Постанова № 21287606, 18.01.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року Справа № 13/136/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1 третьої особи на стороні позивача <Текст >

відповідача: ОСОБА_2 третьої особи на стороні відповідача <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Вінницької області у справі № 13/136/2011/5003 від 19.10.11р. (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Дочірнього підприємства "Енергоальянс - Черкаси" Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс"

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 3 085,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 13/136/2011/5003 від 19.10.11р. позовні вимоги дочірнього підприємства "Енергоальянс - Черкаси" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" задоволено частково. Стягнуто із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь дочірнього підприємства "Енергоальянс-Черкаси" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" 1635,43 грн. - основної суми боргу; 54,06 грн. - витрат на державне мито та 125,08 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Відмовлено в частині стягнення 1450,17 грн. - основного боргу та в частині винесення окремого розпорядження інспекції НКРЕ Вінницької області про припинення постачання природного газу ФОП ОСОБА_2 до погашення боргу. Достягнуто додатково суму державного мита у розмірі 85грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у відповідача виникло зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий природній газ отриманий від ТОВ "Центр" в розмірі 1635,43 грн. новому кредитору - ДП "Енергоальянс - Черкаси" ТОВ "Енергоальянс", а його заперечення щодо того що йому не виставлялись рахунки за спожитий газ, в зв'язку з чим йому було невідомо щодо його постачання, є недоведеними.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 19.10.11р. у справі 13/136/2011/5003 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, з посиланням на статті 527, 517 Цивільного кодексу України вказує на те, що позивач не надав доказів, щодо неналежного виконання умов договору поставки (актів, рахунків), а також не надали жодних доказів належного повідомлення ОСОБА_2 щодо підтвердження заборгованості у розмірі 3085,60 грн., також не надано жодного належного первинного документу на підтвердження господарських взаємовідносин позивача та відповідача а саме актів приймання передачі природного газу, договорів на 2009 рік.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 на початку розгляду апеляційної скарги по суті підтримала апеляційну скаргу. У подальшому, після того, як надала суду апеляційної інстанції для огляду платіжні доручення по часткову сплату заборгованості за спірні періоди, погодилася із частковою заборгованістю перед позивачем у сумі 843грн.12коп.

Представник позивача відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судовому засіданні представник після з'ясування усіх обставин поставки газу природного та доказів його оплати, у тому числі і з урахуванням авансових платежів, погодився із сумою заборгованості саме у розмірі 843грн.12коп. У цій частині позовні вимоги підтримав. В частині позовних вимог щодо винесення окремого розпорядження інспекції НКРЕ у Вінницькій області про припинення постачання природного газу визнав, що такі вимоги не можуть бути предметом розгляду у суді господарської юрисдикції. Вважає, що провадження у цій частині вимог має бути припинене.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

27.11.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Центр" (постачальником) та ФОП ОСОБА_2 (споживач) було укладено договір поставки природного газу №1386/08-Г, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався довести до споживача, а споживач прийняти і оплатити природний газ в кількості та в строки згідно реєстру (додаток №1), затвердженого в установленому порядку, який є невід'ємною частиною договору (п.2.1). Постачальник забезпечує поставки газу споживачу через відповідні дочірні компанії НАК "Нафтогаз України" та місцеві газозбудовчі організації (п.3.1).

Пунктом 8.1 сторони обумовили, що договір вважається укладений з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р., а в порядку розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно з Реєстрами фактично транспортованих обсягів природного газу газовими мережами області ВАТ "Вінницягаз" з ресурсу ТОВ "Центр" за виказаний період та підтвердження про фактичне використання природного газу ТОВ "Центр" відповідачем по договору №1386/08-г від 27.11.2008 р., складає: жовтень 2008р. - 0,100 тис.м.куб.; грудень 2008р. - 0,298 тис.м.куб., всього - 0,398 тис.м.куб.

Також, п.8.1 договору сторонами було погоджено, що договір може бути пролонгований на наступний рік при письмовій згоді сторін.

Зазначений договір сторонами продовжений на 2009 рік не був, однак ТОВ "Центр" без договору з 01.01.2009 р. було здійснено, а відповідачем прийнято поставку газу в наступних обсягах: січень 2009р. - 0,286 тис.м.куб.; лютий 2009р. - 0,122 тис.м.куб.; березень 2009р. - 0,389 тис.м.куб.; травень 2009р. - 0,074 тис.м.куб., всього - 0,871 тис.м.куб.

