Ухвала суду № 21280514, 30.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" січня 2012 р. Справа № 5004/995/11 за заявою публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк", м. Київ

про виключення майна із ліквідаційної маси

у справі за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників:

від заявника: не зявились

від ініціюючого кредитора: ОСОБА_1 підприємець

в судовому засіданні взяли участь: Пурій Р.П. ліквідатор

Суть спору: хвалою господарського суду Волинської області від 25.05.2011р. за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Постановою господарського суду від 23.06.2011р. фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Цією ж постановою ліквідатором підприємця ОСОБА_2 було призначено Пурія Руслана Петровича, з метою виявлення інших кредиторів банкрута зобовязано ліквідатора подати до офіційних друкованих органів оголошення про визнання підприємця ОСОБА_2 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідне оголошення було опубліковане в газеті "Урядовий курєр" №123 від 09.07.2011р.

09 серпня 2011 року до господарського суду Волинської області від публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк" надійшла заява про визнання грошових вимог даної кредитної установи до підприємця ОСОБА_2 на загальну суму 15233505,44 грн.

23 грудня 2011 року до господарського суду від ПАТ КБ "Правекс-Банк" поступила заява від 30.11.2011р. про виключення із ліквідаційної маси підприємця-банкрута певних обєктів нерухомого майна, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, належать на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_2 а також перебувають у заставі ПАТ КБ "Правекс-Банк" на підставі договору іпотеки №345-002/07Ф від 21.09.2007р.

Ухвалою господарського суду від 26.12.2011р. заяву ПАТ КБ "Правекс-Банк" було призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.01.2012р. у звязку з невиконанням заявником, кредитором, боржником та ліквідатором вимог суду (неподання витребуваних судом документів та ненаправлення в судове засідання повноважних представників) розгляд заяви ПАТ КБ "Правекс-Банк" від 30.11.2011р. про виключення із ліквідаційної маси підприємця-банкрута обєктів нерухомого майна, було відкладено, зобовязано заявника надати суду матеріали виконавчого провадження з приводу примусового виконання рішень Броварського міськрайонного суду від 14.01.2011р. у справі №2-471/2011 та від 02.08.2010р. у справі №2-2763/10, зобовязано підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати письмові пояснення по суті заяви ПАТ КБ "Правекс-Банк", зобовязано ліквідатора Пурія Р.П. надати письмові пояснення по суті заяви ПАТ КБ "Правекс-Банк", проміжний звіт про свою роботу та документи в його підтвердження, а також визнано обовязковою явку в судове засідання ліквідатора Пурія Р.П. та представника ПАТ КБ "Правекс-Банк".

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Правекс-Банк" вимоги господарського суду в частині подання витребуваних документів та направлення в судове засідання повноважного представника виконані не були.

З огляду на час подання заявником до господарського суду відповідної заяви (23.12.2011р.), прийняття останньої судом та призначення її до розгляду в судовому засіданні (ухвала суду від 26.12.2011р.), відкладення розгляду заяви (ухвала суду від 12.01.2012р.) суд вважає, що у ПАТ КБ "Правекс-Банк" існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду додаткових мотивованих письмових пояснень з приводу заяви банку, інших витребуваних судом документів, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Проаналізувавши подані заявником на обґрунтування його вимог докази, беручи до уваги, що заявник належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого повноважного представника, господарський суд вважає за можливе розглянути заяву ПАТ КБ "Правекс-Банк" по суті за відсутності представника банку-заявника, за наявними у справі матеріалами. Ініціюючий кредитор та ліквідатор підприємця-банкрута в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника заявника не заперечили.

В судовому засіданні ліквідатор підприємця ОСОБА_2 Пурій Р.П. (письмові пояснення від 30.01.2012р.) по суті заявлених ПАТ КБ "Правекс-Банк" вимог зазначив, що відповідно до п. 7 ст. 47, ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу ліквідаційної маси громадянина-підприємця, визнаного судом банкрутом, включається все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення. Що стосується вміщених до даних статей змін відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" (набрав чинності з 16.10.2011р.) щодо не включення до ліквідаційної маси майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, яке перебуває у заставі за підставами, не повязаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, ліквідатор зазначає, що вказаний Закон відповідно до Перехідних положень останнього не має зворотної дії в часі та поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, а саме з наступного дня з моменту опублікування Закону в газеті "Голос України" від 15.10.2011р. № 193. Справу ж про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 порушено судом 25.05.2011р., постанову про визнання боржника фізичної особи підприємця ОСОБА_2 банкрутом винесено 23.06.2011р., тобто до моменту набрання чинності Законом про внесення змін до Закону про банкрутство.

