Рішення № 21284396, 23.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2012 р.Справа № 34/17-4945-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ"

до відповідача Приватного підприємства - фірми "САТУРН"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3

про звернення стягнення на предмет застави

Суддя Ю.Г.Фаєр

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності від 03.03.11р.;

від відповідача: не зявилися;

від третьої особи: не зявилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства - фірми "САТУРН" про звернення стягнення на вантажний автомобіль RENAULT PREMIUM, 1998 року випуску, білого кольору, номер шасі НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить відповідачі в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ „Банк Національний Кредит” за кредитним договором №02-45/89 від 02.02.2007р. у розмірі 59639,25грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №34/17-4945-2011.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом за адресою, підтвердженою даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 19.01.2012р. В судові засідання представники відповідача не зявилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, своє право на захист не використали.

Згідно довідки адресно-довідкового бюро від 17.01.2012р. ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою, вказаною у позові до 04.02.2011р. та знятий з обліку за рішенням суду. Згідно з п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 і п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З наведеного випливає, що сторони та третя особа належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

02.02.2007р. між Акціонерним комерційним банком "Національний кредит", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" згідно п.1.1 статуту (банк) та ОСОБА_3 (позичальник) укладено кредитний договір №02-45/789, за умовами п.1.1. якого банк надає позичальнику кредит у сумі 12000доларів США на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.2 даного договору визначено, що за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 13% річних.

За п.2.3. цього договору кінцевий термін повернення кредиту та плати за кредит не пізніше 28.01.2011р.

Згідно п.2.4. даного договору погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку, який є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п.2.5. зазначеного договору кредит надається позичальнику для придбання причепу до вантажного автомобіля.

Умови кредитування визначені розділом 3 вказаного договору.

Згідно п.3.1. цього розділу Банк надає позичальнику кредит шляхом видачі йому безпосередньо з позичкового рахунку готівкою. Сторони домовились, що кредит буде надано одноразово не пізніше 2-х банківських днів з дати підписання Позичальником цього Договору.

Відповідно до п.3.2. вказаного договору нарахування банком відсотків за користування кредитом починається з дати видачі готівкою позичальнику з позичкового рахунку на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод „факт/360”.

Відповідно до 3.3. даного розділу відсотки за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту сплачуються Позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного на рахунок №22082550506440/840, відкритий Банком в філії АКБ "Національний кредит” вм.Одеса, код банку 388755 готівкою або іншими шляхами, передбаченими законодавством.

Пунктом 4.1. вказаного договору встановлено, що виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується майном.

Відповідно до п.6.1. даного договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов договору зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні суму неустойки та передбачених цим договором. При цьому збитки відшкодовуються винною понад неустойку, передбачену даним договором.

Пунктом 6.4. цього договору встановлено, що у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, він сплачує проценти в розмірі 16% річних від простроченої суми згідно ЦК України.

Відповідно до п.7.1. цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих на себе згідно умов цього договору. З метою відкликання згоди на укладення даного договору позичальник може надати банку письмове повідомлення протягом 14 днів з моменту отримання позичальником примірника укладеного договору. При цьому, з відкликанням такої згоди позичальник одночасно повернути банку суму кредиту та сплатити плату за кредит, нараховані з дати отримання кредиту по день його повернення.

Якщо позичальником одночасно з повідомленням про відкликання згоди на укладення цього договору не буде погашено суми кредиту та плату за кредит, сторони дійшли згоди про те, що цей договір продовжує діяти на тих самих умовах.

21.10.2008р. між сторонами укладено договір про внесення змін №1 до кредитного договору №02-45/789 від 02.02.2007р., згідно якого п.2.2. даного договору викладено у наступній редакції: „За користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 16 відсотків річних.

Пунктом 2 вказаного договору внесено зміни та доповнення до п.6.4. з викладенням у наступній редакції: „У випадку порушення позичальником строку погашення одержаного ним кредиту, він сплачує проценти у розмірі 20% річних від простроченої суми згідно ч.2 ст.625 ЦК України.”.

Відповідно до п.3 зазначеного договору цей договір набирає чинності з 27.10.2008р., та є невідємною частиною Кредитного договору №02-45/789 від 02.02.2007р.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 02.02.2007р. між Акціонерним комерційним банком „Національний кредит”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" (заставодержатель) та приватним підприємством-фірмою „САТУРН” (заставодавець), що є майновим поручителем ОСОБА_3, укладено договір застави транспортного засобу №02-45/790, відповідно до умов п.1.1. якого цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору №02-45/789 від 02.02.2007р.(а також усіх договорів про внесення змін до нього), укладеного між заставодержателем та ОСОБА_3 (позичальник), за умовами якого останній зобовязаний повернути заставодержателю кредит у розмірі 12000дол.США з кінцевим терміном погашення 28.01.2011р., згідно з графіком погашення: щомісячно з лютого 2007р. по січень 2011р. рівними частинами у розмірі 250доларів США, відсотки за користування ним у розмірі 13% простих річних; комісійну винагороду за надання та управління фінансовим кредитом у розмірі 1% річних від фактичної заборгованості за кредитом, відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 16% простих річних, сплатити неустойку(пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов Кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Крім цього, заставою забезпечені інші зобовязання, що виникають в силу цього договору. У випадку продовження строків виконання позичальником зобовязань за кредитним договором шляхом укладення договорів про внесення змін до нього), дія застави, передбаченої цим договором зберігається до повного виконання вказаних зобовязань.

