Рішення № 21275856, 30.01.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2012 р.Справа № 22/5025/2164/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер", м.Павлоград, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "ЦЕНТРКОМПЛЕКТ", м. Хмельницький

про стягнення 7336,81 грн., з яких 5920,02 грн. - заборгованість за Договором постачання №132 від 11.01.2010 року, 592,00 грн. - неустойка (штраф), 217,99 грн. - 3% річних, 606,80 грн. - інфляційні втрати

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1.- за довіреністю № 43 від 14.06.2011р. (присутній в судовому засіданні 19.12.2011р.)

відповідач: Дмитришин В.В. - директор, ОСОБА_2. - за довіреністю від 11.01.2012р.,

ОСОБА_3. - за довіреністю від 11.01.2012р.

Повне рішення складено та підписано 30.01.2012 р.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер", звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача приватного підприємства "ЦЕНТРКОМПЛЕКТ" заборгованості згідно договору постачання №132 від 11.01.2010 року на суму 13715,31 грн., з яких 5920,02 грн. - основний борг, 6970,50 грн. - неустойка (штраф), 217,99 грн. - 3% річних, 606,80 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до п. 1.1 даного договору позивач (постачальник) зобов'язувався поставити, а відповідач (покупець) сплатити і прийняти товар в асортименті і за цінами, зазначеними в специфікаціях, у кількості та терміни відповідно до замовлення.

Згідно до п. 5.1 договору поставки, відповідач здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить 30 календарних днів з моменту передачі товару.

Відповідно до договору поставки позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставивши відповідачу у 2010 році товар на загальну суму 159744,16 грн. Проте, оплату відповідач здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушує вимоги чинного законодавства України та умови укладеного договору постачання №132 від 11.01.2010р., оплативши лише частково за поставлений товар, що призвело до утворення заборгованості по накладній та товарно-транспортній накладній №1931 від 29.06.2010р. на суму 5920,02 грн.

Окрім того, згідно п. 10.2 даного договору за прострочення оплати у порядку п. 5.1 цього договору відповідач сплачує штраф на користь позивача у розмірі 10% від суми постачання.

У зв'язку з цим позивачем нарахований відповідачу штраф у розмірі 6970,50 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані 217,99 грн. - 3% річних та 606,80 грн. - інфляційних втрат.

У судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Надав клопотання про залучення витребуваних судом доказів по справі, а саме: копії фарсового замовлення на товар від 23.06.2010р., виписки з рахунків, копію Витягу з ЄДР.

26.01.2012р. на адресу суду надійшла заява позивача вх.№05-24/888/12, відповідно до якої останній просить суд не розглядати заяву про вжиття запобіжних заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, кошти на рахунку, що належить відповідачу, яка була викладена в п. 4 позовних вимог зазначених у позовній заяві за вих. №2484 від 21.10.2011р. крім того, позивач просить суд не розглядати заяву про відмову від частини позову за вих.№2926 від 27.12.2011р., оскільки в останній було помилково викладені факти, що не відповідають дійсності, зокрема, були допущені математичні помилки щодо основної суми заборгованості, розрахунку трьох процентів річних та індексу інфляції.

Крім того, в заяві від 27.01.2012р. вх.№05-24/928/12 позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми неустойки (штрафу) за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань із суми 6970,50 грн. до суми 592,00 грн.

Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог не порушує чиї-небудь права та обов'язки, остання приймається судом до розгляду.

27.01.2012р. позивач надіслав на адресу суду клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, зокрема: додаткових пояснень до позову, пояснень працівника ТОВ "Фабрика будівельних сумішей "Будмайстер", докази направлення відповідачу актів звірки, заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно до якої останній просить суд позовні вимоги задовольнити, а справу розглянути за наявними в ній матеріалами.

В додаткових поясненнях до позову, надісланих на адресу суду 27.01.2012р., позивач відмічає, що наявний в матеріалах справи графік погашення заборгованості з боку позивача не затверджувався, тому не може бути прийнятий до уваги. Щодо тверджень відповідача, що ним у відповідності із накладними на повернення товару №3 від 11.10.2011р. на суму 3524,98 грн., №2 від 11.10.2011р. на суму 1922,94 грн. було здійснено повернення товару, позивач пояснює, що станом на 23.01.2012р. останнім не було отримано будь-яких товарів за вказаними накладними. Зазначені накладні уповноваженими представниками позивача не підписувались, печаткою не скріплювались, довіреності на отримання товару за цими накладними не видавались. Вищевказане також зазначено в письмових поясненнях керівника регіональних продажів департаменту продаж ТОВ "Фабрика будівельних сумішей "Будмайстер" від 23.01.2012р.

