Рішення № 21280639, 31.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р.

Справа № 5004/2509/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Все для найсправжніх хазяїв"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

про стягнення 46 578,40 грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 представник (дов. від 09.01.2012 року)

Від відповідача: н/з.

Оскільки представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Все для найсправжніх хазяїв" (надалі ТзОВ «ТД «ВДНХ»)у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 46578,40 грн. в т.ч.: 37800грн. - основного боргу, 8778,40 грн. пені за період з 15.09.2011 року по 06.12.2011р. та судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та подав заяву №01-1 від 05.01.2012 року, в якій просить стягнути з відповідача 3 % річних. Також сторона подала суду уточнений розрахунок пені, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши у судовому засіданні подану позивачем заяву суд пришов до висновку, що вона до задоволення не підлягає, оскільки в даній заяві сторона змінила і предмет і підставу позову. Суд ухвалив залишити заяву позивача №1-1 від 05.01.2012 року без задоволення.

Відповідач повноваженого представника у судове засідання не направив, про поважні причини неявки не повідомив, письмових пояснень з приводу заявленого позову не подав, позов не оспорив, хоча належним чином був повідомленні про час і місце судового розгляду справи (ухвала суду від 10.01.2012 року про відкладення розгляд справи направлена на адресу відповідача до суду не поверталась).

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

20.07.2011 року між ТзОВ «ТД «ВДНХ»та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки №5. Згідно п. 1.1 договору постачальник (ТзОВ «ТД «ВДНХ») зобов'язується передати у власність покупцеві (підприємець ОСОБА_1) садово-паркову техніку та обладнання (товар), а покупець зобовязується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору. (а.с.11). Відповідно до п.1.2 договору ціна, кількість, асортимент зазначаються в рахунках та накладних, які являються невідємними частинами договору.

На виконання зобов'язань по даному договору по видаткових накладних №СФ-0000020, № СФ-0000021, № СФ-0000022 від 20.07.2011 року (які оформлені в день укладення договору) підприємцю поставлено товар на суму 44800,00грн. В даних накладних зазначена са3дово-паркова продукція: мінікультиватор (мотоблок) SR 1Z-118 марки Victor, мінікультиватор (мотоблок) SR 1Z-450марки Victor, мінікультиватор (мотоблок) SR 1Z-80 марки Victor, мінікультиватор (мотоблок) SR 1Z-100 марки Victor, мінікультиватор (мотоблок) SR 1Z-105 марки Victor, мінікультиватор (мотоблок) SR 1Z-750 марки Victor, мінікультиватор (мотоблок) SR 1Z-135 марки Victor, що передбачено в договорі №5. В накладних, скріплених підписами сторін та печатками, зазначено кількість, ціна і загальна вартість продукції. (а.с. 15-17). Зі слів позивача іншої поставки між сторонами не було.

Відповідач пояснень (заперечень) з приводу заявленого позову не подав суду.

Про отримання товару відповідачем по вище зазначених накладних свідчить підпис і печатка ФОП ОСОБА_1 в реквізиті видаткових накладних «отримав».

Пунктом 3.2. договору передбачено, що покупець оплачує поставлений товар на протязі 30 календарних днів з дати виписки видаткової накладної.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, сплативши 7000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача № 2600.7.0.145089.01 від 14.09.2011р. та від 30.09.2011р. (а.с. 18).Таким чином загальна сума боргу станом на 01.12.2011р. складає 37800,00 грн.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже враховуючи вищенаведене, заборгованість відповідача у сумі 37800,00грн., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (ст. 2 даного Закону).

Враховуючи вище наведене суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення пені за період з 20.08.2011 року по 06.12.2011р. підлягає до задоволення в сумі 1860,94грн., оскільки при проведенні перерахунку суми пені сторона невірно визначила періоди нарахування.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», господарський суд,-

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з відповідача Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Все для найсправжніх хазяїв" (м. Київ, вул. Борщагівська, 152, код 37023992)

39660,94грн. з них: 37800грн. основного боргу, 1860,94грн. пені та 1203,20грн. витрат за сплату судового збору.

3.В решті позовних вимог щодо стягнення 6917,46 грн. пені відмовити.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

31.01.12