Рішення № 21321881, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/1530.01.12 За позовом Херст Коммунікейшнз,Інк до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра ЛТД"

2) Державна служба інтелектуальної власності України

про визнання недійсним свідоцтва України № 86311 на знак для товарів і послуг

"COSMONEWS"

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача: Олійник К. С.

Від відповідача-1: Мамалига А.В.

Від відповідача-2: Постоялкіна О. В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним свідоцтва України № 86311 та зобовязання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести відомості про визнання недійсним свідоцтва України № 86311 недійсним до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що знак для товарів і послуг "COSMONEWS" не відповідає умовам надання правової охорони, а свідоцтво України № 86311 видане внаслідок подання заявки з порушенням прав третіх осіб.

Ухвалою суду від 11.01.2011 р. порушено провадження у справі № 39/15 та призначено справу до розгляду на 31.01.2011 р. о 09:40 год.

31.01.2011 р. представник відповідача 1 через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні, призначеному на 31.01.2011 року, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.

В судовому засіданні, призначеному на 31.01.2011 року, відповідач 2 надав відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник відповідача 2 звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання відповідача 2 судом задоволено.

В судовому засіданні, призначеному на 31.01.2011 р., оголошено перерву до 28.02.2011 р. о 12:10 год.

03.02.2011 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.

11.02.2011 р. представник відповідача 1 через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.

Представники сторін в судовому засіданні, призначеному на 28.02.2011 р., подали спільне клопотання про продовження термінів розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути розяснені судовим експертом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року розгляд справи відкладено на 14.03.2011 року об 11:20 та, зокрема, зобовязано сторони надати суду перелік питань, які на їх думку необхідно поставити на вирішення судового експерта.

01.03.2011 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.

11.03.2011 р. представник відповідача 1 через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення до участі у справі № 39/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Видавничий дім “Індепендент медіа».

В судовому засіданні, призначеному на 14.03.11 року, позивач позовні вимоги підтримав. Позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.

В судовому засіданні, призначеному на 14.03.11 року, представник відповідача 1 підтримав подане ним клопотання про залучення до участі у справі № 39/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Видавничий дім “Індепендент медіа».

Судом клопотання відхилено, оскільки відповідачем 1 не надано суду достатніх доказів того, що рішення з господарського спору у справі № 39/15 може вплинути на права та обовязки ТОВ «Видавничий дім “Індепендент медіа»щодо однієї із сторін.

В судовому засіданні, призначеному на 14.03.2011 р., позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення судової експертизи обєктів інтелектуальної власності та надав суду перелік питань, які на його думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта та запропонував суду перелік судових експертів, яким можливо доручити проведення судової експертизи у справі № 39/15.

Відповідачі наданим їм правом не скористалися та перелік питань, які необхідно поставити на вирішення судового експерта суду не надали і не запропонували суду судових експертів, яким можливо доручити проведення судової експертизи у справі № 39/15.

Остаточне коло питань, які повинні бути розяснені судовим експертом, визначаються судом відповідно до ст. 41 ГПК України.

Відповідно до ст. 41 ГПК України проведення судової експертизи має бути доручено спеціалізованим установам чи безпосередньо особам які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Згідно з інформаційним листом ВГСУ від 21.08.2008 р. № 01-8/498 «Про атестованих судових експертів з питань, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, та науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України»додано Витяг з Реєстру атестованих судових експертів, який містить відомості щодо тих осіб, які внесені до Реєстру атестованих судових експертів та можуть проводити експертні дослідження у сфері інтелектуальної власності.

Для проведення судової експертизи у даній справі експерт має бути атестований за спеціальністю 13.6. «Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями». Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність призначити судову експертизу безпосередньо атестованому за експертною спеціальністю 13.6. судовому експерту, який внесений до Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого здійснює Міністерство юстиції України.

Ухвалою суду від 14.03.2011 року призначено судову експертизу обєктів інтелектуальної власності у справі № 39/15, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_5.

16.03.2011 року справа № 39/15 передана судовому експерту для проведення судової експертизи.