У судовому засіданні 16.01.2012 р. повноважний представник відповідача із позовними вимогами погодився частково, стверджуючи, що на сьогодні борг відповідача складає 472,10 грн., оскільки згідно усної домовленості з позивачем, останньому повернуто Колоранти (які використовуються під час роботи обладнання) на суму 5447,92 грн. На думку відповідача дані доводи могли підтвердити посадові особи: бухгалтер ПП "Центркомплект" ОСОБА_4 та керівник зовнішньоекономічного напрямку ТОВ "Фабрика будівельних сумішей "Будмайстер" АДРЕСА_1, що працює за адресою: АДРЕСА_2 та відмовити позивачу в задоволені позову повністю. Надано суду копію Договору оренди майна №199 від 01.01.2010р., копію Витягу з Єдиного державного реєстру, копію накладної на повернення товарів №3 від 11.10.2011р., на суму 3524,98 грн., копію накладної на повернення товарів №2 від 11.10.2011р. на суму 1922,94 грн. Дані документи долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.01.2012 р. відповідачем надано в матеріали справи пояснення головного бухгалтера ОСОБА_4

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:

11.01.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" (Постачальник) та ПП "ЦЕНТРКОМПЛЕКТ" (Покупець) був укладений договір поставки №132, відповідно до п. 1.1. якого за даним договором Постачальник зобов'язується поставити товар у кількості та в термін зазначений у замовленні Покупця, яке погоджується з Постачальником в письмовому вигляді, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти товар в асортименті і за цінами зазначеними в специфікаціях. Специфікація та Замовлення є невід'ємними частинами цього договору.

Найменування товару: сухі будівельні суміші (п.1.2. Договору).

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. Договору одиниця виміру товару, що поставляється, зазначена в Специфікації. Кількість товару підтверджується товарно-супровідними документами на кожну партію відвантаженого товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору товар відвантажується партіями, після його виготовлення, за погодженим з Постачальником замовленням Покупця. Замовлення затверджується підписом відповідальної особи та печаткою Покупця, яка використовується в його господарській діяльності.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що замовлення містять в собі6 назву товару, його кількість, терміни постачання, фактична адреса поставки: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, №б.1, повна назва Покупця, відповідальна особа, її телефон, а також умови постачання товару щодо виду транспорту та його замовника.

Вартість транспортних послуг (авто, ж-д) при доставці Постачальником Покупцеві товару входить у вартість товару. У випадках, коли одержання товару провадиться Перевізником Покупця на складі Постачальника, ціна такого товару перераховується і вказується відповідно у рахунках та видаткових накладних. Сторони домовились про використання ІНКОТЕРМС в національному законодавстві, що діє в редакції 2000р., а саме: EXW (EX Works) - франко завод, Україна, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/2; FCA (Free Carrier) - франко перевізник, "фактична адреса покупця", CPT (Carriage Paid To) - фрахт/ Перевезення сплачені. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця у момент передачі товару Покупцю (п.п. 3.4.- 3.6. Договору).

Зі змісту п. 3.10. Договору вбачається, що остаточний термін постачання товару вказується та підтверджується Постачальником у замовленні. Оскільки постачальник є виготовлювачем замовленого товару, він має право затримати термін поставки, вказаний у замовленні не більше ніж на 10 календарних днів.

Згідно з п.п. 4.1., 4.4. Договору ціна на товар обумовлюється в Специфікації та вказується за одиницю товару з ПДВ, з урахуванням вартості доставки і без врахування знижок. Загальна сума договору складається з сум видаткових накладних за весь календарний рік, протягом якого діє даний договір.

Розділом 5 Договору сторони погодили умови платежів, зокрема, Покупець здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить: 30 календарних днів з моменту передачі товару відповідно до накладної на передачу товару. Розрахунки по кожній партії товару здійснюється у розмірі повної вартості поставленого товару шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Постачальника окремими платіжними дорученнями за кожен окремий виставлений рахунок-фактуру (в разі передоплати за товар) чи видаткову накладну (в разі здійснення оплати товару з відстрочкою платежу). В платіжному дорученні обов'язково вказується номер рахунку-фактури або видаткової накладної.

