Постанова № 21276314, 31.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р.Справа № 9/17-4169-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду № 79 від 27.01.12 р. суддю Мацюру П.Ф. замінено на суддю Колоколова С.І.)

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 0113/7711 від 22.12.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 12 від 23.11.11 р.

від прокуратури: Місюрко Г.А., посвідчення № 17 від 12.01.12 р.

від Одеської міської ради не зявився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу малого приватного підприємства „Елмікс”

на рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2011 р.

по справі № 9/17-4169-2011

за позовом прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до малого приватного підприємства „Елмікс”

про виселення та стягнення 55117,07 грн.

В С Т А Н О В И В:

17.10.2011 р. за вх. №6310/2011 прокурор Приморського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі Прокурор) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про виселення та стягнення з малого приватного підприємства „Елмікс” (далі за текстом МПП „Елмікс”) 19060,37 грн. орендної плати за період з 01.03.11 р. по 21.06.11 р. та 34397,2 грн. неустойки.

28.11.11 р. Прокурор уточнив позовні вимоги у звязку із тим, що відповідач сплатив 19060,37 грн. боргу з орендної плати, і просив суд зобовязати МПП „Елмікс” звільнити нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 264,4 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. І.Буніна, буд. 40 та передати Департаменту комунальної власності Одеської міської ради; а також стягнути з відповідача неустойку 22 375,95 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.11 р. (суддя Меденцев П.А.) позов Прокурора задоволено, відповідача зобовязано звільнити орендоване приміщення та стягнуто з нього 22375,95 грн. неустойки, 308,76 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що договір оренди від 04.03.02 р. у звязку із спливом строку, на який він укладався, припинив свою дію і відповідач протягом 15 днів не повернув орендоване приміщення, що є підставою для виселення та стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, МПП „Елмікс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та залишити позов без розгляду.

В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначає, що суд 1 інстанції при прийнятті оскарженого рішення дійшов помилкового висновку про те, що спірний договір оренди припинив свою дію, оскільки а ні Прокурор, а ні позивач не надали доказів направлення Департаментом комунальної власності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди повідомлення про не пролонгацію договору оренди, а відповідно із цим спірний договір оренди є пролонгованим і у позивача підстав для стягнення неустойки і виселення орендаря не має.

Одеська міська рада в судове засідання не зявилась, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлена, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляла, про причини неявки у судове засідання не повідомила, тобто без поважних причин не скористалась своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю її представника.

Департамент комунальної власності відзив на апеляційну скаргу не надав, однак його представник в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників прокуратури, Департаменту комунальної власності та МПП „Елмікс”, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

04.03.02 р. між МПП „Елмікс” та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради) укладений договір оренди нежитлового приміщення №47/2 від 04.03.02 р., а згодом додаткове погодження від 05.04.07 р., додаткове погодження від 09.11.05 р. та додаткове погодження від 03.11.03 р. до договору оренди №47/2 від 04.03.02 р., згідно з яким позивач (Орендодавець) зобовязався передати відповідачу (Орендар) у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. І.Буніна, буд. 40, а відповідач зобовязався прийняти орендоване майно, відповідно до його призначення, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договором встановлено, що він укладений строком до 04.03.05 р., але додатковим погодженням від 05.04.2007 р. строк дії договору оренди було продовжено до 05.10.2007 р.

Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.92 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку.

Згідно з ч. 2 ст. 17 вищезазначеного Закону України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди.

Статтею 764 ЦК України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. п. 2.2., 2.4. вищевказаного договору, відповідач зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати Орендодавцю плату за користування майном з урахуванням її індексації на умовах і в порядку, встановленому договором та чинним законодавством.

За вимогами ч.3 ст.18 вказаного Закону, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Однак, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди від 04 березня 2002 року щодо внесення орендної плати у нього виникла заборгованість з орендної плати за період з 01.03.11 р. по 21.06.11 р., яка склала 19 060,37 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості.

