Рішення № 21321418, 06.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.12 р. Справа № 11/90

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Тімченко М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „КАСКАД-ГРУПА БЕЗПЕКИ”, м. Харків, ідентифікаційний код 34955195

до відповідача: Приватного підприємства „КАВЕРІН” м. Донецьк, ідентифікаційний код 31272550

про: стягнення заборгованості за договором охорони №01/03/09 від 01.03.2009р. у розмірі 38262,06 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №54 від 10.01.2012р.)

від Відповідача - не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судового засідання.

Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 12.05.2010р. на 31.05.2010р., з 31.05.2010р. на 01.07.2010р., з 01.07.2010р. на 26.07.2010р., але 22.07.2010р. в порядку ст. 79 ГПК України провадження у справі було зупинено та поновлено 31.10.2011р. із призначенням до розгляду на 16.11.2011р. і подальшим зупиненням 04.11.2011р. та поновленням 05.01.2012р. з призначенням на 23.01.2012р. та подальшим відкладанням на 06.02.2012р., але 23.01.2012р. розгляд справи було знову зупинено та поновлено 01.02.2012р. з призначенням на 06.02.2012р.

У судовому засіданні 06.02.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „КАСКАД-ГРУПА БЕЗПЕКИ”, м. Харків (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „КАВЕРІН” м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за договором охорони №01/03/09 від 01.03.2009р. у розмірі 38262,06грн., інфляційної індексації в розмірі 688,72грн., пені в сумі 42,98грн. та 3% річних в розмірі 6,92грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором охорони №01/03/09 від 01.03.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних, інфляційної індексації та пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір охорони №01/03/09 від 01.03.2009р. з протоколом розбіжностей та додатковими угодами, акти здачі-приймання виконаних робіт за період березень 2009р. жовтень 2009р., лист-претензію від 11.01.2010р. з доказами отримання, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст. ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

В перебігу розгляду справи Позивач надав додаткові документи на виконання вимог суду і задля підтвердження своєї позиції (а.с.а.с.34-36, 63-70 т.1, а.с.а.с. 21-24, 33-43 т.2), а заявою, наданою 01.07.2010р. (а.с.а.с. 55-57 т.1), в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір вимог лише до вимог про стягнення заборгованості в сумі 38 262,06 грн.

Відповідач надав відзив від 31.05.2010р. з додатками (а.с.а.с.38-46 т.1), яким проти позову заперечив у повному обсягу, посилаючись на одностороннє призупинення дію договору з боку Позивача з 09.11.2010р. та ненадання останнім охоронних послуг після жовтня 2009р.

У судовому засіданні 06.02.2012р. представник Позивача підтримав свої остаточні вимоги за заявою від 30.06.2010р. та наполягав на вирішенні спору незалежності від участі представника Відповідача.

Представник Відповідача у судове засідання 06.02.2012р. попри належну обізнаність про його призначення (а.с.а.с.47 т.2) вкотре не зявився без пояснення причин, вдаючись до дій, спрямованих на унеможливлення розгляду справи та її безпідставного затягування, шляхом подання чергової апеляційної скарги (а.с.а.с.49-50 т.2), що суд в контексті викладеної в п. 3.14. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. кваліфікується як зловживання процесуальними правами, потурання якому є несумісною із визначеними ст. 55 Конституції України та ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. завданням судочинства.

Враховуючи викладені вище міркування, суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі доказами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації розглядуваних правовідносин, а повторна неявка представника належним чином повідомленого Відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи, який, в цілому, триває з 14.04.2010р.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009р. між Позивачем (Охоронна фірма) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір охорони № 01/03/09 (а.с.а.с.4-16 т.1), відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2, 3.1, 10.1 якого Замовник доручає, а Охоронна фірма, починаючи з 01 березня 2009р. приймає на себе зобовязання забезпечити фізичну охорону обєктів та здійснення контрольно-пропускного режиму на обєктах, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Тринклера, 2, 1 поверх; м. Харків, пл. Свободи, буд.7, 1 поверх, охоронниками Виконавця щоденно з 9:00 до 23:00, а у літні часи цілодобово, до 31.12.2009р. із можливістю пролонгації на тих же умовах на наступний календарний рік за відсутності вимог будь-якої із сторін про його припинення за місяць до закінчення строку дії договору.

