Рішення № 21301464, 09.11.2011, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа №1019/ 2-31/2011

РІШЕННЯ

Іменем України

( заочне)

09 листопада 2011 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Овдієнко К.М.

при секретарі Домантович О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на квартиру та виселення, -

встановив :

25.09.2009 р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КЗРWGК15005911 від 24.05.2007 р. звернути стягнення на квартиру № НОМЕР_1, яка розташована в будинку АДРЕСА_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача із вказаної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Переяславі-Хмельницькому.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач не виконує належним чином зобов'язання перед банком за вказаним договором, в результаті чого має заборгованість в розмірі 33402,20 доларів США. Майно, на яке позивач просить звернути стягнення, відповідач надав в іпотеку згідно з договором від 24.05.2007 р.

11.06.2009 р. у справі прийняте рішення, яке скасоване ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 18.05.2010 р., справа направлена на новий розгляд.

Ухвалою суду від 07.07.2010 р. до участі у справі в якості співвідповідача залучена дружина відповідача ОСОБА_2.

23.07.2010 р. провадження у справі зупинене до часу набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2-5754/10 за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ комерційний банк "ПриватБанк" про визнання недійсним кредитного договору, яка перебувала у провадженні Печерського районного суду м. Києва.

12.09.2011 р. провадження у справі відновлене.

В попередньому судовому засіданні 13.10.2011 р. представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про уточнення вимог, в якій просить: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КЗРWGК15005911 від 24.05.2007 р. в розмірі 33402,20 [Доллар США] за курсом 7,70 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/60 від 16 лютого 2009 р., - звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки б/н від 24.05.2007 р.) позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем; виселити ОСОБА_1 із вказаної квартири із зняттям його з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у м. Переяславі-Хмельницькому та стягнути з обох відповідачів солідарно судові витрати.

Відповідачі, повідомлені про час і місце судового розгляду справи через засоби масової інформації, до суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заперечень проти позову не надіслали. Направлені за місцем проживання відповідачів судові повістки та копія заяви про уточнення позовних вимог повернуті до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи та вирішити її на підставі наявних доказів.

З письмових доказів, які маються в матеріалах справи, встановлено, що, згідно із Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 054809 від 17.07.2009 р., найменування позивача змінене із Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".

24.05.2007 р. ЗАТ КБ "ПриватБанк", уклав з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір № КЗРWGК15005911 та договір іпотеки квартири без номера.

Вказані обставини підтверджуються копіями вказаних договорів.

За умовами кредитного договору № КЗРWGК15005911 від 24 травня 2007 року банк надав відповідачеві кредит на придбання квартири в розмірі 32000,0 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % річних на суму залишку заборгованості шляхом видачі готівки через касу з кінцевим терміном повернення 24.05.2037 р.

Згідно з п.п. 2.2.4, 7.1 договору відповідач зобов'язувався повертати кредит та сплачувати відсотки за користування ним щомісячними платежами у сумі 350,04 доларів США в період з 18 по 22 число кожного місяця.

24.05.2007 р. на забезпечення виконання умов кредитного договору між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки, за умовами якого відповідач передав банку належну йому квартиру № НОМЕР_1, що розташована в будинку АДРЕСА_2 загальною площею 34,0 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м. Вартість предмета іпотеки визначена сторонами в розмірі 205200 грн.

Вказана квартира придбана відповідачем згідно з договором купівлі-продажу від 24.05.2007 р. в період шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 , що вбачається з копії вказаного договору та свідоцтва про укладення 22.12.1995 р. шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно з п.27 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель повинен письмово повідомити іпотекодавця, або продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя і здійснювати всі необхідні дії від імені іпотекодавця, у т.ч. отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

29.09.2008 р. позивач надіслав відповідачеві ОСОБА_1 повідомлення про підвищення з 23.10.2008 р. відсоткової ставки за кредитом до 13,2%, а , в разі незгоди із вказаними змінами, вимагав до 16.10.2008 р. повернути кредит в повному обсязі.

15.12.2008 р. ОСОБА_1 звернувся до банку з заявою, в якій просив на підвищувати відсоткову ставку за користування кредитом та надати відстрочку платежів по тілу кредиту та нарахованим відсоткам, яка банком не була задоволена.

