСА_1 за своєю правовою природою є договорами суборенди.

На підставі встановленого суд приходить до висновку, що угоди, укладені між сторонами даної справи є договорами суборенди комунального майна, у звязку із чим до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення ст.774 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якими, строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Так, відповідно до ч.2 ст.22 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Частиною 2 статті 774 ЦК України передбачено, що строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

За вищезазначеного, термін дії угод №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р., які по своїй правовій природі є договорами суборенди комунального майна, обмежувався, в силу приписів ст.774 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», певним моментом в часі, а саме: днем 01.03.2011р., з настанням якого повязувалася обставина припинення договору оренди цілісного майнового комплексу від 30.03.2001р. №6, укладеного між позивачем та Управлінням ресурсів Львівської міської ради, а, відповідно, будь-яких та всіх відносин суборенди, заснованих на відповідному договорі.

З огляду на викладене вище судом критично сприймаються доводи позивача про кількаразову автоматичну пролонгацію укладених строком на 3 (три місяці) та терміном до 31.12.2010р. угод №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р., через обмеження можливості такої пролонгації після 01.03.2011р.

Крім цього, як встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 16.06.2011р. у справі №5015/2767/11, яке набрало законної сили, Ухвалою Львівської міської ради від 14.02.2002р. № 1469 «Про користування земельною ділянкою ТзОВ «Привокзальний ринок» на АДРЕСА_1» прийнято, зокрема, надати в оренду терміном до 01.01.2011р. ТзОВ «Привокзальний»ринок»земельну ділянку на АДРЕСА_1 для обслуговування будівель (п.1.), зобовязано ТзОВ «Привокзальний ринок» укласти з Львівською міською радою договір на право довгострокового користування на умовах оренди до 01.01.2011р.

На виконання ухвали Львівської міської ради від 14.02.2002р. № 1469 «Про користування земельною ділянкою ТзОВ «Привокзальний»ринок» на АДРЕСА_1»між Львівською міською радою та ТзОВ «Привокзальний»ринок було укладено Договір оренди земельної ділянки від 13.04.2002р., посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_13 13.04.2002р. за реєстраційним №2274, зареєстрований у Львівський міській раді 29.05.2002р. за № 442, про що вчинено запис у книзі 2-2 записів реєстрації договорів оренди землі, відповідно до якого орендар, прийняв в користування земельну ділянку площею 12541 кв.м. (п. 1, п. 2.1. Договору) згідно з планом землекористування з метою обслуговування будівель за адресою АДРЕСА_1, строком до 01.01.2011р. з переважним правом на поновлення договору на новий термін (п. 2.2. Договору).

За визначенням п.2 Правил торгівлі на ринках, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за №288/6576 ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Виходячи з визначень ринку як субєкта господарювання, відповідно до Правил торгівлі на ринках, суд констатує, що однією з передумов здійснення ним діяльності з надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів, є належність такому субєкту на праві власності чи користування земельної ділянки, відведеної спеціальної для цієї мети.

До матеріалів позовної заяви позивачем не додано документів, які підтверджували б існування в нього з 01.01.2011р. прав користувача чи власника земельної ділянки по АДРЕСА_1 на якій розміщені торгові місця, що були обєктом користування за угодами №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р. Водночас, обставину існування у позивача прав користувача земельної ділянки по АДРЕСА_1 його повноважний представник повязує із фактичним внесенням позивачем плати за користування цією земельною ділянкою, що вбачається із усних пояснень, наданих суду представником позивача 03.02.2012р.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 5 статті 126 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За вищезазначеного, суд критично ставиться до покликань позивача на правомірність користування ним земельної ділянки по АДРЕСА_1 у спосіб внесення плати за користування землею та констатує обставину відсутності у позивача починаючи з 01.01.2011р. статусу користувача земельної ділянки, на якій розміщені обєкти користування за угодами №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р.

