Ухвала суду № 2129518, 10.07.2007, Одеський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції суддя - Задорожна Н.О.                                           Справа №22а-282/2007 р.

Доповідач суддя Бітов А.І.                                                                                            Категорія № 34

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2007 року липня місяця  10 дня                                 Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Золотнікова О.С.  - Милосердного М.М. 

при секретарі - Кокшаровій К.П.

з участю: представника Державної податкової інспекції у м.  Херсоні - Постарнак Єлизавети Ігорівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.  Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2007 року по справі за позовом приватного підприємства „Юрмаш-Універсал" до Державної податкової інспекції у м.  Херсоні про визначення нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2007 року приватне підприємства (далі ПП) „Юрмаш-Універсал" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДШ) у м.  Херсоні про визначення нечинним податкового повідомлення-рішення,  вказуючи,  що у листопаді 2006 року ПП „Юрмаш-Універсал" отримало податкове повідомлення-рішення №0009052301/0 ДПІ у м.  Херсоні,  про завищення суми бюджетного відшкодування на 53 579 грн.; нарахування основного зобов'язання по податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 13 620 грн.,  та накладення штрафної санкції у сумі 6 622,  84 грн. у зв'язку з тим,  що позивач порушив вимоги Закону України „Про податок на додану вартість".

З зазначеними в повідомлені-рішенні висновками позивач не згоден,  вважає зменшення суми бюджетного відшкодування,  нарахування податкового зобов'язання та накладення штрафних санкцій неправомірним,  а податкове повідомлення-рішення таким,  що підлягає скасуванню.

Позовні вимоги ПП „Юрмаш-Універсал" обґрунтувало тим,  що податковий кредит підлягаючих перевірці звітних періодів підприємством сформовано у повній відповідності з вимогами п.п.7.4.1 п.7.4  ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Підприємство повністю сплатило контрагентам ПДВ в ціні придбаної продукції та одержало від них податкові накладні,  які містять усі необхідні реквізити,  передбачені положеннями п.п.7.2.1 п.7.2  ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Постачальники позивача у встановленому порядку зареєстровані в якості платників ПДВ,  тому згідно припису п.п.7.2.4 п.7.2  ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" мають право на складання податкових накладних та нарахування податку.

Акт перевірки не містить відомостей про порушення саме позивачем правил визначення податкового кредиту,  встановлених Законом України „Про податок на додану вартість".

2

Висновок органу ДПС про те,  що відсутність підтвердження факту декларування податкових   зобов'язань   по   ПДВ   з   боку   постачальників   по   ланцюгах   свідчить   про недостовірність нарахування підприємством бюджетного відшкодування є необґрунтованим і суперечить вимогам чинного податкового законодавства.

Також,  позивач вказує,  що відповідно до  ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку виключно на підставі проведеної оподаткованої господарської операції та належним чином оформлених контрагентами податкових накладних має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту і,  виходячи з цього,  визначити суму податкового зобов'язання.

Податкові органи не вправі нараховувати ПДВ та накладати штрафні санкції на покупця у випадку несплати цього податку його продавцями-контрагентами.

Посилаючись на наведене і на підставі  ст. ст. 6,  104,  162 КАС України,  позивач просив суд визнати повідомлення-рішення №0009052301/0 від 20 листопада 2006 року ДПІ у м.  Херсоні противоправним та скасувати його.

Відповідач позовні вимоги не визнав,  вказуючи,  що оскільки постачальники позивача не виконали свої зобов'язання по сплаті в бюджет ПДВ,  до бюджету не надійшла певна сума коштів. Разом з тим,  п 1.8  ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість",  визначає,  що бюджетне відшкодування це сума,  яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках,  визначених цим Законом.

Отже,  незважаючи на те,  що позивач проводив операції зі своїми контрагентами у повній відповідності до податкового законодавства,  несплата ними ПДВ в бюджет позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування.

Крім того,  відповідач вважає,  що нарахування позивачу зобов'язання на суму відшкодованого ПДВ,  а також застосування до нього штрафної санкції проводилося у повній відповідності до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" та п.п.6.1.3 п.6.1  ст. 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2007 року позов задоволений. Визнано нечинним,  в зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства,  податкове повідомлення-рішення №0009052301/0 від 20 листопада 2006 року,  прийняте Державною податковою інспекцією у м.  Херсоні,  про завищення ПП „Юрмаш-Універсал",  м.  Херсон,  код 31848199,  суми бюджетного відшкодування на 53 579 грн.; нарахування основного зобов'язання з ПДВ у сумі 13 620 грн. 20 коп.; застосування штрафної санкції у розмірі 6 622 грн. 84 коп.

В апеляційній скарзі ДНІ у м.  Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим,  що воно постановлено з порушенням норм матеріального права,  а також що у зв'язку з тим,  що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши доповідача,  доводи апеляційної скарги ДПІ у м.  Херсоні,  перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги,  судова колегія вважає,  що апеляційна скарга ДНІ у м.  Херсоні не підлягає задоволенню,  з таких підстав.

Відповідно до вимог п.1.7  ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума,  на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду,  визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.1.8  ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування це сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках,  визначених цим Законом.

