Ухвала суду № 21280796, 17.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.01.12р.Справа № 15/5005/17407/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Орджонікідзе

до Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма", м. Мелітополь

про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 209 від 23.12.11р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 2062/юр від 21.12.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою до Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" (далі-відповідач), про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.

Ухвалою господарського суду від 22.12.11р. порушено провадження у справі, прийнято заяву до розгляду, судове засідання призначено на 03.01.12р.

Ухвалою господарського суду від 03.01.12р. судове засідання відкладено на 17.01.12р., у зв'язку з необхідністю витребувати справу постійно діючого третейського суду при Українській асоціації виробників феросплаві та іншої електрометалургійної продукції № 20-06/11-23-а, для повного та об'єктивного розгляду даної справи.

17.01.12р. у судовому засіданні повноважний представник позивача просив суд задовольнити заяву у повному обсязі. Крім того, надав для долучення до матеріалів справи пояснення на відзив відповідача.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заперечує проти заявлених вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, про що також зазначено у відзиві. Крім того, надав для долучення до матеріалів справи доповнення до відзиву наданого 03.01.2012р.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.11р. Постійно діючим третейським судом при Українській асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції (далі-третейський суд) у складі третейського судді, Мороза М.В. було прийнято рішення по справі 20-06/11-23-а, резолютивна частина якого викладена в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА», 72301, м. Мелітополь, Запорізька область, вул.Профінтерна, 15, р/р № 26008211194001 в Мелітопольській філії ПАТ «ПриватБанк», МФО 313399, код ЄДРПОУ 00217857 на користь Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", 53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул.Калініна, 11, р/р №26006057007376 в ПАТ КБ «ПриватБанк», м.Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 00190928:

- 32 520, 00 грн. штрафу за договором поставки № Т152/05 від 28.01.2010 року;

- 3 000,00 грн. сплаченого третейського збору".

Відповідно до ст.51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом України "Про третейські суди".

Дане рішення мотивоване тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання по договору № Т152/05 від 28 січня 2010р. (поставлено компресори не належної якості та комплектності), за що умовами договору передбачено стягнення штрафу з винної сторони (п. 8.2. договору поставки № Т152/05 від 28 січня 2010р., визначає, що при поставці товару неналежної якості, комплектності продавець сплачує штраф у розмірі 20% від вартості неякісної, не комплектної поставки. При цьому сплата штрафних санкцій не звільняє продавця від виконання зобов'язань за цим договором).

Таким чином, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить суд видати виконавчий документ (наказ) на виконання вищенаведеного рішення.

В свою чергу, відповідач заперечує проти задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідач посилається на ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України, яка визначає, що для окремих вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, у т.ч. скорочена. Загальне правило, визначене частиною 2 цієї ж статті, встановлює деякі випадки скороченої позовної давності в 1 (один) рік, в т.ч. і для звернення до суду у зв'язку із недоліками проданого товару (ст. 681 Цивільного кодексу України).

Однак, відповідач звертає увагу суду на те, що спеціальними нормами Господарського кодексу України, які мають перевагу в силу "спеціального правила", встановлений інший термін застосування терміну позовної давності, а саме шість місяців у відповідності до ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України, який і повинен бути застосований у цьому випадку. Пояснюється це тим, що цим законодавчим актом, який регулює господарські відносини, встановлені окремі, тобто "спеціальні" умови застосування термінів позовної давності за поставку товарів неналежної якості, про що йдеться в ч.1 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Як зазначає відповідач, сторони є суб'єктами господарювання, між якими укладено саме господарський договір поставки, мали між собою певні організаційно-господарські стосунки, а отже відносини між ними регулюються в першу чергу, статтями 1, 4, 20 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, тобто, саме Господарським кодексом України, а не Цивільним.

Відповідач також посилається на ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України, яка регламентує також і претензійну процедуру у зв'язку із недоліками проданих товарів, чітко визначає: "Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів".

Крім того, відповідач стверджує, що позивач встановив факт поставки товару неналежної якості 15.03.10 року у відповідності із актом приймання товарів за якістю, а подав першу позовну заяву до третейського суду лише у листопаді 2010 року, коли зазначений шестимісячний термін вже сплив (закінчився він 15.09.2010 року). Другу позовну заяву до третейського суду позивач подав не тільки поза межами шестимісячного терміну, а і взагалі поза межами навіть річного строку, встановленого Цивільним кодексом України, оскільки відміна першого рішення третейського суду внаслідок процесуальних порушень не є поважною причиною пропуску цього строку, зокрема, право на подання позову могло бути реалізоване відповідачем шляхом подання відповідних матеріалів позовної заяви до господарського суду тощо.

Відповідач звертає увагу суду на те, що при розгляді справи №20-06/11-23-а третейським судом, ним було письмово заявлено про застосування спеціального строку позовної давності, встановленого Господарським кодексом України. Але, всупереч нормам цивільного та господарського законодавства, третейський суд допустив порушення законодавчих приписів та фактично захистив порушені інтереси позивача способом, не передбаченим законодавством України, а саме: застосуванням штрафних санкцій до відповідача шляхом їх стягнення поза межами позовної давності за наявності клопотання сторони про її застосування.

Дослідивши матеріали даної справи, справи третейського суду №20-06/11-23-а, заслухавши представників сторін, господарський суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача слід визнати необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про третейські суди”, компетентним судом є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Частиною 1 статті 56 Закону України “Про третейські суди” передбачено, що заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Як зазначено в п. 7 ч. 6 ст. 56 Закону України “Про третейські суди”, компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України.

