Рішення № 21321617, 25.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/58525.01.12 За позовомГоловного управління МВС України в Київській області

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут економічних реформ”

Прозахист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1, пред. за дов. №10 від 03.01.2012 р.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління МВС України в Київській області звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут економічних реформ” про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2011 р. порушено провадження у справі № 58/585, розгляд справи призначено на 11.01.2012 р.

У судове засідання 11.01.2012 року представники позивача та відповідача з'явились.

11.01.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Суд зобовязав представника позивача надати підтвердження недостовірності поширеної інформації, а саме відомості про відсутність факту смерті водія КАМАЗу.

В звязку необхідністю витребування додаткових документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 25.01.2012 р. на 16:30 год.

У судове засідання 25.01.2012 року представник позивача з'явився.

Представник позивача на виконання вимог ували суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав суду заяву про виправлення помилки у позовній заяві.

Заяву прийнято судом до розгляду.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 25.01.2012 року не з'явився. на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2011 року в мережі Інтернет на інтернет-сторінці «Вечерние Вестир://gаzеtаvv.соm/аnаlуtiсs/сrіmе/35748-vоdіtеlkamaza-v-kotorogo-vrezalsya-mer-obuhova-umer-v-bolnice-оt-роbоеv.html, інтернет-проекту gаzеtаvv.соm, видавцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Економічних Реформ»(надалі відповідач), було розміщено статтю «Водитель «КАМАЗа», в которого врезался мэр Обухова, умер в больнице от побоев»наступного змісту: «В пятницу 28 октября похоронили 26-летнего водителя автомобиля «КАМАЗ», участвовавшего в ДТП с мэром города Обухова Киевской области ОСОБА_2 (Партия Регионов).

Как стало известно корреспондентам «Вечерние Вести», парню провели четыре судебно-медицинские экспертизы, ни одна из которых не подтвердила наличие алкоголя в его крови.

Не сумев с ходу доказать вину молодого водителя, следственное управление Министерства внутренних дел в Киевской области возбудило уголовное дело по факту дорожно-транспортного происшествия. Парень был задержан и находился в следственном изоляторе Обуховского РОВД.

ІНФОРМАЦІЯ_1 молодой человек. Водитель «КАМАЗа»скончался в городской больнице Обухова от полученных побоев.

Источник, пожелавший остаться неизвестным, кстати сотрудник правоохранительных органов, неофициально рассказал нам о том, что молодого парня ДО СМЕРТИ ЗАБИЛИ в Обуховском РОВД родственники погибшего мэра, а именно сын, зять и кум ОСОБА_2, при этом до смерти запугав родственников погибшего.

Журналистам «ВВ»не удалось получить ответа на вопрос ведется ли следствие по факту насильственной смерти молодого парня.

В ближайшее время редакция «ВВ»опубликует результаты проведенного журналистского расследования по данному факту».

Як стверджує позивач, відомості, поширені відповідачем, не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію Головного управління МВС України в Київській області.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що за його твердженнями, поширена інформація є достовірною, не вся стосується ділової репутації позивача та за своїм змістом вся стаття становить єдине оціночне судження.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про .події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Стаття 1 Закону у країни «Про інформацію»під інформацією розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про інформацію»поширенням інформації є розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»передбачено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного звязку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Отже, виходячи з вищевикладеного, поширенням інформації є доведення її до відома третьої особи у будь-який спосіб.

Відповідно до інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію”ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації субєкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської· (підприємницької) діяльності у звязку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

В п. 8 інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію” зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією.

Згідно з ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Згідно з п. 13 Інформаційного листа у разі розміщення інформації в мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного ознайомлення, особа, чиї права та законні інтереси, порушені її поширенням, може подавати відповідні позовні вимоги до власника веб-сайту, на якому розміщена ця інформація.

Якщо інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації субєкта господарювання, було розповсюджено на Інтернет-сайті (хоча б і не зареєстрованому як засіб масової інформації) і судом встановлено, що така інформація не відповідає дійсності, то згідно з судовим рішенням її має бути спростовано на тому ж самому Інтернет-сайті з додержанням вимог, визначених частинами третьою шостою статті 37 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”,

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу та вимагати відшкодуванням моральної (немайнової) шкоди грішми, іншим майном, або в інший спосіб.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 року “Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта.