Згідно п. 4.3 договору №1386/08-г від 2008 р. при зміні ціни на природний газ оптовими імпортерами - постачальниками проводиться і зміна ціни природного газу і є обов'язковою для сторін з моменту введення її дію за даним договором.

Кінцева вартість газу визначається згідно підписаними двома сторонами акту розрахунку за фактично спожитий природній газ (4.5).

Оплата за природній газ здійснюється на умовах 100% попередньої оплати, яка здійснюється до 23-го числа місяця, попереднього місяцю поставки.

Облік поставленого природного газу проводиться місцевими газозбутовими організаціями, при участі споживача на основі показників контрольно-вимірювальних приладів, установлених у споживача, про що складається відповідний акт споживання газу (п.5.1).

Позивач зазначає, що відповідач щоденно з 01.01.2009 р. отримував природний газ від ТОВ "Центр" та при цьому знав, що природний газ ним отримується без укладання договору на постачання природного газу та без оформлення відповідних приймально-передавальних документів на щоденну поставку природного газу. Отже, виходячи з приписів ст. 1214 Цивільного кодексу України щодо відповідальності особи, що набула майно без достатньої правової підстави, по відшкодуванню доходів та витрат на утримання майна з часу, коли ця особа дізналась або могла дізнатись про володіння цим майном без достатньої правової підстави, відповідач зобов'язаний був повернути майно, а при неможливості повернути в натурі - оплатити його вартість за результатами щоденного споживання природного газу на наступний день за днем споживання.

30.03.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Центр" (первісний кредитор) та позивачем (новим кредитором) було укладено Договір №010 про уступку вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передав належне йому право вимоги боргу з боржника ФОП ОСОБА_2, згідно з договором 1386/08-г від 27.11.2008 р., новому кредитору за спожитий природній газ з ресурсу первісного кредитора, а новий кредитор приймає право вимоги за спожитий природній газ з ресурсу первісного кредитора , спожитий боржником, без договору або без достатньої правової підстави (п.1.1.).

З даного договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли у боржника в обсягах та на умовах, що існують на момент укладання цього договору, а також з моменту повідомлення боржника про здійснення уступки вимоги (п.1.2).

На виконання зазначеного пункту договору ТОВ "Центр" було направлено на адресу боржника (відповідача) повідомлення про здійснену уступку вимоги №138 від 17.06.2011 р..

Позивачем на виконання умов договору на адресу відповідача було направлено лист №439 від 08.07.2011 р. з повідомленням про заміну кредитора та вимогою погашення боргу.

Відповідач проти позовних вимог заперечила, обґрунтовуючи тим, що відповідно до договору їй було виставлено рахунки для здійснення оплати природного газу а саме: № 1386/01-г 10 на суму 177,00 грн.; № 1386/02-г 01 на суму 753,32 грн.; № 1386/03-г 02 на суму 321,35 грн.; № 1386/04-г 05 на суму 198,50 грн., всього на суму 1450,17 грн.

29.10.2009 року відповідачем оплачено зазначені рахунки, шляхом перерахування суми 1450,17 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Центр" у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №713 від 29.10.2010 р. на суму 1450,17 грн.

Жодних інших рахунків відповідачем від ТОВ "Центр" отримано не було.

Поряд з тим, як з'ясовано судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги, відповідачем були отримані рахунки від Вінницького управління газового господарства на оплату спожитого природного газу та сплати авансу за наступні місці: рахунок-фактура № УГГ-009409 від 18.09.08р. та рахунок-фактура № УГГ-013424 від 19.12.08р.

Рахунком-фактурою № УГГ-009409 від 18.09.08р. визначалася для споживача авансова оплата за жовтень 2008 року в сумі 123,84грн., яка була сплачена відповідачем у складі суми 153,25грн. платіжним дорученням №465 від 22.09.08р.

Рахунком-фактурою № УГГ-013424 від 19.12.08р. підприємцю ОСОБА_2 визначено до оплати з грудень місяць 2008 року 34,51грн. та авансова оплата за січень 2009 року 23,16грн. Всього - 57,67грн., які були сплачені платіжним дорученням №541 від 25.01.09р. у складі суми 100грн.

Оригінали актів подачі-прийому та реалізації газу, рахунки фактури та платіжні доручення в оригіналах №465 та №541 долучені до матеріалів справи.

Місцевим господарським судом такі обставини досліджені не були.

