Постанова № 21276317, 31.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р.Справа № 5024/2040/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

(Склад суду змінено розпорядженням голови суду № 79 від 27.01.12 р. суддю Мацюру П.Ф. у складі судової колегії замінено на суддю Колоколова С.І.)

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Лянна О.А., посвідчення № 184 від 21.10.10 р.

від позивача, відповідачів та 3-ої особи: не зявились, про день, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства „Херсонський бавовняний комбінат” та заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України по Херсонській області

на рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2011 р.

по справі № 5024/2040/2011

за позовом приватного підприємця ОСОБА_2

до відповідачів:

-регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (далі за текстом - РВ ФДМУ по Херсонській області);

-відкритого акціонерного товариства „Херсонський бавовняний комбінат” (далі за текстом - ВАТ „ХБК”)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Головного управління державної казначейської служби України у Херсонській області

про стягнення 60586,11 грн.

В С Т А Н О В И В:

18.10.11 р. ФОП ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з РВ ФДМУ по Херсонській області (відповідача-1) 42066,72 грн., ВАТ „ХБК” (відповідача-2) 18519,39 грн. безпідставно набутих грошових коштів, оскільки ФОП ОСОБА_2 з причин, які не залежать від неї, не користувалася орендованим нею приміщенням, так як РВ ФДМУ по Херсонській області фактично не передавало орендоване приміщення, яке в подальшому виявилося непридатним для цільового використання, а частина приміщень були зайняті фізичною особою ОСОБА_3

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.12.11 р. (суддя Ємленінова З.І.) позов ФОП ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі, з РВ ФДМУ по Херсонській області стягнуто 42066,72 грн., з ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” 18519,39 грн., а також судові витрати з кожного відповідача.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що на момент передачі орендованого майна воно не було придатне для використання за цільовим призначенням в якості офісу, оскільки його технічний стан та площа не відповідали умовам договору, а частина приміщень була зайнята фізичною особою ОСОБА_3, тому позивач з причин, які не залежать від неї, не могла користуватися орендованим приміщенням. Вказані обставини відповідно із ч.6 ст. 762 ЦК України є підставою для звільнення позивача від обовязку внесення плати за весь час протягом якого не використовував майно, і стягнення внесених платежів за цей період з відповідачів.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ВАТ „ХБК” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2, оскільки вказане рішення суду прийнято із порушенням норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначає, що суд 1 інстанції при прийнятті оскарженого рішення не врахував той факт, що відповідно із актом приймання-передачі державного майна від 03.11.08 р. стан і склад обєкта відповідав незалежній оцінці та умовам договору оренди, ФОП ОСОБА_2 підписала вказаний акт без будь-яких зауважень щодо стану та придатності обєкту для використання за цільовим призначенням. Таким чином, відповідно до п.3 ст.767 ЦК України позивач повинна була перевірити справність переданого їй в оренду приміщення, а прийнявши його без перевірки, вказане приміщення вважається таким, що передано в належному стані.

Скаржник також звертає увагу на те, що позивач відповідно із ст. 784 ЦК України якщо б орендоване приміщення було передано у стані, яке не відповідає умовам договору, то він звернувся би із позовом про розірвання договору оренди, однак, ФОП ОСОБА_2 з відповідним позовом до суду не зверталася.

На думку скаржника висновок господарського суду 1 інстанції про те, що на час передачі орендованого приміщення частина цього приміщення була зайнята фізичної особою Сейдаліевою і позивач не могла його використовувати є безпідставним, оскільки акт про знаходження в орендованому приміщенні речей невідомої особи датований 14.01.09 р., а орендоване приміщення передано 03.11.08 р., тобто перешкоди у користуванні приміщенням відбувалися після отримання позивачем цього приміщення у користування і вимоги про усунення перешкод у користуванні повинні предявлятися до фізичної особи, яка чинить ці перешкоди.

З рішенням господарського суду Хе6рсонської області від 16.12.11 р. не погодився також і заступник прокурора Херсонської області (далі по тексту Прокурор) та звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2, оскільки вказане рішення суду прийнято із порушенням норм процесуального та матеріального права.

Прокурор в апеляційній скарзі навів аналогічні доводи що й ВАТ „ХБК”, які, на його думку, є підставою для скасування оскарженого рішення суду.

Прокурор також зазначає на те, що рішенням господарського суду Херсонської області від 14.05.09 р. по справі № 4/93 за позовом ФОП ОСОБА_2 до РВ ФДМУ в Херсонській області, за участю 3 особи ВАТ „ХБК” про зобовязання вчинити певні дії та стягнення збитків встановлено факт передачі ФОП ОСОБА_2 орендованого приміщення в належному стані, а також те, що відділення не є тією особою, яка здійснила протиправний вплив на обєкт оренди та позбавило позивача права користування орендованими приміщеннями.

