Рішення № 21275071, 26.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2012 р. Справа № 12/237-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомкомунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»

Київської обласної ради

до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району

Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини»

про визнання договору оренди чинним та зобовязання усунути

перешкоди в користуванні майном

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність від 11.11.2011 року);

Мартиненко Є.О. директор підприємства

(паспорт НОМЕР_1, виданий 20.03.1996 року)

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність №900 від 20.12.2011 року);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (далі позивач) до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі відповідач) про визнання договору оренди чинним та зобовязання усунути перешкоди в користуванні майном.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив, що 01 серпня 2001 року між ним та відповідачем був укладений договір оренди майна комунальної власності територіальної громади села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області (далі договір), згідно з умовами якого відповідач зобовязувався передати у користування позивачу котельні, зовнішні теплові та водопостачальні мережі, артезіанські свердловини, водонапірні вежі, житловий комплекс села Крюківщина та інше майно (далі майно) на умовах оренди, а позивач зобовязувався прийняти вказане майно, якісно і безперебійно забезпечувати населення та інші групи споживачів села Крюківщина тепловою енергією, гарячою та холодною водою, приймати стоки, вивозити сміття, здійснювати поточний ремонт внутрішньо будинкового обладнання та місць загального користування та іншими комунальними послугами.

06 жовтня 2011 року позивач направив на адресу відповідача лист №2290 з вимогою надати акт про готовність обєкта до опалювального сезону або рішення (лист) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплопостачання в рамках проведення підготовки до опалювального сезону.

08 жовтня 2011 року відповідач у відповідь направив лист №716, у якому повідомляв позивача про розірвання будь-яких договірних правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг в с. Крюківщина, з огляду на те, що на території Крюківщинської сільської ради діє ліцензоване комунальне підприємство «Благоустрій Крюківщини».

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив визнати договір оренди чинним, дії відповідача щодо укладення договору з комунальним підприємством «Благоустрій Крюківщини»та передачі останньому майна протиправними, а також зобовязати відповідача усунути перешкоди в користуванні майном позивачем.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2011 року, справу призначено до розгляду 20.12.2011 року.

20 грудня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити. Крім цього, заявив клопотання про витребування доказів у відповідача, яке підлягало задоволенню судом.

Ухвалою суду від 20.12.2011 року представників сторін зобовязано подати документи на підтвердження обставин у справі.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 17.01.2012 року.

16 січня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду відзив на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Крім цього, направив на адресу суду клопотання про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини», та клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Також представник відповідача направив на адресу суду клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою встановлення розміру орендної плати за місяць, фінансового стану орендованого майна та встановлення факту перерахування позивачем орендної плати відповідачу.

17 січня 2012 року в судовому засіданні клопотання представника відповідача про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу було задоволено судом, на підставі ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 18.01.2012 року.

18 січня 2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Крім цього, долучила до матеріалів справи письмові пояснення щодо обставин справи та заявила клопотання про виклик у судове засідання ОСОБА_3 з метою повного, всебічного та обєктивного зясування обставин у справі, яке підлягало задоволенню судом на підставі ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 18.01.2012 року до участі в справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - комунальне підприємство «Благоустрій Крюківщини».

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 25.01.2012 року.

23 січня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, а також письмові пояснення щодо обставин справи.

Крім цього, заявив клопотання про витребування доказів, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні представника позивача було зобовязано надати належним чином завірені копії установчих документів позивача.

Також представником відповідача на адресу суду було направлено клопотання про витребування доказів, а саме посадової інструкції юриста, яке задоволенню судом не підлягало, у звязку з тим, що вказаний документ не доводить та не спростовує обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

25 січня 2012 року представник позивача у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.

У судовому засіданні, на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 26.01.2012 року.

26 січня 2012 року в судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи, на підставі ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявила клопотання про відвід судді, у задоволенні якого судом було відмовлено, про що винесено ухвалу суду. Також долучила до матеріалів справи письмові пояснення.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.

ОСОБА_3 у судовому засіданні надав пояснення щодо обставин справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

01 серпня 2001 року між Києво-Святошинським комунальним підприємством теплових мереж та Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (далі відповідач) був укладений договір оренди майна комунальної власності територіальної громади села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області (далі договір оренди), згідно з умовами якого відповідач зобовязувався передати у користування позивачу котельні, зовнішні теплові та водопостачальні мережі, артезіанські свердловини, водонапірні вежі, житловий комплекс села Крюківщина та інше майно (далі майно) на умовах оренди, а позивач зобовязувався прийняти вказане майно, якісно і безперебійно забезпечувати населення та інші групи споживачів села Крюківщина тепловою енергією, гарячою та холодною водою, приймати стоки, вивозити сміття, здійснювати поточний ремонт внутрішньо будинкового обладнання та місць загального користування та іншими комунальними послугами.

Рішенням Київської обласної ради від 06.11.2007 року №211-13-V назву Києво-Святошинського комунального підприємства теплових мереж змінено на комунальне підприємство Київської обласної ради «Києво-Святошинська тепломережа», що підтверджується копією витягу з рішення Київської обласної ради від 06.11.2007 року №211-13-V, долученою до матеріалів справи.

Рішенням Київської обласної ради від 10.04.2008 року №284-16-V назву комунального підприємства Київської обласної ради «Києво-Святошинська тепломережа»змінено на комунальне підприємство «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (далі позивач), що підтверджується копією витягу з рішення Київської обласної ради від 10.04.2008 року №284-16-V, долученою до матеріалів справи.