18.03.2011 року до канцелярії суду надійшла заява про відвід експерта ОСОБА_5, підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю “СУМАТРА-ЛТД” ОСОБА_6, в якій остання зазначає, що оскільки експерта було призначено за рекомендацією позивача, - у відповідача 1 виникли сумніви щодо неупередженості експерта, а факт рекомендації кандидатури судового експерта позивачем дає йому підстави вважати, що експерт є заінтересованою у результаті розгляду справи особою.

22.03.2011 року Господарський суд міста Києва направив судовому експерту ОСОБА_5 лист №06-17/133, в якому просив останню повернути матеріали справи №39/15 до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви про відвід судового експерта.

29.03.2011 року до канцелярії суду повернуті матеріали справи №39/15 без проведення експертизи, у звязку з поданням заяви про відвід експерта ОСОБА_5 Разом з матеріалами справи, до канцелярії суду надійшли письмові пояснення вих. №149 директора “Експертного бюро з питань інтелектуальної власності” ОСОБА_5. від 25.03.2011 року, в яких остання пояснила, що ані особисто, ані прямо чи побічно не заінтересована в результаті розгляду справи, не є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі; та є компетентною для вирішення поставлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 року питань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 р., на підставі ст.ст. 31, 86 ГПК України, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Суматра ЛТД” про відвід судового експерта ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра ЛТД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 р. в частині зупинення провадження у справі залишено без задоволення, а ухвалу в цій частині залишено без змін.

31.10.2011 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшов супровідний лист № 206 від 27.10.2011 р. за підписом директора ТОВ “Експертне бюро з питань інтелектуальної власності” п. ОСОБА_5, відповідно до якого до суду були повернуті матеріали господарської справи № 39/15 разом із висновком № 96/11-НМ судової експертизи обєктів інтелектуальної власності за господарською справою № 39/15 від 14.10.2011 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2011 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 р. у справі № 39/15 залишено без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра ЛТД" без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2011 року поновлено провадження у справі № 39/15, розгляд справи призначено на 30.01.2012 року о 14:50.

26.01.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач 1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 39/15 від 14.03.2011 року в частині зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»встановлено, що зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу, зокрема, апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній.

Вищий господарський суд України розяснив, що з урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Судом враховано, що ухвала про зупинення провадження у справі № 39/15 від 14.03.2011 року була винесена у звязку з призначенням у справі судової експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 року в частині зупинення провадження у справі залишено без змін. Постановою Вищого Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 року та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.11 року поновлено провадження у справі № 39/15. Зазначену ухвалу відповідач 1 отримав 05.01.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

26.01.2012 року відповідач 1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 року у справі № 39/15, дія якої на момент подання апеляційної скарги закінчилася (вичерпана), оскільки провадження у справі № 39/15 було поновлено ухвалою суду від 29.12.11 року і про це в установленому порядку повідомлено відповідача 1.

З урахуванням всіх зазначених обставин та відповідно до п. 3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»господарський суд залишає апеляційну скаргу відповідача 1 від 26.01.2012 року без задоволення, приєднавши її до матеріалів справи № 39/15.

30.01.2012 р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.

30.01.2012 р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 р., звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволене. Клопотання передане до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації відповідно до п.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 р., подав письмові пояснення на висновок судової експертизи. Пояснення залучені до матеріалів справи. Пояснення передані до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації відповідно до п.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

В судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 року, позивач підтримав подані ним через відділ діловодства клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволені.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 р., звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 39/15 до вирішення повязаних з нею справ, а саме: до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі № 2а-9093/11/2670 та до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі № 58/581. На підтвердження викладених у клопотанні про зупинення провадження у справі № 39/15 обставин, представник відповідача 1 надав суду копію адміністративного позову про скасування рішення Апеляційної палати Департаменту інтелектуальної власності про визнання знаку «COSMOPOLITAN»добре відомим в Україні від 06.04.2006 р., копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 2а-9093/11/2670 від 29.06.2011 р., копію позовної заяви про визнання недійсним свідоцтва України № 65525 на знак для товарів та послуг «Cosmo»та копію ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 58/581 від 23.11.2011 р.

Відповідно до ч.1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію. Крім того, зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку зясовувати як повязана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

В п. 3.16.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що ст. 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому повязаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у звязку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох повязаних між собою справ різними судами або з інших причин.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач 1 належними засобами доказування не довів неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі № 2а-9093/11/2670 та до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі № 58/581, а тому клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі судом відхилене.

В судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 року, відповідач 1 заявив відвід судді Гумезі О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.12 року заяву відповідача 1 про відвід судді залишено без задоволення.

В судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 року, представник Державної служби інтелектуальної власності України звернувся до суду з клопотанням про заміну первісного відповідача 2 на належного, а саме: Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на Державну службу інтелектуальної власності України. Клопотання передане до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації відповідно до п.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

В судовому засіданні, призначеному на 30.01.12 року, позивач надав суду письмові пояснення, відповідно до яких підтримав клопотання про заміну відповідача 2 - Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на відповідача 2 - Державну службу інтелектуальної власності України. Письмові пояснення передані до відділу діловодства суду для подальшої їх реєстрації відповідно до п.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Ухвалою суду від 30.01.2012 року замінено первісного відповідача 2 у справі - Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на належного відповідача 2 - Державну службу інтелектуальної власності України.

В судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 року, позивач надав пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням висновку судової експертизи, позовні вимоги підтримав повністю та, зокрема, зазначив, що висновок судової експертизи підтверджує невідповідність позначення "COSMONEWS" за свідоцтвом України № 86311 умовам надання правової охорони. Також, позивач надав докази оплати за проведення судової експертизи та просив суд стягнути з відповідача 1 витрати на державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та проведення судової експертизи обєктів інтелектуальної власності у справі.

Відповідач 1 відзив на позовну заяву не надав, пояснень з урахуванням висновків судової експертизи не надав, проти задоволення позовних вимог заперечував. В судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 року, відповідач 1 зачитав витяги з позовної заяви позивача.

Відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 р., подав письмові пояснення на висновок судової експертизи. Пояснення залучені до матеріалів справи. Пояснення передані до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації відповідно до п.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Відповідач 2 просив відхилити висновок судової експертизи № 96/11 НМ як неналежний доказ у справі.

У судовому засіданні 30.01.2012 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повний текст рішення буде складено у строк, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 06.04.2006 р. знак для товарів і послуг «COSMOPOLITAN» був визнаний добре відомим в Україні відносно позивача компанії «Херст Коммунікейшнз,Інк.»(США) щодо товарів 16 класу МКТП «Журнали» та послуг 35 класу МКТП «готування реклами для інших»станом на 01.01.2002 року.

Відповідно до п. 7.3 Наказу Міністерства освіти і науки України № 228 від 15.04.2005р. “Про затвердження Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності” резолютивна частина рішення про визнання знака добре відомим в Україні має містити дату, на яку знак став добре відомим в Україні.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” з дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні.

З огляду на викладене, право позивача на добре відомий знак «COSMOPOLITAN» діє в Україні з 01.01.2002 р.

Позивач євласником свідоцтва України №24556 на торговельну марку«COSMOGIRL», зареєстровану для товарів 16 класу МКТП “друковані видання періодичні; журнали (періодичні видання); книги; друкована продукція”, яке було видано за результатами розгляду заявки № 99062229 від 29.06.1999 року, дата публікації про видачу свідоцтва 15.04.2002 року.

Позивач також євласником свідоцтва України №65525 на торговельну марку«COSMO», зареєстровану для товарів 16 класу МКТП: “журнали”, яке було видано за результатами розгляду заявки №2004021373 від 13.02.2004 року, дата публікації про видачу свідоцтва 15.08.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 євласником свідоцтва України №86311 на торговельну марку“COSMONEWS”, зареєстровану для товарів та послуг 3, 5, 16, 35, 44 класів МКТП, яке було видано за результатами розгляду заявки №200608212 від 07.06.2006 р, дата публікації про видачу свідоцтва 10.01.2008 року.

Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший обєкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До обєктів права інтелектуальної власності відповідно до ч. 1 ст. 420 ЦК України належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Згідно ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Як передбачено ст. 495 ЦК України та ст. 16 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 499 Цивільного кодексу України, права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Згідно п. “а” ч. 1 ст. 19 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Відповідно до абзацу 5 п. 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993 р. №3771-ХІІ “Про введення в дію Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

Як вбачається з матеріалів справи, датою подання заявки №200608212 на реєстрацію знака для товарів і послуг є 07.06.2006 р, а отже відповідність позначення за свідоцтвом України № 86311 умовам надання правової охорони визначається судом згідно редакції Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 22.05.2003 року.