За згодою сторін фізична охорона обєкту полягає в оперативному реагуванні на дії персоналу охорони, у тому числі за повідомленням третіх осіб, за фактами протиправних дій щодо обєктів (п.1.3) та в запобігання несанкціонованих Замовником проникнень на обєкт, перебування на обєкті осіб, яким Замовник не надав відповідних повноважень; протиправного використання майна на об'єкті; заподіяння Замовнику збитків шляхом умисного походження або знищення майна, а також протиправних посягань на особисту безпеку фізичних осіб, їх недоторканість; заподіяння майнової шкоди Замовнику ушкодження здоровя фізичної особи шляхом очевидних порушень техніки безпеки, належних умов зберігання майна або внаслідок стихійного лиха аварій та інших подій за відсутності протиправних дій щодо обєктів (п.1.2)

Відповідно до умов розділу 4 договору вартість всіх послуг визначається сторонами на основі розрахунку та становить до 1 травня 9,50 грн. з НДС за одну годину, після чого підлягає збільшенню (п.п.4.1, 4.2). Розрахунки за договором здійснюється до 10 числа наступного місяця, слідуючого за розрахунковим місяцем та до 5 числи того ж місяця складається відповідний акт на підтвердження факту надання охоронною фірмою послуг Замовнику (п.п.4.3., 4.5.). При цьому, згідно п. 4.6. договору Замовник повинен підписати наданий Охоронною фірмою акт в тижневий строк, а у випадку неповернення підписаного акту в такий строк або ненадання обґрунтованої відповіді підстав його не підписання, факт надання Охоронною фірмою належних послуг Замовнику є підтвердженим.

Пунктом 5.2.1. передбачено право Охоронної фірми відмовитись в односторонньому порядку від виконання своїх зобовязань , якщо Замовник прострочив оплату понад встановленого строку, шляхом письмового повідомлення про це Замовника у триденний строк.

Закінчення строку договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії (п.10.2).

Вказаний договір укладеного із протоколом розбіжностей (а.с.17), який визначає узгоджену сторонам остаточну редакцію п. 7.2.2. договору та банківський реквізитів Замовника.

01.05.2009р. між сторонами укладена додаткова угода №1 (а.с.18 т.1), якою сторони збільшили вартість послуг до 11 грн. з ПДВ за одну годину.

Листом №130 від 02.11.2009р. (а.с.39 т.1) Позивач повідомив Відповідача про наявність заборгованості за договором в сумі 56582,06грн. станом на 02.11.2009р. та попередив про можливість призупинення дії договору з 09.11.2009р. у разі її непогашення, але додатковою угодою від 10.11.2009р. (а.с.19 т.1) сторони збільшили вартість послуг до 14 грн. з ПДВ за одну годину охорони одним охоронником та змінили час здійснення охорони з 09:00 до 24:00 щоденно на період з 11.11.2009р. по 01.05.2010р.

Факт виконання Позивачем своїх зобовязань за вказаним договором підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з березня по жовтень 2009р.(а.с.а.с.20-27 т.1), підписаними Відповідачем без зауважень, а також актами здачі-прийняття виконаних робіт за листопад 2009р. на суму 11660грн. (а.с.65 т.1) і за грудень 2009р. на суму 13020грн. (а.с.64 т.1), які Відповідачем без пояснення причин підписані не були, хоча і надсилалися йому на розгляд в порядку п. 4.5. договору (а.с.а.с.69, 70 т.1) та були отримані (а.с.24 т.2). Загальна сума наданих послуг за вказаними актами (підписаними і не підписаними Відповідачем) становить 138818,06грн. разом із ПДВ.

В свою чергу, згідно представлених Позивачем банківських виписок (а.с.а.с.33-42 т.2) вбачається лише частковість виконання Відповідачем грошових зобовязань зі сплати означених коштів, зважаючи на що несплачений залишок згідно довідки від 19.01.2012р. (а.с.21 т.2) за підписом генерального директора та головного бухгалтера становить 38262,06грн.

