Рішення № 21286307, 01.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2012 р.Справа № 24/17-5115-2011 за позовом Приватного акціонерного підприємства "Одеська регіональна страхова компанія"; До відповідача: Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА",в особі, Одеської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА";

про стягнення 30 585 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 02/12-12 від 30.12.2011 р.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: 20.12.2011 року за вх. №7790/2011 Приватне акціонерне підприємство "Одеська регіональна страхова компанія" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»30585грн.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з вимогами статті 93 Цивільного кодексу України. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.02.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

07.04.2010 р. між Приватним підприємством "Укртрансконтейнер" та Закритим акціонерним товариством "Одеська регіональна страхова компанія" був укладений Договір страхування транспортних засобів № НТ/10-089, предметом якого є страхування транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1. 24.01.2011 р. за адресою: м. Іллічівськ вул. Паркова трапилася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого транспортного засобу і а/м "Toyota", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. 24.01.2011 р. до Закритого акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" звернувся представник Приватного підприємства "Укртрансконтейнер" із заявою щодо виплати його підприємству страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. 25.01.2011р. Приватне акціонерне підприємство "Одеська регіональна страхова компанія" звернулось до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" з листом №011/007 щодо направлення представника Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"для участі у огляді автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1.Лист відповідачем було отримано 26.01.2011р. Факт дорожньо-транспортної пригоди, визнаний страховим випадком відповідно до умов Договору страхування № НТ/10-089 від 07.04.2010 р. 04.02.2011 р. була проведена оцінка вартості матеріальної шкоди. За результатами даної оцінки був складений звіт №01-021 від 04.02.2011р. згідно якого вартість матеріальної шкоди, спричиненої в результаті пошкодження автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 складає 30 250 грн. За проведення дослідження позиваче було сплачено 600грн., що підтверджується платіжним дорученням №828. Відповідно до звіту авто товарознавчої експертизи та інших матеріалів був складений Страховий акт від 04.02.2011 р. № НТ/011-007.

На підставі даного акту, та розрахунку суми страхового відшкодування до нього ЗАТ "Одеська регіональна страхова компанія" було виплачено за ремонт пошкодженого автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 страхове відшкодування у розмірі 29 985 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №803 від 04.02.2011р. на суму 15000грн. та №866 від 11.03.2011р. на суму 14985грн.

28.04.2011р. Приватне акціонерне підприємство "Одеська регіональна страхова компанія" звернулось до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" з листом №011/028 щодо направлення на адресу відповідача заяви на виплату страхового відшкодування в порядку регресу за ОСОБА_2, цивільна відповідальність якого застрахована в НАСК „Оранта” відповідно до Полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/112246 від 12.02.2010р., відповідачем було лист було отримано 12.05.2011р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Приватне акціонерне підприємство "Одеська регіональна страхова компанія" звернулось до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" з заявою на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу).

Таким чином, Приватне акціонерне підприємство "Одеська регіональна страхова компанія" просить суд стягнути на користь позивача суму 30585грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вище встановлено господарським судом, 07.04.2010 р. між Приватним підприємством "Укртрансконтейнер" та Закритим акціонерним товариством "Одеська регіональна страхова компанія" був укладений Договір страхування транспортних засобів № НТ/10-089, предметом якого є страхування транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1.

24.01.2011 р. за адресою: м. Іллічівськ вул. Паркова трапилася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого транспортного засобу і а/м "Toyota", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. Відповідно до постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 24.02.2011 р., водій ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 14.01.2011 року, керуючи автомобілем "Toyota", державний номерний знак НОМЕР_2, в м. Іллічівську, по вул. Паркова, в порушення вимог п. 13.1. "Правил дорожнього руху України" не дотримав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1, спричинивши йому технічні пошкодження, тим самим, скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України (копія постанови суду додається аркуш справи 23). Факт дорожньо-транспортної пригоди, визнаний страховим випадком відповідно до умов Договору страхування № НТ/10-089 від 07.04.2010 р.

04.02.2011 р. була проведена оцінка вартості матеріальної шкоди. За результатами даної оцінки був складений звіт №01-021 від 04.02.2011р. згідно якого вартість матеріальної шкоди, спричиненої в результаті пошкодження автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 складає 30 250 грн. За проведення дослідження позиваче було сплачено 600грн., що підтверджується платіжним дорученням №828.

Відповідно до звіту авто товарознавчої експертизи та інших матеріалів був складений Страховий акт від 04.02.2011 р. № НТ/011-007.

На підставі даного акту, та розрахунку суми страхового відшкодування до нього ЗАТ "Одеська регіональна страхова компанія" було виплачено за ремонт пошкодженого автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 страхове відшкодування у розмірі 29 985 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №803 від 04.02.2011р. на суму 15000грн. та №866 від 11.03.2011р. на суму 14985грн.

Частина 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до Закону України “Про страхування” від 07.03.1996р. № 85/96-ВР, предметом страхування є цивільна відповідальність особи за заподіяну нею шкоду. Стаття 1 вказаного закону страхування - не вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлює, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 зазначеного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

У відповідності із ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика (ЗАТ "Одеська регіональна страхова компанія"), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завданні збитки.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного підприємства "Одеська регіональна страхова компанія" до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення 30585грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (65023, м. Одеса, вул. Соборна площа, 14) на користь Приватного акціонерного підприємства "Одеська регіональна страхова компанія" (65058, Одеська область, м. Одеса, вул. Довженка, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 31277606, р/р 26500211561 в ВАТ „МТБ”, Одеса, МФО 328168) заборгованість у сумі 30585грн.; 1506грн. витрат судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Оборотова О.Ю.

Повний текст рішення складено 03.02.2012 року.