Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" січня 2012 р. Справа № 5019/1883/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Саврій В.А. , суддя Грязнов В.В. секретар судового засідання Турович Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Верстатник" на рішення господарського суду Рівненської області від 10.11.2011 р. у справі № 5019/1883/11
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Верстатник", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Рівненської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5
про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту в новій редакції, скасування державної реєстрації статуту
За участю представників:
позивача - ОСОБА_6.,
відповідача 1- Загребельний В.В.,
відповідача 2 - ОСОБА_7.,
відповідача 3 - не зявився,
відповідача 4 - не зявився,
відповідача 5 - не зявився,
третьої особи - не зявився,
ВСТАНОВИВ:
Чайка Любов Михайлівна звернулась до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1 ТзОВ - фірма "Верстатник", відповідача-2 ОСОБА_2, відповідача-3 ОСОБА_3, відповідача-4 ОСОБА_4, відповідача-5 виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 ОСОБА_5 про: визнання недійсними всіх рішень загальних зборів учасників ТзОВ - фірма "Верстатник", оформлених протоколом загальних зборів учасників ТзОВ - фірма "Верстатник" № 1/2011 від 22.02.2011 р.; визнання недійсним статуту ТзОВ - фірма "Верстатник" викладеного у новій редакції, затвердженій на підставі рішення загальних зборів ТзОВ - фірма "Верстатник", оформлених протоколом загальних зборів учасників ТзОВ - фірма "Верстатник" № 1/2011 від 22.02.2011 р.; скасування державної реєстрації статуту ТзОВ - фірма "Верстатник" викладеного у новій редакції, затвердженого на підставі рішення загальних зборів ТзОВ - фірма "Верстатник", оформленого протоколом загальних зборів учасників ТзОВ - фірма "Верстатник" № 1/2011 від 22.02.2011 р., що була проведена державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради Кучерук Оксаною Євгенівною 15 березня 2011 року номер запису 16081050005000666.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.11.2011 року (суддя Крейбух О.Г.) позов задоволено частково. Визнано недійсними всі рішення загальних зборів учасників ТзОВ - фірма "Верстатник", оформлених протоколом загальних зборів учасників ТзОВ - фірма "Верстатник" № 1/2011 від 22.02.2011 р.. Визнано недійсним статут ТзОВ - фірма "Верстатник", викладений у новій редакції, затвердженій на підставі рішення загальних зборів ТзОВ - фірма "Верстатник", оформлених протоколом загальних зборів учасників ТзОВ - фірма "Верстатник" № 1/2011 від 22.02.2011 р. Скасовано державну реєстрацію статуту ТзОВ - фірма "Верстатник", викладеного у новій редакції, затвердженого на підставі рішення загальних зборів ТзОВ - фірма "Верстатник", оформленого протоколом загальних зборів учасників ТзОВ - фірма "Верстатник" № 1/2011 від 22.02.2011 р., що була проведена державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради Кучерук Оксаною Євгенівною 15 березня 2011 року, номер запису 16081050005000666. В позові до відповідача - 2 ОСОБА_2, відповідача - 3 ОСОБА_3, відповідача - 4 ОСОБА_4 - відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд послався на положення п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", згідно якого безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у звязку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"). Судом встановлено, що на загальних зборах ТзОВ - фірма "Верстатник" були присутні учасники, які в сукупності володіють 60 % голосів, а тому з урахуванням вимог ст.60 Закону України "Про господарські товариства" суд дійшов висновку, що загальні збори ТзОВ - фірма "Верстатник" 22.02.2011р. не були повноважними. Підставою вказаного висновку суду послужило те, що при визначенні правомочності загальних зборів товариства частка померлого учасника (20 % голосів) має враховуватися, але присутня на загальних зборах 22.02.2011р. його спадкоємиця померлого не стала автоматично учасником товариства, а виразила своє бажання на отримання частки вартості майна, що є наслідком виходу з товариства. Відтак, така особа була присутня на зборах 22.02.2011р. без права голосу і її участь не може враховуватися при підрахунку голосів учасників для визначення правомочності загальних зборів ТзОВ-фірма "Верстатник".
