Рішення № 21300391, 24.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р. Справа № 5023/9854/11

вх. № 9854/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 18.11.2011 р.); ОСОБА_2 (дов. № б/н від 23.01.2012 р.)

3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_3 (особисто); ОСОБА_4 (свідоцтво № 343 від 25.06.2007 р.)

3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Перше Травня", с. Олійники 3-я особа <Текст >

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с. Олійники 3-я особа <Текст >

про стягнення 118 693,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Перше Травня", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (надалі - Відповідач) суму реальних збитків у розмірі 14 693,00 грн., суму упущеної вигоди у розмірі 97 426,00 грн., витрати по проведенню оцінки ринкової вартості упущеної вигоди у сумі 7 000,00 грн. та покладення на Відповідача судовий збір.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та про сить суд задовольнити їх.

Відповідач у судовому засіданні та у наданому клопотанні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні. Також у наданому

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

31 березня 2005 року між Приватним сільськогосподарським підприємством «Перше Травня» та Сахновщинською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки. Відповідно до даного договору, після розпайовки земель колишнього колгоспу в Олійниківській сільській раді села Олійники Сахновщинського району Харківської області землі державного резерву незатребуваних паїв були передані у користування Позивачеві.

Cплативши орендну плату, навесні поточного року Позивач засіяв земельну ділянку насінням соняшника, як і попередні роки.

На посів земельної ділянки площею 7.3 га, що розташована на території Олійниковської сільської ради було витрачено 14 267 грн. 00 коп., що вбачається з розрахунку витрат ПСП «Перше Травня» по підготовці ґрунту, посіву, догляду за посівами соняшника на земельній ділянці сівозміни № 1, поле № 1 площею 7.2 га. в 2011 році.

Кожній із зазначених операцій Розрахунку відповідають: накладна від 20.12.2010 р., акт № З витрати насіння і садильного матеріалу від 13.05.2011 p., видаткова накладна № РН-0000020 від 15.03.2011 р., акт № 2 про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, ядохімікатів та гербіцидів від 06.06.2011 p., лімітно-заборна карта на отримання матеріальних цінностей № 1 від 01.05.2011 p., лімітно-заборна карта на отримання матеріальних цінностей № 1а від 01.04.2011 p., лімітно-заборна карта на отримання матеріальних цінностей № 2а від 01.04.2011 p., лімітно-заборна карта на отримання матеріальних цінностей № 3 від 01.05.2011 p., лімітно-заборна карта на отримання матеріальних цінностей № 4 від 01.05.2011 p., лімітно-заборна карта на отримання матеріальних цінностей № 5 від 01.05.2011 p., лімітно-заборна карта на отримання матеріальних цінностей № 5а від 01.04.2011 p., лімітно-заборна карта на отримання матеріальних цінностей № 6 від 01.05.2011 p., лімітно-заборна карта на отримання матеріальних цінностей № 6а від 01.04.2011 p. лімітно-заборна карта на отримання матеріальних цінностей № 8а від 01.04.2011 p.. виробничий звіт № 1 по рослинництву станом на січень 2011 p., облікові листи тракториста-машиніста за період з листопада 2010 р. по серпень 2011 p., облікові листи праці та виконаних робіт станом на червень 2011 р.

Згідно постанови про відмову у порушені кримінальної справи Сахновщинського РВ ГУМ України в Харківській області з 3-го на 4-те червня 2011 року ФОП ОСОБА_3 на площі 7.3 га перекультивував сходи соняшника, які висаджені ПСП «Перше Травня».

Знищення сходів соняшника, які висаджені Позивачем підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства відділом Держкомзему у Сахновщинському районі Харківської області від 25.07.2011 року.

У звязку з неправомірними діями Відповідача Позивачем понесені збитки у розмірі 14693,00 грн.

З метою визначення розміру упущеної вигоди Позивач звернувся до ТОВ «Аргумент-Експерт», яке діє на підставі сертифікату № 658 від 28.10.1996 p. Згідно висновків останнього ринкова вартість упущеної вигоди, яка не отримана в результаті механічного пошкодження посівів соняшника на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 7.3 га, розташованого за адресою: Харківська область, Сахновщинський район, село Олійники, сівозміни № 1, поле № 1, на дату оцінки - 30.09.2011 року становить - 97 426 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників Позивача та Відповідача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом обєктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 95 Земельного кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України особа цивільні права, якої порушені має право на відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода)

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням справи, оскільки відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються завдані збитки в повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також, суд критично оцінює посилання позивача на те, що договір оренди земельної ділянки зареєстрований не за останнім, а за ОСОБА_5, що з його позиції є підставою для відмови у позові. Проте, законодавець виходить с того, що збитки підлягають відшкодуванню особою яка їх спричинила, а спричинення збитків безпосередньо відповідачем підтверджено Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 30.07.2011 року ( а.с. 19 ), яка не була оскаржена у встановленому законом порядку, та про що відсутні відповідні докази.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростував викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, , керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (64510, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Перше Травня" (64510, Харківська область, Сахновщинський район, с. Олійники, ЄДРПОУ 00706266) суму реальних збитків у розмірі 14 693 грн. 00 коп., суму упущеної вигоди у розмірі 97 426 грн. 00 коп., витрати на проведення оцінки ринкової вартості упущеної вигоди у сумі 7 000 грн. 00 коп., ; 2 373 грн. 86 коп. - витрати зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний “27” січня 2012 року

по справі № 5023/9854/11.