Відповідно до п. 10.2. Договору за прострочення оплати у порядку п. 5.1. цього договору покупець сплачує штраф на користь Постачальника у розмірі 10% від суми постачання.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2010р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання (п. 12.4. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Специфікаціями №1, №2, №3, №4 сторони погодили кількість, асортимент та вартість товару, що буде постачатися позивачем.

На підставі видаткової накладної №1931 від 29.06.2010р., товарно-транспортної накладної від 29.06.2010р. позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 69705,00 грн., а останній прийняв зазначений товар, однак його вартість сплатив частково в сумі 63784,98 грн., про що свідчать банківські виписки на суму 63905,00 грн. При цьому враховано, що до 29.06.2010 р. у відповідача існувала заборгованість в сумі 120,02 грн., що не заперечувалось останнім

З підстав існування у відповідача заборгованості за поставлений товар позивач звернувся до ПП "ЦЕНТРКОМПЛЕКТ" з претензією від 24.07.2010р. №2156, відповідно до якої останній вимагав протягом семи календарних днів сплатити 25 622,06 грн. основного боргу та 6 970,00 грн. штрафу, загалом 32592,06 грн.

23.12.2010р. відповідач надіслав позивачу графік погашення заборгованості відповідно до якого сума заборгованості, згідно даних відповідача, складає 16 800,00 грн., та запропонував наступний термін погашення заборгованості: до 31.01.2011р. - 3000,00 грн., до 28.02.2011р. - 3500,00 грн., до 31.03.2011р. - 4000,00 грн., до 30.04.2011р. - 6300,08 грн. Проте, згідно письмових пояснень позивача, даний графік останнім не погоджений.

Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим у нього наявна заборгованість перед позивачем в сумі 5 920,02 грн., що стало підставою для позивача нарахувати відповідачу штраф в сумі 592,00 грн., три процента річних в розмірі 217,99 грн., інфляційні втрати в сумі 606,80 грн. та звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до пп. А.1. п. 22 ІНКОТЕРМС Продавець зобов'язаний надати товар у відповідності з договором. Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором. Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу.

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 5.1. договору сторони узгодили, що Покупець здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить: 30 календарних днів з моменту передачі товару відповідно до накладної на передачу товару.

Так, оплата товару згідно видаткової накладної №1931 від 29.06.2010р. повинна була проведена до 29.07.2010р., отже право вимагати від відповідача оплатити вартість товару виникло у позивача 30.07.2010р.

При цьому, графік погашення заборгованості №2 від 23.12.2010 р. позивачем не погоджений, з огляду на письмову заяву самого позивача та зважаючи на те, що зміни і доповнення, які вносяться в договір, мають юридичну силу тільки після підписання обома сторонами і є невід'ємною частиною цього договору (п.12.1 договору). Вказаний пункт договору кореспондується з нормами ст. 651 ЦК України.

Доводи відповідача про те, що останнім повернуто позивачу товар - Колоранти (які використовуються під час роботи обладнання за договором оренди) на суму 5447,92 грн., згідно накладних №№2, 3 від 11.10.2011р., судом до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, згідно пункту 6.6 договору, сторони домовились, що повернення товару здійснюється тільки при наявності належно оформлених бухгалтерських документів, а саме накладної на повернення товару; дані вказані у накладній повинні співпадати з даними вказаними у видатковій накладній на одержання товару, а саме: ціна товару, найменування товару, кількість товару, номер та дата видаткової накладної по якій було отримано товар. З наявних у справі накладних №№2, 3 від 11.10.2011р. вбачається намір відповідача повернути товар - Колоранти, проте даний товар не був предметом поставки по накладній №1931 від 29.06.2010 р., однак лише дана накладна не оплачена ПП "Центркомлект" (неповна та несвоєчасна оплата вказаної накладної являлася підставою для звернення з позовом до суду), що також не заперечувалось самими представниками в судовому засіданні. Отже, накладні №№2, 3 від 11.10.2011р. не можуть розцінюватись як доказ повернення відповідачем позивачу товару який зазначено у накладній №1931 від 29.06.2010 р.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

При цьому, статтею 1 названого Закону унормовано, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

У відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 , первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом звертається увага на те, що накладна є документом, яка використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар. Завдяки підписанню накладної стороною (сторонами), посвідчується факт прийняття товару відповідно до змісту вчиненого правочину.

