Рішення № 21280522, 26.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р.

Справа № 5004/2151/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМТ-ТРАНС", м.Луцьк

про стягнення 517 660,99 грн.

Суддя Бондарєв С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №371 від 22.06.2010р.

від відповідача: н/з.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" - звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " ТМТ-ТРАНС ", в якому просить стягнути з відповідача 517 660,99 грн., в т.ч. 326 000,00 грн. - основного боргу згідно Кредитного договору №11/08-К/02 від 29.08.2008р., 2 411,51 грн. - строкових процентів за період з 01.09.2011р. по 12.09.2011р., 92 886,10 грн. - прострочених процентів за період з 01.10.2009р. по 31.08.2011р., 96 363,38 грн. - пені, в т.ч. 19 930,43 грн. - пені за простроченими процентами за період з 07.11.2008р. по 12.09.2011р. і 76 439,50 грн. - пені за простроченою сумою кредиту за період з 01.10.2008р по 12.09.2011р.

Відповідач втретє за час розгляду спору в судове засіданні не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №4301030534993), суму позову не оспорив.

Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано (на час проведення судового засідання відзив і клопотання не були подані відповідачем), справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що строк вирішення спору закінчився, відповідач без поважних причин в судове засідання не з'явився, суд приходить до висновку про розгляд спору за наявними в справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

в с т а н о в и в:

29 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством " Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Рівненської філії ВАТ АБ "Укргазбанк" (правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМТ-Транс" ЛТД було укладено кредитний договір №11/08-К/02.

Відповідно до п.1. даного договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 360 000,00 грн. на поповнення обігових коштів з 29.08.2008р. строком на 36 місяців зі сплатою 21.5% річних., при цьому за користування кредитними коштами понад термін - 26.08.2011р., процентна ставка сплачується в розмірі 22,5%.

Згідно п. 1.4.3 нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

Відповідно до п. 1.4.4 договору сторони погодили, що позичальник повинен сплачувати проценти за кредит щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Відповідно до п. 3.3.1 відповідач зобов'язався використовувати кредит за зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим договором.

Відповідно до умов даного договору позивач виконав свої зобовязання, надав відповідачу кошти в розмірі 360 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №TR5688.1.133 від 29.08.2008р..

Однак відповідач свої договірні зобовязання щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування грошовими коштами виконав частково.

Як вбачається із матеріалів справи борг відповідача згідно Кредитного договору №11/08-К/02 від 29.08.2008р. становить 326 000,00 грн., 2 411,51 грн. - строкових процентів за період з 01.09.2011р. по 12.09.2011р., 92 886,10 грн. - прострочених процентів за період з 01.10.2009р. по 31.08.2011р.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивачем було направлено відповідачу вимоги № 344/510/2010 від 18.05.2010р., №344/975/2010 від 11.10.2010р про усунення порушення договору та погашення прострочених тіла кредиту і відсотків за користування кредитними коштами.

Однак відповіді на вказану претензію відповідач у встановлений законом строк не надав, вимог, зазначених у них, не виконав.

Згідно п. 5.1 даного договору у випадку порушення позичальником зобов'язань по цьому договору банк має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань та/або розірвати цей договір при цьому позичальник зобов'язаний відшкодувати банку збитки, а також сплатити штрафні санкції, пеню та інші видатки, понесені банком за дійсним договором.

Відповідно до п. 5.3 договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом відповідач зобовязався сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до повного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони в п.5.3 договору встановили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.10 кредитного договору №11/08-К/02 сторони передбачили, що строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим договором становить 3 роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.ст. 260, 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки на час винесення судового рішення відповідач заяву про застосування строку позовної давності не надав суду, тому суд приходить до висновку, що пеня за простроченими процентами в розмірі 19 930,43 грн. за період з 07.11.2008р. по 12.09.2011р. і пеня за простроченою сумою кредиту в розмірі 76 439,50 грн. - за період з 01.10.2008р по 12.09.2011р., відповідно до умов договору, підлягає до стягнення з відповідача.

Всього слід стягнути з відповідача 517 660,99 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 5 176,61 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з нього.

Керуючись ст.ст. 258, 526, 527, 1050, 1054 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМТ-Транс", м.Луцьк, пр.Волі, 50 (код 35353569, р/р 2600695017 у АБ "Укргазбанк", МФО 320478) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м.Київ, вул.Єреванська,1 (код 23697280, МФО 320478, ІПН №236972826658)- 517 660,99 грн., в тому числі 326 000,00 грн. основного боргу по простроченому кредиту, 92 886,10 грн. прострочених процентів, 2 411,51 грн. - строкових процентів, 96 363,38 грн. пені та 5 176,61 грн. витрат по оплаті держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

26.01.12