Крім того, рішенням господарського суду Херсонської області від 01.06.10 р. по справі № 7/138-09 також встановлено факт використання ФОП ОСОБА_2 орендованих приміщень та внесення орендної плати. Вказані факти, відповідно із ст. 35 ГПК України, не потребують доведення знову і повинні бути враховані при розгляді апеляційних скарг.

Прокурор також звертає увагу суду на те, що умовами договору оренди (п.5.7) був передбачений обовязок орендаря здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна, тобто погодження позивача з цими умовами свідчить про те, що останній знав в якому стані знаходиться надане йому в оренду приміщення і повинен був його відремонтувати та користуватися. До того ж з врахуванням стану орендованих приміщень і визначався розмір орендної плати.

ФОП ОСОБА_2 відзив на апеляційні скарги не надала, в судове засідання не зявилась, до Одеського апеляційного господарського суду надійшла телеграма від її представника з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги у звязку із його участю в іншому судовому засіданні, докази чого будуть надані в наступне засідання апеляційного суду.

Разом з тим, судова колегія не приймає вказану телеграму в якості документа, який засвідчує зазначений в ній факт з огляду на наступне.

Відповідно до п. 346 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. N 720 (із змінами), оператор, підприємство поштового звязку можуть засвідчити будь-який факт, про який повідомляється в телеграмі, підпис відправника або доручення, яке пересилається телеграмою, для цього відправник повинен предявити офіційну довідку або посвідчення, де засвідчується факт, про який повідомляється в телеграмі. Довідки і посвідчення можуть бути видані підприємствами, установами, організаціями із зазначенням дати видачі і повинні бути скріплені їх печаткою. Перед адресою в такій телеграмі ставиться позначка „засвідчена”.

Як вбачається зі змісту телеграми, в ній відсутня позначка „засвідчена”, а тому і відсутні підстави для того, щоб вважати вказану телеграму документом, який засвідчує факт необхідності перебування представника ФОП ОСОБА_2 в іншому судовому засіданні, тобто позивач без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника, оскільки наявних матеріалів достатньо для розгляду апеляційних скарг.

Посилання представника позивача на те, що він надасть докази перебування у іншому суді в наступному судовому засіданні Одеського апеляційного господарського суду, до уваги не приймаються, оскільки, як вбачається із змісту п. 346 вищезазначених Правил, він міг це зробити при відправленні телеграми. Крім того, його клопотання повинно бути розглянуто в судовому засіданні від 31.01.12 р., про відкладення якого він просив.

ВАТ „ХБК” в судове засідання не зявився, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв, про причини неявки у судове засідання не повідомив, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Від РВ ФДМУ по Херсонській області в судове засідання зявилась ОСОБА_4 (посвідчення № 3/2011 від 04.04.11 р.), однак участі в судовому засіданні не приймала, оскільки не надала належним чином оформленої довіреності на представництво інтересів РВ ФДМУ по Херсонській області).

3-тя особа в судове засідання не зявилась, однак направила до Одеського апеляційного господарського суду клопотання про проведення процесуальної заміни 3-ої особи по справі Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області на його правонаступника Головного управління державної казначейської служби України у Херсонській області, а також розгляд апеляційних скарг без участі уповноваженого представника 3-ої особи.

За результатами розгляду вказаного клопотання, колегія суддів вирішила його задовольнити та замінити 3-тю особу Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області на його правонаступника Головного управління державної казначейської служби України у Херсонській області, а також розглянути апеляційну скаргу за відсутністю його уповноваженого представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

03.11.08 року між РВ ФДМУ по Херсонській області (відповідач-1) і ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди державного майна № 592-28-065. Згідно з зазначеним договором відповідач-1, як орендодавець зобовязався передати в користування позивача, як орендаря, на правах оренди державне майно нежитлові приміщення першого поверху будівлі гуртожитку загальною площею 64,8кв.м., що не увійшли до Статутного фонду, але перебувають на балансі ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат” (відповідач-2) та розташовані за адресою АДРЕСА_1. Майно передається в оренду з метою розміщення офісного приміщення.

Пунктом 2.1 договору оренди сторони зазначили, що орендар вступає в строкове платне користування майном в термін зазначений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі. При цьому стан майна на момент укладення договору відповідно до пункту 1.3 договору від 03.11.08 р. визначається в акті приймання-передачі.

Сторонами також узгоджено розмір та порядок перерахування орендної плати згідно з пунктами 3.1 3.10 договору оренди.

Крім того, пунктами 7.1, 7.2 договору оренди від 03.11.2008року також встановлено обовязок відповідача-1, як орендодавця, передати в оренду позивачу майно згідно з умовами договору за актом приймання-передачі та не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах договору оренди.

Згідно із актом приймання-передачі від 03.11.2008 року (а.с. 47) який є додатком № 2 до договору оренди, орендар ФОП ОСОБА_2 прийняла в оренду державне майно: нежитлові приміщення 1-го поверху будівлі гуртожитку загальною площею 64,8 кв. м., що не увійшли до Статутного фонду, але перебувають на балансі ВАТ “ХБК” (відповідач-2) та розташовані за адресою АДРЕСА_1. Вартість державного майна визначена субєктом оціночної діяльності ПП „Експертно-юридична фірма „Епрайс-Консул” станом на 31.08.08 р. та без урахування ПДВ становить 145664 грн. Стан та склад обєкта відповідає незалежній оцінці.