Однак накладні №№2, 3 від 11.10.2011р. не відповідають вимогам закону до них, оскільки не містить необхідних реквізитів, не підписані та не скріплені печатками сторін, а відтак не підтверджують ні факту повернення товару, ні кількості повіреного за нею товару та, відповідно, його вартості (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 16.09.2010р. по справі №9/221). При цьому, зважаючи на ст. 207 та 208 ЦК України, судом прийнято до уваги, що правочини між юридичними особами вчиняються у письмовій формі та такі правочини вважаються вчиненим лише в тому випадку, якщо вони підписані сторонами.

Не приймаються до уваги доводи відповідача про передачу вказаних вище накладних факсимільним зв'язком, зважаючи на те, що дані доводи не підтверджені жодними доказами, а також лише у разі підписання обома сторонами документів документів, переданих зв'язком факсиміля, останні мають юридичну силу (п. 12.2 договору).

Крім того, у разі передання позивачу товару - Колорант (який використовувався під час роботи обладнання за договором оренди) на суму 5447,92 грн., відповідач не позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у передбачений законом спосіб.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 5920,02 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме договором поставки №132 від 11.01.2010р., видатковою накладною №1931 від 29.06.2010р., товарно-транспортною накладною від 29.06.2010р., банківськими виписками щодо часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару. При цьому судом враховується, що відповідачем визнано суму боргу в розмірі 472,10 грн. та останній стверджує про повернення товару на суму 5447,92 грн., однак ці доводи не підтверджує документально, тому заборгованість складатиме 5 920,02 грн. (472,10 +5447,92 грн.)

Відповідачем доказів погашення заборгованості в сумі 5920,02 грн. не надано, як і не спростовано факту отримання даних матеріальних цінностей.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 5920,02 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 592,00 грн. згідно п.10.2. договору, розрахований в розмірі 10% від суми заборгованості 5920,02 грн.

Частиною 2 ст.549 ЦК України визначено, що Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГПК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 10.2 договору сторони погодили, що за прострочення оплати покупець сплачує штраф на користь постачальника у розмірі 10% від суми постачання.

Враховуючи вимоги діючого законодавства та розрахунок штрафу наданий в матеріали справи, позивач правомірно просить стягнути з відповідача штраф в сумі 592,00 грн. При цьому судом враховано, що згідно накладної №1931 від 29.06.2010 р. позивачем поставлено товару на суму 69705,00 грн. (10% - 6970,50 грн.). Приймається до уваги те, що Цивільний і Господарський кодекс України не передбачає будь-яких обмежень щодо погодження відсотків штрафів, в тому числі у разі неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару згідно накладної №1931 від 29.06.2010 р. на загальну суму 69705,00 грн., оскільки оплаті підлягає весь товар отриманий згідно накладної, а не його частини (п. 5.2 договору).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 217,99 грн., розрахованих за період з 30.07.2010р. по 20.10.2011р., з врахуванням заборгованості в сумі 5920,02 грн., а також індекс інфляції в сумі 606,80 грн., розрахований з серпня 2010р. по вересень 2011р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами повязаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних та індексу інфляції доданий позивачем до позовної заяви, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 217,99 грн. та індекс інфляції в розмірі 606,80грн. підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 7336,81 грн., з яких 5920,02 грн. - основний борг, 592,00 грн. - штраф, 606,80 грн. - інфляційні втрати, 217,99 грн. - три процента річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер", м.Павлоград, Дніпропетровська область до Приватного підприємства "ЦЕНТРКОМПЛЕКТ", м. Хмельницький про стягнення 7336,81 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ЦЕНТРКОМПЛЕКТ" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 20, код 36450781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" (Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/2, код 33892784) 5920,02 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять гривень 02 коп.) основного боргу, 592,00 грн. (п'ятсот дев'яносто дві гривні 00 коп.) штрафу, 217,99 грн. (двісті сімнадцять гривень 99 коп.) три процента річних, 606,80 грн. (шістсот шість гривень 80 коп.) інфляційних втрат, 1411,50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Суддя С.В. Заверуха

Повне рішення складено та підписано 30.01.2012р.

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи,

2 - позивачу (м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/2, рекомендов.),

3 - відповідачу.

Помічник судді Гураль Л.Л.