Підстави для відмови в наданні правової охорони визначені ст. 6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”. Зокрема, згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Згідно зі ст. 6 bis Паризької конвенції країни Союзу зобов'язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну викликати змішування з ним.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” правова охорона добре відомого знаку поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на звязок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що для вирішення даної справи по суті необхідно встановити, чи є торговельна марка "COSMONEWS" за свідоцтвом України № 86311 схожою настільки, що її можна сплутати зі знаками позивача для товарів і послуг за свідоцтвами України № 65525 та № 24556 та зі знаком «COSMOPOLITAN», визнаним добре відомим в Україні як торговельна марка позивача станом на 01.01.2002 р. Також, необхідно зясувати, чи є знак для товарів і послуг "COSMONEWS" за свідоцтвом України № 86311 оманливим або таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги.

Відповідно до п. 45 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 р. № 04-5/1107 у вирішенні спорів, пов'язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань господарському суду необхідно призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта.

Враховуючи зазначене, суд згідно зі ст. 41 ГПК призначив судову експертизу обєктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено експерту ОСОБА_5

На вирішення судового експерта були поставлені наступні питання:

- Чи є знак для товарів і послуг "COSMONEWS" за свідоцтвом України № 86311 схожим настільки що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 65525 та № 24556?

- Чи є знак для товарів і послуг "COSMONEWS" за свідоцтвом України № 86311 схожим настільки, що його можна сплутати із знаком «COSMOPOLITAN», визнаним добре відомим в Україні як торговельна марка позивача станом на 01.01.2002 р?

- Чи є знак для товарів і послуг "COSMONEWS" за свідоцтвом України № 86311 оманливим або таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги?

В результаті дослідження поставлених питань у висновку № 96/11-НМ судової експертизи обєктів інтелектуальної власності від 14.10.2011 експерт встановив наступне:

Знак для товарів і послуг «COSMONEWS»за свідоцтвом України № 86311 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 65525 та № 24556.

Знак для товарів і послуг «COSMONEWS»за свідоцтвом України № 86311 є схожим настільки, що його можна сплутати із знаком «COSMOPOLITAN», визнаним добре відомим в Україні як торговельна марка позивача станом на 01.01.2002р.

Знак для товарів і послуг «COSMONEWS»за свідоцтвом України № 86311 є оманливим та таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.

Здійснюючи експертне дослідження, експерт дослідив звукову (фонетичну), графічну (візуальну), смислову (семантичну) схожість словесних позначень; визначив сильний елемент у складі обєктів дослідження; визначив фактори, що зумовлюють схожість обєктів дослідження; провів аналіз товарів та послуг, для яких зареєстровані знаки; дослідив фактори, що впливають на сплутування знаків споживачем, визначають оманливість знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №86311 та його здатність вводити в оману.

Експерт, зокрема, зазначив, що при встановлені спорідненості товарів і/або послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживачів враження про належність їх одній особі, що виготовляє товари або надає послуги. Експерт прийшов до висновку, що продаж зазначених товарів 16 класу МКТП, в яких розміщується реклама товарів 3 та 5 класів та послуг 44 класів, відбувається через одну й ту ж саму мережу, зокрема роздрібну. Споживач має можливість оглядати та купувати ці товари (16 класу) різних виробників в одному й тому ж самому місці. Тож існує принципова імовірність виникнення у споживачів враження про належність їх одній особі, що виготовляє товари або надає послуги.

Отже, експерт зазначив, що має підстави стверджувати, що товари та послуги, для яких зареєстрований знак за свідоцтвом України №86311 «COSMONEWS», є такими ж самими та спорідненими із товарами, для яких зареєстровано знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №65525 та №24556, та щодо яких визнано добре відомим знак «COSMOPOLITAN»за такими ознаками, як рід (вид) товарів, використання та призначення товарів, умови та місце продажу (реалізації) товарів, сектор(коло) споживачів.