Відповідач -1 з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_5, як спадкоємиця померлого учасника товариства, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, автоматично набула прав учасника товариства, в тому числі право на участь 22.02.2011 року у загальних зборах й не потребувала окремої згоди інших учасників на отримання прав та обовязків учасника; судом не враховано, що лише 22.02.2011 року ОСОБА_5 на загальних зборах оголосила про свій намір відмовитись від прав учасника товариства; судом не взято до уваги правову позицію ВГСУ, викладену в п. 2.6. рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007 року № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", згідно якої, у визначенні правомочності загальних зборів учасників у суду відсутні підстави не враховувати частку померлого учасника. Отже, апелянт вважає, що частка померлого учасника ОСОБА_9. мала враховуватись в будь-якому разі при визначенні кворуму загальних зборів, а тому загальна кількість голосів при визначенні кворуму загальних зборів 22.02.2011 року складала 80%.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В. суддя Савченко Г.І.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Згідно розпорядження голови суду від 23.01.2012 року, у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді Савченка Г.І. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі № 5019/1883/11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В., суддя Саврій В.А.
Враховуючи викладене, справа № 5019/1883/11 розглянута у складі колегії суддів: головуючий суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В., суддя Саврій В.А.
Відповідачі ОСОБА_8., ОСОБА_2. та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 подали до апеляційного суду письмові заяви, в яких вказали, що підтримують апеляційну скаргу відповідача-1 в повному обсязі з викладених в ній підстав.
Окрім того, третя особа ОСОБА_5 подала до апеляційного суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому вказала, що 22.02.2011 року при проведенні загальних зборів учасників ТзОВ-фірми "Верстатник" зареєструвалася для участі як учасник, який володіє 20% статутного капіталу товариства саме на підставі правовстановлюючих документів та саме під час участі у зазначених загальних зборах, вона подала та оголосила свою заяву про припинення участі у товариств.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргубез задоволення. Вказує, що ОСОБА_5 не бажала вступити до складу учасників товариства й остання не могла брати участь з правом голосу у загальних зборах учасників, а її участь чи відсутність не повинні впливати на правомочність загальних зборів. Окрім того, розгляд судом загальної юрисдикції позову ОСОБА_5 до товариства, за наслідками якого судом підтверджено факт відмови ОСОБА_5 від вступу до товариства є підтвердженням відсутності у неї корпоративних прав. Отже, вважає, що загальні збори не були повноважними, оскільки на них були присутні учасники, що володіють лише 60 % голосів.
Представник позивача, представник відповідача-1 та відповідача-2 підтримали свої доводи та заперечення, що викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї. Інші учасники своїм процесуальним правом на забезпечення участі представників під час розгляду апеляційної скарги не скористались, хоча були належним чином повідомлені про місце та час судового засідання.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Рівненської області від 10.11.2011 року - частковому скасуванню, виходячи з наступного.
Як слідує із змісту ст. 84 ГПК України, рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Судом першої інстанції при винесенні вказаного рішення указаних вимог в повній мірі дотримано не було.
Апеляційним судом встановлено, що 22 лютого 2011 року відбулися загальні збори учасників ТзОВ - фірма "Верстатник" з наступним порядком денним: 1. Про відкриття загальних зборів учасників та визнання їх правомочними приймати рішення. Про обрання голови та секретаря зборів. 2. Про виключення померлого ОСОБА_9. зі складу учасників та власників ТзОВ - фірма "Верстатник". 3. Про розмір статутного фонду товариства. 4. Про внесення змін і доповнень до Статуту ТзОВ - фірма "Верстатник". 5. Про розрахунки із спадкоємицею ОСОБА_5.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", про що зазначено в п. 18 ч. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".
Як слідує зі змісту реєстру учасників, які були присутні та зареєструвалися на загальних зборах, для участі у загальних зборах товариства 22.02.2011р. були зареєстровані: ОСОБА_5, спадкоємиця померлого ОСОБА_9., 20 % голосів; ОСОБА_2., 20 % голосів, ОСОБА_8., 20 % голосів; ОСОБА_8., як повноважний представник ОСОБА_10., 20 % голосів. ОСОБА_1., яка володіє 20 % голосів на вказаних зборах була відсутня (а.с.21), хоча судом першої інстанції з посиланням на положення ст.61 Закону України "Про господарські товариства", п.4.4 статуту ТзОВ - фірма "Верстатник" на підставі копій повідомлення від 11.01.2011р., витягу із журналу вихідної кореспонденції ТзОВ - фірма "Верстатник" та поштового повідомлення про вручення від 17.02.2011р. вірно зроблено висновок про те, що вказаний учасник товариства була належним чином повідомлена про проведення загальних зборів 22.02.2011р. (а.с.107, 169-171, 62).
Відповідно до актового запису про смерть №2045 від 28.11.2005 року, судом встановлено, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.102).
24 вересня 2008 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого остання успадкувала належну на день смерті ОСОБА_9 частку у майні ТзОВ-фірма "Верстатник", що становить 211662 грн. (а.с.103).
13 березня 2009 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкове майно, належне на день смерті ОСОБА_9, складається з частки в статутному капіталі товариства, яка складає 200,00 грн., що становить 20 % статутного капіталу товариства. (а.с.104).
Відповідно до ч. 5 ст.147 ЦК України, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.
За змістом п. 4.7 статуту ТзОВ - фірма "Верстатник", у звязку із смертю громадянина, учасника товариства, до його спадкоємців автоматично переходить частка у статутному фонді товариства і вони мають переважне право вступити у товариство на праві учасників (а.с.96).
Згідно зі ст.55 Закону України "Про господарські товариства", при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у звязку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.
Згідно з п. 3.2.4 рекомендацій ВГСУ №04-5/14 від 28.12.2007 року "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" (далі в постанові рекомендації ВГСУ), якщо статутом перехід частки у статутному капіталі до спадкоємців або правонаступників не обмежений необхідністю одержання згоди інших учасників товариства, частка учасника товариства переходить до його спадкоємців або правонаступників на підставі документів, що посвідчують право на спадщину або правонаступництво.
Отже, суд першої інстанції на підставі аналізу положень наведених нормативних актів та статуту відповідача-1, належним чином обґрунтувавши своє рішення дійшов вірного висновку про автоматичний перехід до ОСОБА_9, як до спадкоємця права на частку у статутному капіталі товариства. При цьому вірно зазначив, що спадкоємець має право вступити до товариства або отримати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, про що (вираження своєї волі) спадкоємець повинен повідомити товариство.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК, статтями 55, 69 Закону України від 19 вересня 1991 року N 1576-XII "Про господарські товариства" і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.
Особа стає носієм корпоративних прав з моменту вступу до господарського товариства (п.п..1.10, 2.2.2 рекомендацій ВГСУ ).
Згідно з положеннями статті 83 Господарського кодексу України зміни до статуту товариства, пов'язані зі зміною складу учасників цього товариства, набирають чинності з дня внесення цих змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Отже, при спадкуванні частки учасника господарського товариства, спадкоємець автоматично не стає учасником такого товариства й не набуває корпоративних прав, оскільки для цього необхідне окрім волевиявлення самого спадкоємця, ще й відповідне рішення зборів учасників про внесення змін до статуту та державна реєстрація таких змін.
Судом першої інстанції було вірно встановлено відсутність волевиявлення спадкоємця померлого учасника товариства на вступ до товариства.
Відповідно до ст.60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
В силу ст.58 вказаного Закону, учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.
Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними (п.25 постанови пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13).
13 грудня 2010 року Рівненським міським судом прийнято рішення у справі № 2-14063/10, яким задоволено позов ОСОБА_5 до ТзОВ-фірма "Верстатник", а саме: стягнуто з ТзОВ-фірма "Верстатник" на користь спадкоємиці ОСОБА_5 вартість частини майна, яка пропорційна частці померлого спадкодавця ОСОБА_9. у статутному капіталі ТзОВ - фірма "Верстатник" в розмірі 211662,00 грн.; виключено ОСОБА_9., який помер 27.11.2005 року зі складу учасників та власників ТзОВ - фірма "Верстатник", шляхом зобовязання ТзОВ - фірма "Верстатник" внести зміни до державної реєстрації в статут товариства (а.с.115-116).
Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", п. 4.2. статуту товариства в редакції чинній на момент проведення оскаржуваних зборів учасників, вирішення питання про виключення учасника товариства віднесено до виключної компетенції зборів учасників.
Отже, наявність вказаного рішення Рівненського міського суду без його фактичного виконання шляхом прийняття зборами учасників відповідного рішення не впливає на виникнення чи припинення правовідносин спадкоємця померлого учасника з товариством.
Не вдаючись в оцінку правомірності вказаного судового рішення, колегія суддів на підставі ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України вважає, що товариство, було зобовязане внести зміни до свого статуту в частині виключення померлого учасника та перерозподілу його частки, а також було зобовязане провести державну реєстрацію таких змін у статуті, що можливе лише внаслідок проведення загальних зборів його учасників.
Згідно з п.2.6 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" (далі в постанові рекомендації ВГСУ), у разі смерті фізичної особи - учасника товариства з обмеженою відповідальністю розміри статутного капіталу товариства та часток його учасників не змінюються. Тому у визначенні правомочності загальних зборів учасників у суду відсутні підстави не враховувати частку померлого учасника.
Така правова позиція Вищого господарського суду України покликана в першу чергу на забезпечення реалізації та захист корпоративних прав учасників товариства, в тому числі від недобросовісних дій інших його учасників. В іншому разі, неврахування частки померлого учасника при визначенні правомочності загальних зборів могло б призвести до неможливості скликання та проведення загальних зборів через відсутність кворуму, що фактично перешкоджало б забезпеченню діяльності товариства та реалізації корпоративних прав тих учасників, які зявились для участі у загальних зборах.
Обґрунтовуючи підстави для задоволення позову, суд першої інстанції послався на п. 3.2.4 рекомендацій ВГСУ.
Так, за змістом п. 3.2.4. рекомендацій ВГСУ, відповідно до ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" спадкоємці або правонаступники набувають прав учасника товариства після вступу до товариства. При цьому, як слідує з положень даної статті, прийняття чи відмова у прийнятті спадкоємця або правонаступника до складу товариства надається рішенням товариства в особі його вищого органу управління - загальних зборів учасників. У звязку з цим господарським судам необхідно враховувати, що голоси, які припадають на частку померлого або реорганізованого учасника, не беруть участі у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства.
Така правова позиція ВГСУ стосується врегулювання спорів щодо визначення правомочності загальних зборів ТОВ лише в частині прийняття рішення про вступ спадкоємця до товариства й не суперечить наведеному вище положенню п. 2.6. цих же рекомендацій ВГСУ, оскільки стосується дещо відмінних від спірних у даній справі правовідносин.
Як встановлено колегією суддів, спірні рішення загальних зборів учасників ТОВ - фірма "Верстатник" не стосувались питання вступу до товариства ОСОБА_5, як спадкоємиці померлого учасника ОСОБА_9., й як вірно встановлено судом першої інстанції та зазначеним вище рішенням Рівненського міського суду ОСОБА_5 звернулась до товариства із заявою про відмову від вступу до складу учасників товариства.
Вірно вказавши на необхідність врахування частки померлого ОСОБА_9. (20%) при визначенні правомочності загальних зборів, суд помилково поставив такий висновок в залежність від волевиявлення на участь у товаристві правонаступника (спадкоємця) померлого учасника, яка була присутня на таких зборах.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що на загальних зборах ТзОВ-фірма "Верстатник" був відсутній кворум у звязку з наявністю лише 60 % голосів.
Окрім того, суд першої інстанції всупереч положенню ст. 84 ГПК України в оскаржуваному рішенні не дав оцінки та висновку щодо іншої наведеної в позовній заяві підстави для визнання недійсними всіх рішень загальних зборів відповідача від 22.02.2011 року, у звязку з чим апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
30.12.2009 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15 грудня 2009 року N 1759-VI, нормами якого внесено зміни, зокрема, до статті 52 Закону України "Про господарські товариства", а саме, у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, діючій на момент створення. Така ж редакція ч. 1 ст. 52 вказаного Закону була чинною на момент проведення спірних загальних зборів учасників товариства.