При цьому ліквідатор Пурій Р.П. просить суд в задоволенні заяви ПАТ КБ "Правекс-Банк" відмовити, а також зобовязати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (м. Київ, вул. Артема, 73) та відділ Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції (м. Бровари, вул. Кірова, 16) закінчити виконавчі провадження в котрих боржником виступає ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та передати всі виконавчі документи, по котрих боржником виступає ОСОБА_2, арбітражному керуючому Пурію Р.П. (АДРЕСА_2).

В письмовому поясненні від 30.01.2012р. на заяву ПАТ КБ "Правекс-Банк" про виключення майна із ліквідаційної маси підприємця-банкрута кредитор фізична особа-підприємець ОСОБА_1, а також зазначений підприємець в судовому засіданні, з приводу задоволення вимог кредитної установи заперечили, засвідчивши при цьому на тому, що зміни до Закону про банкрутство набули чинності з 16.10.2011р., тобто після їх опублікування в газеті "Голос України" від 15.10.2011р. №193, зворотної дії в часі останні не мають, а провадження судом у справі про банкрутство підприємця ОСОБА_2 було порушено ухвалою від 25.05.2011р.

Боржник підприємець ОСОБА_2 в судове засідання особисто не зявився, свого повноважного представника не направив, витребуваних судом документів та пояснень не представив хоча про день, час та місце розгляду справи в суді повідомлявся належним чином (ухвали про прийняття заяви ПАТ КБ "Правекс-Банк" до розгляду та про відкладення її розгляду направлялись на юридичну адресу боржника: АДРЕСА_1, рекомендованою кореспонденцією та були повернуті до суду без вручення адресату з підстав "за закінченням терміну зберігання" та "не проживає" конверти з відмітками поштового відділення звязку том 2 а.с. 1-6).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового звязку", а саме п. 99 даної Постанови, визначено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані поштові листи з позначкою "Судова повістка", вручаються адресату, а в разі його відсутності повнолітньому члену сімї. У разі відсутності адресата, або повнолітніх членів його сімї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Таким чином, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами звязку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" та ін., з урахуванням конкретних обставин справи, може вважатися належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

При цьому судом також було взято до уваги, що у відповідності до долучених до матеріалів справи (том 1 а.с. 17, том 2 а.с. 7-8) Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №НОМЕР_3 від 07.10.2009р., а також спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.01.2012р. №НОМЕР_2 підприємець ОСОБА_2 з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 був зареєстрований в якості субєкта підприємницької діяльності 27.12.2002р. у відповідності до рішення Броварської районної державної адміністрації, у звязку із зміною місця проживання фізичної особи-підприємця 07.10.2009р. здійснив заміну Свідоцтва про державну реєстрацію, адресою проживання підприємця є АДРЕСА_1, стан фізичної особи на стадії припинення підприємницької діяльності.

Дослідивши заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк", господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2007 року між акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк" (на даний час публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс-Банк") та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір про відкриття кредитної лінії за №345-002/07Ф у відповідності до котрого банком було відкрито ОСОБА_2 кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих потреб з лімітом кредитування 1005600 Євро на термін до 21.09.2012р. зі сплатою відсотків за весь час фактичного користування коштами в розмірі 12,49% річних.

В свою чергу ОСОБА_2 згідно зазначеної кредитної угоди зобовязувався забезпечити повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом в строк та сумах, визначених договором.

В подальшому 20.08.2008р. договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору було змінено відсоткову ставку за користування кредитом та встановлено останню в розмірі 14,5% річних.

З метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за договором №345-002/07Ф 21.09.2007р. між банком, позичальником та третьою особою ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №345-002/07Ф предметом котрого виступили житловий будинок загальною площею 894,80 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, земельна ділянка площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_3

У звязку із систематичним порушенням ОСОБА_2 умов договору кредитування ПАТ КБ "Правекс-Банк" звернулось до Броварського міськрайонного суду з позовом про звернення стягнення сум заборгованості по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування останніми на предмет іпотеки належне боржнику на праві власності нерухоме майно.

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 14.01.2011р. у справі №2-471/2011 було постановлено:

1. Позовні вимоги банку задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на житловий будинок (А-4) загальною площею 894,80 кв.м., житловою площею 382,30 кв.м. з надвірним будівлями та спорудами: колодязь, огорожа, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та земельну ділянку площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 які належать на праві приватної .власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

3. За рахунок продажу предмета іпотеки задовольнити вимоги публічного акціонерного товариства "Правекс-Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за договором про відкриття кредитної лінії №345-002/07Ф від 21 вересня 2007 року в сумі еквівалентній 1343321 Євро, що за курсом Національного Банку України на день вчинення розрахунку становить 14551630,85 грн., а також судовий збір в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн.

Посилаючись на зазначене рішення Броварського міськрайонного суду, ухвалу господарського суду Волинської області від 25.05.2011р. про порушення провадження у справі №5004/995/11 про банкрутство підприємця ОСОБА_2, введення господарським судом у звязку з цим мораторію на задоволення всіх вимог кредиторів та накладення цим судом арешту на майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, а також засвідчуючи те, що нерухоме майно (житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, земельна ділянка у АДРЕСА_3) перебуває у заставі ПАТ "Правекс-Банк" з підстав, не повязаних із здійсненням ОСОБА_2 підприємницької діяльності, а саме на підставі договору іпотеки №345-002/07Ф, ПАТ КБ "Правекс-Банк" звернулось до господарського суду із заявою про виключення майна з ліквідаційної маси підприємця-банкрута у справі про його банкрутство.

При цьому заявником здійснюються посилання на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" пунктом 1 статті 48 котрого визначено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не повязаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Розглянувши заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк", оглянувши матеріали справи, зокрема, заяву зазначеної кредитної установи про визнання її грошових вимог до боржника, заслухавши пояснення ініціюючого кредитора та ліквідатора підприємця-банкрута, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням,що ґрунтується на всебічному, повному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести те, на що вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про безпідставність викладених у заяві ПАТ КБ "Правекс-Банк" обставин та необхідність відхилення останньої.

Викладена позиція суду повязана з наступними обставинами:

Відповідно до статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) відносини, повязані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій субєктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI Закону про банкрутство.

Відтак, банкрутство фізичних осіб-підприємців регулюється статтями 47-49 Закону у системному взаємозвязку із положеннями інших статей Закону про банкрутство.

Тому, зокрема, норми ст.ст. 13, 23 Закону про банкрутство щодо заборони стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, окрім випадків, встановлених законом та скасування арештів, накладених на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника, та заборони накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута застосовуються і в процедурі банкрутства фізичних осіб-підприємців. Відтак, Закон про банкрутство містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо положень інших законодавчих актів України.

Відтак суд вважає, що положення ряду законодавчих актів України слід застосовувати в пріоритетному взаємозвязку із нормами Закону про банкрутство та із застосуванням пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" (набрав чинності 16.10.2011р.), відповідно до яких дія останнього не поширюється на кредитні договори, укладенні до набрання ним чинності.

Так, положення п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", які передбачають обовязкове зупинення виконавчого провадження, зокрема, у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах та положення п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обовязкового закінчення виконавчого провадження у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника юридичної особи, слід застосовувати і до виконавчих проваджень, відкритих щодо фізичних осіб-підприємців, в тому числі, і стосовно зобовязань боржника фізичної особи незалежно від того, чи виникли такі із підстав здійснення такою особою підприємницької діяльності чи ні.

Адже відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобовязаннями, повязаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Аналогічні норми містить і Закон про банкрутство у п. 7 ст. 47 котрого визначено, що до складу ліквідаційної маси громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, включається все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення.