Експерт вказав, що відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 6 Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг, з дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.

Згідно із статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, країни Союзу зобов'язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну викликати змішування з ним.

В ході експертного дослідження судовий експерт прийшов до висновку, що знак за свідоцтвом України №86311 є схожим із добре відомим знаком ».

При цьому, схожість зумовлена фонетичною, графічною та семантичною схожістю словесного знаку за свідоцтвом України №86311 «COSMONEWS»із добре відомим знаком «COSMOPOLITAN»внаслідок входження в обидва позначення морфеми «COSMO», що має самостійне значення і розрязняльну здатність відносно власника добре відомого знаку.

Експерт, зокрема, зазначив, що знак для товарів і послуг має виконувати наступні основні функції:

відрізняльну (здатність відрізнити товари одних виробників від однорідних товарів інших виробників);

гарантії якості (здатність допомогти споживачу у виборі якісного товару або послуги);

рекламну (здатність сприяти здійсненню ефективної реклами товару або послуги).

Ці функції є взаємозалежними і з практичної точки зору їх завжди слід розглядати комплексно. Усі функції разом становлять інформативний зміст товарного знаку і впливають у певному психологічному розумінні на споживача.

Для того, щоб знак виконував зазначені спеціалістом функції, знак повинен мати дистинктивність (своєрідність). Поняття дистинктивності є одним з визначальних стосовно реєстрації та експертизи торговельних марок. Термін «дистинктивність»є похідним від поняття дистинкції. Під дистинкцією (від лат. distinctio розрізняння) розуміється «пізнавальний акт, у процесі якого фіксується різниця між предметами дійсності або елементами свідомості (відчуттями, уявленнями тощо)».

В експертному досліджені експерт проаналізував, що Компанія Херст Коммунікейшнз,Інк. є однією із найбільших медіа-компаній у світі, головний офіс якої знаходиться у Нью-Йорку, США, історія якої налічує більше ніж 120 років. Основним видом діяльності якої є управління численими засобами інформації в усьому світі, включно із газетами, журналами, діловими виданнями, мережами кабельного телебачення, телевізійними та радіоканалами, Інтернет-проектами, а також задіяна у виробництві та розповсюдженні телевізійної продукції. Журнал MOPOLITAN»є одним із провідних журналів компанії, розповсюджується у більше ніж 100 країнах світу, включно із Україною, публікується на 36 мовах у 58 міжнародних виданнях. Ступінь відомості знака »також підтверджується наявністю великого обсягу інформації про цей знак у мережі Інтернет. За інформацією, яка міститься у матеріалах справи, компанія Херст Коммунікейшнз,Інк. підтримує в мережі Інтернет свій офіційний сайт www.cosmopolitan.com. з листопада 1996 року. На сайті також є посилання на веб-сайти журналу в інших странах Німеччині, Великобританії, Нідерландах, Фінляндії, Польщі, Іспанії, США, Росії, Румунії, Угорщини, Україні.

Рішенням Апеляційної палати від 06.04.2006р. знак для товарів і послуг »визнається добре відомими станом на 01.01.2002 року. Тобто, на дату подачі заявки на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №86311 ONEWS»(07.06.2006), знак »вже був добре відомим для споживачів у певному секторі товарів і послуг.

Як зазначалося експертом, правова охорона добре відомого знаку поширюється на неспоріднені товари і послуги, за умов, що використання цього знака іншою особою щодо зазначених товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між такими товарами чи послугами та власником добре відомого знака і інтересам останнього може бути завдано шкоди (частина 4 статті 25 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”).

Експерт вказав, що Конституційний суд України надав тлумачення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Звідси випливає, що інтерес власника добре відомого знаку полягає у:

- збереженні розрізняльної здатності та притаманної знаку цінності як переваг для його власника;

- збереженні показників загальновідомості знаку серед споживачів.Під шкодою в контексті частини 4 статті 25 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” експерт розуміє немайнову шкоду, заподіяну юридичній особі, як втрату немайнового характеру, що настає у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Враховуючи наведене, шкоди може бути завдано шляхом посягання на дистинктивність (своєрідність) чи репутацію добре відомого знака.

