Рішення № 21300022, 01.02.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р. Справа № 5016/42/2012(16/4)

м. Миколаїв

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»(45403, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 20) ЄДРПОУ 33273907

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (54042, АДРЕСА_1), ІПН НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості у сумі 7731,88 грн. за договором № 507/АV/2011 про надання послуг з перевезення вантажу

суддя В.Д. Фролов

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 01/2012 від 03.01.2012 р.

від відповідача:

в засіданні приймає участь:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»звернулось до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 7731,88 грн. за договором № 507/АV/2011 про надання послуг з перевезення вантажу, з яких 7500 грн. основного боргу, 194,28 грн. пені, 37,60 грн. 3% річних.

01.02.2012 р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог до 6000 гривень у звязку з частковою сплатою боржником заборгованості у сумі 1500 грн., що підтверджено доданою до заяви карткою-рахунком 361 від 26.01.2012 р.

У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву суду не направив, позов не заперечив, причин незявлення суду сторони не повідомив.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

12 жовтня 2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) і ТОВ «Кроноспан УА»(надалі - Позивач) було укладено Договір №507/АУ/2011 про надання послуг з перевезення вантажу (далі - Договір).

На виконання умов Договору 12 жовтня 2011р. Відповідач та Позивач погодили у договорі-заявці умови перевезення, відповідно до яких, Позивач зобов'язався здійснити перевезення будівельних матеріалів (далі - вантаж) із Заводу «Євромікс», що розташований у с. Ольхове Луганської області до міста Івано-Франківськ. Сторонами були погоджені строки доставки вантажу (до 14.10 2011р) та вартість фрахту (7500,00 грн, в тому числі 20% ПДВ). Відповідач зобов'язався оплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Послуги, передбачені Договором та безпосередньо заявкою, були надані Позивачем вчасно та у повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортною накладною №227 від 12 жовтня 2011 року. Позивач направив Відповідачу рахунок-фактуру №СФ-059007 від 14.10.2011р. на оплату транспортних послуг, вказаний рахунок був отриманий Відповідачем особисто 24 жовтня 2011р., що підтверджується відміткою у повідомленні про поштове відправлення.

Натомість, Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, умови Договору та вимоги чинного законодавства порушив. Зокрема, пунктом 3.4. Договору передбачено, що оплата транспортних послуг здійснюється протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання рахунку. Оскільки рахунок був отриманий Відповідачем 24 жовтня 2011р., рахунок мав бути оплачений Відповідачем до 03 листопада 2011р. (включно). Проте, станом на 03 січня 2012р. рахунок не оплачений, зобов'язання Відповідача згідно з умовами Договору не виконані, Відповідач ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань, чим порушує положення статті 525 ЦК, яка передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На підставі вище викладеного 07 листопада 2011р. на адресу Відповідача була направлена претензія №1009/11 про сплату заборгованості згідно Договору, проте відповідач не вчинив жодних дій на задоволення вказаної претензії.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що Відповідач за порушення термінів оплати сплачує на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Сума неустойки розрахована за наступною формулою:

7500,00x15,5%/365x61 = 194,28 грн.,

де 7500,00 грн. - сума простроченого платежу,

15,5% - подвійна облікова ставка, 4 365 днів - кількість днів у році, \ 61 день - кількість днів прострочення.

Крім того, стаття 625 ЦК зобов'язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання сплатити за весь час прострочення три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума трьох відсотків річних розраховується наступним чином:

7500.00 х 3% /365 х 61 = 37,60 грн..

де 7500,00 грн. - сума простроченого платежу,

3% - відсоток, згідно статті 625 ЦК,

365 днів - кількість днів у році,

61 день - кількість днів прострочення.

01.02.2012 р. позивач повідомив суд про часткове погашення боржником заборгованості у сумі 1500 грн., що підтверджено доданою до заяви карткою-рахунком 361 від 26.01.2012 р.

Таким чином, станом на 03 січня 2012 р. Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача 6000,00 гривень основного боргу, 194,28 гривень неустойки за прострочення платежу та 37,60 грн. - 3% річних за користування чужими коштами.

Згідно зі ст. 526 ЦК, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 611 ЦК передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплачується неустойка. Стаття 920 ЦК вказує, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За частиною 4 статті 232 Господарського кодексу України, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

За таких обставин позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (54042, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»(45403, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 20, ЄДРПОУ 33273907) 6000,00 грн. основного боргу, 194,28 грн. пені, 37,60 грн. 3% річних, 1609,50 грн. судового збору.

Суддя В.Д.Фролов