Рішення № 21321156, 06.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

06.02.2012Справа №5002-22/173-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан», 96012, м. Армянськ, Північна промзона

до Орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго», м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А

про стягнення 15081,52 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, дов від 12.01.2012 року

від відповідача ОСОБА_2, представник, дов від 27.12.2011 року

Позивач Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 15081,52 грн., у тому числі: сума основного боргу 13447,85 грн., збитки від інфляції 259,74 грн., 3% річних 328,87 грн., пеню 1045,06 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором № 1362/з від 23.10.2008 року, не здійснив належним чином та у повному обсязі сплату вартості поставленої позивачем артезіанської води, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 13447,85 грн.

Відповідач в судовому засіданні пояснив суду, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд

встановив:

23.10.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Кримський Титан» і Орендним Підприємством «Кримтеплокомуненерго» було укладено договір № 1362/з на подачу артезіанської води, згідно умов якого Постачальник (Позивач) подає, а Споживач (Відповідач) приймає і оплачує артезіанську воду для ділянки теплопостачання у м. Армянську.

Як вказав позивач, термін дії Договору було подовжено на підставі п. 9.2 Договору.

Крім того, у зв'язку з приведенням діяльності підприємства відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» загальними зборами акціонерів, протокол від 14.04.2011, затверджено Статут Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» у новій редакції, проведена його державна реєстрація. З 20.04.2011 найменування Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» змінено на Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан».

Так, пункт 2.1 Договору передбачає постачання артезіанської води. Так, позивач свої зобов'язання виконував належним чином, що підтверджується актами реалізації робіт-послуг, які підписані відповідачем, а саме: № ТИ - 0000586 від 29.01.2011; № ТИ - 0001678 від 26.02.2011; № ТИ - 0002763 від 29.03.2011.

Акт реалізації робіт/послуг № ТИ - 0003701 від 28.04.2011 був направлений на адресу відповідача 10.05.2011, але до теперішнього часу не повернений позивачу.

Крім того, пункт 5.1 Договору передбачає оплату за спожиту артезіанську воду.

Але, у період з січня 2011 року по квітень 2011 року позивачем було поставлено відповідачу артезіанську воду, вартість якої до теперішнього часу відповідачем не оплачено, у звязку з чим загальна сума заборгованості становить 13447,85 грн.

Згідно п. 5.2 Договору споживач здійснює оплату за фактично спожиту артезіанську воду щомісяця, на протязі 10-ти календарних днів від дати виставлення рахунку постачальником. Позивачем відповідачу виставлялись рахунки: № ТИ-0000499 від 29.01.2011 на суму 3865,24 грн., строк сплати до 09.02.2011; № ТИ-0001261 від 28.02.2011 на суму 3972,37 грн., строк сплати до 11.03.2011; № ТИ-0002146 від 29.03.2011 на суму 3685,46 грн., строк сплати до 11.04.2011; № ТИ-0003192 від 28.04.2011 на суму 1924,78 грн., строк сплати до 10.05.2011.

Таким чином, сума боргу відповідача складає 13447,85 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 13447,85 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції 259,74 грн., 3% річних 328,87 грн., пеню 1045,06 грн.

Крім того, п. 6.3. договору встановлена відповідальність споживача, який прострочив виконання грошового зобов'язання, в вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго» (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 03358593) на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» (96012, м. Армянськ, Північна промзона, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 32785994) заборгованість в сумі 15081,52 грн., у тому числі: сума основного боргу 13447,85 грн., збитки від інфляції 259,74 грн., 3% річних 328,87 грн., пеню 1045,06 грн.

3.Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго» (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 03358593) на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» (96012, м. Армянськ, Північна промзона, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 32785994) 1609,50 грн. судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.02.2012 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.