Згідно рішення третейського суду, останнім було встановлено наступне, 15.03.10р. комісією у складі повноважних працівників позивача та відповідача було складено Акт про прийняття продукції виробничо-технічного призначення за якістю № 4. У зазначеному Акті комісія прийшла до висновку, що поставлені відповідачем компресори в даній комплектації не можуть бути прийняті в експлуатацію. Електродвигуни, якими укомплектовані компресори повинні бути замінені на електродвигуни, відповідні по типу вказаним в специфікації до договору № Т152/05 від 28.01.2010 р. Ремені привода вентилятора повинні бути замінені на ремені, які відповідають вимогам ГОСТ 5813.

Згідно рішення третейського суду, позивач просив третейський суд поновити строк позовної давності який він, на його думку, пропустив з поважних причин, зокрема з огляду на таке.

22.09.10р. позивач звернувся до третейського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення штрафу у розмірі 35 520 грн.

26.01.11р. Постійно діючим третейським судом при Українській асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції було винесено рішення по справі №29-11/10-19, згідно якого позовні вимоги позивача були задоволені повністю.

Як зазначено в рішенні третейського суду, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011 року у справі № 5005/4164/2011, рішення Постійно діючого третейського суду при Українській асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції від 26.01.2011 року по справі №29-11/10-19 було скасовано у повному обсязі, у зв'язку з порушенням формування складу третейського суду.

Також, у рішенні третейського суду зазначено, що внаслідок подання позивачем до третейського суду позовної заяви 22.09.10р. до відповідача про стягнення штрафу у розмірі 35 520 грн. перебіг строку позовної давності (який почав перебіг з дня встановлення покупцем недоліків якості та комплектності товару - з 15.03.10р.) було перервано і він розпочав свій перебіг заново. На момент повторного звернення позивача до третейського суду з позовною заявою до відповідача з того ж предмету і з тих же підстав (воно відбулося 17.06.11р.) строк позовної давності в один рік, який розпочав свій перебіг після перерви 22.09.10р. не закінчився. Повторно позов було подано у межах позовної давності.

Крім того, у рішенні третейського суду зазначено, що третейським судом не може бути поновлений строк позовної давності у зв'язку з тим, що позивач його не пропустив.

Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи № 20-06/11-23-а, витребуваних у третейського суду, 11.03.10р. було складено Акт № 8 вхідного контролю якості продукції виробничо-технічного призначення, поставленої на ВАТ "ОГЗК", в якому зазначено перелік виявлених недоліків стосовно якості отриманого товару. Крім того, 15.03.10р. був складений Акт № 4 про приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості. Але, до суду позивач вперше звернувся лише 22.09.10 року, тобто після шестимісячного строку, всупереч ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України, разом з тим, як шестимісячний строк сплив 15.09.2010р.

Далі, позивач звернувся вдруге до Третейського суду 17.06.11р., з тих же підстав з тим же предметом та до той ж самої сторони, у зв'язку з скасуванням першого рішення від 26.01.2011 року по справі № 29-11/10-19 господарським судом Дніпропетровської області рішенням від 28.04.11р. у справі №5005/4164/2011.

Частина 1 статті 258 Цивільного кодексу України визначає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Як зазначено в п. 4 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу). Однак, спеціальними нормами Господарського кодексу України, які мають перевагу в силу "спеціального правила", встановлений інший термін для застосування позовної давності, а саме шість місяців у відповідності до ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України, який і повинен бути застосований у цьому випадку. Пояснюється це наступним, що цим законодавчим актом, який регулює господарські відносини, встановлені окремі, тобто "спеціальні" умови застосування термінів позовної давності за поставку товарів неналежної якості, про що йдеться в ч.1 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.11 року у справі № 5005/4164/2011, рішення Постійно діючого третейського суду при Українській асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції від 26.01.2011 року по справі №29-11/10-19 було скасовано у повному обсязі, тобто навіть якщо строк позовної давності у першій справі за №29-11/10-19 було поновлено, то у другій справі за №20-06/11-23-а строк позовної давності все одно треба було поновлювати, з огляду на скасування першого рішення у повному обсязі.

З вищенаведеного слідує, що третейський суд прийшов до невірних висновків про те, що третейським судом не може бути поновлений строк позовної давності, у зв'язку з тим, що позивач його не пропустив, оскільки при поданні ще першого позову, у справі № 29-11/10-19, строк позовної давності вже був пропущений, крім того рішення третейського суду по справі № 29-11/10-19 було скасоване.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновків про те, що третейський суд здійснив захист прав та охоронюваних інтересів позивача у спосіб який не передбачений законодавством України, тобто шляхом стягнення поза межами позовної давності всупереч чинному законодавству, тим самим порушивши права та охоронювані законом інтереси відповідача відхиливши клопотання останнього про застосування позовної давності.

Крім того, згідно узагальненої Практики застосування судами Закону України "Про третейські суди" Верховного суду України, якщо виконання рішення третейського суду вимагає вчинення дій або утримання від дій, які не передбачені чинним законодавством України, зачіпають закріплені законодавчо права та інтереси осіб, суперечать моральним засадам суспільства, судам слід відмовляти у видачі виконавчого документа на рішення третейського суду на підставі п. 7 ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди".

Враховуючи вищевикладене, у заяві позивача про видачу виконавчого документу (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Українській асоціації виробників феросплавів та іншої металургійної продукції від 23.09.2011р. по справі 20-06/11-23-а слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 20, 258, 269 Господарського Кодексу України, Законом України "Про третейські суди", ст.ст. 9, 258, 261, 681 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 32-34, 122 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" про видачу виконавчого документу (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Українській асоціації виробників феросплавів та іншої металургійної продукції від 23.09.2011р. по справі №20-06/11-23-а, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через господарський суд Дніпропетровської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.Е. Петренко