Статтею 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено порядок обчислення та сплати ПДВ,  у т.ч.1 податкового кредиту.

Згідно пп.7.4.1,  7.4.5 п.7.4  ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,  нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою,  встановленою п.6.1  ст. 6 та  ст. 8-1 цього Закону,  протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх

3

імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку,  що не підтверджені податковими накладними.

Згідно ж з пп.7.5.1 п.7.5  ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

· або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,  послуг),  дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

· або дата отримання податкової накладної,  що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,  послуг).

Судом встановлено,  що позивач в процесі ведення статутної діяльності здійснював операції з купівлі-продажу продукції,  які оподатковуються ПДВ за ставкою 20%.

Згідно поданих контролюючому органу податкових декларацій підприємством заявлена до відшкодування сума у розмірі 53 579 грн.

В процесі проведення невиїзної позапланової перевірки ПП „Юрмаш-Універсал" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника був встановлений факт господарських взаємовідносин позивача з суб'єктом господарювання по першому ланцюгу - ПФ „Волна" та з суб'єктами господарювання по другому ланцюгу: ТОВ „Тамак Технологія" і ТОВ „Ірком",  які не виконують податкових зобов'язань по ПДВ перед бюджетом,  а саме:

- ПФ „Волна",  м.  Херсон код ЄДРПОУ 30768060,  зареєстровано на особу,  яка не

займалася фінансово-господарською діяльністю підприємства,  не укладала договорів,  не

відвантажувала продукції та не складала податкових накладних;

· ТОВ „Тамак Технологія",  м.  Київ,  і.п.н. 315664526090,  не надало органу ДПС податкової звітності за жовтень-грудень 2005 року; місцезнаходження підприємства не відомо;

· ТОВ „Ірком",  м.  Київ,  і.п.н. 30972722614,  ліквідоване на підставі судового рішення №20/258 від 25 березня 2003 року.

В зв'язку з проведенням часткового відшкодування ПДВ у сумі 13 620 грн. 20 коп.,  позивачу на підставі п.п.17.1.3 п.17.1  ст. 17,  абз. „б" п.п.4.2.2 п.4.2  ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" та п.п.6.1.3 п.6.1  ст. 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій контролюючим органом донараховане зобов'язання на суму відшкодованого ПДВ та застосовано штрафну санкцію у розмірі 6 622 грн. 84 коп.

Вирішуючи справу,  суд першої інстанції виходив з того,  що позивач одержував продукцію від постачальників,  які на момент здійснення з позивачем господарських операцій і виписки податкових накладних,  у встановленому Законом порядку були зареєстровані платниками ПДВ,  перебували на обліку в органах ДПС і мали свідоцтва платників ПДВ.

По кожній з операцій покупцю (позивачу) було виписано і надано податкові накладні,  заповнені у повній відповідності з приписами п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Податковий кредит щодо господарських операцій,  які мали місце між ПП „Юрмаш-Універсал" і його контрагентами,  сформовано позивачем у повній відповідності з положеннями Закону України „Про податок на додану вартість".

Закон України „Про податок на додану вартість" не містить жодної правової норми,  яка передбачає обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету,  якщо такий податок не сплачено продавцем або іншою особою,  з врахуванням податку,  одержаного від покупця у складі ціни товару.

Чинне законодавство України не передбачає повноваження податкового органу нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті податку продавцем.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими,  що відповідають вимогам  ст. ст. 7,  10,  11,  70,  71 КАС України,   ст. ст. 1,  7,  8-1 Закону України „Про податок на додану вартість".

4

В апеляційній скарзі ДПІ у м.  Херсоні вказується,  що висновки суду першої інстанції про те,  що позивач має право на бюджетне відшкодування ґрунтуються на невірній юридичній оцінки обставин справи,  також що не можуть бути повернені з державного бюджету кошти,  які не надійшли до нього,  а залишилися у контрагентів позивача.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта,  оскільки для віднесення відповідних сум податків,  сплачених у ціні товару до податкового кредиту,  в розумінні Закону України „Про податок на додану вартість",  не передбачається умова сплати цих сум до бюджету.

Відповідно до п.1.8  ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума,  що підлягає поверненню платнику з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках,  визначених цим законом.

Згідно припису п.п.7.7.1  ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість",  сума податку,  що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту.

Відшкодуванню платнику податку підлягає сума,  яка має від'ємне значення з врахуванням вимог правової норми п.п.7.7.2  ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Відповідно до  ст. 67 Конституції України,  кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах,  встановлених Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету,  то ця тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі,  якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки,  позивач виконав усі передбачені Законом умови отримання відшкодування ПДВ та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту,  суд першої інстанції правильно визнав нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ та податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій з ПДВ.

Враховуючи все вищевикладене,  судова колегія вважає,  що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив,  а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин,  апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст. ст. 195,  196; п.1 ч.1  ст. 198;  ст. 200; п.1 ч.1  ст. 205;  ст. 206; ч.5  ст. 254 КАС України,  судова колегія,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.  Херсоні залишити без задоволення,  а постанову господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 липня 2007 року.