Постанова № 21276319, 31.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р.Справа № 5016/3454/2011(4/148)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду № 79 від 27.01.12 р. суддю Мацюру П.Ф. замінено на суддю Колоколова С.І.)

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача:

-ОСОБА_1., довіреність № 15 від 08.06.11 р.;

-ОСОБА_2., довіреність № 22 від 10.11.11 р.;

-ОСОБА_3, довіреність б/н від 13.07.11 р.

від відповідача: ОСОБА_4., довіреність № 01/33-6 від 30.12.11 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 12.12.2011 р.

по справі № 5016/3454/2011(4/148)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Визит Альянс”

до публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго”

про визнання недійсним рішення комісії

В С Т А Н О В И В:

12.10.11 р. ТОВ „Визит Альянс” звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ПАТ „Миколаївобленерго” про визнання недійсним рішення комісії філії ПАТ “Миколаївобленерго”, викладене в протоколі № 9 від 28.09.2011р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.12.11 р. (суддя Дубова Т.М.) позов ТОВ „Визит Альянс” задоволено, визнано недійсним рішення комісії філії ПАТ “Миколаївобленерго” Очаківського району, викладене в протоколі № 9 від 28.09.2011р.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач не порушував п. 7.6 Правил користування електричної енергії (далі по тексту Правила КЕЕ), а саме - не здійснював самовільного підключення струмоприймачів. Акт про порушення № С1111 від 05.09.2011р. складений неправомірно та є неналежним доказом порушення позивачем п. 7.6 Правил КЕЕ, а тому не повинен був розглядатися на засіданні комісії та не може бути підставою для прийняття комісією рішення, викладеного в протоколі № 9 від 28.09.2011р. Протокол № 9 від 28.09.2011р. складений з перевищенням повноважень комісії та з порушенням норм чинного законодавства, оскільки надання рекомендацій та/ або конкретних вимог споживачеві не входить до функцій комісії з розгляду актів про порушення. Крім того, зазначена рекомендація має невизначений характер.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ „Миколаївобленерго” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржене рішення прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що місцевий господарський суд дійшов неправомірного висновку про перевищення комісією ПАТ „Миколаївобленерго” повноважень, передбачених п.6.42 Правил КЕЕ, оскільки вказаний пункт Правил і Правила в цілому не містять прямої заборони постачальнику електричної енергії надавати споживачеві рекомендації, що стосуються його електроустановок у тих випадках, коли порушення зафіксоване в акті, не передбачає визначення обсягу та вартості недоврахованої електроенергії.

Не має чіткого визначення повноважень комісії по розгляду актів про порушення Правил КЕЕ і в законі України „Про електроенергетику”.

Крім того, ПАТ „Миколаївобленерго” зазначає на те, що в оскарженому рішенні комісії, надані позивачеві рекомендації, за своїм змістом не спрямовані на покладення на позивача будь-яких обовязків, отже рішення комісії не порушує прав позивача, а відповідно із цим відсутні підстави для задоволення позову.

Скаржник також вважає, що позивач неправильно обрав спосіб захисту своїх прав, оскільки рішення комісії не є актом ненормативного характеру в розумінні ч.2 ст.20 ГК України і не може визнаватися недійсним.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

14 липня 2006р. між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії за №42/310 з додатками до нього, згідно якого позивач повинен був відпускати електроенергію на обєкт споживання, а саме: оздоровчий комплекс „Жемчужина”, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, вул. Приморська 68/1, а відповідач виконувати оплату спожитої електроенергії щомісячно.

При цьому, сторони зобовязались керуватись чинним законодавством, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. зі змінами (надалі ПКЕЕ).

5 вересня 2011р. представниками відповідача було здійснено обстеження потужності струмоприймачів позивача. За результатами перевірки складено акт про порушення №С1111, в якому зазначено, що позивач порушив п. 7.6 ПКЕЕ, а саме виконав самовільне підключення струмоприймачів та збільшив величину приєднаної потужності, перелік струмоприймачів визначено у додатку № 1 до акту.

Позивач з актом не погодився і надав свої зауваження (а.с.35), згідно яких він не здійснював самовільне підключення струмоприймачів та не перевищував величину приєднаної потужності понад величину, яка встановлена договором.

В той же день на підставі акту про порушення № С1111та в звязку з порушенням відповідачем п. 7.6 Правил КЕЕ, було повністю припинено електропостачання на обєкт відповідача - ОК „Жемчужина”, про що складений відповідний акт про припинення електропостачання від 05.09.2011р., з чим позивач теж не погодився та зробив відповідний запис в акті.

28.09.2011р. відбулось засідання комісії відповідача, яка на підставі акту про порушення №С1111, прийняла рішення, викладене в протоколі № 9, яким визначила не здійснювати нарахування необлікованої електричної енергії та збитків, оскільки Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562 (із змінами та доповненнями у редакції постанови НКРЕ від 08.02.2007р. № 154) (далі-Методика), не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил КЕЕ не передбачено проведення нарахувань у разі виявлення порушення Правил КЕЕ, зафіксованого в акті, таким чином нарахування по акту №С1111 не проводити. Крім того, комісією рекомендовано позивачу привести електроустановку у відповідність до вимог діючого договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергія) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобовязань до субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобовязання, що використовуються самими сторонами зобовязання в односторонньому порядку. До субєкта, який порушив господарське зобовязання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобовязань стороною, яка порушила зобовязання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

За приписами частини другої статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України.

Згідно з частиною другою статті 237 ГК України, порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Водночас право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 Правил КЕЕ (постанова Вищого господарського суду України від 30.05.2011 № 5002-26/6135-2010).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 2-28/2397-2010.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що позивач правомірно звернувся із даним позовом і правильно обрав спосіб захисту своїх прав.

Як вбачається із змісту рішення комісії філії ПАТ „Миколаївобленерго”, викладене в протоколі № 9 від 28.09.2011р., вказане рішення не містить будь-яких обовязків щодо позивача, а носить лише рекомендаційний характер, отже не може порушувати права позивача.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач фактично не погоджується із тим порушенням Правил КЕЕ, яке вказано в акті про порушення Правил КЕЕ від 05.09.11 р. і яке стало підставою для припинення відповідачем електропостачання на обєкти позивача. Однак, в цьому випадку позивач не був позбавлений права звернутися із позовом до відповідача про поновлення електропостачання і стягнення збитків внаслідок цього відключення. У даній же справі предметом позову є оскарження рішення комісії відповідача, яким надані рекомендації позивачу привести електроустановку у відповідність до вимог діючого договору про постачання електричної енергії.

Відповідно із ч.1 ст.15 ЦК України захисту підлягає право у разі його порушення, невизнання, або оспорювання.

Враховуючи те, що оскаржене рішення комісії відповідача не порушує прав і інтересів позивача, судова колегія вважає за необхідне у позові відмовити.

За таких обставин апеляційна скарга ПАТ „Миколаївобленерго” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Миколаївської області від 12.12.11 р. скасуванню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати скаржника по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго” задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 12.12.11 р. скасувати, у позові товариства з обмеженою відповідальністю „Визит Альянс” відмовити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Визит Альянс” (54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 14, ідентифікаційний код 30680882) на користь публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, р/р 260003001362 в МОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 326461, код ЄДРПОУ 23399393) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 470 грн. 50 коп.

3.Видачу наказу доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 02.02.12 р.

Головуючий суддяМ.С. Петров

СуддяГ.П. Разюк

СуддяС.І. Колоколов