Ухвала суду № 21321148, 07.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

УХВАЛА

<Список (При необходимости выбрать) >

<Список (При необходимости выбрать) >

07.02.2012Справа №5002-22/1566.1-2011 за позовом Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта», м. Київ, вул. Хрещатик, 22 в особі Поштамт Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта», м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1

до ПАТ «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченко, 18 в особі Кримської філії, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 2

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1.Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19

2.Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17

про стягнення 580529,95 грн.

за скаргою ПАТ «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченко, 18 в особі Кримської філії, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 2

на дії Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 21

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача не зявився

від відповідача ОСОБА_1, представник, дов від 30.12.2011 року

від третіх осіб 1. ОСОБА_2, представник, дов від 11.01.2012 року; 2. не зявилась

від ВДВС не зявився

встановив:

Позивач Українське державне підприємство поштового звязку «Укрпошта» в особі Поштамт Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії, просить суд стягнути з відповідача з урахуванням заяв про зменшення та збільшення позовних вимог (а.с.113-114, 126-127 т.2), стягнути з останнього 336641,32 грн. боргу.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 року у справі № 5002-22/1566.1-2011 позов задоволено частково, стягнути з ВАТ «Укртелеком» Кримська філія на користь Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» Поштамт Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» заборгованість в сумі 158482,40 грн., 1584,82 грн. державного мита та 111,10 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача 178158,92 грн. відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 року у справі № 5002-22/1566.1-2011 апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» в особі Поштамт Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» задоволено частково, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 року у справі № 5002-22/1566.1-2011 змінено, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» Кримська філія (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 2, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 22236588) на користь Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» Поштамт Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, рахунок № 26002311131019, МФО 384016, ЄДРПОУ 01185562) заборгованість в сумі 334839,04 грн., 3348,39 грн. державного мита, 234,58 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні частини позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 1802,28 грн. відмовити». Господарському суду АР Крим доручено видати наказ.

19.09.2011 року судом першої інстанції був вданий наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2011 року у справі № 5002-22/1566.1-2011 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії залишено без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 року у справі № 5002-22/1566.1-2011 без змін.

На адресу господарського суду АР Крим від ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії надійшла скарга на дії Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ, відповідно до якої скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Володькіна С.А.; визнати недійсним та скасувати пункт № 2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 29625119 від 07.11.2011 року в частині надання боржнику строку на добровільне виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2011 року у справі № 5002-22/1566.1-2011 та надати новий строк для добровільного виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2011 року у справі № 5002-22/1566.1-2011, шляхом прийняття відповідної постанови.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.12.2011 року прийнято скаргу ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії на дії Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2012 року замінено Головне управління Державного казначейства України в АР Крим на його правонаступника - Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим; замінено найменування Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком».

Розгляд скарги відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, третя особа - Фонд майна АР Крим та ВДВС в судове засідання не зявились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду скарги повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розглянув матеріали справи, поданої до суду скарги, суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, подана до суду скарга мотивована наступним.

07.11.2011 року державним виконавцем Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду АР Крим від 19.09.2011 року у справі 5002-22/1566.1-2011.

Як вказує скаржник, копії вказаної вище постанови було направлено 09.11.2011 року сторонам виконавчого провадження за вих. № 03-23/14/17979 від 08.11.2011р. Заявнику було строк для добровільного виконання рішення суду до 14.11.2011 року.

Однак, як вказує скаржник, ним постанова була отримана лише 23.11.2011 року, у звязку з чим у боржника була відсутня можливість виконати постанову у добровільному порядку до 14.11.2011 року, що підтверджує порушення з боку державного виконавця процесуальних строків, передбачених статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження та повідомлення боржника.

Так, скаржник вважає, що державним виконавцем були порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження» в частині належного та своєчасного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.

Отже, скаржник вказує, що неправомірні дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, є такими, що порушують права боржника в частині отримання останнім інформації про відкриття виконавчого провадження та отримання відповідних документів виконавчого провадження, для здійснення боржником відповідних дій щодо виконання рішення суду в установлений законом строк.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 5 статті 25 Закону встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Крім того, статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Так, згідно копії поштового конверту, а.с. 7, т. 5, скаржником було отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження зі значним запізненням, лише 23.11.2011 року.

Однак, слід підкреслити, що пунктом 2 резолютивної частини постанови ВДВС від 07.11.2011 року встановлений семиденний строк для добровільного виконання боржником наказу суду з моменту отримання постанови.

Під час розгляду справи державним виконавцем було пояснено суду, що строк на добровільне виконання обчислюється та встановлюється ВДВС саме з дня отримання такої постанови боржником, з метою не допущення порушення права боржника на добровільне виконання, з урахуванням того, що пересилання копії постанови боржникові потребує певного періоду часу, який може перевищувати 7 ми строк для добровільного виконання.

Але, суд вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2011 року ВП № 29625119 прийнята та оформлена державним виконавцем згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження». В той же час, отримання скаржником цієї постанови із запізненням не може бути підставою для визнання її недійсною в судовому порядку з мотивів її невідповідності вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд зауважує, що скаржником не було надано суду жодного доказу існування намірів виконати рішення суду у добровільному порядку, або такого виконання взагалі.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що за результатами розгляду скарги загальний суд постановляє рішення, а господарський - ухвалу, які мають відповідати вимогам відповідно статей 202, 203, 248-24 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК.

Заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи зі змісту ст. 248-24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його.

Суд звертає увагу скаржника на те, що надання строку на добровільне виконання рішення суду є виключною компетенцією державного виконавця згідно приписів Закону України «Про виконавче провадження», в той час як господарський суд не наділений такими повноваженнями.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, отже постанова ВДВС Євпаторійського МУЮ від 07.07.2011 року підлягає скасуванню.

Одночасно, вимога про визнання неправомірними дій державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Володькіна С.А. задоволенню не підлягає у звязку з тим, що не відповідає способам захисту, передбаченим статтями 16, 21 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 - пункт 3 - викладається правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Більш того, пунктом 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 121-2 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ухвалив:

В задоволенні скарги ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії на дії Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ - відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.