Використання знаків для товарів і послуг третіми особами без контролю власника знаку за таким використанням, особливо для неоднорідних товарів і послуг, може призвести до розмивання знаку та нанесення шкоди його репутації. Розмивання знаку виникає, коли споживач змішує уявлення щодо виробників товарів або осіб, що надають послуги, навіть якщо це зовсім різні товари або послуги.

Зв'язок між добре відомим знаком і товарами або послугами третьої особи може виникати, наприклад, якщо у споживача створюється враження, що власник добре відомого знака повязаний з виробництвом цих товарів або з пропозицією цих послуг, або що таке виробництво товарів або пропозиція послуг здійснюється за виданою ним ліцензією або фінансується ним. Описаний звязок продемонстрований експертом на прикладах 1-3 (стор. 27 висновку судового експерта) як таких, що не вводять споживача в оману і не шкодять власникові відомих знаків, оскільки використання останніх на товарах інших виробників відбувається за згодою та при безпосередньої участі власників відомих знаків. В протилежному випадку коли такий звязок не відповідає дійсності і власник добре відомого знаку та особа, що виробляє товар чи надає послугу із використанням позначення, тотожного або схожого із добре відомим знаком, не повязані між собою економічно така дія є недобросовісним використанням переваг відмітного характеру добре відомого знака і внаслідок неї інтересам власника добре відомого знака може бути завдано шкоди (приклади 4, 5, стор. 27 висновку судової експертизи).

Світова практика захисту добре відомих знаків йде шляхом заборони використання добре відомого знаку іншими особами, оскільки таке використання призводить до зниження дистинктивності (своєрідності) знаку, його розмивання, незалежно від наявності чи відсутності фактів змішування споживачем уявлень про походження товарів чи джерела надання послуги, встановлених фактів недобросовісної конкуренції та фактичної економічної шкоди.

Викладене надає експерту підстави вважати, що використання знака для товарів і послуг »за свідоцтвом України № 86311 виробником, не повязаним із власником добре відомого знака SMOPOLITAN, для тих самих товарів/послуг та споріднених із ними, створює небезпеку введення споживача в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.

Експерт зазначив, що товарні знаки можуть бути подібними один з одним у більшому чи меншому ступені. У даному випадку тестом, звичайно, є визначення того, чи є вони подібними до ступеня змішання. Товарний знак є подібним до ступеня змішання з попереднім знаком, якщо він використовується для однорідних товарів і так схожий на попередній знак, що є імовірність уведення споживача в оману щодо походження товарів. Якщо споживач може змішати товари, дистинктивна функція товарного знаку не працює і споживач може не купити той товар, що він хоче. Це погано для споживача, однак також погано для власника товарного знаку, що втрачає обсяг продажів.

При цьому не потрібно ніякого наміру викликати змішання з боку порушника, як не потрібно ніякого фактичного змішання. Сама імовірність змішання і є тестом. І це єдиний шлях функціонування системи".

Відповідно до п. 4.3.1.9. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.

Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.

Виходячи із загальних правил порівняння знаків для товарів і послуг, очевидним є те, що незважаючи на певні фонетичні відмінності знаку №86311 «COSMONEWS»від слова «COSMOPOLITAN»та серії знаків «COSMO», яка утворена від цього слова, повне входження сильного елемента зазначеної серії знаків у знак «COSMONEWS»експерт прийшов до висновку про наявність підстав для ствердження про існування можливості введення в оману споживача щодо особи, що пропонує товар або послугу, оскільки реальною є думка про те, що це позначення є продовженням серії знаків компанії Херст Коммунікейшнз,Інк.

Знак для товарів і послуг «COSMOPOLITAN»визнаний добре відомим станом на 01.01.2002 року (рішення Апеляційної палати від 06.04.2006р., затверджено наказом Держдепартаменту від 20.06.2006р. № 55).

Тому, визначаючи імовірність введення в оману споживача, експерт вказав про необхідність враховувати, що зв'язок між добре відомим знаком і товарами або послугами третьої особи може виникати, наприклад, якщо у споживача створюється враження, що власник добре відомого знака повязаний з виробництвом цих товарів або з пропозицією цих послуг, або що таке виробництво товарів або пропозиція послуг здійснюється за виданою ним ліцензією або фінансується ним.