Відповідно до п.1.2. цього договору предметом застави є вантажний бортовий автомобіль RENAULT PREMIUM: марка RENAULT, модель PREMIUM, рік випуску 1998, колір білий, шасі(кузов, рама, коляска) №ш.НОМЕР_3, ТЗ вантажний бортовий, повна маса 17800кг, обэм двигуна 9834куб.см D, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого МРЕВ-1 ДАІ ГУУМВС України в Одеській області від 16.11.2005р.

Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, обліковується на балансі заставодавця балансовою вартістю 12000грн. згідно довідки заставодавця №21/07 віж 02.02.2007р. На момент укладення цього договору вартість предмету застави складає 116150грн., що становить в еквіваленті 23000доларів США, яка встановлена за домовленістю сторін(п.п.1.3, 1.4. даного договору).

Відповідно до п.1.5. цього договору на строк дії даного договору предмет застави залишається у володінні і користуванні заставодавця.

Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, перерахувавши довгостроковий кредит, про що свідчить довідка від 02.02.2007р. по рахунку №22082550506440/840.

15.11.2011р. на адресу позичальника та Приватного підприємства - фірми "САТУРН" надіслано повідомлення вих№13-07/1648 про порушення забовязання станом на 01.11.2011р. з вимогою протягом одного робочого дня повернути банку заборгованість за кредитним договором у сумі 6648,02доларів США, що еквівалентно 53031,25грн. та 6608грн., з яких 4869доларів США сума простроченої заборгованості за кредитом, 1779,02доларівСША сума заборгованості за простроченими відсотками, 807,36грн. сума заборгованості за простроченою комісією, 5710,12грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 90,52грн. пені за несвоєчасну сплату комісії по кредиту. Зазначена претензія залишена позичальником та відповідачем без відповіді та задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання це вид цивільних правовідносин.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1049 зазначеного кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позивальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України.

У відповідності з приписами ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 3 ст.549 зазначеного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання.

Частинами 1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

З урахуванням наявності доказів надання третій особі кредиту у розмірі 12000дол.США, укладеного договору застави транспортного засобу №02-45/790 від 02.02.2007р. для забезпечення зобовязань, покладених на позичальника згідно із договором, а також враховуючи відсутність доказів здійснення дій направлених на оплату кредиту та процентів за його користування, наявність заборгованості за кредитним договором у сумі 6648,02доларів США, що еквівалентно 53031,25грн. з яких: 4869доларів США сума простроченої заборгованості за кредитом, 1779,02доларівСША сума заборгованості за простроченими відсотками та 6608грн. з яких: 807,36грн. сума заборгованості за простроченою комісією, 5710,12грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 90,52грн. пені за несвоєчасну сплату комісії по кредиту, розрахованих відповідно до вимог законодавства України та умов кредитного договору, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки наявними в матеріалах справи доказами повністю підтверджується неналежне виконання позичальником взятих на себе згідно із кредитним договором зобовязань.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогами чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на вантажний автомобіль RENAULT PREMIUM, 1998 року випуску, білого кольору, номер шасі НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить Приватному підприємству-фірмі "САТУРН" (65012, м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 22499796, р/р2600731098980, ПАТ „Банк Національний Кредит”, МФО 320702) в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 (65086, АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_2) перед Публічним акціонерним товариством "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" (04053, м.Київ, вул.Тургенєвська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663, р/р №290959131 в ПАТ „Банк Національний Кредит”, МФО 320702) за кредитним договором №02-45/89 від 02.02.2007р. у розмірі 59639,25грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства-фірми "САТУРН" (65012, м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 22499796, р/р2600731098980, ПАТ „Банк Національний Кредит”, МФО 320702) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" (04053, м.Київ, вул.Тургенєвська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663, р/р №290959131 в ПАТ „Банк Національний Кредит”, МФО 320702) судовий збір у сумі 1411(одна тисяча чотириста одинадцять)грн. 50коп.

Рішення господарського суду набирає чинність у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Ю.Г. Фаєр

Повний текст рішення складено 27.01.2012р.