Враховуючи викладене суд відзначає, що право позивача на звернення до суду з даним позовом про стягнення плати за користування відповідачем в період серпня-грудня 2011р. торговими місцями (площами), ґрунтується виключно на його праві як орендаря майна, яке виникло в силу укладеного між позивачем та Управлінням ресурсів Львівської міської ради договору оренди цілісного майнового комплексу від 30.03.2001р. №6 та договору оренди земельної ділянки від 13.04.2002р., укладеного між позивачем та Львівською міською радою з метою обслуговування будівель за адресою АДРЕСА_1, дія яких припинилася 01.03.2011р. та 01.01.2011р., відповідно; доказів укладення відповідних договорів на новий строк позивачем упродовж всього розгляду справи місцевим господарським судом не надано.

Встановивши на підставі досліджених матеріалів справи той факт, що договір оренди цілісного майнового комплексу ринку «Привокзальний»від 30.03.2001р. №6 припинив свою дію 01.03.2011р. (у звязку із спливом 10-річного строку на який було укладено відповідний договір), суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для існування з цього моменту правовідносин між позивачем та відповідачем за угодами №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р., які за своєю правовою природою є договорами суборенди, заснованими на договорі оренди майнового комплексу ринку «Привокзальний»від 30.03.2001р. №6 та дія яких обмежується строком дії відповідного договору.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч.1 ст.180 ГК).

Відповідно до ч.7 ст.180 ГК України строк дії договору є його істотною умовою та часом, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналогічні приписи щодо відповідальності за порушення договору містить і ч.4 ст.631 ЦК України відповідно до якої закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для застосування наслідків порушення відповідачем угод №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р. шляхом стягнення з останнього грошових сум, заявлених позивачем, з мотивів відсутності порушень з боку відповідача умов цих господарських догорів під час їх дії, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відповідними угодами не підлягають до задоволення.

Не підлягають до задоволення, на переконання суду, і вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних від простроченої суми та втрат від інфляції за весь час просточення, через відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ч.2 ст.625 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що право на отримання відшкодування трьох відсотків річних та втрат від інфляції у субєкта відшкодування може виникати лише за умови існування між кредитором і боржником грошового зобовязання та прострочення боржником такого грошового зобовязання.

Таким чином, звертаючись до суду із вимогою про відшкодування, передбачене статтею 625 ЦК України, доказуванню позивачем підлягає існування між ним і боржником грошового зобовязання та прострочення боржником такого грошового зобовязання.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для застосування наслідків порушення відповідачем угод №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р. шляхом стягнення з останнього грошових сум, заявлених позивачем, з мотивів відсутності порушень з боку відповідача умов цих господарських догорів під час їх дії, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відповідними угодами не підлягають до задоволення.

Позивач не доводить існування між ним і відповідачем грошового зобов»язання за угодами №ВЧК-17 від 01.10.2010р. та №ВЧК-18 від 01.10.2010р., а відтак, не доводить і прострочення відповідачем такого грошового зобов»язання.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному , повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення ст.ст.4-3,32,33,34,43 ГПК України , позивач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували обставини, на яких грунтуються заявлені ним вимоги, та які б обґрунтовували безпідставність заперечень відповідача.

Враховуючи наведене вище, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог, уточнених поданими заявами.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 1,2, 4-3,22,30,32,33,34,36,38, 43,44,49,78,80,81,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання від 01.02. 2012 року ( вх..№125 від 01.02.2012 року) про залишення позовної заяви без розгляду.

2. Відмовити позивачу у задоволенні Заяви від 01.02.2012 року (вх..№2303/12 від 03.02.2012 року) про відмову від позову.

3. В задоволенні позовних вимог , уточнених Уточненням до позовної заяви (вх.№29505/11 від 12.12.2011 року) та Уточненням до позовної заяви №17 від 12.01.2012 року ( вх.№896/12 від 16.01.2012 року) відмовити позивачу повністю.

Суддя Кітаєва С.Б.