При цьому, як зазначив суд 1 інстанції в оскарженому рішенні, позивач звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість з орендної плати, про що свідчить вимога-повідомлення від 22.06.2011 року №01-15/1640 про сплату боргу та повідомлення, що строк дії договору продовжуватися не буде. Проте, відповіді від відповідача позивачем не отримувались.

В той же час з наявних матеріалів справи вбачається, що а ні Прокурор, а ні позивачі на вимогу суду, викладену в ухвалі про відкладення розгляду справи від 23.11.11 р.(а.с.44), не надали доказів направлення та отримання відповідачем вищезазначеного повідомлення. В судовому засіданні апеляційного суду представник Департаменту комунальної власності пояснила, що вона надавала таки докази в останньому судовому засіданні суду 1 інстанції. Апеляційний суд дослідів всі наявні у матеріалах справи докази, але таких доказів не виявив. Крім того, як вбачається з останнього протоколу судового засідання від 14.12.11 р., а ні прокурор, а ні представник Департаменту не надавали будь-яких доказів, а ні для приєднання до матеріалів справи, а ні для огляду. При цьому слід зазначити, що суд 1 інстанції перевіряв виконання сторонами вимог ухвали суду щодо надання витребуваних доказів. Однак, в протоколі відсутні відомості щодо надання будь-яких доказів сторонами, більш того в цьому протоколі зазначено, що Прокурор та представник Департаменту комунальної власності заявляли, що додаткових доказів не мають.

В наявних матеріалах справи відсутні письмові зауваження сторін на протокол судового засідання від 14.12.11 р. та інші протоколи судових засідань відповідно до ст.81-1 ГПК України.

За таких обставин у апеляційного суду відсутні підстави для того щоб піддавати сумніву зміст протоколів судових засідань господарського суду 1 інстанції.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що Прокурор та позивачі всупереч вимогам ст.33 ГПК України не довели належними доказами факт відправлення або вручення повідомлення про відмову від продовження договору оренди.

Оскільки Прокурор та позивачі не довели поважності причин ненадання витребуваних судом 1 інстанції доказів, то судова колегія відповідно із ст.101 ГПК України розглянула апеляційну скаргу за наявними у матеріалах справи доказах.

Лист-повідомлення від 22.06.2011 року № 01-15/1640 про не продовження строку дії договору оренди без його відправлення або вручення орендарю не може свідчити про те, що договір припинив свою дію, оскільки про це повинен дізнатися й орендар. Якщо орендар не дізнається про наявність такого повідомлення, то відповідно із цим та положеннями ч.2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” він має підставу вважати, що договір є продовженим, оскільки саме наявність такої заяви є підставою для продовження договору оренди. Крім того, необхідність направлення або вручення вказаного повідомлення орендарю обумовлюється тим, що у випадку необізнаності орендаря про не продовження строку дії договору, він не може якимось чином визначити необхідність і строки повернення орендованого приміщення.

Оскільки Прокурором та позивачами не доведено відправлення або вручення відповідачу повідомлення про не продовження строку дії договору та обізнаність орендаря про існування заяви про не продовження строку дії договору, то спірний договір оренди відповідно із ч.2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” є продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені в ньому.

Таким чином, підстав для звільнення відповідачем орендованого приміщення та сплати неустойки у звязку із чинністю договору оренди не має, оскільки ст. 785 ЦК України передбачено повернення орендованого майна у разі припинення договору, а сплату неустойки у разі, якщо наймач не виконує цей обовязок.

За таких обставин судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду є помилковим, а тому апеляційна скарга МПП „Елмікс” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 14.12.11 р. скасуванню, у позові слід відмовити.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу малого приватного підприємства „Елмікс” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 14.12.11 р. скасувати, у позові прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відмовити.

2. Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595, р/р 37326027001909 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) на користь малого приватного підприємства „Елмікс” 1255 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 02.02.12 р.

Головуючий суддяМ.С. Петров

СуддяГ.П. Разюк

СуддяС.І. Колоколов