Відповідно до п "а" ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів віднесено до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю.
Таке ж положення міститься в п. 4.2. статуту товариства, який відносить такі повноваження до виключної компетенції зборів учасників.
Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства (ч. 6 ст. 144 ЦК України). Аналогічна норма міститься і в ст. 16 Закону України "Про господарські товариства".
Отже, помилковим є вказівка позивачем на необхідність залишення без змін розмірів часток учасників при внесенні додаткових вкладів, як на підставу для визнання недійсними спірних рішень зборів учасників, оскільки ні статті 16, 59 Закону України "Про господарські товариства", ні ст. 144 ЦК України, якими позивач обгрунтовує підстави позову не містять відповідної норми.
Колегія суддів апеляційного господарського суду також не приймає до уваги твердження позивача про порушення її прав, повязаних з управлінням товариством, розподілом прибутку та отриманням його частки (дивідендів) внаслідок того, що за результатом прийнятих рішень розмір належної їй частки залишився незмінним, а частки інших учасників збільшились.
При цьому апеляційний господарський суд враховує, що з моменту повідомлення про порядок денний загальних зборів, не зявившись на збори учасників, ОСОБА_1., не вчинила жодних дій про повідомлення у будь-який спосіб товариства про своє волевиявлення щодо внесення додаткового вкладу.
На сьогодні діюче законодавство не містить спеціальних норм, які регулюють порядок зміни частки учасників товариства з обмеженою відповідальністю в статутному фонді і норм, які б забороняли проводити відповідні зміни.
Отже, враховуючи також зазначені законодавчі зміни, а саме те, що мінімальний розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю був повязаний з динамічною величиною (розмір мінімальної заробітної плати), що могло призвести до зменшення статутного капіталу нижче визначеного законом розміру, а також те, що питання про встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів віднесено до виключної компетенції загальних зборів товариства, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання такого рішення недійсним, оскільки, реалізовуючи своє право збільшувати розмір статутного капіталу, за встановлених апеляційним господарським судом обставин, таке рішення товариства не призвело до порушення будь-яких прав позивача.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в позові до учасників товариства ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_10. з підстав не наділення їх правосубєктністю щодо здійснення повноважень від імені товариства. Суд вірно зазначив у своєму рішенні, що безпосереднє управління товариством здійснюють його органи, які й представляють його у відносинах з третіми особами, тому відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів є товариство, а не його учасники.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини, що мають значення для справи, дійшов висновків, яким ці обставини не відповідають, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для часткового скасування прийнятого у справі рішення та винесення нового рішення про відмову в позові.
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101, ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Верстатник" задоволити.
Рішення господарського суду Рівненської області від 10.11.2011 р. у справі № 5019/1883/11 в частині визнання недійсними всіх рішень загальних зборів учасників ТзОВ-фірма "Верстатник", оформлених протоколом загальних зборів учасників ТзОВ-фірма "Верстатник" № 1/2011 від 22.02.2011 р., а також визнання недійсним статуту ТзОВ-фірма "Верстатник", викладений у новій редакції, затвердженій на підставі рішення загальних зборів ТзОВ-фірма "Верстатник", оформлених протоколом загальних зборів учасників ТзОВ-фірма "Верстатник" № 1/2011 від 22.02.2011 р. та скасування державної реєстрації статуту ТзОВ-фірма "Верстатник", викладеного у новій редакції, затвердженого на підставі рішення загальних зборів ТзОВ-фірма "Верстатник", оформлених протоколом загальних зборів учасників ТзОВ-фірма "Верстатник" № 1/2011 від 22.02.2011 р., що була проведена державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради Кучерук Оксаною Євгенівною 15 березня 2011 року, номер запису 16081050005000666 - скасувати та в цій частині прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Верстатник" (вул. Будівельників, 12, м. Рівне, ідентифікаційний код 13983286) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 470,50 грн.
Доручити господарському суду Рівненської області видати судовий наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Грязнов В.В.
01-12/1046/12 1046/12
Судове рішення № 21276352, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 23.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5019/1883/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: