Рішення № 21291993, 06.02.2012, Кам'янобрідський районний суд м. Луганська

06.02.2012

Справа № 2-195/12

Р І Ш Е Н Н Я

(ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2012 рокуКамянобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді Бойко Н.В.

при секретарі Бондаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Камянобрідського районного суду м. Луганська справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи втративши право користування житловим приміщенням та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2011 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання особи втратившими право користування житловим приміщенням та виселення. В обґрунтування своїх вимог зазначили, що домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належало їх матері ОСОБА_6 19.03.2009 року право власності було переоформлено на позивачок ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 Позивачка ОСОБА_2 змінила призвище у звязку з одруженням з ОСОБА_8 У зазначеному домоволодінні значаться зареєстрованими: мати ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1, а також відповідачі ОСОБА_4 та його син ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_5 не проживає в спірному домоволодінні більш ніж 10 років та не користується ним і в добровільному порядку він з реєстрації не знявся. Хоча відповідач у житловому будинку не проживає, він створює труднощі та перешкоджає у розпорядженні та користуванні, належним їх на праві власності, майном. Крім того, на нього нараховується плата за житлово-комунальні послуги, яку він не сплачує, внаслідок чого зростає заборгованість.

Крім того, 23.03.2010 р. шлюб між відповідачем ОСОБА_4 та їх матірю ОСОБА_6 було розірвано. Відповідач ОСОБА_4 має власне майно, він є власником за заповітом частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. На їх пропозицію щодо виселення з будинку відмовляється та погрожує підпалити майно, крім того, порушує правила сумісного проживання, безпідставно висловлюється нецензурною лайкою на адресу проживаючих в будинку, зловживає спиртними напоями, погрожує фізичною розправою. У стані алкогольного спяніння готовий до неадекватних дій. За даними фактами вони неодноразово, тобто на протязі 2008-2011 р.р., зверталися до правоохоронних органів, співробітниками Камянобрідського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області проводолися попередньо-розяснювальні бесіди з відповідачем. У звязку із тим, що відповідач ОСОБА_4 продовжує проживати у спірному будинку та добровільно виселитися відмовляється позивачки змушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили визнати ОСОБА_5 втратившим право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, а також виселити ОСОБА_4 з житлового будинку, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення .

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не зявилися, причини неявки не повідомили, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, шляхом подачі оголошення в газету «Наша газета»№ 4 (3472) від 13.01.2012 року. Заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило. Суд, відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів без участі відповідачів. Зі згоди позивачок суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачок, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача, за ним зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців. При відсутності понад шість місяців з поважних причин, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено.

Відповідно до ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сімї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Судом встановлено, що домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.03.2009 року видане замість договору дарування від 23.06.2001 р. № 5002 на підставі рішення виконавчого комітету Камянобрідської районної у м. Лугансьтку ради від 19.02.2009 р. № 18 (а.с.6), крім того, даний факт підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно МКП БТІ м. Луганська № 22217193 від 19.03.2009 р. (а.с.7) та технічним паспортом на житловий будинок виготовленим 06.10.2008 р. (а.с.8-12).

Позивачка ОСОБА_2 змінила призвище на ОСОБА_2 у звязку з одруженням з ОСОБА_8, про що свідчить свідоцтво про їх шлюб, видане Новоолександрівською селищною радою Краснодонського району Луганської області від 12.11.2010 р., актовий запис 8 (а.с.34).

Відповідно до запису у домовій книзі у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 (а.с.13-23).

Відповідач ОСОБА_5 не проживає в спірному домоволодінні більш ніж 10 років та не користується ним і в добровільному порядку він з реєстрації не знявся, що підтверджується актом проживання від 10.08.2011 р. (а.с.35).

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 раніше перебували в шлюбі, який було розірвано 23.03.2010 р. відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Камянобрідським відділом РАЦС Луганського МУЮ, актовий запис 25 (а.с.33).

Відповідач ОСОБА_4 має власне майно, він є власником частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що підтвеорджується заповітом від 05.05.1995 р., посвідченого державним нотаріусом третьої Луганського держнотконтори Податєвою О.А. (а.с.38).

На пропозицію позивачів щодо виселення з будинку відмовляється та погрожує підпалити майно, крім того, порушує правила сумісного проживання, безпідставно висловлюється нецензурною лайкою на адресу проживаючих в будинку, зловживає спиртними напоями, погрожує фізичною розправою. У стані алкогольного спяніння готовий до неадекватних дій. За даними фактами позивачки неодноразово, на протязі 2008-2011 р.р., зверталися до правоохоронних органів, співробітниками Камянобрідського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області проводолися попередньо-розяснювальні бесіди з відповідачем, про що свідчать постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 06.12.2010 р., від 22.05.2011 р. (а.с.36, 37).

Відповідно до ст.48 Закону України “ Про власність”, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Згідно ч.3 ст.98 ЖК України тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сімї, які проживають разом з ним, зобовязані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_5 з 2003 року не проживає у домоволодінні АДРЕСА_1, не виконує обовязки по утриманню домоволодіння, не сплачує поточні комунальні платежі, при цьому позивачками по справі будь-яких перешкод щодо його проживання у будинку не створюється, суд вважає встановленим, що відповідач ОСОБА_5 на протязі 10 років не проживає у вказаному домоволодінні, тобто понад 6 місяців без поважних причин, у звязку із чим є таким, що втратив право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки.

А також, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_4 систематично порушує правила співмешкання та робить неможливим для інших проживання з ним в одному будинку, а раніше прийняті заходи попередження або суспільного впливу не дали позитивних результатів, а також те, що відповідач має власне житло, суд вважає, що ОСОБА_4 слід виселити з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачок слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 120 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 71, 72, 98, 116 ЖК України, ст. 48 Закону України “Про власність”, ст.ст. 319,386, 391 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р. №2 «Про деякі питання, які виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України», ст.ст. 10, 11, 60 212 - 215, 224 - 233 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи втративши право користування житловим приміщенням та виселення задовольнити.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Камянобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.В.Бойко