Ухвала суду № 2129398, 17.09.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                 Справа  №22а-1877/08                                                                                                                                головуючий суддя у 1-й 

                категорія статобліку-33                                                                                                                              інстанції – Соловйов В.М.

                         (справа №3/415/07-АП)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

17 вересня 2008 року                                                                                                           м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю:

представника позивача -

представника відповідача - Проценко О.А., Туркіної Л.П.

Горностаєва О.М.

Бичков В.В., довіреність №08-12/07 від 20.12.2007р.

Міщенко О.В., довіреність №7967/10/10-011 від 27.06.2007р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжяна постанову Господарського суду Запорізької області

від 09.10.2007 року у справі №3/415/07-АП

за  позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском», м. Запоріжжя

до:

про:

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

скасування першої та другої податкової вимоги

В С Т А Н О В И Л А:

06.08.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Маском» (далі ТОВ «Маском») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) про визнання нечинною першої податкової вимоги.

Позовна заява, з урахуванням доповнень до позовної заяви від 09.09.2007р., була мотивована тим, що податкові вимоги №1/907 від 12.06.2007р. та №2/1025 від 18.07.2007р., згідно з якими підприємство повинно сплатити 6311920,50 грн. та 1859601,00 грн. відповідно, прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок узгодження сум податкового зобов’язання, визначає що є податковим боргом та порядок його стягнення, а тому позивач просив суд визнати нечинними першу – №1-907 від 12.06.2007р. та другу – №2/1025 від 18.07.2007р. податкові вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2007р. у справі №3/415/07-АП позовні вимоги позивача задоволено, визнано протиправною і скасовано першу податкову вимогу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №1-907 від 12.06.2007р. та другу податкову вимогу  №2/1025 від 18.07.2007р. /а.с. 65-69/.

Відповідач – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, не погодившись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи та зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення рішення з порушенням норм чинного матеріального права, просить скасувати постанову суду від 09.10.2007р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було досліджено усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи і зроблено висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, ухвалено рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду від 09.10.2007р. – без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 09.10.2007р. скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду від 09.10.2007р. – залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2004р. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Маском» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 2002р. – січень 2004р., за результатами якої складено акт №24/26/31952961 від 12.07.2004р., та на підставі вказаного акту відповідачем 12.07.2004р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0000222628/0-7031 та №0000232628/0-7032, якими позивачу нарахований податок на додану вартість в сумі 3065155,00 грн., застосовано штрафні санкції в сумі 1532577,50 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 2996238,00 грн.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.01.2005р. у справі №6/427 за позовом ТОВ «Маском» до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.07.2004р. №0000222628/0-7031 та №0000232628/0-7032 позовні вимоги позивача задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №0000222628/0-7031 та №0000232628/0-7032 від 12.07.2004р. /а.с. 20-23/.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. у справі №6/427 апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя задоволено, рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2005р. у справі №6/427 скасовано, у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено /а.с. 24-27/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.12.2006р. у справі №6/427 к/с №9585/06 касаційну скаргу  ТОВ «Маском» задоволено, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. у справі №6/427 скасовано, рішення Господарського суду Запорізької області від 26.01.2005р. у справі №6/427 залишено в силі /а.с. 28-32/.

Ухвалою Верховного суду України від 18.04.2007р. у справі №21-261 во 07 допущено скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до розгляду в порядку провадження за винятковими обставинами, зупинено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.01.2005р.  до закінчення провадження за винятковими обставинами у справі /а.с. 33/.

Як свідчать матеріали справи, 12.06.2007р. відповідачем винесена перша податкова вимога №1/907, відповідно до якої сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов’язаннями становить 6311920,50 грн., у тому числі 4779343,00 грн. основного платежу та 1532577, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та з 09.06.2007р. встановлено податкову заставу щодо активів підприємства, висунуто вимогу терміново сплатити 6311920,50 грн. та повідомлено, що в разі несплати податкового боргу будуть застосовані наступні примусові заходи: стягнення коштів з банківських рахунків та вилучення готівки з каси та інших місць зберігання; вилучення та реалізація рухомого та нерухомого майна та цінних паперів /а.с. 12/.

01.08.2007р. позивач отримав другу податкову вимогу №2/1025 від 18.07.2007р., згідно з якою сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями становить 1859601,00 грн., у тому числі 1859601,00 грн. основного платежу. Підприємству повідомлено, що можливий термін опису активів – 17.07.2007р. (орієнтовна дата), можливий термін проведення публічних торгів з продажу активів – 27.07.2007р. (орієнтовна дата) /а.с. 36/.

 Визначення поняття «податковий борг» надано п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до абз. 2 п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Враховуючи викладене, а також приписи ст.ст. 254, 255 КАС України, якими встановлений порядок набрання рішенням суду законної сили, податкові зобов’язання позивача з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями №0000222628/0-7031 та №0000232628/0-7032 від 12.07.2004р. були узгодженими з 09.06.2005р. по 20.12.2006р.

Відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Першим абзацем пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з пп. 6.2.3 цього ж пункту податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога – не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога – не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя повинна була приймати та надсилати податкові вимоги у встановлені строки та з урахуванням вищевикладених обставин, проте, як свідчать матеріали даної справи, на час прийняття першої та другої оскаржуваних податкових вимог – 12.06.2007р. та 18.07.2007р., податкові повідомлення-рішення відповідача відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.12.2006р., якою, як вже було зазначено вище, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. у справі №6/427 скасовано, рішення Господарського суду Запорізької області від 26.01.2005р. про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.07.2004р. №0000222628/0-7031 та №0000232628/0-7032 залишено в силі, визнані судом недійсними, тобто, на час прийняття першої та другої оскаржуваних податкових вимог податковий борг ТОВ «Маском» за узгодженими податковими зобов’язаннями по податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями відповідача №0000222628/0-7031 та №0000232628/0-7032 від 12.07.2004р. був відсутній.

 Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що посилання відповідача на ухвалу Верховного суду України від 18.04.2007р. як на підставу для визнання сум податкового зобов’язання узгодженими, що надає право на формування та надсилання податкових вимог, є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам КАС України, оскільки зупинення виконання судового рішення до закінчення провадження за винятковими обставинами не скасовує судове рішення, виконання якого зупинено. 

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок стосовно того, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного законодавства прийняті та надіслані податкові вимоги №1/907 від 12.06.2007р. та №2/1025 від 18.07.2007р. щодо сплати підприємством сум податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями у розмірі 6311920,50 грн. та 1859601,00 грн. відповідно, оскільки зазначені суми на час формування відповідачем податкових вимог не були податковим боргом та їх неможливо було примусово стягувати.  

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд, з`ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки та застосувавши до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, що регулюють саме ці правовідносини, прийняв законну та обґрунтовану постанову про визнання протиправними та скасування першої податкової вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №1-907 від 12.06.2007р. та другої податкової вимоги №2/1025 від 18.07.2007р., а тому вказану постанову необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені відповідачем у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись  ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

                Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 09.10.2007р. у справі №3/415/07-АП – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 22.09.2008р.

Головуючий:                                                                                                    А.О. Коршун

Судді:                                                                                                                 О.А. Проценко

Л.П. Туркіна