Якщо автор поширеної інформації невідомий, або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Власником інтернет-проекту gаzеtаvv.соm є відповідач.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог з тих підстав, що викладена у спірній статті інформація є оціночними судженнями, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України “Про інформацію”, оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Як вбачається зі змісту опублікованої статті, відповідач посилається на джерела отримання спірної інформації, а тому спірна стаття не може бути сприйнята як єдине оціночне судження.

Крім того, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано ряд листів, якими спростовується інформація, поширена відповідачем.

Відповідно до Листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського міськрайонного управління юстиції від 13.01.2012 р. вих. № 12/02-02-13гу, відповідно до якого Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області повідомляє, що актовий запис про смерть, складений відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутній.

Відповідно до листа Обухівського відділення судово-медичної експертизи від 12.01.2012 р. вих. №1, труп гр.. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця с. Ліщинка, Кагарлицького району Київської області в морг для судово-медичного дослідження в період з 20.10.2011 року по даний час не надходив.

Згідно Листа Відділу реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області від 13.01.2012 р. вих. № 35/02-02-13, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області повідомляє, що актовий запис про смерть складений відносно гр.. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця села Ліщинка Кагарлицького району Київської області в архіві відділу відсутній.

Відповідач у запереченні на позовну заяву посилається на те, журналістам «ВВ»отримати відповіді щодо проведення слідчих дій стосовно вказаних подій не вдалося. Проте відповідачем не надано належного документарного підтвердження звернення до органів МВС.

На підтвердження відсутності звернень до органів МВС позивачем надано Довідку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області вих. № 21/7 від 11.01.2012 р. та Довідку Обухівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області вих. № 305 від 12.01.2012 року, відповідно до яких журналісти з Інтернет видання «Вечерние Вести»та ТОВ «Інститут Економічних Реформ»з приводу коментування обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20.10.2011 за участі водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не звертались.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобовязання відповідача спростувати протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірної інформації про Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області способом. Аналогічним до поширення недостовірної інформації.

Щодо вимоги позивача зобовязати відповідача поширити через мережу Інтернет, а саме сторінку gаzеtаvv.соm публічне вибачення, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до абзацу 2 п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК.

Таким чином суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобовязання відповідача поширити через мережу Інтернет, а саме сторінку gаzеtаvv.соm публічне вибачення.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 року “Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами , висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, зокрема, є недоведеність обставин, що мають значення для справи.

В даному випадку відповідач належними та допустимими доказами не довів достовірність поширеної ним інформації

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, та ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати інформацію про Головне управління МВС України в Київській області, поширену інтернет-виданням «Вечерние Вести»інтернет-проекту gazetavv.com., видавцем якого є «Інститут Економічних Реформ»(01133, м. Київ, Печерський район, бул. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 32381070) 31 жовтня 2011 року через мережу Інтернет, а саме сторінку інтернет-сайту «Вечерние Вести», (gаzеtаvv.соm) стосовно:

- поховання у пятницю 28 жовтня 26-річного водія автомобіля «КамАЗ», кий був учасником ДТП з мером міста Обухова Київської області ОСОБА_2 (Партія регіонів);

- проведення водію «КамАЗу»чотирьох судово-медичних експертиз;

- порушення кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди Слідчим управлінням ГУМВС У країни в Київській області внаслідок неможливості одразу довести вину молодого водія;

- затримання та знаходження водія у слідчому ізоляторі Обухівського РВ;

- факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 молодого чоловіка, водія «КамАЗу», у міській лікарні Обухова від отриманих побоїв;

- факту побиття молодого чоловіка у Обухівському РВ.

Недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право Головного управління МВС України в Київській області на недоторканість ділової репутації.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Економічних Реформ» (01133, м. Київ, Печерський район, бул. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 32381070) протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили опублікувати статтю-спростування, в якій вказати про недостовірність інформації про Голоне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, поширеної інтернет-виданням «Вечерние Вести»інтернет-проекту gаzеtаvv.соm, видавцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Економічних Реформ». Спростування має бути опубліковане (розмішене) тим самим шрифтом, що і текст оскаржуваної публікації, без будь-яких коментарів.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Економічних Реформ»(01133, м. Київ, Печерський район, бул. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 32381070) на користь Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15-А; ідентифікаційний код 08592218) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 470 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Блажівська О.Є.

Повний текст рішення складено 30.01.2012 року