Рішення № 21286638, 02.02.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2012 р. Справа № 5024/2447/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Генічеського району Херсонської області в інтересах держави в особі Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області,

про визнання недійсним договору та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку,

за участю прокурора - Пагуба Т.В., посв. №73 від 08.07.2010р.

та представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув

Прокурор Генічеського району Херсонської області в інтересах держави в особі Генічеської районної державної адміністрації (позивач) звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про виконання робіт з утримання об'єктів благоустрою від 18.12.2009р., укладеного між Геніческою районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач), також прокурор просить зобов'язати відповідача повернути по акту приймання-передачі земельну ділянку, на якій розташована пляжна територія орієнтовною площею 0,06 га, та прохід між базами відпочинку "Сокіл" та ДОТ "Гренада" орієнтовною площею 0,44 га..

Представник позивача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Прокурор позовні вимоги у судовому засіданні підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 64 ГПК України. В судовому засіданні 17.01.2012 р. представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд

в с т а н о в и в:

Закон України "Про благоустрій населених пунктів" визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. Відповідно до статей 9, 15 цього Закону до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері благоустрою населених пунктів належить: забезпечення реалізації державної політики у цій сфері; участь у розробленні і виконанні державних і регіональних програм благоустрою населених пунктів; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності.

Судом встановлено, що за умовами договору про виконання робіт з утримання об'єкта благоустрою від 18 грудня 2009 року, укладеного між Генічеською районною державною адміністрацією та відповідачем, останньому надано об'єкт благоустрою, який знаходиться за межами населеного пункту села Стрілкове. Договір укладено на 49 років. Згідно акту приймання передачі від 18.12.09 Генічеською районною державною адміністрацією передано відповідачу об'єкт благоустрою: пляжна територія орієнтовною площею 0,06 га, прохід орієнтовною площею 0,44 га відповідно до план схеми.

Судом встановлено, що зазначений договір був укладений за результатами конкурсного відбору осіб (балансоутримувачів) з утримання об'єктів благоустрою рекреаційних територій за межами населених пунктів району, створеної за розпорядженням голови районної державної адміністрації від 26.11.09 за № 861.

Районні державні адміністрації здійснюють свою діяльність у межах повноважень, визначених ЗУ "Про місцеві державні адміністрації".

Питання благоустрою у межах населених пунктів урегульовані ЗУ "Про благоустрій населених пунктів".

Проте, ні Законом України "Про місцеві державні адміністрації", ні Законом України "Про благоустрій населених пунктів" та іншими нормативними актами не передбачено, що до повноважень районної державної адміністрації належить проведення конкурсного відбору осіб (балансоутримувачів) з утримання об'єктів благоустрою рекреаційних територій за межами населених пунктів району та укладання договорів про виконання робіт з утримання об'єктів благоустрою.

З цих підстав прокурором Херсонської області був внесений протест щодо незаконності винесеного розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації від 26.11.09 за № 861.

На підставі протесту прокурора Херсонської області від 10 серпня 2010 року розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 01 вересня 2010 року № 773 "Про скасування розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації від 26 листопада 2009 року № 861" скасовано розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації від 26 листопада 2009 року № 861 "Про благоустрій рекреаційних територій району".

В зв'язку з скасуванням підстави, на якій укладалися вищезазначені договори, прокурор звернувся до суду з приводу визнання зазначеного договору недійсним.

Згідно із статтями 4 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України. В ст.ст. 203,215 Цивільного кодексу України зазначено, у разі якщо зміст правочину суперечить законодавству, це є підставою визнання в суді правочину недійсним.

В силу статті 207 Господарського кодексу України, зі змісту якої вбачається, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, чи укладено учасниками господарських відносин з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути визнано судом недійсним.

Виконання зобов'язання, визнаного судом недійсним, припиняється з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до змісту договору про виконання робіт з утримання об'єктів благоустрою від 18.12.2009 р. відповідачу надано об'єкти благоустрою, які знаходяться за межами населеного пункту села Стрілкове.

Між тим, діючим законодавством України, зокрема Законом України "Про благоустрій населених пунктів", на підставі якого сторонами було укладено дану угоду, передбачено правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою тільки населених пунктів. Тобто законодавством не передбачено здійснення благоустрою об'єктів, що розташовані за межами населеного пункту.

Відповідно до статей 9, 15 цього Закону до повноважень райдержадміністрації належить забезпечення реалізації державної політики у сфері благоустрою населених пунктів. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності.

Таким чином, правовідносини та господарські зобов'язання, які витікають із вищезазначеного договору не можуть бути урегульовані ЗУ "Про благоустрій населених пунктів", а посилання на нього в п.1.1 договору є безпідстСуд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що за зазначеною угодою позивачем фактично надано відповідачу в оренду земельні ділянки: пляжна територія площею 0,06 га, прохід площею 0,44 га.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Тобто угода від 18.12.2009 р. є нікчемним правочином відповідно до ст. 235 ЦК України, оскільки вчинена для приховання іншого правочину - договору оренди земельних ділянок, який насправді вчинено сторонами.

Договір оренди земельної ділянки, який сторони мали на увазі, також є недійсним, оскільки суперечить вимогам законодавства. При його укладанні сторонами не дотриманий порядок надання земельних ділянок в оренду, встановлений ст.ст.116, 120, 123, 125 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 19 Конституції України, ст. 24 "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування, його посадові особи повинні діяти тільки на підставі та в межах повноважень і засобами, які передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Порядок надання земельної ділянки юридичній особі здійснюється відповідно до статті 12, частини 2 статті 116, статей 120, 123, 125 Земельного кодексу України.

П. 2 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою або технічної документації із землеустрою щодо складання документа, який посвідчує право користування земельною ділянкою.

У абзаці 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про землеустрій" наведено визначення терміну "документація з землеустрою", відповідно до якого - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Процедура надання земельних ділянок встановлена у ч.ч. 2-11 ст. 123 Земельного кодексу України, яка безпосередньо включає необхідність подачі клопотання до місцевої ради або районної державної адміністрації разом із документами, передбаченими ст. 151 Земельного кодексу України, розробку проекту відведення земельної ділянки, узгодженого із контролюючими органами, отримання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, отримання рішення про надання земельної ділянки.

Між тим, при наданні земельної ділянки відповідачу передбачені законодавством заходи для одержання в користування земельної ділянки не вживалися, тому у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутні будь-які правові підстави на користування земельною ділянкою.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та пунктом 4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (із змінами і доповненнями) вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією з його сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено його вчиненням.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та визнання недійсним договору від 18.12.2009 р., який було укладено між Генічеською райдержадміністрацією та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

В порядку ст. 216 ЦК України суд зобов'язує відповідача повернути позивачу земельну ділянку, отриману на підставі спірного договору.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про виконання робіт з утримання об'єкта благоустрою пляжної території від 18 грудня 2009 року, укладений між Генічеською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) повернути Генічеській райдержадміністрації по акту приймання-передачі земельну ділянку, на якій розташована пляжна територія орієнтовною площею 0,06 га, прохід між базами відпочинку "Сокіл" та ДОТ "Гренада" орієнтовною площею 0,44 га.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інші реквізити суду невідомі) в доход державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, рахунок 31215206783002, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045) 2008 грн. 00 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 06.02.2012 р.