Вказаний акт приймання-передачі підписаний РВ ФДМУ по Херсонській області та ФОП ОСОБА_2 без будь-яких зауважень.

Відповідно до ч.3 ст.767 ЦК України наймач зобовязаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач в момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Таким чином, враховуючи положення даної норми ЦК України, а також той факт, що ФОП ОСОБА_2 підписала акт приймання-передачі орендованого майна у користування без будь-яких зауважень, судова колегія дійшла висновку про те, що орендоване майно було передано у користування ФОП ОСОБА_2 у належному стані, яке відповідає умовам договору оренди.

Доводи ФОП ОСОБА_2 про те, що вона не могла користуватися переданими їй в оренду нежитловими приміщеннями у звязку із тим, що вони потребували ремонту, судовою колегією не приймаються до уваги також з тих підстав, що позивач знала про стан приміщень, у цьому ж стані вони передавалися й за умовами договору, тому навіть якщо й орендовані приміщення потребували ремонту, то договором оренди (п.5.7) на орендаря було покладено обовязок по здійсненню за власний рахунок капітального, поточного та інших ремонтів у випадку необхідності. Незалежною оцінкою оцінювався фактичний стан орендованих приміщень і визначалася відповідна вартість обєкту оренди та відповідний розмір орендної плати. Слід також зазначити, що ФОП ОСОБА_2 не зверталася із вимогами до орендодавця про проведення ним ремонту, що свідчить про передання цих приміщень у стані, якій відповідає умовам договору і акту приймання-передачі.

Посилання ФОП ОСОБА_2 на те, що частина орендованих приміщень на час їх передачі були зайняті ОСОБА_3 також не заслуговують на увагу, оскільки це спростовується актом прийому-передачі орендованого майна від 03.11.08 р. Про те, що частина орендованих приміщень зайнята ОСОБА_3 встановлено лише 14.01.09 р., про що позивачем складено відповідний акт.

Пояснення ОСОБА_3 про те, що вона близько 15 років за дозволом керівництва ВАТ „ХБК” користується частиною приміщень, наданих у користування ОСОБА_2 не можуть бути належними доказами, підтверджуючими той факт, що ці приміщення на момент передачі в оренду ОСОБА_2 були зайняті ОСОБА_3, оскільки ВАТ „ХБК” стверджує зворотне (лист від 17.06.08 р. №19-4/542, а.с.48), а тому у судової колегії не має підстав для сумніву у достовірності відомостей, зазначених в акті приймання-передачі орендованих приміщень від 03.11.09 р.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 встановивши 14.01.09 р., тобто після прийняття орендованих приміщень у володіння та користування, що Сайдалієва займає частину орендованих приміщень, мала право вимагати усунення перешкод у користуванні майном саме від ОСОБА_3.

Той факт, що 03.11.08 р. всі орендовані приміщення в належному стані були передані ОСОБА_2 встановлено і рішенням господарського суду Херсонської області від 14.05.09 р. по справі № 4/93-ПН-09 за позовом ПП ОСОБА_2 до РВ ФДМУ по Херсонській області за участю 3 особи ВАТ „ХБК” про зобовязання звільнити і передати приміщення площею 8,2 кв.м., 1,9 кв.м. та стягнення 3640 грн. збитків, тому відповідно із ст.35 ГПК України цей факт не потребує доведення знову.

Враховуючи наведене судова колегія дійшла висновку, що РВ ФДМУ по Херсонській області та ВАТ „ХБК” не позбавляли ФОП ОСОБА_2 можливості користуватися орендованими приміщеннями, тому вона правомірно сплачувала відповідачам орендну плату у спірний період, а відповідно із цим у суду 1 інстанції були відсутні підстави для задоволення позову у відповідності із ст.1212 ЦК України.

За таких обставин, апеляційні скарги ВАТ „ХБК” та заступника прокурора Херсонської області підлягають задоволенню, рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.11 р. скасуванню, у позові слід відмовити.

Згідно із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства „Херсонський бавовняний комбінат” та заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України по Херсонській області задовольнити, рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.11 р. скасувати, у позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2/ ідентифікаційний код НОМЕР_1)

- на користь відкритого акціонерного товариства „Херсонський бавовняний комбінат” (м. Херсон, вул. 50-річчя утворення СРСР, р/р 26009132999 в АТ “Райффайзен Банк Аваль”МФО 380805 ідентифікаційний код 24943663) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 705 (сімсот пять) грн. 75 коп.

- на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31215206700008) судовий збір у сумі 705 (сімсот пять) грн. 75 коп.

3.Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 02.02.12 р.

Головуючий суддяМ.С. Петров

СуддяГ.П. Разюк

СуддяС.І. Колоколов