Відповідачем отримувались листи від ТОВ "Центр" та позивача щодо погашення боргу, однак будь-яких документів, які б підтверджували заборгованість відповідача зазначено не було, в зв'язку з чим відповідач вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 1635,43грн.

На думку апелянта, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, якими б обґрунтовувалася сума заборгованості у розмірі 1635,43грн.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

За змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії ТОВ "Центр" по передачі природного газу відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного газу, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий газ.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

З огляду на вищезазначене, у відповідача виникло зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий природний газ отриманий від ТОВ "Центр", у тому числі по взаєморозрахунках між ТОВ "Центр" та Вінницьким управлінням газового господарства в розмірі 843,12 грн., а його заперечення щодо того, що йому не виставлялись рахунки за спожитий газ, в зв'язку з чим йому було невідомо щодо його постачання є недоведеними.

Враховуючи, що рішення місцевого господарського суду не містить правових обґрунтувань із покликанням на належні та допустимі докази в частині стягнення 1635,43грн., а представником позивача зазначена сума заборгованості не підтримується, суд апеляційної інстанції в цій частині скасовує судове рішення суду першої інстанції, у тому числі і пропорційний розподіл судових витрат та приймає нове рішення про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 843,12 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1450,17 грн. основного боргу, то вона задоволенню не підлягає, з тих підстав, що дана сума сплачена відповідачем на рахунок ТОВ "Центр" 29.10.2009 р., що підтверджується платіжним дорученням №713.

В цій частині місцевим господарським судом підставно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.

Поряд з тим Рівненський апеляційний господарський суд не погоджується із позицією господарського суду Вінницької області в частині розгляду по суті позовної вимог позивача щодо винесення окремого розпорядження інспекції НКРЕ Вінницької області з вимогою про припинення постачання природного газу ФОП ОСОБА_2 до погашення боргу, в зв'язку з її необґрунтованістю та недоведеністю застосування. За розгляд такої вимоги (як вимоги немайнового характеру) суд першої інстанції додатково достягнув із позивача 85грн. державного мита.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 12 ГПК України визначено справи, які підвідомчі господарським судам.

У системному зв'язку зазначених норм процесуального права винесення окремого розпорядження інспекції НКРЕ Вінницької області з вимогою про припинення постачання природного газу ФОП ОСОБА_2 до погашення боргу не підвідомче господарському суду, відтак в цій частині провадження у справі місцевим судом мало б бути припинене із підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції в частині винесення окремого розпорядження інспекції НКРЕ Вінницької області з вимогою про припинення постачання природного газу ФОП ОСОБА_2 до погашення боргу скасовує рішення суду першої інстанції та припиняє провадження у справі.

В частині достягнення державного мита у сумі 85,00грн. судове рішення підлягає скасуванню, оскільки правові підстави для достягнення зазначеного платежу відпали.

Господарському суду Вінницької області слід доручити видати наказ на стягнення із відповідача суми заборгованості та судові витрати, пропорційно розміру суми боргу.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 80, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 19.10.11р. у справі №13/136/2011/5003 скасувати частково в частині стягнення 1635,43грн. - основної суми боргу, 54,06грн. - витрат на державне мито та 125,08грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині відмови в позові щодо винесення окремого розпорядження інспекції НКРЕ Вінницької області про припинення постачання природного газу ФОП ОСОБА_2 до погашення боргу та в частині достягнення в дохід державного бюджету 85,00 грн. недоплаченого державного мита. В цих частинах прийняти нове рішення.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства "Енергоальянс-Черкаси" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" (18000, м. Черкаси, вул. Леніна, 2; 01042, м. Київ, вул. Ліхачова, 1/27, код ЄДРПОУ 30239004) 843,12 грн. - основної суми боргу; 27,87грн. - витрат на державне мито та 64,49грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

В частині позовних вимог про винесення окремого розпорядження інспекції НКРЕ Вінницької області про припинення постачання природного газу ФОП ОСОБА_2 до погашення боргу - провадження у справі припинити.

В частині достягнення з дочірнього підприємства "Енергоальянс - Черкаси" ТОВ "Енергоальянс" в доход Державного бюджету 85,00грн. недоплаченого державного мита - рішення скасувати.

У решті рішення господарського суду Вінницької області від 19.10.11р. у справі №13/136/2011/5003 залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Вінницької області.

Справу №13/136/2011/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Василишин А.Р.

01-12/675/12 675/12