Що стосується внесених до даної частини статті змін відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" щодо не включення до ліквідаційної маси майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, яке перебуває у заставі за підставами, не повязаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, то слід враховувати те, що вказаний Закон відповідно до п. 2 "Перехідних положень" останнього не має зворотної дії в часі та поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, а саме з наступного дня з моменту опублікування Закону (газета "Голос України" від 15.10.2011р. №193). Те ж саме стосується і змін, внесених до п. 1 ст. 48 Закону про банкрутство.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком обєктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та обєктів комунальної інфраструктури.

Відповідно до п. 7 ст. 47 Закону про банкрутство у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення. Вичерпний перелік майна на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення встановлено п. 1 ст. 26 Закону про банкрутство, додатком до Закону України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 вбачається, що майновий актив нерухоме майно: житловий будинок (А-4) загальною площею 894,80 кв.м., житловою площею 382,30 кв.м., з надвірними спорудами, земельну ділянку площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149 за адресою АДРЕСА_3, належний на праві власності банкруту, відтак становить ліквідаційну масу останнього.

Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобовязань банкрута та зобовязання щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обовязкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, повязаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно п. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; предявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених пунктом десятим статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком обєктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та обєктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно п. 1 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Відтак, відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, включаються ліквідатором до складу ліквідаційної маси, оцінюється та реалізується для погашення вимог кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів.

Проаналізувавши викладені обставини господарським судом було здійснено наступні висновки:

Провадження у справі №5004/995/11 про банкрутство підприємця ОСОБА_2 господарським судом Волинської області було порушено хвалою від 25.05.2011р.

Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 було визнано банкрутом і відкрито щодо останнього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора підприємця-банкрута згідно постанови господарського суду від 23.06.2011р.

Пунктом 1 статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, що діяла до 16.10.2011р., було передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

В даному випадку саме на виконання цих положень законодавчого акту ліквідатором у справі була сформована ліквідаційна маса, до котрої включено наступне нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, земельну ділянку у АДРЕСА_3.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011р., редакція котрого розпочала свою дію з 16.10.2011р., пункт 1 статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було викладено в наступній редакції: "Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не повязаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності".

В силу п.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Договір про відкриття кредитної лінії за №345-002/07Ф, а також договір іпотеки №345-002/07Ф предметом котрого виступили житловий будинок загальною площею 894,80 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, земельна ділянка площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, було укладено між акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк" (на даний час публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс-Банк") та фізичною особою ОСОБА_2 21 вересня 2007 року. Саме на зазначені договори здійснює посилання заявник у своїй заяві, обґрунтовуючи необхідність виключення майна з ліквідаційної маси підприємця-банкрута.

Вказане у заяві кредитної установи заставне майно боржника було включено ліквідатором до ліквідаційної маси відповідно до ст. 26, п. 7 ст. 47, п. 1 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 16.10.2011р.

За таких обставин суд вважає, що дії ліквідатора щодо включення заставного майна боржника до ліквідаційної маси не суперечили нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", котрі діяли станом на час формування ліквідатором ліквідаційної маси.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 5, 23, 24, 26, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 41, 43, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк" про виключення із ліквідаційної маси підприємця ОСОБА_2 обєктів нерухомого майна: житлового будинку (А-4) загальною площею 894,80 кв.м., житловою площею 382,30 кв.м., з надвірними спорудами, земельної ділянки площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, належать на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_2 а також перебувають у заставі ПАТ КБ "Правекс-Банк" на підставі договору іпотеки №345-002/07Ф від 21.09.2007р., відмовити.

2. Зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України (м. Київ, вул. Артема, 73) та відділ Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції (м. Бровари, вул. Кірова, 16) закінчити виконавчі провадження в котрих боржником виступає ОСОБА_2 (місцезнаходження: Волинська область АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та передати всі виконавчі документи по котрих боржником виступає ОСОБА_2 (місцезнаходження: Волинська область АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) арбітражному керуючому, ліквідатору Пурію Руслану Петровичу (АДРЕСА_2).

3. Примірник ухвали суду для відома направити:

- фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5;

- фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2;

- ліквідатору Пурію Р.П.;

- ПАТ КБ "Правекс-Банк";

- відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України;

- відділу Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції.

Суддя В. А. Войціховський