Постанова № 21287619, 19.01.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2012 р. Справа № 5019/2040/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Саврій В.А. , судді Мельник О.В.

при секретарі Карпець О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Пелих А.Б.

відповідача - Делідон І.М.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" на рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.11 р. у справі № 5019/2040/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс"

до Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Рівненська міська рада

2. Приватний вищий навчальний заклад "Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету "

про надання згоди на вилучення частини земельної ділянки

Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 року у справі №5019/2040/11 (суддя Мамченко Ю.А.) в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоресурс»до Приватного акціонерного товариства «Рівнебуд»про зобов’язання надати згоду на вилучення частини земельної ділянки - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 року у справі №5019/2040/11 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та порушити провадження, а також скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 року повністю та прийняти нове в якому задоволити позовні вимоги ТзОВ «Укренергоресурс».

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Укпенергоресурс»посилається на ту обставину, що відповідно до п.2 статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об"єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Підставами припинення користування земельною ділянкою відповідно до п. «е»ст.141 Земельного кодексу України є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, булівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Таким чином, наведені норми земельного законодавства дозволяють власнику будівлі, що знаходиться у м. Рівне, вул. Кн. Ольги, 8 ставити питання перед землекористувачем про надання його згоди на передачу частини земельної ділянки в користування відповідно до пропорційно займаної площі нерухомого майна. А також судом першої інстанції порушено норми процесуального права, адже відповідно до норм ст..104 ГПК України, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, в даному випадку, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення третьої сторони Рівненської міської ради про час і місце розгляду справи, яка є власником даної земельної ділянки.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоресурс»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" Пелих А.Б. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.11 р. у справі №5019/2040/11 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і винести нове рішення.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" Делідон І.М. заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 25.10.11 р. у справі №5019/2040/11 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання апеляційної інстанції, 19.01.2012 року треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не з'явилися причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5019/2040/11 від 26.12.2011 року явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.1997 року між Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Mackenzie» (надалі - продавець) та Закритим акціонерним товариством «Укренергоресурс» (надалі - покупець) укладений Договір купівлі продажу 1-го, 2-го поверху та цокольного приміщення з (21-27) поповерхового плану, що знаходяться у м.Рівне, вул.Кн.Ольги, 8. СП ТОВ Mackenzie» придбало вказане приміщення у АТЗТ фірми «Рівнебуд».

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу від 27.06.1997 року Продавець продав, а Покупець придбав нерухоме майно, що складається з приміщень 1-го. 11-го поверху та цокольного приміщення з (21-27) поповерхового плану, яке розташоване за адресою: м.Рівне, вул.Кн.Ольги, 8, загальною площею 2162,3 га..

Згідно Реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, виданого 09.07.1997 року Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації, 1 та 2 поверхи, цокольне приміщення з 21-27 поповерхового плану, які розташовано в місті Рівне по вул.Кн.Ольги за №8, зареєстровані за Закритим акціонерним товариством «Укренергоресурс» на праві колективної власності на підставі Договору купівлі-продажу посвідченого 27.06.1997 року за реєстровим №5544 та записано в реєстрову книгу №1-69 за реєстровим №277.

Право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване 09.06.2003 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухому майно №730988, виданим Комунальним підприємством Рівненське міське бюро технічної інвентаризації.

Рішенням Рівненської міської ради народних депутатів №28 від 16.03.1995 року Акціонерному товариству фірмі «Рівнебуд» було надано в постійне користування земельну ділянку площею 4,53 га для обслуговування адміністративних, господарських та житлових будівель та видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ 00004 від 23.05.1995 року. На вказаній земельній ділянці розташована п'ятиповерхова будівля приміщення цокольного поверху та 1-го та 2-го поверху якої, належать на прав приватної власності позивачу.

Як свідчать матеріали справи, у встановленому законодавством порядку 31.01.2000 року АТЗТ фірмою «Рівнебуд» на адресу Управління земельних ресурсів Рівненського міськвиконкому надіслано заяву №03/68 від 31.01.2000 року із наданням згоди на перезакріплення земельної ділянки за новим власником частини приміщення, що знаходиться у м.Рівне, вул.Кн.Ольги, 8 та належить ЗАТ «Укренергоресурс».

21.09.2000 року позивачем на адресу відповідача було надіслано лист з проханням передати частину земельної ділянки в користування, відповідно до пропорційні займаної площі нерухомого майна. 25.09.2000 року надійшла відповідь від керівника АТЗТ «Рівнебуд» про те, що товариство повторно не заперечує проти передачі частини земельної ділянки, що прилягає до будівлі, що знаходиться у м.Рівне, вул.Кн.Ольги, 8.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч.1,2,5 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За правилами статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно зі статтею 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 123 Земельного кодексу передбачено наступне: надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою, згідно з ст.141 Земельного кодексу України, є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно зі ст.142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

В матеріалах справи наявна Заява АТЗТ «Рівнебуд»№03/68 від 31.01.2000 року, адресована Управлінню земельних ресурсів Рівненського міськвиконкому, із наданням згоди на перезакріплення земельної ділянки за новим власником частини приміщення, що знаходиться у м.Рівне, вул.Кн.Ольги, 8 та належить ЗАТ «Укренергоресурс».

Згідно з ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа, відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно з ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Наведені норми кореспондують з положеннями статті 20 Господарського кодексу України.

Таким чином, серед переліку наведених норм чинного законодавства України відсутній такий спосіб захисту права як зобов’язання надати згоду на припинення права користування земельною ділянкою.

Порядок та підстави припинення права користування земельною ділянкою визначаються положеннями Земельного кодексу України, у яких, зокрема , і визначено , до компетенції яких органів належить вирішення питання про припинення права користування земельною ділянкою, а також порядок звернення до компетентного органу. У разі неправомірної відмови уповноваженого на вирішення відповідного питання органу у особи, чиє право порушене, виникає підстава для звернення до суду із позовом.

Оскільки наявність порушеного права позивача та правильно обраний спосіб його захисту є необхідними умовами задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у позові.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги позивача суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та віхиляє.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" на рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.11 р. у справі №5019/2040/11 залишити без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області - без змін.

Справу №5019/2040/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Мельник О.В.

1209/12