06 жовтня 2011 року позивач направив на адресу відповідача лист №2290 з вимогою надати акт про готовність обєкта до опалювального сезону або рішення (лист) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплопостачання в рамках проведення підготовки до опалювального сезону.

08 жовтня 2011 року відповідач у відповідь направив лист №716, у якому повідомляв позивача про розірвання будь-яких договірних правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг в с. Крюківщина, з огляду на те, що на Крюківщинської території сільської ради діє ліцензоване комунальне підприємство «Благоустрій Крюківщини».

У звязку з цим, позивач звернувся до суду, просив визнати договір оренди чинним.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 2 цієї статті закріплено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Пунктом V.4 договору передбачено, що договір оренди може бути достроково розірвано з ініціативи однієї із сторін з попереднім попередженням протилежної сторони про настання таких дій за два місяці.

Згідно з ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Як стало відомо позивачу, 19 травня 2011 року на 6-й сесії Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області VI скликання було прийнято рішення №6, яким, зокрема, було припинено дію договору оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

16 січня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду відзив на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що відповідач попередив позивача про намір розірвати договір листом №2495 від 01.11.2011 року.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що листом №716 від 08.10.2011 року відповідач також повідомив позивача про розірвання будь-яких договірних правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг в с. Крюківщина.

Представник відповідача документів, що підтверджують повідомлення позивача про розірвання договору у встановленому законодавством порядку, або рішення суду про його розірвання, суду не надав.

16 січня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що при укладенні договору сторонами не було погоджено усіх істотних умов, передбачених ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», вважав договір оренди неукладеним.

Крім цього, 23 січня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, у яких зазначив, що оскільки представником позивача не надано актів приймання-передачі орендованого майна, вважав, що договір не вступив у дію.

Доводи представника відповідача спростовуються, у звязку з наступним.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Як вбачається з листа №734 від 11.12.2010 року, а також підтверджується іншими матеріалами справи, позивач користувався орендованим майном.

Крім цього, п. 2 рішення Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області VI скликання №6 від 19.05.2011 року було припинено дію договору оренди майна комунальної власності територіальної громади с. Крюківщина від 01.08.2001 року.

Так, суд дійшов висновку про те, що договір оренди не можна вважати неукладеним.

Враховуючи те, що підстави для розірвання або припинення дії договору відсутні, то договір оренди є чинним.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Оскільки позивач просив суд визнати договір оренди чинним, то ухвалою суду від 18.01.2012 року представника позивача було зобовязано подати правове обґрунтування зазначеної позовної вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Представник позивача не послалась на норму закону, яка передбачала б можливість визнання договору чинним у судовому порядку.

Відтак, вимога позивача про визнання судом договору оренди чинним є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Крім цього, позивач просив суд визнати дії відповідача щодо укладення договору з комунальним підприємством «Благоустрій Крюківщини»та передачі останньому майна, що орендується позивачем, протиправними.

Разом з тим, як зазначалось вище, статтею 20 Господарського кодексу України встановлені форми захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання.

Ухвалою суду від 18.01.2012 року представника позивача було зобовязано подати правове обґрунтування позовної вимоги щодо визнання дії відповідача протиправними.

Представник позивача не послалась на норму закону, яка б передбачала можливість визнати дії протиправними в судовому порядку.

Так, вимога позивача щодо визнання дій відповідача щодо укладення договору з комунальним підприємством «Благоустрій Крюківщини»та передачі останньому майна, що орендується позивачем, протиправними є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Також позивач просив зобовязати відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем орендованим майном на підставі договору оренди.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»закріплено, що орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Оскільки орендоване позивачем майно було передано в користування комунальному підприємству «Благоустрій Крюківщини», що підтверджується рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №6 від 19.05.2011 року, а також іншими матеріалами справи, що створює перешкоди в користуванні майном позивачем, оскільки позбавляє його можливості ним користуватись, то вимога позивача про зобовязання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном позивачем є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач просив суд відшкодувати витрати за послуги адвоката у розмірі 10000,00 грн., на підтвердження чого надав договір про надання правової допомоги №16/11 від 16.11.2011 року та платіжне доручення №231 від 17.11.2011 року, з якого вбачається, що позивачем на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Альянс»було перераховано 5000,00 грн.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Правил адвокатської етики, гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обгрунтованого розміру гонорару, включають в себе:

1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;

2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі;

3) необхідність виїзду у відрядження;

4) важливість доручення для клієнта;

5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;

6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;

7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;

9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з факторів, вказаних у частині третій цієї статті, не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку (ч. 4 ст. 33 Правил адвокатської етики).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відшкодуванню підлягають витрати за послуги адвоката, надані у зазначеній судовій справі, у розмірі 1200,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1-4 ст. 188, ч. 2 ст. 291, ч. 8 ст. 181, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 654, ст. 391 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», ч. ч. 2-4 ст. 33 Правил адвокатської етики, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 48, ч. ч. 2, 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини», про визнання договору оренди чинним, визнання дій протиправними та зобовязання усунути перешкоди в користуванні майном задовольнити частково.

Зобовязати Крюківщинську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області усунути перешкоди в користуванні позивачем орендованим майном, переданим останньому на підставі договору оренди майна комунальної власності територіальної громади села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області від 01.08.2001 року.

Стягнути з Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10, код 04358566) на користь комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. 50 років Жовтня, 9, код 23576122) 985,00 грн. (девятсот вісімдесят пять грн. 00 грн.) судового збору; 1200,00 грн. (одну тисячу двісті грн. 00 коп.) витрат за послуги адвоката. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 31.01.2012 року.