Відповідно до розрахунку відповідач ОСОБА_1 на час звернення до суду мав заборгованість за кредитним договором в розмірі 33402,20 доларів США, а на станом на 12.10.2011 р. вона значно збільшилась і становить 59154,53 доларів США, в тому числі:

- 32197,35 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 13051,69 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2108,32 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 11797,17 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Існуючі між сторонами правовідносини регулюються Кредитним договором № КЗРWGК15005911 від 24.05.2007 р.(далі Кредитний договір), Договором іпотеки квартири від 24.05.2007 р.(далі Договір іпотеки), ст.ст.525,526,530, параграфами 1,2 глави 71 розділу Ш, параграфом 6 глави 49 ЦК України, ст.109 ЖК України, ст. 65 СК України, Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно зі ст.ст. 525,526,530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов'язань не допускається.

Відповідно до п.2.2.1-2.2.4 Кредитного договору позичальник зобов'язався використати кредит на цілі, зазначені в п. 7.1 договору; сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до пунктів 7.1,2.3.1,2.3.2,2.3.3,3.1,3.2 даного договору; сплатити банку винагороду згідно з пунктами 1.1 та 6.2 договору: погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені в пунктах 7.1 та 2.3.3 договору.

Згідно з п.2.2.10 позичальник зобов»язується при настанні випадків, передбачених п.2.3.3 даного договору (зокрема порушення позичальником зобов»язань, передбачених умовами даного договору) , достроково погасити заборгованість перед банком в повному обсязі.

Згідно з п.2.3.1 договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, зокрема при зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання кредитного договору При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення протягом 7 днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору про порушенні позичальником будь-якого зобов»язання, передбаченого п.п. 2.2.2, 2.2.3 даного договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов»язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлене законом.

Згідно з ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частинами 2 та 3 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно з положеннями ст.38 цього закону, якщо рішення суду передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобовязаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя.

Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення, відповідно до ч.ч.1,2.ст.40 ЗУ «Про іпотеку», є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Такий же порядок виселення передбачений і ч.3 ст.109 ЖК України.

Майно, що є у спільній власності, відповідно до ст. 578 ЦК України, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Відповідно до частин 1,2,4 ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Договір, укладений одним з подружжя в інтересах сім»ї, створює обов»язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за цим договором, використане в інтересах сім»ї.

Дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині звернення стягнення на передане в іпотеку майно, яке є спільним сумісним майном подружжя, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, який уклав відповідач ОСОБА_1, оскільки відповідачка ОСОБА_2, достовірно знаючи про укладення чоловіком Кредитного договору та договору іпотеки, не зверталася до суду з позовом про визнання їх недійсними.

Вимоги позивача про виселення відповідача ОСОБА_1 з переданої в іпотеку квартири не можуть бути задоволені судом, оскільки для виселення мешканців необхідне дотримання вимог, передбачених ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК України.

Судові витрати у справі розподіляються судом відповідно до ст. 88 ЦПК України - з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені ним при зверненні до суду судові витрати в розмірі 1730 грн.

На підставі Кредитного договору № КЗРWGК15005911 від 24.05.2007 р., Договору іпотеки квартири від 24.05.2007 р., ст.ст.525,526,530,572,575,578,1050,1054 ЦК України, ст.109 ЖК України, ст. 65 СК України, ст.ст. 33,36,38,39,40 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10,60,210,212,213,214,226 ЦПК України, суд, -

вирішив :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на квартиру та виселення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № КЗРWGК15005911 від 24.05.2007 р. в розмірі 59154 (п»ятдесят дев»ять тисяч сто п»ятдесят чотири) долари 53 центи США, яка складається із:

- заборгованості за кредитом в розмірі 32197,35 доларів США ;

- заборгованості по процентах за користування кредитом - 13051,69 доларів США;

- заборгованості по комісії за користування кредитом - 2108,32 доларів США ;

- пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 11797,17 доларів США, -

звернути стягнення на квартиру № НОМЕР_1, яка розташована в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 34,0 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 24.05.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1779, шляхом продажу її Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) будь-якій особі з укладанням від імені Відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з дотриманням процедури, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Початкова ціна квартири для її подальшої реалізації встановлюється судом в розмірі 205200 (двісті п»ять тисяч двісті) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", ( рах. № 64993919400001 МФО № 305299) судові витрати в розмірі 1730 ( одна тисяча сімсот тридцять) гривень В задоволенні інших вимог позивача відмовити.

Відповідачі мають право подати заяву про перегляд заочного рішення в десятиденний строк з часу отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя