Рішення № 21321754, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/230.01.12 За позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данік"

про стягнення штрафу та пені у загальному розмірі 14000,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. на підставі довіреності № 02-05/1712 від 15.07.2011 р.

від відповідача: не з»явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данік" про стягнення штрафу у розмірі 7000,00 грн., накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.07.2011 р. № 71 по справі № 511/40-р-02-05-11, та про стягнення пені у розмірі 7000,00 грн. за прострочення сплати вищенаведеного штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами розгляду справи № 511/40-р-02-05-11 Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 29.07.2011 р. № 71 про вчинення порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення на нього штрафу.

Відповідач не сплатив суму штрафу, накладеного на нього рішенням від 29.07.2011 р. № 71 у розмірі 7000,00 грн., у звязку з чим позивач нарахував пеню за період з 30.09.2011 р. по 15.12.2011 р. та відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р. порушено провадження у справі № 39/2 та призначено справу до розгляду на 30.01.2012 р. о 12:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 р., подав для залучення до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 23.12.2011 р., які відповідно до п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" були зареєстровані відділом діловодства суду та залучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, підтримав їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 30.01.2012 р. не з'явився, вимоги ухвал суду від 23.12.2011 р. не виконав, про час і місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 30.01.2012 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку незявлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 30.01.2012 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.01.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.07.2011 р. № 71 по справі № 511/40-р-02-05-11 (надалі Рішення) визнано, що Виробничо-комерційне підприємство "Вікторія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Данік" (відповідач), узгодивши свою конкурентну поведінку під час участі у торгах на закупівлю робіт із капітального ремонту і технічного переоснащення житлових будинків (лот 1 м. Боярка, вул. Сєдова, 5 та лот 2 м. Боярка, вул. Гоголя, 58), які проводились Управлінням житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації у 2010 році, вчинили порушення, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (пункт 1 резолютивної частини Рішення).

Відповідно до п. 3 резолютивної частини Рішення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Данік" накладено штраф у розмірі 7000, 00 грн.

29.07.2011 року відповідач отримав Рішення від 29.07.2011 р. № 71 по справі № 511/40-р-02-05-11, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на супровідному листі № 02-05/1856 від 29.07.2011 р. "Про рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення у справі № 511/40-р-02-05-11".

Однак, відповідачем сума штрафу сплачена не була, у звязку із чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення суми штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данік".

Крім суми штрафу позивач нарахував відповідачу за період з 30.09.2011 р. по 15.12.2011 р. (77 днів) пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафу, що відповідно до розрахунку позивача складає 8085,00 грн.

В той же час, відповідно до приписів ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Позивач просить стягнути з відповідача, окрім штрафу в розмірі 7000,00 грн., пеню в розмірі 7 000,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб»єктів господарювання сум штрафів та пені у зв»язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та субєктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у звязку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобовязання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частин 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення відповідача є обовязковим для виконання.

Згідно частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, копія Рішення отримана відповідачем 29.07.2011 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на супровідному листі № 02-05/1856 від 29.07.2011 р. "Про рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення у справі № 511/40-р-02-05-11".

Рішення Адміністративної колегії Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.07.2011 р. № 71 по справі № 511/40-р-02-05-11 на даний час є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним.

Згідно ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 29.09.2011 р.

Згідно ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом пяти днів з дня сплати штрафу субєкт господарювання зобовязаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7000, 00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач нараховує відповідачеві пеню за прострочення сплати штрафу за період з 30.09.2011 р. по 15.12.2011 р.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Сума штрафу, накладеного Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.07.2011 р. № 71 по справі № 511/40-р-02-05-11, складає 7000,00 гривень. Розмір пені за один день складає 105,00 грн. (7000,00 грн. : 100 х 1,5 % = 105,00 грн.).

За період з 30.09.2011 р. по 15.12.2011 р. відповідачем прострочено 77 днів сплати штрафу.

За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 8085,00 грн. (105,00 грн. х 77 = 8085,00 грн.).

Отже, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), не може становити більше 7000,00 грн., оскільки, сума штрафу, накладеного Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.07.2011 р. № 71 по справі № 511/40-р-02-05-11, складає 7000,00 гривень.

Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення пені в сумі 7000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

За наведених обставин, позовні вимоги Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України судовий збір сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

З 01.11.11р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

У частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 року № 2857-VI станом на 01.01.2011 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 941,00 грн.

Ціна позову становить 14 000,00 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1411,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору в сумі 1411,50 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 46, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данік" (04053, м. Київ, вул. Воровського, 5, кв. 1, ідентифікаційний код 21567774), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 коп.) штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.07.2011 р. № 71 по справі № 511/40-р-02-05-11, та 7000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 коп.) пені, зарахувавши вказані суми до Державного бюджету України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данік" (04053, м. Київ, вул. Воровського, 5, кв. 1, ідентифікаційний код 21567774), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму судового збору в розмірі 1411,50 (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 коп.) до Державного бюджету України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГумега О.В.

Дата складення повного рішення: 03.02.2012 р.