З огляду на зазначене, експерт прийшов до висновку, що знак для товарів і послуг «COSMONEWS»за свідоцтвом України № 86311 є оманливим та таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.

Позивач підтримав висновок судової експертизи та зазначив, що він є належним доказом у справі.

Відповідач 1 письмових або усних заперечень на висновок судової експертизи суду не надав.

Відповідач 2 просив відхилити висновок судової експертизи як неналежний доказ у справі, з огляду на те, що експертом під час проведення дослідження було неправильно застосовано методологію порівняння позначень на предмет спорідненості товарів і послуг, а також допущено застосування субєктивних міркувань та припущень замість дослідження фактичних даних щодо властивостей досліджуваних товарів та послуг.

Суд відхиляє зазначені доводи відповідача 2 з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 р. “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. Оскільки нормативно-правові акти не містять вимоги щодо обовязкового проведення експертом опитування споживачів з метою встановлення того, що використання добре відомого знака іншою особою стосовно неспоріднених товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака, експерт є самостійним у визначенні і виборі видів і методів досліджень, технічних прийомів і засобів при проведенні експертизи.

Експерт надав обґрунтовані, логічні та чіткі відповіді на питання судової експертизи, а тому заперечення відповідача 2 на висновок експертизи є безпідставними.

Згідно ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Як зазначено у висновку № 96/11-НМ судової експертизи обєктів інтелектуальної власності від 14.10.2011, судовий експерт ОСОБА_5 має вищу філологічну та юридичну освіту, вищу освіту у сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1248 від 9 червня 2008.), зокрема, за спеціальністю 13.6. Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями, стаж експертної роботи з 2006 року. Про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України експерта було попереджено.

З огляду на це суд вважає, що висновок № 96/11-НМ судової експертизи обєктів інтелектуальної власності від 14.10.2011 р. складений кваліфікованим експертом, відповідно до вимог Закону України “Про судову експертизу”, а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Отже, матеріалами справи та, зокрема, висновком № 96/11-НМ судової експертизи обєктів інтелектуальної власності підтверджується те, що оспорюваний знак «COSMONEWS»за свідоцтвом України №86311 не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 65525 та № 24556; є схожим настільки, що його можна сплутати із знаком «COSMOPOLITAN», визнаним добре відомим в Україні як торговельна марка позивача станом на 01.01.2002р; є оманливим та таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва України №86331 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також звернувся до суду із вимогою про зобовязання відповідача 2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 86331 і здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені “Промислова власність”.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними установа (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки (ч. 3 ст. 19 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”).

Як вже зазначалося, на підставі матеріалів справи, результатів судової експертизи обєктів інтелектуальної власності та пояснень сторін, суд дійшов висновку, що свідоцтво України № 86331 підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до п. 1.2. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002р. № 10, Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації знаків для товарів і послуг, які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях.

Згідно з п. 2.3. зазначеного Положення у процесі ведення реєстру до нього вносяться, зокрема, відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково.

За таких обставин, вимоги позивача про зобовязання відповідача 2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 86331 р. і здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені Державного департаменту інтелектуальної власності “Промислова власність” є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що позивач здійснив оплату за проведення судової експертизи в розмірі 15228,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3578 від 15.08.2011 р.

За таких обставин,на відповідача 1, як на особу з вини якої виник спір, покладаються витрати по оплаті державного мита в розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., витрати на проведення судової експертизи в розмірі 15228,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 418, 420, 492, 494, 494, 495 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 6, 16, 19, 25 Закону України від 15.12.1993р. № 3689-ХІІ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст. ст. 33, 34, 41, 42, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати свідоцтво України № 86331 на знак для товарів і послуг недійсним повністю.

3. Зобовязати Державну службу інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45, ідентифікаційний код 37552556) внести відомості про визнання недійсним свідоцтва України № 86311 недійсним до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Суматра - ЛТД” (04128, м.Київ, вул. Туполєва, 17; ідентифікаційний код 21591206) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь компанії «Херст Коммунікейшнз, Інк.» (300 Уест 57 Стріт, Нью-Йорк 10019, США) 85,00 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 15228,00 (пятнадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В. Дата підписання повного рішення 03.02.2012 р.