Рішення № 21282848, 31.01.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 р. Справа № 5010/2505/2011-28/144

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фермерського господарства ОСОБА_1

АДРЕСА_1

до відповідача: Державного підприємства «Залучанський спиртовий завод»

вул. Заводська, 2, с. Долішнє Залуччя, Снятинський район, 78363

про стягнення заборгованості в сумі 68355 грн. 60 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2. - представник, (довіреність №12-1/Д від 12.01.12 )

від позивача: ОСОБА_1. - голова фермерського господарства,

(паспорт серія - НОМЕР_1 від 17.12.97 )

від відповідача представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство ОСОБА_1 звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства «Залучанський спиртовий завод»про стягнення заборгованості в сумі 68355 грн. 60 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 219 на закупівлю сільськогосподарської продукції від 18.10.10 в частині здійснення розрахунку за отриману продукцію, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 68355 грн. 60 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.01.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.12, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 31.01.12.

31.01.12 представник відповідача в судове засідання не з»явився; через загальний відділ господарського суду Івано-Франківської області направив довідку №15 від 27.01.12 (вх.№ 734/2012 свх; а.с. 39) на підтвержнення факту отримання від ФГ ОСОБА_1 кукурудзи на загальну суму 68335 грн. 60 коп. та відзив на позов (вх.№ 735/2012 свх; а.с. 40) в якому позов Фермерського господарства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 68355 грн. 60 коп. визнає в повному обсязі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 31.01.12 не надходило.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач позов визнає в повному обсязі, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18.10.10 між Фермерським господарством ОСОБА_1 (надалі - продавець) та Державним підприємством «Залучанський спиртовий завод»(надалі - покупець) укладено договір № 219 на закупівлю сільськогосподарської продукції (далі Договір; а.с. 9,10).

Пунктом 1.1 Договору продавець зобов»язався в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві продукцію, а покупець зобов»язався прийняти та оплатити цю продукцію.

У відповідності до умов договору, позивач ФГ ОСОБА_1 поставив відповідачу - ДП «Залучанський спиртовий завод»кукурудзу заліковою вагою 56 тон 963 кг. на загальну суму 68355 грн. 60 коп.

Ціна товару визначена п. 2.1.1. договору - 1200 грн. за 1 тонну включаючи ПДВ.

Строк виконання сторонами своїх зобов»язань умовами договору не передбачений.

Позивач свої договірні зобов»язання виконав повністю. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи: накладними (а.с. 11-16), актами звірки взаєморозрахунків від 01.12.11 (а.с.19), від 16.01.12 (а.с. 23); довідкою ДП «Залучанський спиртзавод»№ 15 від 27.01.12 (а.с. 39).

Покупець прийняті на себе договірні зобов»язання не виконав, за отриману продукцію не розрахувався.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору, 03.03.11 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу вих. № 21 (а.с. 17) про погашення заборгованості в сумі 68335 грн. 60 коп. Докази направлення відповідачеві претезії наявні в матеріалах справи (а.с. 18); 02.12.11 позивачем повторно нарочно вручено відповідачу вимогу № 57 про погашення на протязі 7 днів заборгованості в сумі 68335 грн. 60 коп. Протевимоги позивача щодо сплати заборгованості залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 68335 грн. 60 коп. за отриману на підставі накладних продукцію на час прийняття рішення не сплачена, відповідачем визнається, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги визнання відповідачем боргу, підписання актів звірки взаєморозрахунків, у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 68331 грн. 60 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 629ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фермерського господарства ОСОБА_1 до Державного підприємства «Залучанський спиртовий завод»про стягнення заборгованості в сумі 68355 грн. 60 коп. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Залучанський спиртовий завод»( вул. Заводська, 2, с. Долішнє Залуччя, Снятинський район, 78363; код 00375390) на користь Фермерського господарства ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_2) 68355 (шістдесят вісім тисяч триста п»ятдесят п»ять)грн. 60 коп. заборгованості та 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять)грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повернути Фермерському господарству ОСОБА_1 з Державного бюджету зайво сплачену суму судового збору в розмірі 94 (дев»яносто чотири)грн. 50 коп., про що винести ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

Повне рішення складено 06.02.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Кавлак І. П. 06.02.12