Позивачем було надіслано Відповідачу повідомлення №144 від 11.01.2010р. (а.с.28 т.1) з вимогою про погашення протягом 3 днів нараховану заборгованість за послуги з охорони, яка за договором №01/03/09 становить 38262,06грн. Однак, незважаючи на отримання Відповідачем цього повідомлення 26.01.2010р. (а.с.29 т.1), останнім відповідний платіж вчинений не був.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи згідно заяви, наданої 01.07.2010р. (а.с.а.с.55-57 т.1), стягнення з Відповідача заборгованості за договором охорони №01/03/09 від 01.03.2009р. у розмірі 38262,06грн.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві від 31.05.2010р. (а.с.38 т.1).

Суд розглядає справу в контексті вимог заяви, наданої 01.07.2010р. (а.с.а.с.55-57 т.1), оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення у справі Позивач цілком управнений зменшувати розмір вимог і таке зменшення судом приймається, адже не призводить до порушення прав чи охоронюваних інтересів інших осіб.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору охорони №01/03/09 від 01.03.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором охорони №01/03/09 від 01.03.2009р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобовязується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір охорони №01/03/09 від 01.03.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

В свою чергу, право Позивача на нарахування платежів в межах означених грошових зобовязань і обовязок Відповідача з їх сплати за змістом положень ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України обмежується строком дії договору охорони №01/03/09 від 01.03.2009р., яка (дія) мала місце впродовж всього періоду формування стягуваної заборгованості (з березня по грудень 2009р.).

Заперечення Відповідача на зупинення дії договору з 09.11.2009р. згідно повідомлення №130 від 02.11.2009р. судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки: по-перше, із змісту вказаного повідомлення вбачається лише попередження про певні наміри, а не їх безпосередня реалізація, тим більше, що умови укладеного договору взагалі не передбачають процедури призупинення його дії на певний час, тоді як односторонню відмові це повідомлення не опосередковує; по-друге, твердження про призупинення договору з 09.11.2009р. є несумісним із фактом укладання сторонами 10.11.2009р. додаткової угоди до договору охорони (а.с.19 т.1), зміст якої жодною мірою не вказує на ненадання охоронних послуг після жовтня 2009р.; по-третє, надсилання Охоронною фірмою і невмотивоване неповернення підписаними актів виконаних робіт за листопад і грудень 2009р. за змістом п.4.6. договору зумовлює висновок про доведеність Позивачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами факту надання охоронних послуг за весь період дії договору №01/03/09 від 01.03.2009р

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронні) до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно умов п. 4.3. договору охорони №01/03/09 від 01.03.2009р. відносно наданих послуг у період з березень 2009р. грудень 2009р. включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано, а із матеріалів справи не вбачається здійснення останнім у повному обсягу наданих Позивачем у березні 2009р. грудні 2009р. охоронних послуг, що кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що суд у повному обсягу задовольняє вимоги про стягнення заявленої Позивачем заборгованості в розмірі 38262,06грн., адже Відповідачем не було навіть надано доказів сплати підтвердженої виключно самим Позивачем частини в сумі 100556грн. загальної вартості, встановленої судом, наданих послуг за розглядуваний період в сумі 138818,06грн.

Понесені Позивачем судові витрати згідно ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у повному обсягу відносяться на рахунок Відповідача, адже внаслідок його неправомірної бездіяльності виник розглядуваний спір, тривалість судового провадження за яким зумовлена зловживанням процесуальними правами на подання скарг з боку Відповідача. \

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „КАСКАД-ГРУПА БЕЗПЕКИ”, м. Харків (ідентифікаційний код 34955195) до Приватного підприємства „КАВЕРІН” м. Донецьк (ідентифікаційний код 31272550) про стягнення заборгованості за договором охорони №01/03/09 від 01.03.2009р. у розмірі 38262,06 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства „КАВЕРІН” м. Донецьк (ідентифікаційний код 31272550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „КАСКАД-ГРУПА БЕЗПЕКИ”, м. Харків (ідентифікаційний код 34955195) заборгованість за договором охорони №01/03/09 від 01.03.2009р. у розмірі 38262,06 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства „КАВЕРІН” м. Донецьк (ідентифікаційний код 31272550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „КАСКАД-ГРУПА БЕЗПЕКИ”, м. Харків (ідентифікаційний код 34955195) витрати по сплаті державного мита в сумі 390грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.02.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2012р.

Суддя Попков Д.О.